Ухвала суду № 86312409, 13.12.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"13" грудня 2019 р. Справа № 300/2424/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2019 року за № 0004593305, за № 0004583305, за № 0004573305, за № 0004563305, за № 0004553305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за № 0004543305 від 28.11.2019 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2019 року за № Ф-0004533305 та визнання незаконними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2019 року за № 0004593305, за № 0004583305, за № 0004573305, за № 0004563305, за № 0004553305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за № 0004543305 від 28.11.2019 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2019 року за № Ф-0004533305 та визнання незаконними дій.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, в порушення зазначеної норми законодавства, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в позовній заяві не вказано стосовно відповідача: місцезнаходження; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; номери засобів зв`язку; офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, всупереч вказаної норми законодавства, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Втім, в порушення зазначеної правової норми, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначено письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, в порушення зазначеної норми законодавства, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не долучено належних доказів про сплату судового збору (квитанція, яка міститься в матеріалах позову свідчить про сплату судового збору в неналежному розмірі).

З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивач просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2019 року за № 0004593305, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплений за ГУ ДПС) в сумі 170,00 грн.; за № 0004583305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в загальному розмірі 9557,93 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 6371,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3185,98 грн.; за № 0004573305, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 510,00 грн.; за № 0004563305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 114695,35 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 76463,56 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 38231,79 грн.; за № 0004553305, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 510,00 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за № 0004543305 від 28.11.2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 12140,52 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2019 року за № Ф-0004533305, яка містить відомості про наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 84613,31 грн.; а також визнати незаконними дії при проведенні перевірки.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішень (податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску) відповідача - суб`єкта владних повноважень (Головного управління ДПС в Івано-Франківській області), безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача (фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ), є майновими, а інші позовні вимоги (про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та визнання незаконними дій) носять немайновий характер.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019 року, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що абзацом 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що дана позовна заява містить вимоги майнового характеру та дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру, кожна з яких є об`єктом сплати судового збору. Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 позовними вимогами становить 5217,84 грн., а саме позовні вимоги майнового характеру (із розрахунку ціни позову 137583,80 грн.) - 1375,84 грн. та немайнового характеру - 3842,00 грн. (1921,00 х 2).

Проте, згідно квитанції за № ПН767047 від 06.12.2019 року, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 сплачено судовий збір не в повному обсязі, а саме лиш за одну позовну вимогу немайнового характеру в сумі 1921,00 грн.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2019 року за № 0004593305, за № 0004583305, за № 0004573305, за № 0004563305, за № 0004553305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за № 0004543305 від 28.11.2019 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2019 року за № Ф-0004533305 та визнання незаконними дій - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом: вказання в позовній заяві відомостей стосовно відповідача: місцезнаходження; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; номери засобів зв`язку; офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зазначення в позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; подання до суду документа про сплату судового збору в повному обсязі.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Матуляк Я.П.