Рішення № 86304918, 05.12.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. Черкаси справа № 925/764/19

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “СМІЛА ЕНЕРГОІНВЕСТ”, Черкаська область, м. Сміла, вул. Свердлова, 94

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради, Черкаська область, м. Сміла, вул. Михайла Дорошенка, 4

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

– Смілянська міська рада, м. Сміла, вул. Незалежності, 37

– Міністерство соціальної політики України, м. Київ, вул. Еспланадна,

8/10

про стягнення 634 914,56 грн. компенсації заборгованості за надані послуги теплопостачання в січні 2018р. пільговим категоріям населення м. Сміла,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Архипенко О.А.- адвокат - за ордером;

від відповідача: Костюченко Д.В. - за довіреністю,

Корчебна Н.Г. - за довіреністю,

Чумак Ю.В. – за довіреністю;

від третіх осіб: участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю “СМІЛА ЕНЕРГОІНВЕСТ” звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради про стягнення заборгованості з відшкодування витрат за надані послуги теплопостачання населенню пільгових категорій в січні 2018р. в м. сміла в розмірі 634914,56 грн (після уточнення вимог, том 2, а.с. 105), та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи:

Позовна заява надійшла в суд 24.06.2019.

Провадження у справі відкрито судом 25.06.2019, підготовче засідання призначено на 23.07.2019.

В підготовчому засіданні оголошувалась перерва з 23 липня до 14:30 год. 01 серпня 2019р.

01.08.2019р. до участі у справі залучено Смілянську міську раду як третю особу без самостійних вимог на предмет спору. Проведення підготовчого засідання відкладено на 15.08.2019р.

15.08.2019р. строк підготовчого засідання продовжено на 30 днів за клопотанням сторони. Проведення підготовчого засідання відкладено на 27.09.2019р.

27.09.2019р. до участі у справі залучено Міністерство соціальної політики України в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Проведення підготовчого засідання відкладено на 07.10.2019р.

07.10.2019р. підготовче засідання відкладено на 22.10.2019р.

22.10.2019р. закрито підготовче засідання та розгляд справи по суті в судовому засіданні призначено на 21.11.2019р.

В зв`язку з неявкою 21.11.2019 сторін та учасників судове засідання відкладено на 05.12.2019.

В судовому засіданні 05.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

В судовому засіданні:

Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити. Вказує на аналогічну сплату позивачеві компенсації пільг мешканцям м. Сміла за грудень 2017, що проведена відповідачем самостійно. Перерахувати кошти грошової компенсації по пільгах населенню за спожите тепло за січень 2018 відповідач відмовився, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Представники відповідача, кожен окремо, вимоги заперечили та просять в задоволенні позву відмовити. Вказують на закінчення фінансового року 2018, вказують на відсутність механізму виплат з державного чи місцевого бюджетів заборгованості за попередні роки, вказують на неможливість перевірки бази даних пільговиків за січень 2018 року в серпні-грудні 2019 року. Повідомили, що спірне грошове зобов`язання в Управлінні казначейської служби не реєструвалось та не може бути виконаним, оскільки це буде порушенням бюджетної та фінансової дисципліни органом місцевого самоврядування.

Подано письмовий відзив на позов (том 1, а.с. 138-146). Подано заперечення на відповідь на відзив (том 2 а.с. 56-58).

Третя особа Смілянська міська рада письмово вимоги заперечила та просить в позові відмовити (том 2 а.с. 4-7).

Третя особа Мінсоцполітики України письмово вимоги заперечила та просить в позові відмовити (том 2, а.с. 153-154).

Всі учасники були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Треті особи своїх представників в судове засідання не направили. Факт отримання сторонами ухвали суду з повідомленням про дату, час і місце судового засідання підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ПАТ «Укрпошта» (ф. №119), в яких містяться відмітки про отримання документів уповноваженими особами. Міська рада письмово просила розглянути спір за відсутності їх представника.

Суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників третіх осіб. Вимоги до третіх осіб не заявлялись.

Сторони не вирішили спір в позасудовому порядку.

Представники сторін заявили, що подали суду всі докази по справі на обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії окремим категоріям населення на пільговій основі, за які відповідач, як розпорядник відповідних цільових бюджетних коштів, зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Надання пільг при оплаті за послуги виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та опалення помешкань передбачені Законами України:

“Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу”,

“Про жертви нацистських переслідувань”,

“Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,

“Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”,

“Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус”,

“Про охорону дитинства” та ін.

Окремі пільги встановлені державою для громадян-мешканців міста Сміла, які віднесені до пільгових категорій громадян відповідно до вказаних законів на підставі рішень Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради.

Положеннями вказаних Законів закріплено реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян та обов`язок законодавчо визначеному виробнику та надавачові послуг надавати комунальні послуги тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати та обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість наданих послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

Згідно з частиною шостою статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Державною казначейською службою України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

За змістом підпункту “б” пункту 4 частини першої статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості комунальних послуг (в т.ч. теплопостачання), які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог статті 102 цього Кодексу, Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 “Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги”, а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку).

Згідно з пунктом 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. При цьому чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою та другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 11.10.2018 №350 та рішення Смілянської міської ради Черкаської області від 23.10.2018 №78-4/VII «Про надання послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії у січні 2018 року» ухвалено вважати ТОВ «Сміла Енергоінвест» надавачем послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії в січні 2018 року.

Вказані рішення Смілянської міської ради Черкаської області є чинними.

Таким чином, позивач є суб`єктом господарювання, який надає послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам; метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України.

Отже, з огляду на вказані норми законодавства у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам (особам), які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - виник цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки:

держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України);

держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої Законом (стаття 170 ЦК України).

Відповідач зобов`язаний здійснити розрахунки з позивачем щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, за період - січень 2018 року.

У лютому 2018 року позивач за відшкодуванням таких витрат не звертався у зв`язку з наявністю господарського спору та розірванням у судовому порядку у справі №925/459/17 за позовом КП «Смілакомунтеплоенерго» до ТОВ «Сміла Енергоінвест», третя особа – Смілянська міська рада, договору про спільну діяльність №47-2V від 05.05.2010, укладеного між ТОВ «Сміла Енергоінвест», КП «ВодГео», КП «Смілакомунтеплоенерго», Державним підприємством «Агентство з розвитку житлово-комунального господарства», яким сторони керувались при відшкодуванні таких витрат впродовж 2017 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2017 у справі №925/459/17 рішення господарського суду Черкаської області від 06.07.2017 (яким розірвано вказаний договір про спільну діяльність №47-2V від 05.05.2010 з моменту набрання рішенням законної сили) залишено без змін.

Після розірвання вказаного договору про спільну діяльність позивач отримав від відповідача відшкодування пільг та субсидій за період з 15.12.2017 по 31.12.2017 на підставі рішення Смілянської міської ради від 04.04.2018 №67-85/VII «Про відшкодування пільг та субсидій», у зв`язку з фактичним наданням послуг з теплопостачання пільговим категоріям населення.

Іншого постачальника та надавача послуг з теплопостачання в м. Сміла на січень 2018 Смілянська міська рада не визначала.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення - з огляду на таке.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ – положення ст. 93 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Позивач є суб`єктом господарювання та самостійною юридичною особою, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (том 1, а.с. 20-22), та надавачем послуг теплопостачання населенню та бюджетним установам м. Сміла в період січня 2018 року – спірний період.

Відповідач є виконавчою структурою органу місцевого самоврядування, самостійною юридичною особою з внесенням даних в ЄДРПОУ (том 1, а.с. 23-24 ) та може діяти лише в спосіб, визначений законом, і не інакше – приписи ст. 19 Конституції України. Діяльність позивача регламентована спеціальним законом – Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Положенням про управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради (рішення ради №39-11/VII від 23.02.2017р., том 1 а.с. 27, 114-116).

Вимога позивачем сформульована до Управління праці та соціального захисту населення як примусове стягнення відшкодування витрат за надання товариством «Сміла Енергоінвест» послуг з теплопостачання (централізованого опалення) споживачам (населенню), які мали право на пільги по їх оплаті у січні 2018 року – за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту.

Між сторонами (ТОВ та Управління) з 01.01.2018 відсутні договірні відносини сплати надавачеві послуг бюджетних коштів як компенсації витрат на опалення пільговій категорії громадян-мешканців м. Сміла. Ці правовідносини слід розглядати як абсолютні, що виникли та існують на підставі Закону.

Дія договору №МТ-10/6 від 17.02.2017 на закупівлю теплової енергії за державні кошти припинена з 31.12.2017 за закінченням терміну – п. 10.1 договору (том 1, а.с.164-167). Письмовий договір не пролонговано, сторони заперечили підписання доповнень, додаткових угод до нього.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами сторін, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями та приписами ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом та підтверджується поданими Позивачем доказами, між сторонами дійсно виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою охоплюються визначенням господарського зобов`язання з компенсації позивачеві частини витрат (пільга) на теплопостачання пільговим категоріям громадян м. Сміли за січень 2018 року.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Яке право позивача порушено.

Звертаючись з позовом, заявник вказує на порушення відповідачем свого права на отримання з бюджету компенсації в грошовій формі наданих пільг по оплаті громадянами послуг з теплопостачання за січень 2018 року; в якості відновлення порушеного права позивач просить примусово стягнути з відповідача 634914,56 грн компенсації за рахунок субвенції державного бюджету, та понесені судові витрати.

Нормативна база визначення надавача послуг теплопостачання та компенсації вартості пільг:

- ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»;

- ЗУ «Про теплопостачання»;

- ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- Постанова КМУ №117 від 29.01.2003р. «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги»;

- Постанова КМУ №256 від 04.03.2002р. «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету»;

- Наказ Мінпраці та соцполітики України від 04.10.2007р. №535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг « 2-пільга», та Інструкції про порядок її заповнення»;

- Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у

сферах енергетики та комунальних послуг від 29.09.2015р. №2485 «Про переоформлення ліцензій на виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, виданих ТОВ «Сміла Енергоінвест» (том 1 а.с. 26);

- Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.06.2016р. №1094 «Про встановлення тарифу на теплову енергію для потреб населення ТОВ «Сміла Енергоінвест» (том 1 а.с. 25 – чинна на момент спірних правовідносин) (постанова втратила чинність на підставі постанови НКРЕКП №1287 від 30.10.2018р.);

- рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради №651 від 20.10.2010р. «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 21.06.2007р. №661 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді» (том 1 а.с. 188);

- рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради №70 від 23.02.2018р. «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власності» (том 1 а.с. 187);

- рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради №487 від 02.11.2017р. «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для ТОВ «Сміла Енергоінвест» на 2017 рік» (том 1 а.с. 184-185, том 2 а.с. 65), яким встановлено тариф на опалення для населення в період 2017 року;

- рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради №489 від 03.11.2017 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 02.11.2017 №487 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для ТОВ «Сміла Енергоінвест» на 2017 рік» (том 1 а.с.186, том 2 а.с. 66), яким встановлено тариф на опалення для населення в період 2017-2018 років;

- рішення Смілянської міської ради від 04.04.2018 №67-85/VII «Про відшкодування пільг та субсидій» (том 1 а.с. 28);

- рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 11.10.2018 №350 «Про надання послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії у січні 2018р.» (том 1 а.с. 58, том 2 а.с. 67);

- рішення Смілянської міської ради від 23.10.2018 №78-4/VII «Про надання послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії у січні 2018 року» (том 1 а.с. 59, том 2 а.с. 68).

Наявність/відсутність асигнувань для виплати компенсацій надавачеві послуг:

Позивач обґрунтовано та справедливо зазначає, що відсутність коштів у зобов`язаної особи не є підставою невиконання грошового зобов`язання. Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуг має право на отримання компенсацій за надані відповідно до Закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг.

Відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки в 2018 році не є підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Частиною другою статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити в залежність від видатків бюджету гарантовані законом виплати, пільги тощо (рішення від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року N 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2). Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме, у справі “Кечко проти України” (заява N 63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Узгодження суми відшкодування:

- до 31.12.2107 компенсація по наданих та спожитих пільгах по теплопостачанню населенню м. Сміла позивачеві була сплачена на підставі договору МТ-10/6 від 17.02.2017 про закупівлю теплової енергії за державні кошти (том 1, а.с. 164-167);

- розрахунок по відшкодуванню наданих пільг в 2017 році направлений відповідачеві листом від 12.01.2017р. вих. №74 (том 1 а.с. 153-161) – всього 667 пільговиків. Сума до відшкодування – 605395,65 грн.;

- позивачем направлено відповідачеві реєстр пільговиків за сезон 2017-2018 (всього 603 позиції на загальну суму 650993,13 грн., том 1, а.с. 73-86);

На неодноразові вимоги позивача про сплату компенсацій по пільгах відповідач відмовив (листи від 26.03.2019р. вих. №01-1304/07, том 1 а.с. 87-88; від 15.04.2019р. вих. №01-1660/07, том 1 а.с. 117);

- на вимогу суду сторонами проведена звірка по кількості пільговиків в січні 2018 по обліках позивача та відповідача. Різниця склала 16 позицій. Окремі пільговики оформили і пільгу і субсидію по оплаті комунальних послуг. Окремі пільговики (громадяни) виключені з обліку у зв`язку зі смертю. Позивачем відкоригована кількість пільговиків та сума компенсації (том 2, а.с. 38, 72-74).

Позиція відповідача:

- заперечення правомірності визначення Позивача як надавача послуг;

- заперечення встановлення Позивачеві тарифу на послуги

теплопостачання на січень 2018р. при розірванні судом договору про спільну діяльність та неможливість обрахування в грудні 2019р. компенсації вартості наданих послуг в січні 2018р.;

- неможливість оплати послуг за січень 2018 в серпні-грудні 2019р. як

порушення фінансової дисципліни, бюджетного законодавства та відсутність реєстрації казначейських зобов`язань відповідача;

- твердження про незаконність рішень виконкому та Смілянської міської ради про визначення надавача послуг з теплопостачання, відсутність затвердженого тарифу на теплопостачання (але самі спірні рішення Смілянської міської ради та її виконкому відповідачем не оскаржені та не скасовані судом);

- пряма заборона Мінсоцполітики України проводити виплати з таких підстав (лист від 20.03.2019, том 1, а.с. 170).

Доводи відповідача спростовуються наступним:

- не подано свого розрахунку вимоги з компенсації витрат на надані пільги окремим категоріям громадян;

- розрахунки позивача по сумах стягнення за січень 2018 року не спростовані в належний спосіб та належними і допустимими доказами;

- як встановлено судом, рішення Смілянської міської ради та виконавчого комітету про визначення надавача послуг з теплопостачання на січень 2018 є чинними;

- відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки в 2018 році не є підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Суд не бере до уваги доводи відповідача при прийнятті рішення, оскільки відповідач в судовому засіданні визнав, що послуги з теплопостачання були фактично надані позивачем в січні 2018 та реально спожиті мешканцями в м. Сміла, в тому числі пільговими категоріями громадян. На підтвердження надання послуг з теплопостачання позивачем та оператором ГРМ ПАТ «Черкасигаз» підписано акт наданих послуг з розподілу природного газу за січень 2018 року в об`ємі 2066793 м3 (том 1, а.с. 61-62) з урахуванням об`ємів споживання окремими котельнями надавача послуг теплопостачання в м. Сміла.

Суд не бере до уваги посилання позивача на практику суду у спорах з Управлінням соціального захисту населення, оскільки судові рішення в запропонованих справах не є тотожними по предмету спору та суб`єктному складу учасників:

- постанова Верховного суду України від 15.05.2012р. (том 1 а.с. 57);

- постанова Судової палати Верховного суду України від 22.03.2017р.

(том 1 а.с. 125-127);

- постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018р. у справі №906/621/17 (том 1 а.с. 128-130).

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін: (рішення “Серявін проти України” nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення “Трофімчук проти України” nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення “Желтяков проти України” nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем (Управління) під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач (Управління) не надав доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 9523,72 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради, Черкаська область, м. Сміла, вул. Михайла Дорошенка, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03195791, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю “СМІЛА ЕНЕРГОІНВЕСТ”, Черкаська область, м. Сміла, вул. Свердлова, 94, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36779078, номер рахунку в банку невідомий

634914,56 грн компенсації за рахунок субвенції державного бюджету та 9523,72 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 12.12.2019р.

Суддя Г.М. Скиба