Рішення № 86270762, 06.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2019 року № 640/19207/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників відповідача - Волинець М.В., Трембач О.О., Чехун Б.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтертабако»доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертабако» (далі-позивач/ ТОВ «Інтертабако») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач/ ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у м. Києві №5477 від 08.05.2019;

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві з проведення фактичної перевірки;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0035851409 та №0035841409.

Позивач мотивує свої вимоги неправомірністю проведеної перевірки, а висновки, викладені в акті перевірки, на переконання позивача, не відповідають дійсності.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, на підставі наказу від 08.05.2019 №5477, проведено фактичну перевірку господарської одиниці, кіоску за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 87 , де здійснює свою діяльність товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертабако», результати якої оформлено актом від 20.05.2019 №1030/26/15/14/41760760 (далі-акт перевірки).

Відповідно до Акта фактичної перевірки № 1030/26/15/14/41760760 від 20.05.2019 на номерному бланку №001442 та Розрахунку фінансових санкцій до вищевказаного Акту, за період перевірки ТОВ «Інтертабако» встановлено наступні порушення:

- ст. 44 Податкового кодексу України, а саме: незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 Податкового Кодексу України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках передбачених цим кодексом;

- пункту 11 розділу 2 Постанови Правління НБУ №148 від 29.12.2017 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки;

- статті 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: виробництво, зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 18.06.2019 №0035841409, яким, відповідно до встановленого порушення ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 17000 грн.;

- від 18.06.2019 №0035851409, яким, відповідно до встановленого порушення п. 11 розділу 2 Постанови Правління НБУ №148 від 29.12.2017 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 86532,75 грн.

Вважаючи проведену перевірку протиправною, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

1. Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві №5477 від 08.05.2019 та визнання протиправними дій ГУ ДФС у м. Києві з проведення фактичної перевірки.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Функції контролюючих органів визначені статтею 19-1 ПК України.

Так, відповідно до статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Отже, підставою для проведення контролюючим органом фактичної перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, яка не передбачає наявності у контролюючого органу інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так Головним управлінням ДФС у м. Києві, з метою здійснення податкового контролю, на підставі п.п. 80.2.2 ст.80 Податкового Кодексу України, Закони України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно правових актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДФС за підписом начальника (керівника) відповідного органу видано Наказ №5477 від 08.05.2019 з метою провести протягом травня 2019 року фактичні перевірки суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1-15) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

В свою чергу додатком 6 «Перелік суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок» до Наказу №5477 від 08.05.2019 затверджено провести фактичну перевірку ТОВ «Інтертабако» за місцем фактичного здійснення діяльності (м. Київ, проспект Перемоги буд. 87) починаючи з 10.05.2019 тривалістю 10 діб.

Головними державними ревізорами - інспекторами Чехуном Б.Е. та Волинцем М.В . на виконання вимог Наказу ГУ ДФС у м. Києві №5477 від 08.05.2019 з метою вручення оскаржуваного наказу та направлень на проведення перевірки від 08.05.2019 за номерами №4498/26-15-14-09-01 та №4499/26-15-14-09-01 здійснено вихід на одне з місць фактичного провадження господарської діяльності ТОВ «Інтертабако», а саме за адресою м. Київ, проспект Перемоги буд.87, де знаходиться відповідний кіоск.

Надалі Наказ ГУ ДФС у м. Києві №5477 від 08.05.2019 та Направлення на перевірку від 08.05.2019 за номерами №4498/26-15-14-09-01 та №4499/26-15-14-09-01 були вручені 10.05.2019 о 11:36 уповноваженій особі, особі що фактично здійснює розрахункові операції (продавець - касир) «ТОВ «Інтертабако» ОСОБА_2 .

Факт вручення зазначених вище документів підтверджує особистий підпис ОСОБА_2 на направленнях від 08.05.2019 за номерами №4498/26-15-14-09-01 та №4499/26-15-14-09-01.

З приводу посилань позивача на відсутність зазначення в оскаржуваному наказі найменування та реквізитів суб`єкта господарювання, який буде перевірятись суд зазначає, що окремі дефекти в оформленні документа не можуть бути безумовною підставою для його скасування, оскільки зміст наказу є зрозумілим.

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац другий цього пункту).

З урахуванням встановленого факту допуску позивачем посадових осіб відповідача до проведення фактичної перевірки та відсутності будь-яких зауважень щодо правомірності наказу до початку перевірки, суд дійшов висновку, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, зокрема фактичної, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж посадові особи контролюючого органу були допущені до перевірки, у подальшому предметом розгляду у суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, якщо платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема, фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі, в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, оскільки допуск до проведення фактичної перевірки позивача відбувся, а відповідачем реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення розглядуваної перевірки не можуть вважатися такими, що порушують права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 у справі № 808/1641/15 (К/9901/6626/18).

В тексті позовної заяви позивач наголошує, що допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки кіоску ТОВ «Інтертабако», не відбувся, проте, суд ставиться критично до таких тверджень позивача, позаяк матеріали справи свідчать про зворотнє.

Так, в матеріалах справи наявна копія акта перевірки від 20.05.2019 №1030/26/15/14/41760760, з якого вбачається, що фактична перевірка проводилась в присутності ОСОБА_2 (продавець-касир наказ ТОВ «Інтертабако» від 17.04.2018 №96-ВК), ОСОБА_3 (продавець-касир наказ ТОВ «Інтертабако» від 17.04.2018 №95-ВК).

Разом з тим, згідно з актом від 17.05.2019 відмови від підписання акту фактичної перевірки, продавець-касир ОСОБА_3 від підписання акту фактичної перевірки відмовилась, акт відмови від підписання акта фактичної перевірки засвідчений підписами посадових осіб контролюючого органу.

При цьому, до акта перевірки додано опис фактичних залишків товарів, що свідчить про те, що перевірка позивача була здійснена, тобто, посадових осіб контролюючого органу було допущено до її проведення.

Таким чином, позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення фактичної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав ТОВ «Інтертабако», оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень.

2. Щодо податкового повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0035841409 яким, відповідно до встановленого порушення ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до позивача застосовано штрафні санкції.

Абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР встановлено правило, згідно з яким алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

За правилами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до пунктів 226.1, 226.9 статті 226 Податкового кодексу України в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Згідно з пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

У розумінні статті 1 Закону №481/95-ВР тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі - Положення №1251) встановлено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Відповідно до пункту 23 Положення №1251 на тютюнові вироби марки наклеюються: на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов`язково розривалися під час відкривання; на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку.

Отже, аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що обіг тютюнових виробів (після їх виробництва до продажу кінцевому споживачу) повинен здійснюватися з обов`язковим нанесенням на пачки марок акцизного податку встановленого зразка.

Згідно зі статтею 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, зокрема, абзацом шістнадцятим частини другої статті 17 вказаного Закону визначено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Отже, Закон передбачає застосування до суб`єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій за будь-яке із діянь: або за виробництво, або за зберігання, або за транспортування, або за реалізацію підакцизних товарів (алкогольних напоїв або тютюнових виробів) без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Суд зазначає, що підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за порушення вимог Закону №481/95-ВР є наявність у його діях складу порушень, передбачених даним нормативним актом, та доведення вини особи у його вчиненні.

Так, судом встановлено, що при проведенні перевірки встановлено, що в кіоску в реалізації знаходилась пачка сигар «Handelsgold Vanilla Cigarillos 5» вартістю 80 грн. без наявності марки акцизного податку встановленого зразка. Вказані сигари залишені на відповідальне зберігання продавцю касиру ТОВ «ІНТЕРТАБАКО» ОСОБА_2 згідно опису.

Суд критично оцінює посилання позивача на видаткову накладну щодо отримання товару, в тому числі сигар «Handelsgold Vanilla Cigarillos 5», оскільки вказане жодним чином не спростовує наявність немаркованої пачки в місці торгівлі.

При цьому пояснення продавця-касира від 10.05.2019, копія яких міститься в матеріалах справи, підтверджують знаходження в кіоску на реалізації пачки сигар, на якій відсутня марка акцизного податку.

Отже, зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку у місці торгівлі встановлено актом перевірки. Особи, які фактично здійснювали реалізацію товарів у кіоску, у присутності яких проводилася фактична перевірка, не заперечує факт перебування пачка сигар «Handelsgold Vanilla Cigarillos 5» у кіоску без марка акцизного податку.

Виходячи із приписів, визначених частиною четвертою статті 17 Закону №481/95-ВР, відповідач правомірно застосував до позивача за виявлені факти зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку, встановленого зразка, на підставі абзацу шістнадцятого частини другої статті 17 вказаного Закону фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0035841409, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

3. Щодо податкового повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0035851409, яким, відповідно до встановленого порушення п. 11 розділу 2 Постанови Правління НБУ №148 від 29.12.2017 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», до позивача застосовані штрафні санкції.

Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі по тексту - Закон України № 265/95-ВР) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пунктів 1, 6, 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Згідно зі ст.5 Закону України № 265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного

реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України № 265/95-ВР контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 6 статті 33 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року №679-XIV для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює: визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України, визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148 (чинне з 05.01.2018) (далі - Положення №148).

Відповідно до п.1 Положення 148 це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.

Водночас в силу вимог пункту 3.18 Положення №148 оприбуткування готівки - проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Пунктом 5 Положення №148 визначено, що суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Суб`єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно з п.11 розділу ІІ Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суб`єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для: 1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; 2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії; 3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Абзацом третім ч.1 ст 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО, а саме, виконання лише цих дій в сукупності свідчить про належне оприбуткування готівкових коштів.

Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій ст.1 Указу №436/95).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/4908/16.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ІНТЕРТАБАКО» за адресою м. Київ, пр-т Перемоги, 87 здійснює реалізацію продуктів харчування та тютюнових виробів за готівковий розрахунок з використанням зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи РРО.

До початку перевірки проведено контрольну розрахункову операцію та встановлено, що при здійснення розрахунків із споживачами, РРО використовувався та видано фіскальний чек №0042875 від 10.05.2019, який в подальшому відображено в по чековій інформації підсистеми «Податковий блок» інформаційних ресурсів ДФС України.

Підприємством отримано запит про надання до перевірки документів в тому числі касової книги, ОРО та прибуткових накладних на товар, який реалізується.

Під час перевірки встановлено, що відокремлений підрозділ проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги (касова книга відсутня) та не забезпечує зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних z-звітів) в електронній формі протягом строку визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітами чеками до відповідних книг обліку (КОРО).

Таким чином, за період з 10.05.2019 по 16.05.2019 включно встановлено не оприбуткування готівкових коштів у сумі 17 306, 55 грн.

Відповідно до податкової інформації ТОВ «ІНТЕРТАБАКО» за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 87, зареєстровано КОРО №3000499228 від 13.04.2018, яка до перевірки не надана (відсутня).

Таким чином, за встановлених у даній справі обставин відсутності КОРО, записів про облік руху готівки на підставі фіскальних звітних чеків за період з 10.05.2019 по 16.05.2019 в сумі 17306,55 грн., суд приходить до висновку про не оприбуткування позивачем готівкових коштів у день їх фактичного отримання, що є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке передбачена відповідальність відповідно до чинного законодавства.

У зв`язку з вищенаведеним, вбачається, що відповідачем було правомірно та обґрунтовано застосовано штрафну санкцію у сумі 86532,75 грн., відповідно, правомірним є оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0035851409.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначене, на думку суду, відповідачем надані беззаперечні докази на підтвердження правомірності прийнятих рішень, які є предметом оскарження позивачем, що кореспондується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, у свою чергу позивач не довів обставини на яких ґрунтуються його вимоги щодо скасування спірних рішень, тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертабако» задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертабако" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 11.12.2019.

Суддя С.К. Каракашьян