Рішення № 86311331, 12.12.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 грудня 2019 року

м. Одеса

Справа № 521/2315/15-ц

Провадження № 2/521/61/19

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Дробот В.В.,

Учасники справи:

Позивач – АТ «УкрСиббанк»

Представник – Горик В.М.

Відповідач – ОСОБА_1 .

Представник – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми боргу за кредитним договором, відсотків за користування коштами, пені, посилаючись на такі обставини. 10 березня 2006 року сторони уклали кредитний договір №164 МК Ф, відповідно якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 31600,0 євро, а ОСОБА_1 зобов`язався щомісяця повертати наданий кредит у повному обсязі у терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1, але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 10 березня 2013 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п.1.1, 1.2. кредитного договору). Відповідно до додаткової угоди №1 від 27 лютого 2009 року до кредитного договору внесені зміни щодо схеми погашення кредиту, згідно з якими відповідач з дати підписання угоди зобов`язався здійснювати погашення кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 255,79 євро 27 числа кожного місяця; перенесено строки сплати процентів, нарахованих за листопад 2008 року на грудень 2012 року, за грудень 2008 року на січень 2013 року, за січень 2009 року на лютий 2013 року, та продовжено строк користування кредитними коштами до 10 березня 2021 року. Також сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватися як номер договору, зазначений при його укладенні, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № НОМЕР_1 . За користування кредитними коштами ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати проценти у розмірі 12,00% річних (п.1.3 кредитного договору). Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, передбаченому п. п. 1.3., 1.6 кредитного договору. Згідно з п. 7.1. кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит ОСОБА_1 сплачує Банку пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу.

Відповідно з п.5.5 кредитного договору у випадку порушення відповідачем термінів повернення кредиту та/або термінів сплати плати за кредит строком більше ніж на 5 календарних днів, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит в порядку, визначеному розділом 11 кредитного договору. Відповідно до п. 4.6 кредитного договору позичальник зобов`язаний у повному розмірі достроково повернути банку кредит та плату за кредит у разі застосування банком п.5.5 кредитного договору в порядку, визначеному розділом 11. У зв`язку з тим, що позичальник належним чином свої обов`язки не виконує, станом на 29 січня 2015 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором №164 МК Ф від 10 березня 2006 року (в системі обліку банку № НОМЕР_1 ) по кредиту та процентах у розмірі 15351,90 євро, що станом на 29 січня 2015 року за курсом НБУ 275443,71 грн., та по пені у розмірі 22,07 грн., а саме: - 14185,21 євро (що еквівалентно 254510,97 грн. ) - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 944,06 євро за строк з 27 червня 2014 року по 29 січня 2015 року; - 1166,69 євро (що еквівалентно 20932,75 грн.) - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 1016,83 євро за строк з 27 травня 2014 року по 26 січня 2015 року; - 9,87 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 28 червня 2014 року по 29 січня 2015 року; - 12,20 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 28 червня 2014 року по 29 січня 2015 року, на підставі цього позивач вимагає стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат у розмірі 2754,66 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ознайомившись із позовною заявою Банку ОСОБА_1 частково не визнаю пред`явлені позовні вимоги, заперечую проти задоволення цього позову, та вважає, що цей позов не може бути задоволений судом в повному обсязі виходячи з наступного.

Щодо суми заборгованості за кредитним договором № 164 МК Ф від 10 березня 2006 року зі змінами згідно додаткової угоди №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 10607130000 від 10 березня 2006 року (щодо зміни схеми погашення кредиту) від 27 лютого 2009 року. Як зазначено в позовної заяві та у доданому Банком розрахунку заборгованості, на переконання Банку, станом на 29 січня 2015 року, заборгованість за кредитом становить 15351,90 євро (за курсом НБУ - 275443,71 грн.) та пеня 22,07 грн., що складається з: - 14185,21 євро - тіло кредиту; - 1166,69 євро - нараховані відсотки за користування кредитом; - 9,87 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення суми тіла кредиту; - 12,20 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту.

За змістом Постанови Верховного Суду України від 14 лютого 2018 року по справі № 564/2199/15-ц (Провадження № 61 - 2404 св 18) після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором. 28 листопада 2014 року (Вих. № 30-11/19794). Банк на підставі ч. 2 п. 5.4., п. п. 5.5., 5.8., 5.10, 5.11, 7.3., 7.4., 9.2, р. 11 кредитного договору № 164 МК Ф від 10 березня 2006 року письмово звернувся до ОСОБА_1 з вимогою, згідно якої Банк визнав термін повернення кредиту таким, що настав та вимагав дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит по тілу та процентах в сумі 14905,59 євро, що складається з: - 14 185,21 євро - тіло кредиту; - 720,38 євро - нараховані відсотки за користування кредитом, у термін 31 календарний день з моменту отримання даної вимоги.

Так, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 164 МК Ф від 10 березня 2006 року зі змінами згідно додаткової угоди №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 10607130000 від 10 березня 2006 року (щодо зміни схеми погашення кредиту) від 27 лютого 2009 року зафіксована вимогою Банку станом на 28 листопада 2014 року і становить 14905,59 євро, що за курсом НБУ на момент подання позову складав 17,941995 грн. / 1 євро еквівалентно 267436,02 грн., яка складається з: - 14185,21 євро - кредитна заборгованість; - 720,38 євро - прострочена заборгованість по процентах.

Щодо суми пені, вона згідно доданому Банком розрахунку заборгованості на дату відправлення ОСОБА_1 вимоги становить 11,67 грн., яка складається з: - 5,21 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення суми тіла кредиту; - 6,46 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту. Так, вся сума заборгованості за кредитним договором № 164 МК Ф від 10 березня 2006 року зі змінами згідно додаткової угоди №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 10607130000 від 10 березня 2006 року (щодо зміни схеми погашення кредиту) від 27 лютого 2009 року становить 14905,59 євро і 11,67 грн., що за курсом НБУ на момент подання позову складав 17,941995 грн. / 1 євро еквівалентно 267447,69 грн. В частині суми заборгованості у розмірі 26 447,69 грн. ОСОБА_1 позов визнає.

Тому ОСОБА_1 просив у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УкрСиббанк», який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», а раніше правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10 березня 2006 року в сумі 15351,90 євро, що за курсом НБУ на момент подання позову складав 17,941995 грн. за 1 євро еквівалентно сумі 275443,71 грн. та пені в сумі 22,07 грн., що складається з: - 14 185,21 євро - кредитна заборгованість; - 1166,69 євро - нараховані відсотки за користування кредитом; - 9,87 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; - 12,20 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, - в повному обсязі - відмовити. Позовні вимоги Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10 березня 2006 року задовольнити частково - в сумі 14905,59 євро, що за курсом НБУ на момент подання позову складав 17,941995 грн. за 1 євро еквівалентно сумі 267436,02 грн. та пені в сумі 11,67 грн., що складається з: - 14 185,21 євро - кредитна заборгованість; - 720,38 Євро - прострочена заборгованість по процентах; - 5,21 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; - 6,46 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом. У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених сторонами письмових доказів.

Судом встановлено, що 10 березня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (зараз – Акціонерне товариство «УкрСиббанк»), та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №164 МК Ф, відповідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 31600,0 євро, а ОСОБА_1 зобов`язався щомісяця повертати наданий кредит у повному обсязі у терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1, але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 10 березня 2013 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п.1.1, 1.2. кредитного договору).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 27 лютого 2009 року до кредитного договору внесені зміни щодо схеми погашення кредиту, згідно з якими відповідач з дати підписання угоди зобов`язався здійснювати погашення кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 255,79 євро 27 числа кожного місяця; перенесено строки сплати процентів, нарахованих за листопад 2008 року на грудень 2012 року, за грудень 2008 року на січень 2013 року, за січень 2009 року на лютий 2013 року, та продовжено строк користування кредитними коштами до 10 березня 2021 року. Також сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватися як номер договору, зазначений при його укладенні, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № НОМЕР_1 .

За користування кредитними коштами ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати проценти у розмірі 12,00% річних (п.1.3 кредитного договору). Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, передбаченому п. п. 1.3., 1.6 кредитного договору.

Згідно з п. 7.1. кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит ОСОБА_1 сплачує Банку пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу.

Відповідно з п.5.5 кредитного договору у випадку порушення відповідачем термінів повернення кредиту та/або термінів сплати плати за кредит строком більше ніж на 5 календарних днів, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит в порядку, визначеному розділом 11 кредитного договору. Відповідно до п. 4.6 кредитного договору позичальник зобов`язаний у повному розмірі достроково повернути банку кредит та плату за кредит у разі застосування банком п.5.5 кредитного договору в порядку, визначеному розділом 11.

Всупереч умов Кредитного договору ОСОБА_1 не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі погашення суми заборгованості по процентах та кредиту протягом тривалого часу, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Банк направив ОСОБА_1 вимогу від 28 листопада 2014 року за вих. №30-11/19794 про необхідність усунення порушень кредитного договору, але відповідач вимоги не виконав.

У зв`язку з тим, що позичальник належним чином свої обов`язки не виконує, станом на 29 січня 2015 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором №164 МК Ф від 10 березня 2006 року (в системі обліку банку № НОМЕР_1 ) по кредиту та процентах у розмірі 15351,90 євро, що станом на 29 січня 2015 року за курсом НБУ 275443,71 грн., та по пені у розмірі 22,07 грн., а саме: - 14185,21 євро (що еквівалентно 254510,97 грн. ) - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 944,06 євро за строк з 27 червня 2014 року по 29 січня 2015 року; - 1166,69 євро (що еквівалентно 20932,75 грн.) - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 1016,83 євро за строк з 27 травня 2014 року по 26 січня 2015 року; - 9,87 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 28 червня 2014 року по 29 січня 2015 року; - 12,20 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 28 червня 2014 року по 29 січня 2015 року.

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси у судді Мурзенко М.В. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договорів недійсними (Справа №521/9907/16-ц).

Ухвалою суду від 07 червня 2016 року відкрито провадження по вищевказаній справі та справа призначена до розгляду в загальному порядку. Позивач ОСОБА_1 , згідно поданого ним позову просив визнати недійсними кредитний договір № 164 МК Ф від 10 березня 2006 року, додаткову угоду №1 до споживчого кредиту №10607607130000 від 10 березня 2006 року (щодо зміни погашення кредиту) та договір іпотеки від 10 березня 2006 року, зареєстрований в реєстрі №358.

З аналізу предмету позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та ухвали про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договорів недійсними від 07 червня 2016 року, вбачається, що позовні вимоги - взаємопов`язані, оскільки виникають з одних і тих самих правовідносин за кредитним договором №164 МК Ф від 10 березня 2006 року.

Згідно рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2018 року по справі № 521/9907/16-ц позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: нотаріус Одеського міського нотаріального округу Кобзар О.Ю., про визнання договорів недійсними - відмовлено. Рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно із ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до практики Постанови Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 05 березня 2019 року, вбачається, що п. 48 у справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 23 травня 2018 року) чітко розмежовано поняття «проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами» та «проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами», причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України. п. 49.

Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у повному обсязі у межах заявлених вимог.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 2754,66 коп.

Згідно із ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 530, 533, 610, 611, 1048 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 141, 263, 265, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код 09807750, місцезнаходження - м. Київ, пр-кт Московський, 60) заборгованість за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року (в системі обліку банку № НОМЕР_1 ) по кредиту та процентах у розмірі 15351,90 євро (П`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят один євро 90 єврц.), що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ 275443,71 грн.), та по пені у розмірі 22,07 грн. (Двадцять дві грн. 07 коп.), а саме:

- 14185,21 євро (що еквівалентно 254510,97 грн. ) - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 944,06 євро за строк з 27.06.2014 року по 29.01.2015 року;

- 1166,69 євро (що еквівалентно 20932,75 грн.) - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 1016,83 євро за строк з 27.05.2014 року по 26.01.2015 року;

- 9,87 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 28.06.2014 року по 29.01.2015 року;

- 12,20 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 28.06.2014 року по 29.01.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» витрати по оплаті судового збору у сумі 2754,66 грн. (дві тисячі сімсот п`ятдесят чотири грн. 66 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено 12 грудня 2019 року.

СУДДЯ Гуревський В.К.