Рішення № 86276511, 16.10.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16821/17

пр. № 2/759/753/19

16 жовтня 2019 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.,

при секретарі Шелудько В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Державної організації «Автобаза державного управління справами» (04071, м. Київ, вул.Петрівська, 12-28) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна`про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2017 р. генеральний директор ДО «Автобаза ДУС» Гога Ю.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , вимогами якого є відшкодування завданої шкодиу розмірі 49281,53 грн. Обґрунтовує свої вимоги тим, що внаслідок ДТП, яка відбулася 03.06.2015 року за участю автомобіля «Шкода СуперБ», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 ,автомобіль позивача отримав механічні ушкодження.

Автомобіль «Шкода СуперБ», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ДО «Автобаза ДУС» на праві власності.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 16.07.2015 р. ОСОБА_3 визнано винним у порушенні ПДР та порушення ст. 124 КУпАП.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Україна».

Відповідно до звіту № 353 вартість матеріального збитку складає 52099,75 грн. Відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля здійснено ТОВ «Автоцентр Прага Авто на Кільцевій», вартість якого складає 49281,53 грн.

Необхідні документи для розгляду питання про здійснення страхової виплати було подано до ПрАТ «СК «Україна», однак дана виплата страховою компанією здійснена не була, і саме тому позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 22.01.2018 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.01.2019 р. представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у позові у зв`язкуз тим, що станом на 03.06.2015 р. ПрАТ «СК «Укараїна» було повним членом МТСБУ і враховуючи, що станом на сьогоднішій день його оголошено банкрутом, позивач повинен звертатись із заявою про отримання страхового відшкодування до МТСБУ.

19.06.2019 р. Арбітражним керуючим Тищенко О.І. надані суду пояснення та повідомлено, що Постановою Господарського суду м. Києва від 07.09.2018 р. по справі № 910/842/18 ПрАТ «СК «Україна» визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна комісія, а тому просить дану справу розглянути без участі представника ПрАТ «СК «Україна» (а.с. 95-97).

У судовому засіданні представник позивача просить задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставіповно і всебічноз`ясованихобставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказува ннялежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено постановою Оболонського районного суду м. Києва від 16.07.2015 року , 03.06.2015 року сталась ДТП за участю автомобіля «Шкода СуперБ», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 (а.с. 6). Постановою ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Автомобіль «Шкода СуперБ», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ДО «Автобаза ДУС» на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 10).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що вина відповідача та обставини завдання матеріальної шкоди є встановленими.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Україна» (а.с. 7,8-9).

Відповідно до звіту № 353 з визначення вартості матеріального збитку. Завданого власнику транспортного засобу ТОВ «Незалежна експертно-асистуючча компанія» від 17.06.2015 р., вартість матеріального збитку складає 52099,75 грн. (а.с 12-16).

Відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля здійснено ТОВ «Автоцентр Прага Авто на Кільцевій», вартість якого згідно рахунку № САСТ -481915 від 04.06.2015 р. складає 49281,53 грн. (а.с. 16-17).

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, як зазначає у позовній заяві сам позивач, організація звернулась до страхової компанії із листом в якому просив сплатити суму страхової виплати, однак вимоги її не виконані. Проте доказів такого звернення суду не надано.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що пред`явлення вимог позивача безпосередньо до відповідача, як до винуватця ДТП, є необґрунтованим з огляду на таке.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц (надалі - Постанова)Верховний Суд відступив від правового висновку зазначеного у постанові Верховного суду України від 23.12.2015 року у справі № 6-2587цс15. У своїй постанові від 04.07.2018 року Верховний Суд прийшов до наступних висновків.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування (п. 35 Постанови).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (п. 36 Постанови).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (п. 71 Постанови).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (п. 72 Постанови).

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (п. 73 Постанови).

Крім того, як передбачено ч. 5 ст. 52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З наведеного слідує, що саме страховик, а не винуватець ДТП, першочергово має відшкодовувати завдану матеріальну шкоду в порядку, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Проте, як вбачається з листа-відповіді МТСБУ (а.с. 11) в якому останнє повідомляє, що страховик ПрАТ «СК «УКРАЇНА» 01 липня 2015 року втратило статус асоційованого члена МТСБУ, у зв`язку з чим, страховик членство якого припинено зобов`язаний самостійно виконати свої зобов`язання щодо відшкодування шкоди. Окрім того, МТСБУ повідомило, що може здійснити виплату страхового відшкодування за рахунок коштів фонду страхових гарантій на умовах, визначених Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно інформації отриманої з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «СК «УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 30636550 перебуває в стані припинення, відповідно до судового рішення господарського суду м. Києва про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури по справі №910/842/18 від 07.09.2018 року ПрАТ «СК «УКРАЇНА» визнано банкрутом, що підтверджується пунктом 3 постанови по справі №910/842/18 від 07.09.2018 року де зазначено наступне: «3. Визнати Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г; ідентифікаційний код 30636550) банкрутом.».

Оскільки станом на 03 червня 2015 року ПрАТ «СК «УКРАЇНА» було повним членом МТСБУ і враховуючи, що станом на сьогоднішній день його оголошено банкрутом, позивач повинен звертатися із заявою про отримання страхового відшкодування до МТСБУ.

Таким чином, суд зауважує, що позов пед`явлений до неналежної особи.

З урахуванням зазначених вище висновків та встановлених судом обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, ч. 13 ст. 7, 8-13, 18, 19,77-79, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Державної організації «Автобаза державного управління справами» (04071, м. Київ, вул. Петрівська, 12-28) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю. Миколаєць