Рішення № 86312174, 12.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Справа № 160/11208/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 11.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ідентифікаційний код 21910427) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року у сумі 35178,96 гривень (тридцять п`ять тисяч сто сімдесят вісім гривень 96 копійок).

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 11.11.2019 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 12.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст. 262 КАС України.

4. Також, ухвалою суду від 12.11.2019 року було витребувано у відповідача належним чином завірені копії таких документів:

- пенсійну справу позивача;

- лист Пенсійного фонду №479/03-12/26 від 12.06.2019 року;

- лист Пенсійного фонду № 6761/Ж-06 від 10.10.2019 року;

- рішення Пенсійного фонду про відновлення пенсійних виплат позивачу № 19 від 30.11.2018 року;

- звернення позивача про виплату заборгованості;

- інформацію, яка саме заборгованість (сума) не виплачена Пенсійний фондом за спірний період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року всі наявні матеріали щодо суті цього спору.

5. 03.12.2019 року відповідачем було надано до суду відзив на позовну заяву, із доказами направлення позивачу вказаних документів та витребуваними судом документами.

6. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

7. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

8. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

9. Отже, рішення у цій справі приймається судом 12.12. 2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

10. У позовній заяві, зазначено про те, що позивач отримує пенсію за віком на підставі пенсійного посвідчення, виданого Калінінським управлінням соціального захисту м.Горлівки Донецької області від 10 грудня 1999 року.

11. Вказав, що у 1991 році він проживав у м. Горлівка Донецької області, а згодом у 2001 році переїхав до м. Дебальцеве Донецької області, де проживав та був зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_2 . У 2015 році у зв`язку з проведенням бойових дій позивач переїхав до Дніпропетровської області.

13. 25 серпня 2015 року придбав в с. Братське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області житловий будинок, а 04 липня 2016 року зареєстрував своє місце проживання в цьому будинку за адресою:

АДРЕСА_3 . З 2015 року позивач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області як внутрішньо переміщена особа.

15. У жовтні 2018 року з невідомих йому причин була припинена виплата пенсії.

16. 05 листопада 2018 року позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про повідомлення підстав невиплати пенсії з 16 жовтня 2018 року, на що позивачу була надана відповідь № 1488/03-12/26, в якій зазначено про те, що після реєстрації його місця проживання в с. Братське Верхньодніпровського району (з 04.07.2016 року ) управлінням соціального захисту населення Верхньодніпровської районної Державної адміністрації в Дніпропетровській області скасовано видану позивачу довідку внутрішньо переміщеної особи, про що було запропоновано звернутися до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації з заявою про видачу довідки внутрішньо переміщеної особи.

17. Позивач вказав, що 22 листопада 2018 року він звернувся до управління соціального захисту населення м.Верхньодніпровська Дніпропетровської області та отримав нову довідку №0000654308 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

18. З 01 січня 2019 року пенсійну виплату було поновлено, однак, за період з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року пенсія позивачу Пенсійним фондам не була виплачена, тому 06.06.2019 року з цих підстав позивач звернувся до Пенсійного фонду з проханням повідомити підставу невиплаченої йому пенсії за жовтень - грудень 2018 року.

19. 12 червня 2019 року позивач отримав відповідь № 479/03-12/26 Пенсійного фонду, в якій було зазначено, що пенсія за жовтень, листопад та грудень 2018 року йому нарахована, а соціальні виплати, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

20. Отже, на день подання цього позову пенсійні виплати за спірний період Пенсійним фондом виплачено так і не було.

21. На думку позивача, такі дії Пенсійного фонду щодо невиплати пенсії за спірний період є неправомірними та такими, що порушують його права на належне соціальне забезпечення, в зв`язку з чим, звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

ІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

22. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивач перебуваєте на обліку з 01.04.2015 року як внутрішньо переміщена особа, згідно Довідки від 16.02.2015 року № 3160. На облік взято електронну пенсійну справу.

23. За даними паспорта з 04.07.2016 року позивач зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_4 . Вказали про те, що виплату пенсії було призупинено позивачу з жовтня 2018 року, оскільки відсутня довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

25. На підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.11.2018 року та рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 30.11.2018 року № 19 виплату пенсії позивачу було поновлено з 01.10.2018 року.

26. Зазначили про те, що з 01.01.2019 року пенсія щомісячно перераховується на поточний рахунок, відкритий в банківській установі.

27. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» передбачено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

28. Отже, враховуючи вищезазначене, пенсія позивачу за період з 01.10.2018 року - 31.12.2018 року буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

29. Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії за віком, що підтверджується матеріалами пенсійної справи та не заперечується учасниками справи.

30. Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання/перебування якої зазначено:

АДРЕСА_5 . Отже, судом встановлено, що позивач належить до категорії внутрішньо переміщених осіб.

32. Так, згідно матеріалів пенсійної справи, ОСОБА_1 , позивач починаючи з 01.04.2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України по матеріалам електронної пенсійної справи та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

33. Згідно матеріалів справи, дія довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України від 16.02.2015 року № 3160 була скасована.

34. Отже, згідно матеріалів справи, судом встановлено, що вперше позивача було взято на облік як внутрішньо переміщену особу в 2015 році, про що видана вищевказана довідка 16.02.2015 року № 3160 структурним підрозділом з питань соціального захисту населення управління соціального захисту населення Дніпродзержинської міської ради.

35. Після реєстрації позивача в с. Братське, Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (з 04.07.2016 року) управлінням соціального захисту населення Верхньодніпровської районної Державної адміністрації в Дніпропетровській області було направлено листа №2496 від 10.10.2017 року щодо скасування виданої позивачу довідки внутрішньо переміщеної особи.

36. У зв`язку із вищезазначеним, позивач звернувся до управління соціального захисту населення м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області із заявою про видачу нової довідки та в подальшому 22.11.2018 року отримав нову довідку №0000654308 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

37. Так, у зв`язку із видачою позивачу нової довідки №0000654308 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про поновлення пенсійних виплат.

38. Рішенням комісії з розгляду питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам протоколом № 19 від 30.11.2018 року було прийнято рішення про відновлення виплати пенсії позивачу. Виплату пенсії поновлено з 01 січня 2019 року.

39. Пенсію за жовтень, листопад та грудень 2018 року нараховано проте Пенсійним фондом не виплачено, у зв`язку із чим, позивач звернувся до Пенсійного фонду.

40. Листом № 479/03-12/26 від 12.06.2019 року було повідомлено позивачу про те, що виплата пенсії громадянам без статусу внутрішньо переміщеної особи проводиться за умови наявності оригіналу пенсійної справи. В управлінні знаходився макет пенсійної справи позивача, тому виплати тимчасово було заблоковано з 01.10.2018 року до надходження оригіналу пенсійної справи або довідки внутрішньо переміщеної особи, виданої управлінням соціального захисту населення за місцем реєстрації.

41. Також, в листі № 479/03-12/26 від 12.06.2019 року зазначено про те, що 23.11.2018 року позивач надав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і, №0000654308 від 22.11.2018 року. Рішенням комісії з розгляду питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам протоколом № 19 від 30.11.2018 року прийнято рішення про відновлення виплати пенсії. Виплату пенсії поновлено з 01 січня 2019 року. Пенсію за жовтень, листопад та грудень 2018 року нараховано. Соціальні виплати, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Органи Пенсійного фонду України в своїй діяльності керуються нормами

чинного законодавства.

42. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, пенсійні виплати позивачу за спірний період виплачено не було.

43. У зв`язку із вищенаведеним, щодо невиплати мені пенсії з жовтня по грудень 2018 року, 11 вересня 2019 року позивач звернувся до Секретаріату Кабінету Міністрів України.

44. Листом № 6143/0/196-19/54 від 13.09.2019 року Міністерство соціальної політики України повідомили позивачу про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 788 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" запроваджено новий механізм виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, а саме передбачено, що Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» врегульовує питання призначення (відновлення) лише соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». З метою врегулювання питання виплати сум пенсій внутрішньо переміщеним особам за минулі роки, що обліковуються в територіальних органах Пенсійного фонду України, Пенсійним фондом України розроблено відповідний проект акта, який готується для направлення на погодження до заінтересованих центральних органів виконавчої влади. Після завершення процедури погодження із зацікавленими центральним органами виконавчої влади та соціальними партнерами відповідний нормативно правовий акт згідно з Регламентом Кабінету Міністрів України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року № 950 (зі змінами), буд подано на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку.

45. 26.09.2019 року позивач вдруге звернувся до Пенсійного фонду із зверненням щодо належних йому виплат за спірний період.

46. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 6761/Ж-06 від 10.10.2019 року позивачу було повідомлено про те, що за даними паспорта з 04.07.2016 року позивач зареєстровані за адресою: АДРЕСА_6 Братське АДРЕСА_7 . Виплату пенсії призупинено з жовтня 2018 року, оскільки відсутня довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. На підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.11.2018 року та рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 30.11.2018 року № 19 виплату пенсії поновлено з 01.10.2018 року. З 01.01.2019 року пенсія щомісячно перераховується на поточний рахунок, відкритий в банківській установі.

47. Також, у листі Пенсійного фонду № 6761/Ж-06 від 10.10.2019 року зазначено про те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» передбачено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Враховуючи вищезазначене, пенсія за період з 01.10.2018 року - 31.12.2018 року де виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

48. Таким чином, з урахуванням вищеназваного позивачу Пенсійним фондом було нараховано пенсію за жовтень, листопад та грудень 2018 року, проте не виплачено.

49. Отже, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що борг за спірний період, який складає 35178,96 грн., нараховано Пенсійний фондом, проте наразі не виплачено.

50. Так, не погодившись із протиправною бездіяльністю відповідача, що полягає у невиплаті пенсії за спірний період, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

51. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

52. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

53. Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

54. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі – Закон № 1058-IV) визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

55. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

56. Згідно з частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

57. Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 47 Закону № 1058-IV).

58. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014 (далі – Закон № 1706-VII) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

59. Абзацом першим частини першої статті 1 Закону № 1706-VII встановлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

60. Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

61. Згідно до пункту 1 «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року (далі – Порядок № 509) довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

62. Пунктом 2 Порядку № 509 встановлено, що для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

63. Пунктом 6 Порядку № 509, зокрема, встановлено:

- довідка діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту;

- довідка, видана до 20.06.2016, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

64. Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

65. За правилами статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

66. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

67. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

68. Постановою Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» № 637 року від 05.11.2014 року встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

69. Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

70. «Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

71. Відповідно до пункту 4 вказаного порядку соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

72. Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 року (далі – Порядок № 365) визначає механізм здійснення контролю за проведенням виплати внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

73. Контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж одного разу на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Якщо в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб є інформація щодо проходження особою фізичної ідентифікації в публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», чергова перевірка у відповідному періоді не проводиться (пункт 2 Порядку № 365).

74. Пунктом 12 Порядку № 365 встановлено, що соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі:

1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати;

2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї;

3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат;

4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;

5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

75. Підстави припинення виплати пенсії визначені у пункті першому статті 49 Закону №1058-IV.

76. Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009}

3) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

4) у разі смерті пенсіонера;

5) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

6) в інших випадках, передбачених законом.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

77. Право позивача на отримання пенсії є беззаперечним і забезпечення цього права становить сутність взятих на себе державою зобов`язань.

78. До такого висновку суд дійшов із врахуванням правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладеній у справі “Ілашку та інші проти Молдови та Росії”, в якій встановлений обов`язок держави, навіть за відсутності належного ефективного контролю над частиною власної території, вжити заходів у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

79. Так, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії, виплату якої було безпідставно припинено з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року.

80. Згідно матеріалів справи, пенсійні виплати позивачу були припинені у зв`язку із скасуванням довідки № 3160 від 16.02.2015 року, про що також не заперечує відповідач.

81. З листів Пенсійного фонду від 12.06.2019 року № 479/03-12/26 від 12.06.2019 року та № 6143/0/196-19/54 від 13.09.2019 року встановлено, що пенсія за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року нарахована, але не виплачена, у зв`язку із відсутністю Порядку виплати заборгованості коштів внутрішньо переміщеним особам. Отже, у зв`язку з тим, що Кабінетом Міністрів України наразі не визначено порядок щодо виплати соціальних виплат по внутрішньо переміщеним особам, які не виплачені за минулий період, тому Пенсійний фонд позбавлений можливості провести виплату нарахованої пенсії позивачу за спірний період.

82. Конституційний Суд України у рішенні від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

83. У рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 року, Європейський суд з прав людини вказав, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала статтю 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу.

84. Припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону № 1058-IV.

85. Суд зазначає, що статтею 49 Закону № 1058-IV не передбачено таких підстав припинення виплати пенсії, як скасування довідки внутрішньо переміщеної особи.

86. Скасування довідки не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова Кабінету Міністрів України № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

87. У цьому випадку наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи потребує від пенсіонера на відміну від інших громадян України здійснення додаткових дій, не передбачених законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без законних на те підстав.

88. У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

89. Тому, припиняючи нарахування та виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

90. Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії Суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

91. Зазначена правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/20/18 (№ 805/402/18) за позовом ОСОБА_2 до Бахмутського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

92. Вказане рішення набрало законної сили.

93. Адміністративна справа, яка розглядається судом, відповідає ознакам типової справи, що визначені у пункті 113 рішення Верховного Суду № Пз/9901/20/18.

94. На підставі частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

95. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про неправомірні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про невиплату ОСОБА_1 призначеної пенсії за віком за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року у розмірі 35178,86 гривень.

96. Щодо доводів відповідача на те, що згідно до постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 25 квітня 2018 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365», заборгованість виплачується окремим порядком, суд до уваги не приймає, оскільки Конституційний Суд України у своїх рішеннях №20-рп/2011 від 26.12.2011 року і № 2-рп-99 від 02.03.1999 року висловив позицію, згідно з якою Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

97. Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

98. Крім того, суд звертає увагу, що зазначена постанова не є законом, а тому як підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

99. Таким чином, припиняючи нарахування та виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії.

100. Так, судом встановлено, що на момент звернення до суду з цим позивом, позивачу Пенсійним фондом не виплачено пенсію за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року розмірі 35178,96 гривень, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

101. Враховуючи викладене, такі дії Пенсійного фонду щодо невиплати ОСОБА_1 призначеної пенсії за віком за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року у розмірі 35178,96 гривень є протиправними та не ґрунтуються на нормах закону.

102. Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року, слід зазначити про таке.

103. Так, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України бездіяльність суб`єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв`язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом. Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Таким чином, бездіяльність це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб`єкта владних повноважень будь-яких дій.

104. Оскільки, Пенсійним фондом було припинено виплату пенсію позивачу за віком, тобто мав місце факт активної поведінки суб`єкта владних повноважень, то у суду відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача бездіяльністю.

105. Згідно положень ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

106. Враховуючи, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом, та сприяти реальному відновленню порушеного права, приймаючи до уваги докази наявні у матеріалах справи, суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 призначеної пенсії за віком за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року у розмірі 35178,96 гривень.

107. Щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії позивачу за спірний період, слід зазначити про таке.

108. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

109. Згідно ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

110. Отже, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 , нараховану, але невиплачену пенсію за віком, за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 35178,96 грн., є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

111. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку чим чим позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 призначеної пенсії за віком за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 35178,96 гривень, а також в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 , нараховану, але невиплачену пенсію за віком, за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 35178,96 гривень.

112. Крім того, згідно із пунктом 1 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

113. Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, суд вважає необхідним допустити це рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

114. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

115. Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

116. Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

117. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.

118. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v. Turkey” № 48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).

119. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” № 30985/96).

120. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

121. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

122. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

123. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної відмови позивачу у здійсненні виплати пенсії за спірний період.

124. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, слід задовольнити частково в частині визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 призначеної пенсії за віком за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 35178,96 гривень, а також в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 , нараховану, але невиплачену пенсію за віком, за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 35178,96 гривень.

125. Щодо розподілу судових витрат.

126. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

127. Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

128. Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

129. Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 576,30 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

130. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

131. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

132. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 призначеної пенсії за віком за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 35178,96 гривень.

133. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 , нараховану, але невиплачену пенсію за віком, за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 35178,96 гривень.

134. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

135. Допустити рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

136. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 576,30 гривень.

137. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

138. Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

139. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

140. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

141. Повний текст рішення складено 12.12.2019 року.

Суддя В.В Ільков