Рішення № 86299554, 06.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2019 року № 640/2023/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до третя особаКиївської міської ради (01044, м.Київ, вулиця Хрещатик, 36) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Антонов Олексій Олександровичпро визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з позовом до Київської міської ради (надалі по тексту - відповідач), за участю третіх осіб - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, ОСОБА_2 , в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Київську міську раду прийняти рішення, відповідно до чинного законодавства про затвердження та передання у власність земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:125:0154, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у АДРЕСА_3 Нещадим (Теркун) Тетяні Русланівні;

- визнати протиправним (нечинним) та скасувати рішення постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування про відхилення проекту рішення Київської міської ради «Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 ».

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначила, що відповідачем порушено норми чинного законодавства, адже 29 грудня 2017 року позивач звернулась до Київської міської ради із клопотанням про підготовку проекту рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, однак на засіданні комісії 22 січня 2019 року розглядалось питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, що не узгоджується з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В подальшому, адміністративну справу №640/2023/19 передано на повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року адміністративну справу №640/2023/19 прийнято до провадження суддею Федорчуком А.Б.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в місті Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради. При цьому, постійні комісії Київської міської ради попередньо розглядають та приймають висновки з питань, що вносяться на розгляд Київради, розробляють проекти рішень, а також здійснюють контроль за виконанням рішень Київради, актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Крім того, представник відповідача стверджував, що на засідання комісії від 22 січня 2019 року на повторний розгляд виносився проект рішення «Про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 », що спростовує твердження позивача, що Київською міською радою не розглядалось питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність земельної ділянки.

Також представник відповідача повідомив, що 22 січня 2019 року постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування також розглядалась кадастрова справа №24697 про передачу земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 . Відповідно до того ж протоколу №2/91 засідання постійної комісії вирішено відкласти розгляд проекту рішення Київської міської ради про передачу громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки та звернутися до Ради ветеранів антитерористичної операції при виконавчому органі Київської міської ради для отримання інформації про можливість передачі земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_2 , а також повернутись до розгляду даного питання після надходження відповіді Ради ветеранів АТО.

Представник відповідача при вирішенні даної справи просив врахувати, що постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування мала повноваження на відхилення проекту рішення відповідно до Регламенту Київської міської ради, а відтак підстави для визнання протоколу комісії протиправним та скасування в судовому порядку відсутні.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування помилково взяла до уваги лист Ради ветеранів антитерористичної операції при виконавчому органі Київської міської ради від 29 листопада 2018 року №11/3, яким Рада не рекомендує постійній комісії надавати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_3 , адже на засіданні комісії розглядалось питання затвердження проекту рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, а не питання надання дозволу на розробку проекту.

З огляду на викладене вище та відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 28 січня 2016 року підтверджується, що ОСОБА_3 є учасником бойових дій.

28 лютого 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність прощею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 за рахунок земель не наданих у власність чи користування.

Дане клопотання зареєстроване Київською міською радою 28 лютого 2017 року за вх. №08/Т-2264.

В додаток до клопотання позивачем додано: копію паспорта громадянина; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків; викопіювання з чергового кадастрового плану; графічні матеріали (в масштабі 1:2000), на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; копія посвідчення учасника АТО; копію довіреності.

У зв`язку з тим, що станом на 04 квітня 2017 року Київською міською радою не прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, ОСОБА_3 04 квітня 2017 року подала до Київської міської ради заяву-повідомлення, що нею відповідно до пункту 7 статті 118 Земельного кодексу України та рішення Київської міської ради від 04 березня 2015 року №195/1060 укладено з Комунальним підприємством «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» договір №152 від 03 квітня 2017 року на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 22 вересня 2017 року №7953/0/012/09-17 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) погоджено проект землеустрою, розроблений КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 та зазначено про можливість використовувати в подальшому зазначеної земельної ділянки для вищевказаних цілей за умови дотримання вимог пункту 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Київською міською радою підготовано проект рішення ПР-15655 до справи А-24281 «Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 », пунктом 1 якого передбачено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 02.01., справа №А-24281).

Крім того, пунктом 2 зазначеного проекту рішення передбачалось передати громадянці ОСОБА_3 , за умови виконання пункту 3 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий номер 8000000000:90:125:0154) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Листом від 05 березня 2018 року №057052-5163 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив проект рішення «Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 » для подальшого розгляду у відповідних комісіях Київської міської ради відповідно до регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016 року №579/579.

Постійна комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування листом від 21 лютого 2019 року №08/281-242 направила позивачу витяг з протоколу №2/91 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 22 січня 2019 року (№08/281-20к) стосовно повторного розгляду проекту рішення (ПР-15655) «Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 » (кадастрова справа А-24281).

З наявного в матеріалах справи витягу вбачається, що проект рішення Київської міської ради «Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 » відхилено, враховуючи рекомендації Ради ветеранів антитерористичної операції при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), викладені у листі від 29 листопада 2018 року №11/3 (вх. №08/22419 від 29 листопада 2018 року).

Незгода позивача із бездіяльністю та рішенням відповідача зумовила її звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Частиною першою та шостою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За змістом частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За змістом статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 15 статті 46 та частиною 15 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частин 1 та 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Ураховуючи вищевикладене, Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та від її імені і в її інтересах здійснює функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України, в тому числі і з вирішення питань про надання землі у власність громадянам.

Порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради встановлено Регламентом Київської міської ради (далі - Київрада), затвердженим рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016 року № 579/579 (далі також - Регламент).

Відповідно до частин 1, 5 та 10 статті 11 Регламенту постійні комісії Київради є органами Київради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень Київради та актів її виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації). Постійні комісії Київради є підзвітними Київраді та відповідальними перед нею.

Постійні комісії Київради попередньо розглядають та приймають висновки з питань, що вносяться на розгляд Київради, розробляють проекти рішень, а також здійснюють контроль за виконанням рішень Київради, актів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

За результатами опрацювання питань постійні комісії Київради більшістю голосів від загального складу комісії приймають висновки і рекомендації, що викладаються у протоколі засідання комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості виконання ним своїх обов`язків протокол підписується першим заступником, заступником голови, а у разі їх відсутності - членом постійної комісії, що головував на засіданні. У разі відсутності секретаря комісії або неможливості виконання ним своїх обов`язків протокол підписується першим заступником, заступником голови, а в разі їх відсутності - визначеним комісією членом постійної комісії.

Згідно з частиною 1 та 4 статті 26 Регламенту постійні комісії Київради виступають суб`єктами подання проектів рішень.

Частиною 1 статті 30 Регламенту визначено, що постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення приймають висновок, яким:

1) підтримують проект рішення Київради без зауважень та підписують його;

2) підтримують проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка «із зауваженнями» або «з рекомендаціями»;

3) відхиляють проект рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка «відхилено» із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.

Як встановлено судом Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування щодо проекту рішення про надання позивачу у власність земельної ділянки є профільною постійною комісією Київської міської ради.

За приписами частини 6 статті 30 Регламенту профільна постійна комісія протягом тридцяти п`яти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовує його та за результатами розгляду проекту рішення приймає висновок, яким:

1) підтримує проект рішення Київради без зауважень та підписує його;

2) підтримує проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка «із зауваженнями» або «з рекомендаціями»;

3) за згодою суб`єкта подання створює робочу групу постійної комісії для доопрацювання проекту рішення;

4) відхиляє проект рішення з відповідним обґрунтуванням та повертає його суб`єкту подання; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка «відхилено» із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.

Висновок профільної постійної комісії викладається у протоколі засідання комісії.

Ураховуючи викладене, Постійна комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування наділена повноваженнями давати відповідний висновок, зокрема, щодо відхилення проекту рішення Київської міської ради з відповідним обґрунтуванням.

Як встановлено судом, Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування за результатами опрацювання прийняла рішення про відхилення проекту рішення Київської міської ради «Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 ». При цьому, проект відхилено з огляду на отримані рекомендації Ради ветеранів антитерористичної операції при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), викладені у листі від 29 листопада 2018 року №11/3 (вх. №08/22419 від 29 листопада 2018 року).

Викладення мотивів відхилення проекту рішення Київської міської ради в протоколі Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 22 січня 2019 року №2/91 спростовує доводи позивача про бездіяльність відповідача в частині неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою, адже таке рішення не прийнято у зв`язку з відхиленням проекту рішення Київської міської ради.

Відтак, підстави для задоволення адміністративного позову в даній частині відсутні.

Матеріалами справи підтверджується, що розгляд вищевказаною Постійною комісією згаданого проекту рішення Київської міської ради відбувся з порушенням установленого частиною 6 статті 30 Регламенту тридцятип`ятиденного строку для його прийняття. Так, проект рішення, зареєстровано у Київській міській раді 06 березня 2018 року (№08/231-799/ПР), його перший розгляд відбувся 22 травня 2018 року, тобто через 76 днів з дня реєстрації, а повторний розгляд - 22 січня 2019 року, тобто через 10 місяців з дня реєстрації.

Частиною 11 статті 30 Регламенту передбачено, що у разі, якщо профільна постійна комісія протягом строку, встановленого частиною шостою цієї статті 30 Регламенту, не розглянула проект рішення або не прийняла жодного з передбачених частиною шостою цієї статті 30 Регламенту висновків, проект рішення вважається підтриманим профільною постійною комісією. В такому випадку профільна постійна комісія зобов`язана на вимогу суб`єкта подання протягом трьох днів направити йому оригінал проекту рішення. Суб`єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання оригіналу проекту рішення подати його для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київради. В такому разі суб`єкт подання самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії відмітку «підтримано в порядку ч.11 ст.30 Регламенту», а навпроти назв інших постійних комісій у випадку, якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені, ставить за власним підписом відмітку «підтримано в порядку ч.5 ст.30 Регламенту».

Додатково суд стосовно підстави, вказаної для відхилення проекту рішення Київської міської ради «Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 », зокрема листа Ради ветеранів антитерористичної операції при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» від 29 листопада 2018 року №08/22419, зазначає, що даним листом не рекомендовано ОСОБА_3 надавати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастрова справа А-24281, протокол РВ №9).

Водночас, суд враховує, що даний лист по-перше носить рекомендаційний характер, а по-друге стосується питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в той час як проект рішення Київської міської ради стосувався вирішення питання передачі позивачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 , адже проект землеустрою був розроблений та погоджений в установленому законодавством порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказаний лист не може вважатись обґрунтованою та законною підставою для відхилення проекту рішення Київської міської ради «Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 ». Водночас, інших підстав відповідачем не наведено.

Зважаючи на те, що Постійною комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування упродовж установленого частиною шостою статті 30 Регламенту строку не було розглянуто проект вищевказаного рішення Київської міської ради та прийнято за результатами такого розгляду відповідне рішення, суд погоджується з доводами позивача, що такий проект рішення уважається підтриманим вищевказаною Постійною комісією відповідно до частини 11 статті 30 Регламенту, незважаючи на прийняття Комісією поза межами цього строку рішення про його відхилення.

З урахуванням того, що відповідно до норм чинного законодавства, зокрема частини 11 статті 30 Регламенту проект рішення уважається підтриманим Постійною комісією, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:125:0154, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, суд зазначає, що з проаналізованих вище норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту Київської міської ради та Положення про постійні комісії вбачається, що постійно діючі при відповідній місцевій раді комісії не є самостійними суб`єктами владних повноважень, оскільки утворюються і діють в межах компетенції відповідної ради в числі депутатів, що входять до її складу. Відповідно, позивачем було вірно визначено в якості відповідача у справі саме Київську міську раду, хоча фактично ним оскаржується рішення саме її Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування, оформлене відповідним протоколом.

Рішенням Київської міської ради від 19 червня 2014 року № 9/9 затверджено Положення про постійні комісії Київської міської ради, яким Постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, оформлене протоколом наділено повноваженнями вивчати, попередньо розглядати, брати участь у підготовці та готувати проекти рішень Київської міської ради, надавати висновки та рекомендації з питань, зокрема, володіння, користування та розпорядження землями територіальної громади міста (включаючи питання передачі земельних ділянок у власність чи користування, приватизації земельних ділянок).

Згідно з пунктом 10 вказаного Положення, за результатами розгляду питань порядку денного комісія готує і ухвалює рекомендації, висновки і інші рішення, які приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов`язків - заступником голови або секретарем постійної комісії.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає можливість підготовки постійними комісіями рад висновків і рекомендацій, але не винесення рішень.

Проте, у спірних правовідносинах має місце прийняття саме рішення, яке містить імперативні приписи, що не узгоджується з частиною 10 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

В даному випадку наведений вище пункт 10 Положення про постійні комісії в частині можливості прийняття постійною комісією інших рішень, не підлягає застосуванню в силу вимог частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України через його невідповідність в цій частині вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, суд наголошує, що прийняте рішення стосується прав та інтересів позивача з огляду на те, що воно прийняте в процедурі вирішення питання про приватизацію визначеної нею земельної ділянки, а тому таке рішення впливає як на результат вирішення такого питання, так і на строки його вирішення.

Вказані обставини обумовлюють право позивача на оскарження зазначеного рішення, оскільки воно стосується її прав та інтересів.

Наведена правові позиція узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у його постанові від 17 грудня 2018 року по справі №583/1212/16-а, яке є обов`язковою для врахування в силу вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що має місце невідповідність дій постійної комісії вимогам пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно необхідності діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України.

Відповідно, заявлена позивачем вимога підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, оформленого протоколом №2/91 від 22 січня 2019 року (№08/281-20к) в частині пункту 1.4.2 щодо відхилення проекту рішення Київської міської ради «Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 ».

Щодо посилання відповідача на дискреційні повноваження Київської міської ради, як на підставу для відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання Київської міської ради прийняти у відповідності до закону рішення, суд вказує наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування».

Принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що відповідач в межах даної справи у передбачений законодавством строк не прийняв рішення по заяві позивача про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки, а тому, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов`язання Київської міської ради прийняти рішення на пленарному засіданні Київської міської ради підлягає задоволенню.

Ураховуючи вищевикладене, позовні вимоги є частково обґрунтованими, а встановлених судом обставин достатньо для часткового їх задоволення судом.

Підстави для вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у зв`язку із частковим задоволенням позову у суду відсутні, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, оформленого протоколом №2/91 від 22 січня 2019 року (№08/281-20к) в частині пункту 1.4.2 щодо відхилення проекту рішення Київської міської ради «Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 .

3. Зобов`язати Київську міську раду прийняти рішення, відповідно до чинного законодавства про затвердження та передання у власність земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:125:0154, що знаходиться за адресою: місто Київ , вулиця Передова, 31-а у Голосіївському районі Нещадим (Теркун) Тетяні Русланівні.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук