
Дата документу 06.12.2019
Справа № 320/5790/19
2/320/2927/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі
головуючого - судді Колодіної Л.В.,
секретаря судового засідання – Арифової Л.А.,
розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.05.2011 у розмірі 11649,57 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
Зазначає, що 30.05.2011 з ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого він одержав від позивача кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. На час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 проживав ОСОБА_1 , про що свідчать копії їх паспортів, де зазначена одна й та сама адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . 27.10.2017 була направлена претензія кредитора до Мелітопольської державної нотаріальної контори. 27.12.2017 позивачем було отримано відповідь Мелітопольсьокї державної нотаріальної контори, в якій зазначено, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті померлої була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Позивач вважає, що шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем відповідач прийняв спадщину після померлого ОСОБА_2 та 04.03.2019 відповідачу було направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором № б/н від 30.05.2011 становить 11649,57 грн, яка складається з наступного: 11649,57 грн. - заборгованість за кредитом; 11649,57 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Сторони у судове засідання не з`явилися.
Представником позивача до позову було долучено клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах, клопотання та заяви відсутні, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явилася. 10.10.2019 року від нього до суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності. Позовні вимоги не визнає в повному обсязі, та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням клопотання представника позивача та відповідача про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено наступне.
30.05.2011 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №б/н від 30.05.2011. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком договір, підтверджується підписом у заяві /а.с.12/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується доданою до позову копією свідоцтва про смерть, виданого Мелітопольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 22.08.2017 року /а.с.49/.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 30.05.2011 становить 11649,57 грн, яка складається з наступного: 11649,57 грн. - заборгованість за кредитом; 11649,57 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
27.10.2017 позивачем до Мелітопольської державної нотаріальної контори направлено претензію до боржника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 а.с.53/.
27.12.2017 від Мелітопольської державної нотаріальної контори на адресу позивача надійшла відповідь, в якій зазначено, що претензія банку від 27.10.2017 за вихідним № SAMDN55000043788025 отримана. На підставі претензії заведено спадкову справу. За місцем проживання боржника надіслане повідомлення про претензію кредитора для відома /а.с. 54/.
04.03.2019 до відповідача по справі як до спадкоємця померлого позичальника, був направлений лист-претензія, згідно якої позивач пред`явив свої вимоги /а.с. 55/.
Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК).
Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За змістом ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не зазначив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст.1282 ЦК щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому ч.2 цієї статті.
Так, згідно зі ст.1282 ЦК спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцем і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі №6-2962 цс16.
Аналогічні роз`яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст.1282ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Аналіз вищезазначених вимог цивільного законодавства дозволяє дійти висновку, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлого, прийняв після нього спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач є спадкоємцем померлого, прийняв спадщину після померлого, наявності та вартості будь-якого майна, яке б могло бути успадковане після смерті ОСОБА_2 . Крім того, твердження в позові позивача про постійне проживання разом із спадкодавцем відповідача не підтверджено відповідними доказами, оскільки з копії паспорту померлого, на яку посилається позивач, неможливо встановити місце проживання його на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Клопотань як щодо витребування доказів в підтвердження вищевказаних обставин з боку позивача заявлено не було.
Згідно із 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 наведеної статті доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За таких обставин, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 89, 141, 247, 265, 274-279 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У позові АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Л.В. Колодіна
Судове рішення № 86288302, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 06.12.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/5790/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: