
Провадження №2/359/1536/2019
Справа №359/1951/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
06 грудня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 27 травня 2015 року між нею та ОСОБА_2 , а також ПАТ «Український професійний банк» були укладені два договори про відступлення права вимоги. За умовами якого ОСОБА_1 відступила, а ОСОБА_2 набув право вимоги, належне ОСОБА_1 відповідно до договору банківського вкладу №339791 від 22 квітня 2015 року та №326061 від 06 лютого 2015 року, укладеними між ОСОБА_1 та ПАТ «Український професійний банк». За цими договорами ОСОБА_2 одержав право замість ОСОБА_1 вимагати від ПАТ «Український професійний банк» сплати грошових коштів відповідно у розмірі 32058 доларів США 75 центів та 24974 доларів США 03 центи. При цьому, ОСОБА_2 зобов`язався сплатити ОСОБА_1 вартість права вимоги у розмірі 32058 доларів США 75 центів в строк до 31 березня 2016 року та 24974 доларів США 03 центи в строк до 31 березня 2016 року. В порушення умов договору про відступлення права вимоги ОСОБА_2 у строки, передбачені договором, не сплатив вартість права вимоги. На письмову вимогу від 30 січня 2019 року про сплату заборгованості за договором відповідач ухилився від сплати заборгованості. Тому ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договорами про відступлення права вимоги від 27 травня 2015 року у загальному розмірі 61978 доларів США 23 центи, з яких основний борг – 57032 доларів США 78 центів та 3% річних – 4945 доларів США 45 центів, згідно офіційного курсу обміну гривні до долара США, встановленим НБУ, станом на день здійснення платежу.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав та просив суд його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав та про причини неявки суд не повідомив.
Представник ПАТ «Український професійний банк» також не з`явився до суду та свої пояснення щодо пред`явленого позову не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, про що в судовому засіданні проголосив протокольну ухвалу.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 27 травня 2015 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 та ПАТ «Український професійний банк» договір про відступлення права вимоги. За яким ОСОБА_1 відступила, а ОСОБА_2 набув право вимоги, належне ОСОБА_1 відповідно до договору банківського вкладу №339791 від 22 квітня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Український професійний банк». За цим договором ОСОБА_2 одержав право замість ОСОБА_1 вимагати від ПАТ «Український професійний банк» сплати грошових коштів у розмірі 32058 доларів США 75 центів.
При цьому, ОСОБА_2 зобов`язався сплатити ОСОБА_1 вартість права вимоги у розмірі 32058 доларів США 75 центів в строк до 31 березня 2016 року, а ОСОБА_1 зобов`язалась прийняти дану грошову суму (а.с.9).
Крім цього, в цей же день ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 та ПАТ «Український професійний банк» ще один договір про відступлення права вимоги. За яким ОСОБА_1 відступила, а ОСОБА_2 набув право вимоги, належне ОСОБА_1 відповідно до договору банківського вкладу №326061 від 06 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Український професійний банк». За цим договором ОСОБА_2 одержав право замість ОСОБА_1 вимагати від ПАТ «Український професійний банк» сплати грошових коштів у розмірі 24974 доларів США 03 центи.
При цьому, ОСОБА_2 зобов`язався сплатити ОСОБА_1 вартість права вимоги у розмірі 24974 доларів США 03 центи в строк до 31 березня 2016 року, а ОСОБА_1 зобов`язалась прийняти дану грошову суму (а.с.11).
У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним свої прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
За загальним правилом, передбаченим ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за договором про відступлення права вимоги.
ОСОБА_1 зверталася до відповідача з письмовою вимогою від 30 січня 2019 року про сплату заборгованості за договорами про відступлення права вимоги від 27 травня 2015 року (а.с.13). Вказана вимога була отримана ОСОБА_2 11 лютого 2019 року, що підтверджується довідкою по відстеження поштового відправлення (а.с.16).
Проте, відповідач ухиляється від добровільної сплати заборгованості за договором.
Згідно з ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст.524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Таким чином, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом з тим ч.2 ст.533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Крім цього, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц, правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті. У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні.
Тому з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнути борг за договорами відступлення права вимоги у розмірі 57032 доларів США 78 центів (24974,03 + 32058,75).
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З 01 квітня 2016 року по 20 лютого 2019 року період прострочення виконання зобов`язання відповідачем становить 1055 календарних днів. Тому три проценти річних від простроченої суми за вказаний період становить 4945 доларів США 45 центів (57032,78 ? 3% річних / 365 днів у році ? 1055 днів прострочки).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути також 3% річних за порушення грошового зобов`язання у розмірі 4945 доларів США 45 центів.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З квитанції від 21 лютого 2019 року (а.с.1) вбачається, що при пред`явленні позову до суду ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 9265 гривень. Пред`явлений нею позов задоволений. З огляду на це, з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 9265 гривень.
Крім цього, за змістом ч.1 та ч.2 ст.137 ЦПК України сторони несуть також витрати, пов`язані з правничою допомогою. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Встановлено, що ОСОБА_1 понесла також витрати на правову допомогу у розмірі 1800 гривень. Вказана обставина підтверджується договором №25 про надання правової допомоги (а.с.19-20), квитанцією від 07 жовтня 2019 року (а.с.50) та актом приймання-здачі виконаних робіт №43 від 23 жовтня 2019 року (а.с.51).
Тому з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1800 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.11, ст.509, ч.1 ст.526, ч.1 та ч.2 ст.625 ЦК України, ч.1 та ч.2 ст.137, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами про відступлення права вимоги у загальному розмірі 61978 доларів США 23 центи, з яких основний борг – 57032 доларів США 78 центів та 3% річних – 4945 доларів США 45 центів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 9265 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 1800 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст заочного рішення складено 12 грудня2019 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський
Судове рішення № 86310539, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 06.12.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 359/1951/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: