Рішення № 86278842, 03.12.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2019 Cправа № 914/1572/19

За позовом: Приватного підприємства "Західний Буг", с. Павлів Радехівського району Львівської області

до відповідача: Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області, с. Тур`я Буського району Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стир-Агротех", с. Тур`я Буського району Львівської області

про визнання недійсним рішення Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області №434 від 22 травня 2019 року

Суддя Морозюк А.Я.

за участю секретаря Бенко В.М.

Представники:

від позивача: Боровець М.С. - адвокат

від відповідача: Попко О.М. - адвокат

від третьої особи: не з`явився

Процесуальні дії у справі:

Позов заявлено Приватним підприємством "Західний Буг" до Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області про визнання недійсним рішення Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області №434 від 22 травня 2019 року "Про розгляд звернення ТзОВ "Стир-Агротех" та протоколу засідання комісії з питань агропромислового комплексу та врегулювання майнових питань та заяви жителів сіл".

Також у вихідних даних позовної заяви позивачем зазначено третьою особою на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стир-Агротех", с. Тур`я Буського району Львівської області.

Ухвалою суду від 12.08.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стир-Агротех", підготовче засідання призначено 10.09.2019 р.; встановлено сторонам та третій особі строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, пояснень.

10.09.2019 р. позивач подав на адресу суду клопотання про долучення доказів про сплату адвокатських послуг від 09.09.2019 р., в якому просить долучити до матеріалів справи, як доказ сплати позивачем на рахунок АО "Галицька правнича група" по договору про надання підприємству правової допомоги №ЗБ-396-04-19 від 01.04.2019 р. та протоколу доручення №1 від 29.07.2019 р. та додатків до нього (перелік документів відображено в клопотанні, документи додано).

Ухвалою суду від 10.09.2019 р. підготовче засідання відкладено на 08.10.2019 р.

В судовому засіданні 08.10.2019 р. представник відповідача заявив усне клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов, також просив продовжити підготовче провадження для надіслання відзиву на позовну заяву та надання суду доказів його надіслання.

Ухвалою суду 08.10.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Продовжено процесуальний строк на подання відзиву на позов. Підготовче засідання відкладено на 05.11.2019 р.

08.10.2019 р. відповідач зареєстрував через канцелярію суду відзив від 08.10.2019 р. на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

24.10.2019 р. від позивача на адресу суду надійшла відповідь від 22.10.2019 р. на відзив на позов.

Ухвалою суду від 05.11.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.12.2019 р.

Представник позивача в судовому засіданні 03.12.2019 р. позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та з посиланням на матеріали справи, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.12.2019 р. проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов, просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила(як і в жодне із судових заасідань протягом підготовчого провадження), причин неявки не повідомила, письмових пояснень щодо позову або відзиву на позов та будь-яких інших пояснень по суті позовних вимог суду не надала, хоча належно була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд заслухавши думку представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що обом сторонам у справі та третій особі були створені всі необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, взявши до уваги встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Позиція позивача:

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує на те, що рішенням Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області №434 від 22 травня 2019 року «Про розгляд звернення ТзОВ «Стир-Агротех» та протоколу засідання комісії з питань агропромислового комплексу та врегулювання майнових питань та заяви жителів сіл» Тур`янська сільська рада порушила право позивача на володіння та користування земельними ділянками.

Зазначив, що у додатку до вказаного рішення наведено перелік спадкоємців та спадкодавців, а також площі земельних ділянок (рілля та кормові) в кількості 132 позиції. Проте серед земельних ділянок, щодо яких Тур`янська сільська рада не заперечує їх використання ТзОВ «Стир-Агротех», у ПП «Західний Буг» наявні 20 (двадцять) діючих договорів оренди землі. Вказані договори зареєстровані у Буському районному відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи.

Тобто, на момент винесення відповідачем оскаржуваного рішення, яким фактично передано в користування ТзОВ «Стир-Агротех» земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Тур`янської сільської ради (за межами населених пунктів), частина цих земельних ділянок перебувала в оренді у позивача.

У відповіді на відзив на позов, позивач зазначив, що відповідач своїм рішенням №434 від 22 травня 2019 року вийшов за межі своїх повноважень визначених законодавством, оскільки не набувши статусу орендодавця, як того вимагає ч.5 ст.4 Закону України "Про оренду землі", стаття 12 Земельного кодексу України, прийняв Рішення в інтересах третьої особи (ТОВ "Стир-Агротех"), з приводу земельних ділянок приватної форми власності, які на момент винесення рішення перебували в оренді у позивача, а також земельних ділянок по яких позивач, як повірений, вчиняє дії по оформленню права на спадщину (тобто наявні спадкоємці).

З приводу позиції відповідача щодо того, що строк дії договорів оренди землі, які укладені між власниками земельних ділянок та ПП "Західний Буг" закінчився 08 липня 2019 року, то позивач зазначив, що позиція відповідача є не повністю достовірною, оскільки переважна кількість договорів оренди землі закінчує свій строк дії в 2020 року, так, як вони були підписані між ПП "Західний Буг" та власниками земельних ділянок в 2009 році строком на 10 років, однак більша частина із них були зареєстровані в 2010 році. Таким чином, 10-ти річний строк дії більшості договорів оренди землі закінчується в різні місяці 2020 року.

Також позивач зазначив, що є помилковою позиція відповідача з приводу договорів доручення та довіреностей виданих на їх виконання, оскільки видача чи не видача довіреностей не має юридичних наслідків для дії договору доручення та його виконання іншою стороною (повіреним). Щодо звернень мешканців сіл Тур`я та Гутиська-Тур`янського то оскаржене рішення не має жодного відношення до обробітку гербіцидом від бур`янів суміжних земельних ділянок мешканців, які зверталися до голови Тур`янської сільської ради.

Відтак позивач просить визнати недійсним рішення Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області №434 від 22 травня 2019 року "Про розгляд звернення ТзОВ "Стир-Агротех" та протоколу засідання комісії з питань агропромислового комплексу та врегулювання майнових питань та заяви жителів сіл".

Позиція відповідача:

Відповідач заперечуючи проти позовних звернув увагу, що оскаржуване рішення, яке прийняте 32 сесією 7 скликання Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області, не породжує прав і обов`язків у ТзОВ "Стир-Агротех", та в свою чергу не порушує законних прав позивача, оскільки як вбачається з його тексту відповідачем не передавались в користування ТзОВ "Стир-Агротех" земельні ділянки згідно списку, оформленого додатком до рішення, що знаходяться у приватній власності громадян, а лише закріплено відсутність заперечень щодо такого використання.

Також відповідач зазначив, що критично ставиться до твердження позивача щодо набуття відповідачем статусу управителя спадщинами, до складу яких входять земельні ділянки в розумінні ст. 1285 Цивільного кодексу України, оскільки як вбачається з тексту оскаржуваного рішення, щодо усіх земельних ділянок, власники яких померли - спадкоємці відшукані і вчиняють усі необхідні дії для прийняття спадщини та оформлення речових прав на спадкове майно.

Окрім цього відповідач, звернув увагу що долучені до позовної заяви договори оренди землі, укладені та зареєстровані позивачем 08.07.2009 р. із фізичними особами - власниками земельних ділянок, на строк 10 років (п.8), а саме до 08.07.2019 р., тобто станом на дату подання позову до суду строк дії договорів оренди землі завершився, а в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо укладання позивачем нових договорів оренди чи додаткових угод у відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому згідно колективного листа-звернення мешканців сіл Тур`я та Гутиська-Тур`янського до голови Тур`янської сільської ради щодо необхідності обробки гербіцидами від бур`янів суміжних з їхніми земельних ділянок (які є в переліку в додатку до оскаржуваного рішення), стан цих земельних ділянок свідчить про відсутність будь-якого догляду та обробки із сторони їх власників та/або орендарів.

Щодо договорів доручення №1642/ПМ від 29.08.2017 року, №265/ПМ від 10.02.2018 року, №266/ПМ від 10.02.2018 року, долучених позивачем до позовної заяви, то відповідач зауважив про відсутність в матеріалах справи доказів надання довірителем згідно ст. 1007 ЦК України довіреності повіреному на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, а також відомостей щодо спадкоємців померлих, з якими такі договори укладались. Відтак позивачем не доведено факту виконання договорів доручень в інтересах дійсних спадкоємців по смерті спадкодавців-власників земельних ділянок.

Відтак відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України").

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 травня 2019 року 32 сесією 7 скликання Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області прийнято рішення №434 «Про розгляд звернення ТзОВ «Стир-Агротех» та протоколу засідання комісії з питань агропромислового комплексу та врегулювання майнових питань та заяви жителів сіл», яким вирішено наступне:

"п.1. Не заперечуємо використовувати ТзОВ «Стир-Агротех» земельні ділянки для сільськогосподарського призначення, які розташовані на території сільської ради (за межами населеного пункту), власники яких померли, а спадкоємці не встигли ще переоформити право власності, але відшукані і перебувають в різних стадіях переоформлення, а саме: підготовка позовних заяв для судового розгляду, виготовлення ліцензованою організацією технічної документації для винесення земельної ділянки в натурі та присвоєння її кадастрового номеру, подання пакету документів для одержання спадкоємцем витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також на стадії укладення договору оренди між спадкоємцем та ТзОВ «Стир-Агротех» згідно списку який додається.

п.2. Контроль на виконання рішення покласти на комісію з питань агропромислового комплексу за врегулювання майнових питань.".

У списку, оформленому додатком до рішення №434 від 22.05.2019 р., наведено перелік спадкоємців та спадкодавців, а також площі земельних ділянок (рілля та кормові) в кількості 132 позиції.

Позивач, в обгрунтування свого твердження про те що рішення Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області №434 від 22.05.2019 р. порушує його права та законні інтереси, долучив до позовної заяви 20 договорів оренди землі (які внесено у список), укладених 08.07.2009 року ПП «Західний Буг» з наступними орендодавцями: ОСОБА_1 (№51 списку) земельна ділянка площею 0,4964 га; ОСОБА_19 (№116 списку) земельні ділянки площею 0,9361га та площею 0,9194 га; ОСОБА_20. (№89 списку) 0,8354 га; з ОСОБА_3 (№84 списку) земельна ділянка площею 0,1200 га; з ОСОБА_4 (№96 списку) земельна ділянка площею 0,8346 га; з ОСОБА_5 (№37 списку) земельна ділянка площею 0,8354 га; з ОСОБА_6 (№117 списку) земельна ділянка площею 0,5059 га; з ОСОБА_7 (№76 списку) земельна ділянка площею 0,8354 га; з ОСОБА_8 (№76 списку) земельна ділянка площею 0,3341 га; з ОСОБА_9 (№118 списку) земельна ділянка площею 1,6671 га; з ОСОБА_10 (№81 списку) земельна ділянка площею 1,2456 га; з ОСОБА_11 (№91 списку) земельна ділянка площею 0,1161 га; з ОСОБА_12 (№85 списку) земельні ділянки площею 0,6002 га та 2,3999 га; з ОСОБА_13 (№56 списку) земельна ділянка площею 0,6563 га; з ОСОБА_14 (№122 списку) земельна ділянка площею 0,2553 га; з ОСОБА_15 (№102 списку) земельна ділянка площею 0,3987 га; з ОСОБА_16 (№86 списку) земельна ділянка площею 0,7886 га., а також договір доручення №1462/ПМ від 29.08.2017 р., укладений з ОСОБА_17 (як довірителем), договори доручення №266/ПМ та №265/ПМ від 10.02.2018 р., укладені з ОСОБА_18 (як довірителем) з метою оформлення спадщини.

Таким чином, позивач посилаючись на те, що на момент винесення відповідачем оскаржуваного рішення, яким на думку позивача фактично передано в користування ТзОВ «Стир-Агротех» земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Тур`янської сільської ради (за межами населених пунктів), частина цих земельних ділянок перебувала в оренді у позивача, просить визнати рішення №434 від 22.05.2019 р. недійсним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (аналогічна норма закріплена у ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Частина 3 вказаної статті ЗК України визначає, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як вбачається з тексту рішення Тур`янської сільської ради №434 від 22.05.2019 р., воно не являється правовстановлюючим документом щодо володіння, користування чи розпорядження земельними ділянками, зазначеними у списку(додатку до рішення №434 від 22.05.2019 р.), не порушує законних прав позивача щодо користування земельними ділянками згідно договорів оренди, не містить вказівок передання в користування таких земельних ділянок ТзОВ «Стир-Агротех». У оскаржуваному рішенні лише зазначено стосовно яких саме земельних ділянок у відповідача відсутні заперечення щодо їх використання, тобто рішення жодним чином не порушує право позивача з приводу земельних ділянок, які перебувають в його оренді.

Окрім цього суд звертає увагу, що рішення також містить відомості про те, що власники земельних ділянок померли, а спадкоємці не встигли ще переоформити право власності, але відшукані і перебувають в різних стадіях переоформлення, в тому числі на стадії укладання договору оренди між спадкоємцем та ТзОВ «Стир-Агротех», що свідчить про те, що відповідач не є управителем спадщиною, а саме земельних ділянок, які відображено у списку (додатку до рішення), в розумінні ст. 1285 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про оренду землі», якими встановлено, що у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частинами 1, 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Стаття 116 Земельного кодексу України визначає, що за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, громадяни та юридичні особи набувають право користування земельними ділянками лише із земель державної або комунальної власності.

Отже, з врахуванням наведених норм, земельні ділянки, що перебувають у приватній власності, не можуть бути передані в користування іншим громадянам чи юридичним особам на підставі рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, а можуть бути передані в користування лише шляхом укладання договорів оренди землі з фізичними чи юридичними особами, у приватній власності яких ці земельні ділянки перебувають, що додатково спростовує доводи позивача, що відповідач своїм рішенням №434 від 22 травня 2019 р. порушив право позивача володіти та користуватися земельними ділянками.

Оскаржуване рішення жодним чином не впливає на укладені відповідачем договори оренди землі, земельні ділянки за якими також внесено до списку (додатку до оскаржуваного рішення), оскільки рішення не містить жодних заборон у праві володіння та користування позивачем орендованими у фізичних осіб земельними ділянками на підставі цих договорів.

Щодо твердження позивача, що ТзОВ «Стир-Агротех» на підставі оскаржуваного рішення використовує земельні ділянки, які перебувають в оренді позивача, то таке твердження позивачем не доведено, в матеріалах справи відсутні будь-які докази використання ТзОВ «Стир-Агротех» зазначених земельних ділянок. Долучена позивачем копія заяви від 27.05.2019 р. до Буського ВП Кам`янка-Буського ГУНП у Львівській області не є належним доказом вчинення ТзОВ «Стир-Агротех» дій, спрямованих на оброблення та засівання земельних ділянок,що перебувають в оренді у позивача.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки рішення Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області №434 від 22 травня 2019 року "Про розгляд звернення ТзОВ "Стир-Агротех" та протоколу засідання комісії з питань агропромислового комплексу та врегулювання майнових питань та заяви жителів сіл" не являється правовстановлюючим документом щодо земельних ділянок, зазначених в додатку, і жодним чином не порушує право позивача з приводу земельних ділянок, які перебувають в його оренді, відсутні правові підстави для визнання вказаного рішення недійсним. Відтак у задоволенні позовних вимог суд відмовляє.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так як у позові відмовлено, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на позивача.

Виходячи з усього вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86,123,129, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Повне рішення складено 12.12.2019 р.

Суддя Морозюк А.Я.