Рішення № 86298730, 12.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5349/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Прядко А.О. (представник за ордером та довіреністю)

відповідач: Драгунов А.І.(представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу про визнання протиправним та скасування припису № 42 від 11.07.2019 р., -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 грудня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу № 42 від 11.07.2019 р., виданий державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Слізовським М.А.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фактично перевірка дотримання законодавства в сфері охорони навколишнього середовища не проводилась, у зв`язку з недопуском посадових осіб державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу до перевірки. На час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) діяльності ТОВ «Краншип» Екоінспекція не мала відповідних повноважень на проведення заходу державного нагляду, адже у порушення вимог ст.ст.4,5 Закону України №877-V та Постанови КМУ №342 від 10.05.2018р. не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті органу нагляду (контролю) уніфікована форма акту. Таким чином фактичних та законних підстав у складанні припису у відповідача не було. При цьому, позивач посилався на ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зазначивши, що органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Актом неревірки не зафіксовано порушень з боку позивача вимог природоохоронного законодавства, що унеможливлює складення припису. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що відповідач під час складання припису діяв не в межах та у спосіб визначений законом, у зв`язку з чим позивач вважає припис протиправним, який підлягає скасуванню.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 07.10.2019р. (вх. № 36489/19), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що позивач не допустив інспекторів Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу до проведення планового заходу державного нагляду (контролю), що є невиконанням законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природнього середовища. У зв`язку з даними обставинами та навмисним не допуском державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу до здійснення планової перевірки, ненаданням документів для проведення перевірки, невиконанням законних вимог посадових осіб та перешкоджанням для виконання покладених на них обов`язків, складено акт перевірки за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №113/04. З урахуванням наведеного, позивач допустив порушення ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». На думку відповідача, відсутність затвердженого уніфікованого акту не є підставою для скасування оскаржуваного припису.

Ухвалою від 13.09.2019 р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; повідомлено, що розгляд справи відбудеться за правилами спрощеного позовного провадження 09.10.2019 р. о 10 год. 00 хв. без виклику учасників справи.

04.10.2019 р. представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.10.2019р. задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначено проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання; призначено підготовче засідання по справі на 05.11.2019 р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 05.11.2019 р. підготовче провадження в адміністративній справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.11.2019 р.

Ухвалою суду від 20.11.2019р., яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні оголошено перерву до 04 грудня 2019р. 9 год.20 хв.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його у повному обсязі.

У відкритому судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Наказом Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу № 240 від 26.06.2019 р. «Про проведення планової перевірки» призначено проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Краншип» з 01 по 12 липня 2019 року (а.с. 110).

Зазначеним наказом для проведення відповідної перевірки створено комісію у складі: голови комісії - старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Кримсько-Чорноморського округу Фурдуй Л.В.; членів комісії - державних інспекторів з охорони навколишнього середовища Кримсько-Чорноморського округу ОСОБА_1 .А., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

На підставі наказу № 240 від 26.06.2019 р. «Про проведення планової перевірки» Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу видано співробітникам інспекції, зазначеним у наказі, направлення №000118 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Краншип`у термін з 01.07.2019р. по 12.07.2019р. На перевірку направлено комісію у складі, визначеному наказом Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу № 240 від 26.06.2019 р. Предметом перевірки у направлені зазначено: «додержання вимог природоохоронного законодавства України» (а.с.111).

Як встановлено судом, посадовими особами Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Фурдуй Л.В., ОСОБА_6 , ОСОБА_2 . складено акт за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів» №113/04, в якому визначено строк проведення заходу з 03.07.2019 р. з 14 год. 00 хв. до 08.07.2019 р. до 15 год.00 хв. (а.с.112-118).

У розділі ІІІ «Особи, які беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю)» акту №113/04 серед посадових осіб органу державного нагляду (контролю) зазначені ОСОБА_7 .В., ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , а від керівника суб`єкта господарювання зазначено директораТОВ «Краншип».

В розділі IV «Дані про останній проведений захід державного нагляду (контролю)» акту №113/04 зазначено, що 03.06.2019р. державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу не допущено до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог риродоохоронного законодавства ТОВ «Краншип»; документи для проведення перевірки не надано.

В розділі VI «Опис виявлених порушень» акта перевірки №113/04, з посиланням на порушення позивачем ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» та ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зазначено, що державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу не допущено до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог риродоохоронного законодавства ТОВ «Краншип», документи для проведення перевірки не надано, що є невиконанням законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, ненадання їм необхідної інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків.

У графі акту №113/04 «Керівник суб`єкта господарювання або уповноважена ним особа» міститься запис: директорТОВ «Краншип».

У графі акту №113/04 «Відмітка про відмову від підписання керівником суб`єкта господарювання або уповноваженою ним особою, іншими особами цього акта» міститься запис: «у присутності державних інспекторів директорТОВ «Краншип» відмовився від підпису» (т.1 а.с. 199).

Акт №113/04 підписаний посадовими особами Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Фурдуй Л.В., Слізовський М.А., Бец М.Д.

11.07.2019р. посадовими особами Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу складено припис №42, яким, посилаючись на приписи ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, затвердженого наказом Держекоінспекції України № 256 від 21.11.2018 р., з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, приписано:

забезпечити допуск державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Краншип»;

забезпечити надання документів, необхідних для проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Краншип» (а.с.70-71).

Не погоджуючись із правомірністю оскаржуваного припису, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Спірні правовідносини врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», постановою Кабінету Міністрів України № 275від 19.04.2017 р. «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України», наказом Міністерства екології та природних ресурсів №303 від 09.08.2017 р. «Про затвердження Уніфікованої форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів», в редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 (далі - Положення №275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п. 3 Положення №275 основними завданнями Держекоінспекції є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо екологічної та радіаційної безпеки.

Зазначені завдання Держекоінспекції кореспондуються з компетенцією цього органу, визначеною у ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від05.04.2007 р.№ 877-V (далі – Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державнихадміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону № 877-Vпідставами для здійснення планових заходів є, зокрема, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 5 ст. 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

При цьому, наказом Міністерства екології та природних ресурсів №303 від 09.08.2017 р. затверджено уніфіковану форму акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

При цьому, ст. 11 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача, як на підставу для скасування припису №42 від 11.07.2019р., що чинне законодавство не містить норм, які визначають не допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу державного нагляду (контролю), як порушення законодавства, яке є підставою для видачі припису.

З системного аналізу вищенаведених положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності випливає, що орган державного нагляду (контролю) має право проводити перевірку виконання суб`єктом господарювання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), як і суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Тобто, з урахуванням зазначеного, недопуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу без встановлених законом підстав для такого недопущення буде вважатися порушенням обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю) органом державного нагляду (контролю) в межах його компетенції.

При цьому, під час розгляду справи позивач не надав до суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження законних підстав для недопущення службових осіб відповідача до проведення перевірки на предмет виконання припису.

Отже, зважаючи на вищенаведені приписи чинного законодавства, з урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про наявність відповідних законодавчих повноважень у Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо призначення планового заходу з 01 по 12 липня 2019 року.

При цьому, надаючи правову оцінку спірному питанню щодо не допуску представниками позивача до здійснення цього планового заходу уповноважених представників Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, суд виходив із наступного.

Відповідно до вимог Закону № 877-V, підставою для складання акту перевірки та відповідного припису органом державного нагляду (контролю) є безпосереднє здійснення планового або позапланового заходу (перевірки).

Відповідно до ст. 10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має, зокрема, право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом.

Позивачем визнається факт не допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного припису, відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», у зв`язку з чим його зобов`язано усунути порушення природоохоронного законодавства шляхом забезпечення допуску державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Краншип»;забезпечення надання документів, необхідних для проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Краншип».

Вказаними у приписі законодавчими нормами, як вже зазначено судом, передбачено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, яка визначена у ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Право органу державного нагляду на безперешкодний доступ до суб`єкта господарювання та, відповідно, обов`язок позивача, що йому кореспондує, який полягає у допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбачено Законом № 877-V.

Позивач в позові посилався на те, що відповідач був не допущений до проведення перевірки, оскільки органом державного нагляду не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайти уніфікована форма акта.

Згідно ч.15 ст. 4 Закону № 877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Відповідно до ч. 1 ст.5 Закону № 877-V комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч. 2 ст.5 Закону № 877-V, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

В ході судового розгляду встановлено, що за наслідками перевірки позивача відповідачем складений акт за формою, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 09.08.2017 р., який прийнятий відповідно до статей 20-2, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ч.2 ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за наслідками проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №752, з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства екології та природних ресурсів у відповідність до чинного законодавства.

Так, постанова Кабінету Міністрів України №752від 28.08.2013 р., на яку міститься посилання в наказі Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 09.08.2017р., втратила чинність відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №342 від 10.05.2018 р., якою затверджені нові Методики, у тому числі Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методика розроблення уніфікованих форм актів №342).

Пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України №342 від 10.05.2018 р. установлено, що положення затверджених цією постановою методик не застосовуються до 1 вересня 2018 року.

Однак, позиція позивача, що наслідком затвердження нової Методики розроблення уніфікованих форм актів №342 є неправомірність застосування уніфікованої форми акту, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №30309.08.2017 р., є передчасною.

За змістом пункту 1 Методики розроблення уніфікованих форм актів №342 (далі - Методика) ця Методика встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

На підставі пункту 2 Методики уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження.

За правилами пункту 4 встановлено, що перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Отже, постановою Кабінету Міністрів України №342 від 10.05.2018 р. лише затверджена Методика, яка встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Водночас вказана постанова визначає лише початок її застосування - після 01.09.2018р. Постанова не встановлює будь-яких строків щодо розроблення нової уніфікованої форми акта перевірки з урахуванням затвердження нової методики. Більш того, враховуючи положення п. 4 перегляд уніфікованої форми акта перевірки здійснюється лише у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Таким чином, доводи позивача про те, що відповідачем застосована не уніфікована форма акту, є безпідставними, та спростовуються наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 09.08.2017 р., який на час проведення перевірки був чинний та не скасований.

За таких обставин, посилання позивача на те, що перевірка ініційована без додержання вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», є необґрунтованим, а недопуск до перевірки з мотивів відсутності уніфікованих форм Актів є безпідставним.

Суд акцентує увагу на тому, що хоча предметом спору у даній справі і є оскарження Припису № 42 від 11.07.2019 р., оцінці підлягає не лише дотримання вимог законодавства щодо прийняття розпорядчого документу. Правильне вирішення даного спору полягає у встановленні правомірності підстав проведення перевірки як такої, обґрунтованості відмови позивача у допуску перевіряючих до проведення перевірки та, як логічний наслідок, видання оскаржуваного Припису.

Доводів стосовно невідповідності Припису встановленим законодавством вимогам або порушення порядку його видання позивачем не викладено.

В контексті того, що судом встановлено правомірність дій Інспекції щодо проведення перевірки, а позивачем безпідставно не допущено перевіряючих до проведення перевірки, видання Припису № 42 від 11.07.2019 р. про зобов`язання допустити перевіряючих до проведення перевірки та надати необхідні для перевірки документи є обґрунтованим та законним правовим заходом, який узгоджується із чинними положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

З урахуванням встановлених судом обставин та наданої оцінки доводам учасників справи, суд вважає, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законність припису доведена відповідачем в ході судового розгляду справи, що у сукупності з викладеним вище є підставою для відмови у позові.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати згідно ст.139 КАС України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» (65014, Одеська обл., місто Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, офіс 505; код ЄДРПОУ 32428972) до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (65058, Одеська обл., місто Одеса, проспект Шевченко, будинок 12; код ЄДРПОУ 42335172) про визнання протиправним та скасування припису № 42 від 11.07.2019 р., - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного судушляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішеннясуду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішеннявиготовлено та підписано 12 грудня 2019р.

Суддя Г.П. Самойлюк

.