Рішення № 86299465, 02.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року справа № 580/2591/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сачинської В.С.,

представників позивача - Геращенка В.М., Ніколаєва В.О. (за ордерами),

представників відповідача - Кударенко Т.В., Потапова О.О. (за довіреностями у режимі відеоконференції),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Ватутінський комбінат Вогнетривів» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство «Ватутінський комбінат Вогнетривів» (вул. Індустріальна, 11, м. Ватутіне, Черкаська обл., 20254, далі - позивач) з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.08.2019 №0006484607, №0006474607.

Ухвалою суду від 21.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства України. На думку позивача висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, натомість у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи, які спростовують висновки контролюючого органу, що наведені в акті перевірки від 01.07.2019 №87/28-10-46-06/00191916, а тому позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та наголосили, що позивач під час проведення перевірки надав контролюючому органу всі письмові докази, однак вони не були взяті до уваги відповідачем.

Представники відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги не визнали, надали до суду письмовий відзив на позов та зазначили, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з ТОВ «Трієм-Торг» у період червень-грудень 2018 року з їх відображенням у деклараціях з податку на додану вартість або в наступних податкових періодах (місяцях) та показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств за період І півріччя 2018 року - 2018 рік складено акт перевірки від 01.07.2019 №87/28-10-46-06/00191916 та встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства України, у зв`язку з чим, на думку представників відповідача, контролюючим органом правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. За таких обставин представники відповідача вважають, що позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство «Ватутінський комбінат Вогнетривів» зареєстроване як юридична особа 20.07.1995 виконавчим комітетом Ватутінської міської ради Черкаської області, ідентифікаційний код 00191916, з 01.01.2019 знаходиться на обліку в Офісі великих платників податків ДФС.

Офісом великих платників ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з ТОВ «Трієм-Торг» у період червень-грудень 2018 року з їх відображенням у деклараціях з податку на додану вартість або в наступних податкових періодах (місяцях) та показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств за період І півріччя 2018 року - 2018 рік або наступних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку. Результати перевірки оформлені актом від 01.07.2019 №87/28-10-46-06/00191916.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 7 МСБО 18, що призвело до заниження фінансового результату (заниження доходу), як наслідок до порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, з урахуванням положень пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що призвело до заниження об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2018 рік на загальну суму 9993184 грн.;

- пп. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту в перевіряємих періодах, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2018 року на суму 1665531 грн.

За наслідками вищевказаної перевірки Офісом великих платників податків ДФС винесені податкові повідомлення-рішення від 05.08.2019 №0006484607, №0006474607.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що питання, пов`язані з формуванням платником податкового кредиту, врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.156 п. 14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до . 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пп. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Як встановлено судом із матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Трієм-Торг» укладено договір поставки від 07.05.2018 №225/18 на купівлю сухого подрібненого лушпиння соняшнику.

Виконання вищевказаних договірних правовідносин між позивачем та ТОВ «Трієм-Торг» підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, накладними на розгрузку, рахунками-фактурами, заявками, товарно-транспортними накладними, копії яких наявні у матеріалах адміністративної справи.

Таким чином, у приватного акціонерного товариства «Ватутінський комбінат Вогнетривів» наявні всі первинні облікові та податкові документи, з якими Податковий кодекс України пов`язує право платника на формування податкового кредиту з ПДВ. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.

Посилання відповідача на те, що наявність у позивача податкових та видаткових накладних не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з придбання ним сільськогосподарської продукції, оскільки взаємовідносини контрагента позивача ТОВ «Трієм-Торг» з перевізниками ТОВ «Домінікана Груп», ТОВ «ТК «Агро-Інвест», ТОВ «Трайдін», ТОВ «Експотрейд-Н», ТОВ «Кадіно», ТОВ «Айдаком», ТОВ «Сіларк Груп» - не приймається судом до уваги, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «Трієм-Торг», оскільки певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких платників податків - третіх осіб та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на формування податкових вигод.

Таким чином, формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, оскільки податкове законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податків на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання

Вищевказаний висновок повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 21.10.2019 у справі №814/1564/18, від 30.08.2019 у справі №804/17176/14.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано договори про надання охоронних послуг, укладених між позивачем та ТОВ «Лідер Центр Груп», ПП «Комплекс безпеки «Лідер». Вищевказані підприємства забезпечували контрольно-пропускний режим переміщення товарно-матеріальних цінностей на територію позивача, зокрема здійснювали фіксацію відомостей в журналі реєстрації транспортних засобів, які зокрема, здійснювали поставку позивачу від ТОВ «Трієм-Торг» в перевіряємий період, оформлення накладних та спільно з працівниками позивача здійснювали відбір проб сухого подрібненого лушпиння соняшнику для визначення якості.

Також, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 пояснили, що дійсно у перевіряємий період на територію позивача поставлялось від ТОВ «Трієм-Торг» сухе подрібнене лушпиння соняшнику, яке у подальшому використовувалось позивачем у виробничому процесі.

Посилання контролюючого органу на те, що посадові особи ТОВ «Домінікана Груп», ТОВ «ТК «Агро-Інвест», ТОВ «Трайдін», ТОВ «Експотрейд-Н», ТОВ «Кадіно», ТОВ «Айдаком», ТОВ «Сіларк Груп», які виступали перевізниками з поставки позивачу від ТОВ «Трієм-Торг» сухого подрібненого лушпиння соняшнику, є фігурантами кримінальних проваджень - є необгурнтованим, оскільки контролюючий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у кримінальних провадженнях.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.06.2018 у справі №822/2198/17, згідно якої, наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів товариства не є підставою для визнання операцій нереальними. Якщо контролюючий орган посилається на відкрите кримінальне провадження як на доказ, то він повинен надати підтвердження причетності товариства позивача до злочинів, щодо яких здійснюються кримінальні провадження.

Таким чином, всупереч вимогам Податкового кодексу України відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про ніби-то відсутність реальності господарських операцій позивача з контрагентом по ланцюгу постачання, тобто, фактично, контролюючим органом заміщено обов`язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов`язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами.

Частиною першою ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов`язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Трієм-Торг» і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа, був внесений у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань і був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 (заява №3991/03) дає змогу не допустити обмеження законного права платника податків на податковий кредит, віднесення певних сум до витрат, за умови реальності господарської операції, у випадку порушення його контрагентом та контрагентами такого контрагента податкової дисципліни. Вказаним Рішенням роз`яснено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, платник податків, який дотримується вимог податкового законодавства під час здійснення господарської операції та ведення бухгалтерського обліку, не повинен нести непомірний тягар стосовно обмеження права на податковий кредит у разі недотримання його контрагентом обов`язків, визначених податковим законодавством щодо сплати податків та ведення податкової звітності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 05.08.2019 №0006484607, №0006474607.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 05.08.2019 №0006484607, №0006474607.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС на користь приватного акціонерного товариства «Ватутінський комбінат Вогнетривів» сплачений судовий збір в розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 12.12.2019.