Постанова № 86307492, 12.12.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Справа № 644/8398/19

Провадження № 3/644/2321/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 грудня 2019 р. Харків

Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Харкова Бугера О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , що працює головним бухгалтером ДП «Завод «Електроважмаш», що зареєстрована та мешкає АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу №39 від 10.10.2019 року ОСОБА_2 вчинила правопорушення ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме порушення п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України №2755 від 02.12.2010 року, яке призвело до завищення суми податку на додану вартість за липень 2019 року, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на суму 592858,27 гривень. Порушення встановлено актом перевірки від 19.09.2019 року №43/28-10-54-05-12/00213121.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, її неявка не перешкоджає розгляду справи. Захисником ОСОБА_2 адвокатом Богдашевським Т.С. подано до суду пояснення, відповідного до якого зазначено, що протокол складено посадовою особою податкової служби 19.09.2019 року за результатами перевірок ДП «Завод «Електроважмаш», податкові повідомлення-рішення, надіслані за результатом перевірок оскаржуються в Харківському окружному адміністративному суді, на теперішній час рішення не прийнято, зобов`язання з ПДВ не є узгодженим, із висновками податкової підприємство не згодне та вважає, що подія і склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_2 відсутні. Також, зазначено, що згідно до вимог ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення. В протоколі зазначено, що часом і місцем вчинення правопорушень є 19.09.2019 року, тобто зазначено дату виявлення порушення. Відповідно до вимог п.200.1 ст.200 ПК України, на яке посилається податкова в протоколах, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Визначення ПДВ відбувається в декларації із ПДВ, яку подано за липень 2019 року 20.08.2019 року (копії податкової декларації з ПДВ, квитанцій №1-2), тобто вчинення правопорушення, якщо воно і мало місце, відбулось відповідно 20.08.2019 року, в день подання декларації, воно не є триваючим, тобто на момент розгляду справи строк, передбачений ст.38 КУпАП закінчився. Зазначені обставини виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, потребують ретельного розгляду в судовому засіданні. Просив також відкласти розгляд справи, за його відсутності розгляд справи не проводити.

Суд, дослідивши матеріали за протоколом, зміст заяви з додатками, поданими захисником, вважає за можливе розглянути справу за відсутності захисника та ОСОБА_2 , доводи щодо обставин складеного протоколу стороною захисту наведені в письмових поясненнях, а також додано до пояснень докази, якими сторона захисту обґрунтовує свою позицію.

Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ч.1ст.163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

У якості доказу, окрім протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, було надано копію акту перевірки. Актом перевірки від 19.09.2019 року №43/28-10-54-05-12/00213121 за результатами камеральної перевірки ДП «Завод Електроважмаш» встановлено порушення п.200.1, 200.4 ст.200 ПКУ в частині повноти визначення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року, а саме завищено суму бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України у сумі 592858,27 гривень. 24.09.2019 року копія відповідного акту була отримана ДП «Завод «Електроважмаш».

Суд не погоджується із доводами сторони захисту, викладеними в поясненнях щодо спливу строку накладання адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП, окільки триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. В даному випадку при складанні протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що факт триваючого адміністративного правопорушення встановлено актом перевірки від 19.09.2019 року №43/28-10-54-05-12/00213121.

За результатами проведеної перевірки на підставі акту було складено протокол №39 від 10.10.2019 року за порушення ОСОБА_2 вимог ч.1 ст.163-1 КУпАП. 10.10.2019 року складено акт про неявку для ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення головного бухгалтера ДП «Завод Електроважмаш». Оцінюючи доводи сторони захисту щодо відсутності подіі і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_2 суд виходить з наступного. Відповідно до вимог п.86.2. Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Відповідно до п. 56.10 Податкового кодексу України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку. Згідно з п.п. 56.1, 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.56.15 ст.56 Податкового Кодексу України, скарга подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Як вбачається з наявної копії ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року у справі №520/11506/19 було відкрито провадження за позовом ДП «Завод Електроважмаш» до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень. В тому числі, у позові визначено вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000025405, яким ДП було повідомлено про відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період липень 2019 року та відсутністю права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 592858 грн. Призначено підготовчий розгляд справи на 19.11.2019 року. За даними сайту «Судова влада» судовий розгляд триває, розгляд справи призначений на 18.12.2019 року. Зважаючи на факт оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000025405, сума грошового зобов`язання є неузгодженою. Оскільки ДП «Завод «Електроважмаш» було оскаржено відповідне рішення контролюючого органу, тобто податкове повідомлення-рішення є неузгодженим і до остаточного вирішення цього спору факт допущення порушень не є встановленим,а тому відповідні твердження податкового органу відображають лише позицію однієї із сторін спору і не можуть бути висновком про наявність в діях посадової особи платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку у формі умислу чи необережності, і відповідно, бути підставою для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності. Тобто, доводи сторони захисту, викладені в поясненнях щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення є обґрунтованими. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки податкове повідомлення-рішення, яке складене на підставі акту за результатами камеральної перевірки оскаржене, та є неузгодженим, і до остаточного вирішення спору факт допущення правопорушення є невстановленим.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Бугера О. В.