Рішення № 86270118, 11.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3350/19

РІШЕННЯ

іменем України

11 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом малого приватного підприємства "Гермес-С" до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою від 19.10.2019, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Хмельницькій області Думарецького О.В. від 27.09.2019 №39, якою на мале приватне підприємство "Гермес-С" накладено штраф в сумі 90 315,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що проведення позапланового заходу за зверненням юридичної особи прямо заборонено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Щодо зазначених в Акті перевірки порушень, то такі не відповідають дійсності. Фактично пам`ятка архітектури "Мури Руської Брами" є обгородженою стародавнім муром з воротами, а відтак вільний прохід на територію пам`ятки, де здійснюються реставраційні роботи, є закритим. На самих воротах, через які здійснюється вхід на територію пам`ятки архітектури, вивішено будівельний паспорт з усією визначеною законодавством інформацією. Дані обставини вказують на недоцільність та технічну неможливість вздовж існуючого муру монтувати ще одну огорожу. Інспектор фактично не звернув уваги на таку істотну обставину, як наявність огорожі з воротами та будівельним паспортом і зробив хибний висновок про їх відсутність.

Ухвалою суду від 24.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).

14.11.2019 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що за результатами перевірки посадовою особою Інспекції було встановлено, що генеральним підрядником МПП "Гермес - С" не забезпечено влаштування тимчасової огорожі об`єкта будівництва, сигнальних огороджень та не встановлено паспорт будівництва, що передбачено Проектною документацією, том 2.4 "Основні положення з організації реставрації", чим порушено вимоги п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва". Таким чином, основним об`єктом реставрації є Мури Руської Брами, які відображені у фотофіксації до протоколу про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а не Національний історико - архітектурний заповідник "КАМ`ЯНЕЦЬ", фото входу в який додано позивачем до матеріалів позовної заяви (арк. спр. 35-36).

З`ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог, так і заперечень, оцінивши надані докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Громадською організацією «Забудовам Ні» до Державної архітектурно - будівельної інспекції України було подано скаргу №125 від 14.08.2019 про порушення вимог чинного містобудівного законодавства, в якій було зазначено, що підрядною організацією роботи на об`єкті ведуться без дотримання будівельних норм, стандартів і правил, та висловлено прохання щодо проведення перевірки Реставрація пам`ятки архітектури Мурів Руської брами в м. Кам`янці-Подільському, Хмельницької області. Виконання невідкладних консерваційних робіт: Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 93 - щодо додержання вимог містобудівного законодавства (арк. спр. 41-42).

На підставі направлення № 366 від 28.08.2019 (в якому міститься підпис директора позивача Сосули ОСОБА_1 про ознайомлення) та наказу № 108 від 28.08.2019, управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області у період з 02 по 13.09.2019 проведено позапланову перевірку на об`єкті "Реставрація пам`ятки архітектури Мурів Руської брами (охор. №734) в м. Кам`янці-Подільському, Хмельницької області. Виконання невідкладних консерваційних робіт: Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 93" - щодо дотримання суб`єктом містобудування, в тому числі генеральним підрядником Мале приватне підприємство "ГЕРМЕС С" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (арк. спр. 39-40).

За результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем було складено Акт від 13.09.2019 №366, яким встановлено порушення позивача на об`єкті перевірки, зокрема, що ним як генеральним підрядником не забезпечено влаштування тимчасової огорожі об`єкта будівництва, сигнальних огороджень та не встановлено паспорт будівництва, передбачених Проектною документацією. Том 2.4 Основні положення з організації реставрації, що є порушенням п.4.3 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" (арк. спр. 45-52).

На підставі зазначеного Акту 13.09.2019 відповідачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно позивача та складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивачу надано строк для усунення виявлених порушень до 15 жовтня 2019 року (арк. спр. 53-54).

27 вересня 2019 року відповідач прийняв постанову №39 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 90 315,00 грн. (арк. спр. 58-59).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1, п. 3 cт.25 Закону України "Про основи містобудування" №2780-XII особи, винні у недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві, виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього, несуть відповідальність, передбачену законом.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Стосовно аргументів, що у відповідача були відсутні підстави, визначені згідно Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для проведення позапланової перевірки, суд зазначає наступне.

Так, частиною 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V визначено підстави для здійснення позапланових заходів. Разом з цим, частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Оскільки підставою для проведення позапланової перевірки було звернення юридичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, така перевірка була призначена правомірно.

Щодо суті виявлених перевіркою порушень, суд зазначає наступне.

Згідно абз. а) п.4.3 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" для забезпечення комплексної безпеки будівництва заходи з організації будівельного виробництва мають передбачати дотримання під час підготовки і виконання будівельних робіт вимог з охорони праці та усіх видів промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2.

Відповідно до п.6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві" будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407.

Конструкція захисних огорож повинна задовольняти таким вимогам:

- огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів; ці огорожі повинні бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом робочого часу і замикаються після закінчення робіт.

Згідно п.6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві" робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР.

Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій.

Якщо неможливо установити огорожу, у випадках, визначених у ПВР, для виконання певних видів робіт (наприклад, верхолазні, монтаж конструкцій, обладнання, опалубки; мурування стін тощо) відповідно до ПВР їх необхідно виконувати із застосуванням запобіжних поясів, страхувальних канатів. Місця кріплення запобіжних канатів повинні бути визначені у ПВР. Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник). Генпідрядник разом із субпідрядником (підрядником) несуть відповідальність за наявність огорож на дільниці субпідрядника (підрядника), якщо інше не визначено договором між ними. Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.

Також, згідно п.4.19 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві" зони потенційно небезпечних факторів повинні мати сигнальне огородження згідно з ГОСТ 23407.

Відповідно до п.4.16 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві" до зон потенційно небезпечних факторів належать:

- ділянки території поблизу будівлі чи споруди, що зводиться;

- поверхи (яруси) будівель, споруд на одній захватці, над якими здійснюється монтаж (демонтаж) конструкцій, устаткування;

- зони переміщення будівельно-дорожніх машин, обладнання або їх частин, робочих органів;

- зони, над якими переміщуються вантажозахоплювальні пристрої з вантажем кранами (зони, над якими переміщуються частини баштового крана, зокрема противаги, частини балочної стріли баштового крана, по якій не переміщується вантажний візок, не вважаються небезпечними). Розміри небезпечних зон визначаються згідно з додатком Е.

Крім цього, згідно з п.12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747), інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснив дії щодо внесення даних до реєстру і здійснює контроль за будівництвом об`єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об`єкта, здійснення оцінки впливу на довкілля для об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, зображення об`єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Отже, перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено влаштування тимчасової огорожі об`єкта будівництва, сигнальних огороджень та не встановлено паспорт будівництва.

Позивач вказує, що пам`ятка архітектури "Мури Руської Брами" є обгородженою стародавнім муром з воротами, що вказує на недоцільність та технічну неможливість вздовж існуючого муру монтувати ще одну огорожу.

Однак вказані вище нормативно-правові акти не визначають випадків, за яких огорожа може не встановлюватись, окрім випадків неможливості її установлення для виконання певних видів робіт. Відсутність огородження будівельного майданчика суперечить правилам охорони праці і промислової безпеки в будівництві.

Також позивач зазначає, що на самих воротах, через які здійснюється вхід на територію пам`ятки архітектури, вивішено будівельний паспорт з усією визначеною законодавством інформацією, на підтвердження чого надає матеріали фотофіксації (арк. спр. 25-27). Водночас, відповідач стверджує, що основним об`єктом реставрації є Мури Руської Брами, а не Національний історико - архітектурний заповідник "КАМ`ЯНЕЦЬ", фото входу в який додано позивачем. На підтвердження своїх доводів відповідач також надав матеріали фотофіксації - додаток до акту від 13.09.2019 №366 (арк. спр. 55).

Отже, вказаний позивачем об`єкт не є таким, що має відношення до будівельного майданчика, тому зазначені ним доводи є безпідставними.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня 2019 року визначений у розмірі 2007 грн.

З урахуванням то, що на час перевірки виконання будівельних робіт здійснювалось з порушенням, позивача було обґрунтовано притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", у вигляді штрафу в сумі 90 315 грн. (2007 * 45).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваного рішення, тому позов не задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.139 КАС України, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1921 грн. не підлягає відшкодуванню на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов малого приватного підприємства "Гермес-С", залишити без задоволення.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 грудня 2019 року

Позивач:Мале приватне підприємство "Гермес-С" (с.Рудка, Дунаєвецький район, Хмельницька область,32421 , код ЄДРПОУ - 30190226) Відповідач:Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87/2, м.Хмельницький, Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 37471912)

Головуючий суддя А.І. Петричкович