Рішення № 86269675, 11.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 р. Справа № 520/11892/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії нарахованої та виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 року по справі № 520/322/19 з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року протиправною;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 07.03.2018 року розрахував її розмір за методикою відповідно ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати».

Позов обґрунтовано тим, що ГУ ПФУ не нарахувало та не виплатило позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії з 07.03.2018 року.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що оскільки недоотримана сума пенсії нарахована на виконання рішення суду по справі №520/322/19, виплачена згідно повідомлення про доручення на одноразову виплату на суму 427981,87 грн., являється разовим доходом, який в свою чергу не включено до переліку грошових доходів, що підлягають компенсації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ як особі, яка звільнена з військової служби 18.07.1996 року.

Позивач перебуває на пенсійному обліку у ГУПФУ в Харківській області (пенсійна справа № 3298).

Відповідач своєчасно не здійснив перерахунок розміру пенсії позивачу у зв`язку із збільшенням грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 у №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01.01.2016 р. Після здійснення перерахунку було зменшено розмір грошового забезпечення з 90% грошового забезпечення до 70% та обмежено пенсію максимальним розміром.

Зазначену бездіяльність ГУ ПФУ позивач оскаржив до суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року по справі №520/322/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року по справі №520/322/19 скасовано в частині відмови в задоволенні позову. В цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 р. зобов`язано здійснити виплату ОСОБА_1 суму перерахованої частини основного розміру пенсії однією сумою. В іншій частині в позові відмовлено.

Відповідно до повідомлення до доручення на одноразову виплату №Д3298-С1 позивачу виплачена заборгованість на суму 427981, 87 грн. за період з 07.03.2018 року по 13.08.2019 року. Сума кошів була зарахована на картковий рахунок позивача 04.09.2019 року.

Але ГУ ПФУ в Харківській області, на думку позивача, не нарахувало та не виплатило позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії з 07.03.2018 року.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 1 та 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно положень п.2 та 3 Порядку № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17), від 18 липня 2018 року (справа № 490/6755/15-а), від 12.02.2019 (справа №814/1428/18) та від 15.04.2019 року (справа №727/7818/16-а (адміністративне провадження №К/9901/45555/18).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року по справі №520/322/19 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 р. зобов`язано здійснити виплату ОСОБА_1 суму перерахованої частини основного розміру пенсії однією сумою. Судом встановлено, що відповідач безпідставно не виплачував грошовий дохід у вигляді пенсії з 07.03.2018 року, чим в частині порушив строки її виплати.

Відповідно до положень ст.ст. 1 та 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Тобто, компенсація громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати є безумовним обов`язком підприємств, установ і організацій всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків їх виплати. Натомість, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року по справі №520/322/19 визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року протиправною, в наслідок якої порушено встановлені законом строки виплати пенсії.

Враховуючи факт того, що відповідач не нарахував та не виплатив суми компенсації втрати частини доходів, позовна вимога про визнання бездіяльності Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії нарахованої та виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 року по справі №520/322/19 з 07.03.2018 р. та з 01.12.2018 року протиправною, підлягає задоволенню.

Відповідач у відзиві на позов посилається на обставину фактичної виплати суми перерахованої пенсії за період однією сумою, що свідчить про разовий характер доходу, а тому на таку виплату не поширюються вимоги Закону №2050-ІІІ.

Суд зазначає, що сплачена відповідно до повідомлення до доручення на одноразову виплату №Д3298-С1 сума 427981,87 грн. за період з 07.03.2018 року по 13.08.2019 року є сукупністю недоплаченої пенсії, що підтверджується додатково розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №3298 за дорученням №А3298/33 щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Тому, суд відхиляє доводи відповідача про разовий характер виплачених сум та зазначає, що присуджена ОСОБА_1 пенсія за період з 07.03.2018 року, виплачена 04.09.2019 року з порушенням встановлених строків її виплати.

Суд приходить до висновку, що порушені права позивача підлягають захисту та поновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 07.03.2018 року розрахував її розмір за методикою відповідно ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати».

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись вищевикладеним, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії нарахованої та виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 року по справі № 520/322/19 з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходу з 07.03.2018 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов