Рішення № 86288196, 13.11.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

13.11.2019

Провадження 2/331/1212/2019

Справа № 331/2495/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Антоненко М.В.

за участю секретаря: Андрієнко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Сергіївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Сергіївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в лютому 2019 року Позивач отримала лист від приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Юхименко О.Л., з якого дізналась про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Сергіївни № 142 від 14.01.2019 року про стягнення з неї на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі ПАТ «ПУМБ») заборгованості в сумі 36 761, 67 грн.

Як зазначає Позивач, в отриманих документах було зазначено її попереднє прізвище « ОСОБА_2 », яке вона зараз змінила на прізвище « ОСОБА_3 » після реєстрації 15 червня 2018 року шлюбу з ОСОБА_4 .

Згідно змісту позову, Позивач ОСОБА_1 не погоджується із законністю вчиненого відносно неї виконавчого напису і звертається до суду з вимогою щодо визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В своїй позовній заяві Позивач зазначає, що ніколи не мала жодних договірних або кредитних відносин з ПАТ «ПУМБ» і категорично заперечує проти можливості існування у неї будь-якої заборгованості перед Відповідачем.

Крім того, Позивача заперечує отримання від ПАТ «ПУМБ» будь-яких вимог про усунення порушень кредитного договору.

Відповідно до п. 2.3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5: «Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця».

Отже, в позовній заяві Позивач зазначає, що оскільки ПАТ «ПУМБ» не направляв на її адресу жодних вимог про усунення порушень кредитного договору, - нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.

Крім вищезазначеного, Позивач в поданій заяві також наголошує на тому, що на час вчинення виконавчого напису у нотаріуса не було документів, які могли б свідчити про безспірність заборгованості за кредитним договором.

Своє твердження, Позивач обґрунтовує тим, що згідно п. 19 статті 34 Закону «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису – є нотаріальною дією; порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів врегульований Главою 14 Закону «Про нотаріат» та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктами 2.1. і 2.2. пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку Порядку для вчинення виконавчого напису передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів).

В ст. 50 Закону «Про нотаріат» зазначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Тобто, право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення та заборгованість має бути безспірною.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів ( затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року) - є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

При цьому в позовній заяві Позивачем наводиться правова позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 310/293/15 стосовно того, що сам по собі факт подання стягувачем нотаріусу відповідних документів, зазначених в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів ( затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року) - не свідчить про відсутність спору щодо заборгованості.

Однак, як наголошує Позивач в своїй заяві, приватний нотаріус Хара Н.С., всупереч наведеним вимогам чинного законодавства, вчинила оскаржуваний виконавчий напис № 142 від 14.01.2019 р. без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.

Одночасно, Позивач в своїй позовній заяві звернулась до суду з клопотанням про витребування у приватного нотаріуса Хари Н.С. копій всіх матеріалів, на підставі яких вчинявся оскаржуваний виконавчий напис.

Отже, згідно змісту позову, Позивач при розгляді спору просить суд надати оцінку змісту витребуваних документів, і при цьому врахувати, що оскаржуваний виконавчий напис також важається неправомірним у випадку, якщо зазначений в ньому період стягнення перевищує три роки.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2019 року було відкрите провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання у справі призначалось на 20.08.2019 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду на 13.11.2019 року о 09 год. 00 хв.

В судове засідання представник позивача – адвокат Надворна О.С. не з*явилася. Надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності. Просила позов задовольнити.

Відповідач ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (що підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами); про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутності, а також письмових відзивів на позов та будь-яких інших заяв і клопотань до суду не подали.

3-я особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву з проханням розглянути справи без її участі. Разом з тим надіслала на адресу суду копії всіх документів, на підставі яких нею був вчинений виконавчий напис № 142 від 14.01.2019 р.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. також направив на адресу суду копії матеріалів виконавчого провадження № 58265329, відкритого з приводу примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. № 142 від 14.01.2019 року.

Отже, враховуючи наявність умов, перелічених в ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи в порядку ст. 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, а присутній в судовому засіданні представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинений виконавчий напис № 142 від 14.01.2019 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 36761, 61 грн., з яких: 36261, 67 грн. - заборгованість за Кредитним договором GP- 7082301 від 04.12.2014 року; 500 грн. - витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису.

Згідно змісту виконавчого напису № 142 від 14.01.2019 року, стягнення проведено за період з 02.01.2018 року по 02.01.2019 року.

04.02.2019 року на підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. відкрито виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_5 вказаної суми.

Станом на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису прізвище Позивача було « ОСОБА_2 ». Згідно наявної в матеріалах справи копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , після реєстрації 15 червня 2018 року шлюбу з ОСОБА_4 , Позивач змінила прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

При дослідженням змісту виконавчого напису № 142 від 14.01.2019 року судом було встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. не було дотримано вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення виконавчих написів.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, суд вважає вірними твердження позивача про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, від 11 квітня 2019р. по справі №761/45737/17.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів (далі Перелік), за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно пункту 2 Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Що стосується прийнятої Кабінету Міністрів України постанови «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26.11.2014 року № 662 (далі Постанова), то Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14 (яку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року залишено без змін), вказану Постанову № 662 від 26.11.2014 р. визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема:

п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по Справі № 826/20084/14 встановлено, що зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не враховують положень п. 6 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якого, якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність. Таким чином, законодавець забезпечує право боржника на захист його інтересів шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, у пункті 2 Переліку відсутня вимога про надання нотаріусу документів, які б підтверджували повідомлення боржника кредитором про наявність заборгованості та необхідність її погашення, що безперечно є порушенням прав боржника. Водночас, доповнений Постановою розділ Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» дозволяє кредиторам без повідомлення боржника здійснювати «односторонній» розрахунок заборгованості та звільняє кредитора від обов`язку доведення безспірності боргу, його суми та факту прострочення. За таких обставин нотаріус не може здійснювати захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису. Крім того, доповнений оскаржуваною постановою розділ Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» дозволяє кредиторам без повідомлення боржника здійснювати односторонній розрахунок заборгованості та звільняє кредитора від обов`язку доведення безспірності спору, його суми та факту прострочення, що згідно Постанови суду є порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зокрема неможливість застосування Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів,за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» при вчиненні нотаріальних дій підтверджена також постановою Великої палати Верховного суду по справі №826/20084/14 від 20 червня 2018р.

Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірний борг це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника вимога кредитора заставодержателя вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідно до п. 3.1., 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5,нотаріус вчиняє виконавчі написи:якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Верховний Суд в своїй Постанові від 23.01.2018 по справі № 310/9293/15ц зазначив, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі потрібно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису

Відповідно до вимог статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даному випадку обов`язок довести факт подання нотаріусу усіх необхідних документів покладається на відповідача ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», як особу, яка такі документи мала подати нотаріусу.

Проте, Відповідач ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» не скористався наданою судом можливістю щодо надання доказів, які б підтверджували правомірність вчинення нотаріусом ОСОБА_6 С. оскаржуваного виконавчого напису № 142 від 14.01.2019 року.

Так, матеріли справи не містять жодних належних доказів на підтвердження безспірності боргу позивача перед ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». Також суду не були надані докази, які б підтверджували як надіслання позивачу, так і отримання останнім відповідної вимоги про погашення боргу перед ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Крім того, вирішуючи спір, суд також приймає до уваги висновки щодо застосування норм права, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 р. по справі № 916/3006/17, відповідно до яких строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Матеріали цивільної справи також не містять належних доказів того, що приватним нотаріусом Хара Н.С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису було перевірено, чи взагалі виникло у стягувача право вимоги до боржника, а у разі, якщо таке право дійсно виникло, то скільки часу минуло з цього моменту.

Таким чином, враховуючи всі викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що в ході судового розгляду не доведена правомірність вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. оскаржуваного виконавчого напису № 142 від 14.01.2019 р.

Наслідком зробленого судом висновку щодо підтвердження наявності в діях приватного нотаріуса Хара Н.С. чисельних та суттєвих порушень чинного законодавства при вчиненні виконавчого напису № 142 від 14.01.2019 р., - є необхідність визнання цього напису таким, що не підлягає виконанню.

Отже, за результатами судового розгляду, позовні вимоги ОСОБА_1 розцінюються судом як обґрунтовані та законні, будь-які підстави для відмови в їх задоволенні – у суду відсутні.

Згідно ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд при вирішенні питання розподілу судових витрат, присуджує стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 768,40 грн.

На підставі ст., ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Сергіївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 142, вчинений 14.01.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Сергіївною про стягнення з позивача ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошових коштів в розмірі 36761, 61 грн., з яких: 36261, 67 грн. - заборгованість за Кредитним договором GP- 7082301 від 04.12.2014 року, 500 грн. - витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ: 14282829; місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до ті. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу. ХШ «Перехідні Положення» ЦГІК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: М.В. Антоненко