Ухвала суду № 86268807, 09.12.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 314/3907/19

Провадження № 1-кп/336/704/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі колегії суддів - головуючої судді Жупанової І.Б., суддів Дацюк О.І., Зарютіна П.В., за участю секретарки судового засідання Палубінської К.М., прокурора Турченка А.В., захисниці Силкіної ОСОБА_1 , потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 і клопотання захисниці Силкіної Н. ОСОБА_10 і обвинуваченого ОСОБА_9 про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України.

Прокурором під час с удового розгляду заявлене клопотання, яке передане до канцелярії суду, про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 строку тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, яке обґрунтоване тим, що під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, ОСОБА_9 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме ОСОБА_9 обвинувачується зокрема у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинах, а тому усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень і невідворотного покарання, обвинувачений ОСОБА_9 з урахуванням встановлених обставин, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_9 не одружений, дітей не має та не має стійких соціальних зв`язків, що вказує на те, що останній може у будь-який момент залишити територію Запорізької області та переховатись від суду, чим перешкоджатиме судовому розгляду кримінального провадження. Також прокурор посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_9 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може незаконно впливати на потерпілих та свідків, провокувати у них бажання відмовлятися від наданих свідчень, тим самим перешкодити кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений та його захисниця проти клопотання про продовження строку тримання під вартою заперечували.

При цьому захисниця ОСОБА_11 і обвинувачений ОСОБА_9 просили змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби, надавши письмове клопотання про це, посилаючись в ньому на те, що саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, на утриманні якого знаходиться мати похилого віку, що потребує його допомоги, сім`я позитивно характеризується мешканцями за місцем проживання, а ОСОБА_9 також за місцем його минулої роботи. Також посилались на те, що обвинувачений має постійне місце проживання у власному житловому будинку, не переховувався від слідства, не перебував у розшуку та не перешкоджав встановленню істини у кримінальному провадженні. ОСОБА_9 послався на пояснення сівдків - сусідів, що негативно характеризують протерпілого ОСОБА_2 , зазначивши при цьому, що саме ОСОБА_2 є суспільно небезпечною особою, яка може завдати шкоди мешканцям селища, в тому числі і його матері, і, якщо таке старнеться, то він, ОСОБА_12 буде "відповідно реагувати" на неправомірну поведінку ОСОБА_2

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.

Представниця потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_13 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву в якій просила у зв`язку з повним відшкодуванням обвинуваченим збитків завданих злочином розглядати справу без участі уповноваженого представника потерпілого.

Суд розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, обвинуваченому ОСОБА_9 під час на досудового розслідування обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.08.2019 року останньому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.10.2019 року. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2019 року обвинуваченому продовжено строк дії обрано запобіжного заходу до 24-00 години 10 грудня 2019 року включно, з підстав того, що ризики, які стали підставою для обрання даного виду запобіжного заходу не зменшились. З такими висновками суду погодилась колегія суддів апеляційної інстанції залишивши вказану ухвалу без змін своєю ухвалою від 25.11.2019 р.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частина 2 статті 331 КПК України передбачає, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При продовженні строку дії запобіжного заходу мають бути встановлені достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

При вирішенні питання продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни під час судового розгляду, на переконання суду, оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Таким чином, на стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаних ризиків слід віднести ті обставини, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у вчиненні злочинів тяжких та особливо тяжких, за вчинення яких законом, зокрема, передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, за характеристикою сільського голови є особою з запальним характером, на яку до сільської ради надходили неодноразові скарги від сусідів і мешканців села, під час судового розгляду демонструє агресію про відношенню до потерпілого ОСОБА_2 , а також те, що ОСОБА_9 раніше засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України, і звільнений від відбування призначеного судом покарання в вигляді трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, в період якого обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України відносно потерпілого ОСОБА_2 . Крім того, наступні обвинувачення за ч. 1 ст. 122 КК України і за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 115 КК України теж стосується того ж потерпілого, що з врахуванням того, що потерпілий є сусідом ОСОБА_9 , свідчить про можливість продовження ним злочинної діяльності.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Як неодноразово підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

На переконання суду, наявні достатні підстави вважати, що, знаходячись на волі, усвідомлюючи суворість можливого покарання, ОСОБА_9 може переховуватись від суду, та вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі і щодо потерпілого ОСОБА_2 , що є ризиками, передбаченим п. п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України, доведено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, є всі підстави вважати, що ОСОБА_9 , знаходячись на свободі, матиме реальну можливість незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, суд вважає за необхідне продовжити відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Отже, задовольняючи клопотання прокурора, суд, враховуючи також сімейний стан і стан здороов`я ОСОБА_9 , який не одружений, офіційно не працевлаштований, є інвалідом третьої групи і не є непрацездатним, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, проживає з матір`ю, яка є особою похилого віку та отримує пенсію за віком, виходить із необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, із ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів, а також приймаючи до уваги ту обставину, що ризики, за наявності яких судом було обрано і продовжено обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на даний час не відпали.

Оскільки обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України не зменшились, то це унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі, домашнього арешту у нічній час доби, про застосування якого просить сторона захисту.

Таким чином, за висновками суду застосування більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, внаслідок чого, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб.

Керуючись статтями 177, 178, 197, 315, 372, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб – з 00-00 години 11 грудня 2019 року до 24-00 години 08 лютого 2020 року включно.

Тримати ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 грудня ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на час дії запобіжного заходу.

В задоволенні клопотання захисниці ОСОБА_11 і обвинуваченого ОСОБА_9 про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час - відмовити.

Строк дії ухвали – до 24-00 години 08 лютого 2020 року включно.

Копію ухвали суду надіслати Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», вручити обвинуваченому, захисниці обвинуваченого та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи діб з дня її ухвалення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 10.12.2019 р.

Головуюча суддя: І.Б.Жупанова

Судді О.І.Дацюк

П.В. Зарютін