Рішення № 86312444, 13.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2019 року справа № 320/3766/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

за позовом Головного управління ДФС у Київській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної фіскальної служби з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 (ІНПП НОМЕР_1 ) - 28 240, 96 грн. на користь Державного бюджету, в рахунок погашення податкового боргу.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами ГУ ДФС у Київській області встановлено, що відповідач станом на день звернення до суду заборгував до бюджету 28 240 грн. 96 коп. в результаті самостійно задекларованих та несплачених сум податкових зобов`язань.

В рахунок погашення податкового боргу відповідачем самостійно сплачено 440, 00 грн. з військового збору, та 5 220, 00 грн. з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО).

Борг з ПДФО становить 26 073 грн. 20 коп., та з військового збору 2167 грн. 76 коп.

З метою стягнення податкового боргу ГУ ДФС у Київській області відповідно до ст.42 Податкового Кодексу України було направлено відповідачу податкову вимогу від 02.08.2018 №115771-51 про сплату податкового боргу.

Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 08.07.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.

27.09.2019 ухвалою Київського окружного адміністративного суду замінено первісного позивача в адміністративній справі Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Суд розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

Видом діяльності відповідача за КВЕД визначено: роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (код ВЕД_47.89) (а.с.6).

Відповідач є платником податків і взятий на податковий облік у Яготинській державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Згідно із Податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2017 рік, відповідач самостійно визначила податкове зобов`язання, а саме військовий збір у розмірі 2607 грн. 76 коп. та ПДФО - 31293 грн. 20 коп. (а.с.10).

В рахунок погашення податкового боргу відповідачем з військового збору самостійно сплачено 440, 00 грн., та з ПДФО - 5 220, 00 грн. (а.с.8).

Позивачем виявлено податкову заборгованість у платника податків, яка виникла в результаті самостійно задекларованих та несплачених сум податкових зобов`язань.

Відповідно до довідки виданої ГУ ДФС у Київській області станом на 15.01.2019 згідно даних інтегрованих карток платника податків за відповідачем рахується загальна заборгованість на суму 28240 грн. 76 коп., а саме:

-військовий збір - 2167 грн. 76 коп.;

-ПДФО - 26073 грн. 20 коп. (а.с.7).

Сума заборгованості підтверджується зведеним розрахунком сум податкового боргу (а.с.8).

З метою стягнення податкового боргу ГУ ДФС у Київській області відповідно до ст.42 та 59 Податкового Кодексу України направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 02.08.2018 №115771-51 (а.с.11).

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 38.1. Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи ДПС України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, якиймає податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового Кодексу України встановлюється, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового Кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пункт 50.1. статті 50 Податкового Кодексу України встановлює, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 87.11. ст.87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із пунктами 95.3.-95.4. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового Кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно ст. 102 Податкового Кодексу України, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою самостійному погашенні грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п. 102.4. стаття 102 Податкового Кодексу України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Літерою «а» підпункту 14.1.11. Податкового кодексу України встановлено, безнадійна заборгованість заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

VI. Оцінка суду

Спірні правовідносини, в межах даної справи, регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст.56 ПК України).

Згідно із Податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2017 рік, відповідач самостійно визначила податкове зобов`язання, а саме військовий збір у розмірі 2607 грн. 76 коп. та ПДФО - 31293 грн. 20 коп.

У силу положень пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідач сплатила частину узгодженого податкового боргу, а саме військовий збір у розмірі 440, 00 грн., та ПДФО - 5 220, 00 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу виданим Головним управлінням ДФС у Київській області.

Згідно із довідкою виданою Головним управлінням ДФС у Київській області відповідачу визначено податковий борг у розмірі 28 240 грн. 96 коп., який складається з:

- військового збору у розмірі 2167 грн. 76 коп.,

- ПДФО - 26073 грн. 20 коп.

Отже, у відповідача наявний податковий борг зі сплати ПДФО та військового збору.

На підставі наявних документів у матеріалах справи, суд встановив, що ОСОБА_1 узгоджені податкові зобов`язання в необхідних розмірах у встановлений законом термін не сплачені.

Пунктом 59.1. статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми "Ф" від 02.08.2018 №115771-51, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією корінця податкової вимоги (а.с.11).

Суд зазначає, що наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 280240 грн. 96 коп. підтверджується наявною у матеріалах справи податковою звітністю.

Відповідач суму боргу не оспорив, письмових заперечень на адміністративний позов не надіслав.

Доказів оскарження податкової вимоги форми "Ф" від 02.08.2018 №115771-51або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.

На підставі вище викладених обставин справи та положень законодавства, що регулюють дані правовідносини, суд дійшов висновку, позовна вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

VIII. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України, податковий борг в сумі 28 240 грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата складення повного тексту рішення 13.12.2019 р.