Ухвала суду № 86270051, 10.12.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

10 грудня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2664/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо розгляду у першочерговому порядку заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новоолексіївської селищної ради Генічеського району Херсонської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області вилучити з наказу від 22.08.2019 року №169 "Про доповнення переліків земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги в формі аукціону" земельну ділянку з кадастровим номером 6522155400:02:001:0372;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новоолексіївської селищної ради Генічеського району Херсонської області згідно вимог ч.7 ст.118 Земельного Кодексу України.

Також, разом з позовом подано заяву про вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову шляхом:

- заборони відповідачу вчиняти дії спрямовані на реалізацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6522155400:02:001:0372 (лот №363 згідно наказу ГУ Держгеокадастру в Херсонській області №168 від 22.08.2019 року) до вирішення спору по суті.

Заява обґрунтована тим, що позивачу було відмовлено в наданні дозволу на виготовлення землевпорядної документації для приватизації земельної ділянки, яка наразі входить до складу земельного масиву з кадастровим №6522155400:02:001:0372. В свою чергу, 22.08.2019 року Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області прийнято наказ №168 від 22.08.2019 року, згідно якого зазначена земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок державної форми власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону (лот №363).

Відтак, невжиття заходів по забезпеченню позову може, на думку позивача, унеможливити поновлення порушених прав, тому що призведе до відмови при розгляді заяви ОСОБА_1 про видачу наказу про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших підстав, які були штучно створені відповідачем після виникнення спірних відношень.

Згідно ч.1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 150 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Також, із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, у тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач заявляє про необхідність забезпечення позову шляхом:

- заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на реалізацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6522155400:02:001:0372 (лот №363 згідно наказу ГУ Держгеокадастру в Херсонській області №168 від 22.08.2019 року) до вирішення спору по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч.1 ст.135 Земельного Кодексу України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів (ч. 3 ст.135 Земельного Кодексу України).

Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів (ч. 5 ст.135 Земельного Кодексу України).

Виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів (ч.3 ст. 137 Земельного Кодексу України).

Земельні торги проводяться не раніше 30 днів та не пізніше 90 днів після оприлюднення оголошення. (ч.6 ст. 137 ЗК України)

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що хоч відповідач по справі й не заперечує факту підготовку земельної ділянки до продажу на земельних торгах, однак на час звернення з адміністративним позовом на офіційному сайті Держгеокадастру України (http://torgy.land.gov.ua/auction/) та у друкованих засобах масової інформації відсутнє оголошення про проведення земельних торгів щодо земельних ділянок за місцем розташування смт. Новоолексіївка, Генічеського району Херсонської області, орієнтовною площею 220,7935 га, що свідчить на користь того факту, що земельні торги в найближчий час проведені бути не можуть.

Окрім наведеного, в даному конкретному випадку, позивач вбачає забезпечення позову як механізм усунення, на його думку, вже існуючих перешкод в прийнятті відповідачем позитивного для ОСОБА_1 рішення, яке його може бути зобов`язано прийняти за результатом розгляду даної адміністративної справи. Суд вважає хибним таке сприйняття ОСОБА_1 юридичної мети забезпечення позову та вказує на те, що забезпечення позову у спосіб запропонований позивачем, фактично призведе до нівелювання значення рішення суб`єкта владних повноважень (щодо виставлення земельної ділянки на торги) без його скасування в судовому порядку.

Відповідно до абзацу другого пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у справі, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи наведене, суд не вбачає наявності жодної з підстав для забезпечення позову, викладених у ст. 150 КАС України, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити, що не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду із належним чином обґрунтованим клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову в разі виникнення підстав для вжиття таких заходів.

Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ковбій О.В.