Рішення № 86298654, 11.12.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 р. № 400/3845/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною відмову в зарахуванні до трудового стажу періоди роботи з 23.08.1989 року по 10.10.1989 року в комплексному кооперативі «Гранит» на посаді штукатура, з 14.10.1989 року по 25.12.1993 року в кооперативі « 100 услуг» на посаді помічника лицювальника, з 15.03.1997 року по 28.04.2003 року в приватному підприємстві «Доміно» на посаді підсобного робітника та охоронця; зобов`язання зарахувати до трудового стажу періоди його роботи з 23.08.1989 року по 10.10.1989 року в комплексному кооперативі «Гранит» на посаді штукатура, з 14.10.1989 року по 25.12.1993 року в кооперативі « 100 услуг» на посаді помічника лицювальника, з 15.03.1997 року по 28.04.2003 року в приватному підприємстві «Доміно» на посаді підсобного робітника та охоронця та здійснити перерахунок пенсії.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач протиправно не зарахував позивачу

періоди роботи з 23.08.1989 року по 10.10.1989 року в комплексному кооперативі «Гранит» на посаді штукатура, з 14.10.1989 року по 25.12.1993 року в кооперативі « 100 услуг» на посаді помічника лицювальника, з 15.03.1997 року по 28.04.2003 року в приватному підприємстві «Доміно» на посаді підсобного робітника та охоронця та не здійснив перерахунок пенсії з урахуванням зазначених періодів роботи.

Відповідач надав відзив, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки записи в трудовій книжці позивача зроблені з порушенням вимог Інструкції № 58, тому не можуть бути зараховані до страхового стажу на підставі записів трудової книжки. Також за період роботи в приватному підприємстві «Доміно» неможливо зарахувати до страхового стажу, оскільки з 15.03.1997 по 31.05.1999, з 01.07.2000 по 28.04.2003 зазначене підприємство не сплачувало страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивачу з 13.02.2006 року призначено пенсію по інвалідності ІІ групи від трудового каліцтва.

Позивач є працюючою особою.

12.08.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та підвищення пенсії.

Листом від 25.09.2019 № 3472-Т-07 відповідач повідомив позивача, що у трудовій книжці позивача наявні записи про роботу:

- з 23.08.1989 по 10.10.1989, комплексний кооператив «Граніт». Оскільки запис про роботу зроблений з порушенням вимог Інструкції № 58 (відсутність в трудовій книжці дати наказів про прийняття та звільнення з роботи), даний період не може бути врахований до страхового стажу на підставі запису в трудовій книжці;

- з 14.10.1989 по 25.12.1993, кооператив « 100 услуг». Відсутні в трудовій книжці дати наказів про прийняття та звільнення з роботи. Даний період не може бути врахований до страхового стажу на підставі запису в трудовій книжці, оскільки внесений з порушенням вимог Інструкції № 58.

По ПП «Доміно» з березня 1997 року по травень 1999 року відсутні дані про нарахування заробітної плати. Останній звіт до відділу персоніфікованого обліку надано за 2001 рік, але за працівника ОСОБА_1 не звітувало. З`ясувати відсутність нарахування заробітної плати немає можливості. так як ПП «Доміно» за юридичною адресою не знаходиться. Оскільки протягом березня 1997 року- травня 1999 року та липня 2000-квітня 2003 року підприємство не нараховувало і не сплачувало заробітну плату, та, відповідно, і страхові внески до ПФУ, підстави для зарахування до страхового стажу періоди роботи з 15.03.1997 по 31.05.1999 та з 01.07.2000 по 28.04.2003 відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а.

Суд враховує ступінь вини позивача у відсутності повного об`єму необхідних для реалізації його прав документів та повноті записів, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 25.04.2019 року по справі № 593/283/17.

Тому період роботи позивача з 23.08.1989 року по 10.10.1989 року в комплексному кооперативі «Гранит» на посаді штукатура, з 14.10.1989 року по 25.12.1993 року в кооперативі « 100 услуг» на посаді помічника лицювальника належить зарахувати до трудового стажу.

Статтею 8 Закону України № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 3 статті 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.10 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

В матеріалах справи наявна копія трудової книжки позивача, яка містить записи про роботу позивача з 15.03.1997 року по 28.04.2003 року в приватному підприємстві «Доміно» на посаді підсобного робітника та охоронця.

Невнесення страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відбулось не з вини позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що несплата ПП «Доміно» за ОСОБА_1 страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Внаслідок невиконання ПП «Доміно» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за спірний період на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Системний аналіз ст. 20, 24, 40, 41 Закону №1058 свідчить про право застрахованих осіб (в даному випадку - позивача) на розрахунок розміру пенсії з урахуванням усього страхового стажу, при цьому Закон жодним чином не пов`язує настання негативних наслідків для застрахованих осіб (в даному випадку - позивач) за невиконання обов`язків страхувальників (в даному випадку - ПП «Доміно»).

Так само норми Закону № 1058 не встановлюють як обов`язкову умову отримання застрахованими особами-працівниками пенсії після сплати страхувальниками-роботодавцями страхових внесків за працюючих.

Позивач просить зарахувати страховий стаж за періоди роботи у ПП «Доміно» з 15.03.1997 року по 28.04.2003, проте відповідно витягу ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсій, що міститься в матеріалах справи (а.с. 18-19) позивачу зараховано страховий стаж за період з 01.06.1999 по 30.06.2000, з 01.10.2000 по 30.04.2001.

Разом з тим, лист відповідача, яким надана відповідь на звернення позивача щодо розрахунку пенсії по інвалідності не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні норм КАС України.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тому суд вважає за необхідне для захисту прав позивача зарахувати страховий стаж з 15.03.1997 по 31.05.1999, з 01.07.2000 по 30.09.2000, з 01.05.2001 по 28.04.2003 та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) страховий стаж за періоди роботи з 23.08.1989 року по 10.10.1989 року в комплексному кооперативі «Гранит», з 14.10.1989 року по 25.12.1993 року в кооперативі « 100 услуг», з 15.03.1997 по 31.05.1999, з 01.07.2000 по 30.09.2000, з 01.05.2001 по 28.04.2003 в приватному підприємстві «Доміно» та здійснити перерахунок пенсії.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1511521325.1 від 02.11.2019 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко