Ухвала суду № 86268802, 04.12.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 04.12.2019

Справа № 320/3990/19

Провадження №1-кс/937/4946/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В. з секретарем с/з - Луценко П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє його представник, адвокат Безух Андрій Миколайович, на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополі, яка полягає у неповерненні вилучених під час обшуку грошових коштів,

за участю: слідчого Другого СУ ТУ ДБР в м. Мелітополі - Маржановського Р.В.,

представника заявника - адвоката Безуха А.М.,

ВСТАНОВИВ:

На адресу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 04.09.2019 року надійшла скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Безуха Андрія Миколайовича на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополь, яка полягає у не накладанні в установлений законом строк арешту на вилучене майно, в якому просить зобов`язати слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого в м. Мелітополь, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження № 62019080000000154, внесеного до ЄРДР 12.04.2019, повернути вилучені під час обшуку грошові кошти.

Свою скаргу мотивують тим, що в провадженні Другого слідчого відділу СУ Територіального управління ДБР. розташованого у м. Мелітополь знаходиться кримінальне провадження № 62019080000000154. яке внесено до ЄРДР 12.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Впродовж 22 та 23 серпня 2019 року слідчим Другого СВ СУ ТУ ДБР. розташованого у м. Мелітополь Маржановським Р.В., прокурорами Масаловим П.В., Гресь Ю.Ю. та за активної участі співробітників УСБ України в Запорізькій області на підставі ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачової Ю.В. від 21.08.2019 року (справа № 320/3990/19. провадження № 1-кс/320/4627/19) на території та в приміщеннях ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», а також в кабінеті почесного консулу республіки Болгарія в Україні ОСОБА_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , проводився обшук, під час якого вилучені документація та комп`ютерна техніка підприємства, а саме системний блок чорного кольору, з сірими пластиковими вставками та наклейкою червоно-білого кольору з написами «Roma качество, достойное профессионалов ALPHA телефон горячей линии - НОМЕР_1 » на лицевій частині та роздрукованою наклейкою на верхній металевій частині корпусу «Кабінет юриста Компьютер Альфа инв. № 9521319», документація підприємства та грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 709 275 доларів США та 17 556 800 гривень. До теперішнього часу вилучені грошові кошти власнику не повернуто, ніяких документів стосовно прийнятого рішення щодо подальшої їх долі не надано. Вважає, що вказана бездіяльність співробітників органу досудового розслідування є незаконною з наступних підстав. Ззначений обшук проведено із значними порушеннями вимог діючого кримінально-процесуального законодавства, а саме: неналежний суб`єкт проведення обшуку, оскільки слідчу дію проводив та по результатам склав протокол, а також тимчасово вилучив майно слідчий Другого СВ СУ ТУ ДБР. розташованого у м. Мелітополь Маржановський Р.В., який не зазначений в ухвалі слідчого судді від 21.08.2019 року; активну участь в обшуку приймали співробітники УСБУ в Запорізькій області, які взагалі не зазначені в ухвалі слідчого судді та не мали права на участь у слідчій дії. Більш того, саме співробітники УСБУ керували обшуком, проводили без розпорядження або вказівки слідчого огляд особистих речей співробітників підприємства, без участі понятих: в протоколі обшуку не зазначено, що участь в обшуку приймав прокурор Гресь Ю.Ю. та деякі співробітники УСБУ, які не представлялись та не показували своїх посвідчень (кількість правоохоронців, які приймали участь в обшуку не відповідає кількості учасників, вказаних в протоколі слідчої дії). Таким чином, сам обшук проведено із порушенням вимог діючого КПК України, що тягне за собою неможливість використання тимчасово вилученого майна як доказу та проведення з ним будь-яких слідчих дій, в зв`язку з чим неповернення вилученого майна, є нічим іншим ніж не обгрунтованим та незаконним обмеженням прав власника на право власності, яке гарантовано ст.41 Конституції України. Також в ухвалі слідчого судді надано дозвіл на відшукання та вилучення значних готівкових коштів здобутих злочинним шляхом та які не мають законного походження. Грошові кошти, вилучені у ОСОБА_1 жодним чином не підпадають під критерії зазначені в ухвалі слідчого судді, вони є його власністю, отримані в законний спосіб, задекларовані та з них на рахунок бюджету сплачені податки та інші обов`язкові платежі, що підтверджується деклараціями. Крім того, обшук в кабінеті почесного консулу, який знаходиться в оренді почесного консульства Республіки Болгарія в Україні та із сейфу, на якому зазначено «документація почесного консула Республіка Болгарія в Україні» вилучено грошові кошти в сумі 17 556 800 гривень та 709 275 доларів США. Зазначений обшук проведено з порушенням вимог Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року, яка ратифікована Україною, якою встановлено гарантії щодо невтручання у діяльність почесних консулів та не порушення умов зберігання консульської документації та особистих речей почесних консулів. Однак, головною обставиною є той факт, що вилучені грошові кошти є нічим іншим, ніж тимчасово вилученим майном, на яке в подальшому або накладається арешт, або воно повертається власнику. Це закріплено у діючому кримінально-процесуальному законодавстві. Слідчий суддя у процесі винесення ухвали про обшук перевіряє лише, чи має відповідне майно юридичне значення для доказування у кримінальному провадженні, а також де воно може знаходитися. Однак він не вирішує питання щодо необхідності втручання у право власності певної особи на відповідне майно, яке може бути вирішено згідно зі ст. 16 КПК України виключно мотивованим судовим рішенням. Таким чином, у разі не вирішення питання арешту майна фактично здійснюється втручання у право власності на таке майно до вирішення кримінального провадження по суті. Так. згідно вимог ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках передбачених частиною 5 статті 171 цього Кодексу. Відповідно до частини 5 статті 171 Кримінального процесуального Кодексу України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Тому все вилучене майно є тимчасово вилученим майном і після його вилучення у відповідності до вимог ч.5 ст.171 КПК України слідчий повинен був звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна протягом 48 годин після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Як йому відомо, з відповідним клопотанням слідчий до суду не звертався, тому зазначені грошові кошти підлягають поверненню власнику. З аналізу вказаних положень КПК України вбачається, бездіяльність слідчого пов`язана з грубим порушенням процесуальної форми, а саме не накладення в установлений законом строк арешту на вилучене майно.

В судовому засіданні представник заявника доводи, викладені в скарзі, підтримав, та просив її задовольнити.

Слідчий Другого СУ ТУ ДБР в м. Мелітополі Маржановський Р.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги за тих підстав, що на вилучення вказаних грошових коштів слідчий суддя прямо надав дозвіл на їх відшукання та вилучення в ухвалі про дозвіл на обшук, тому ці речі та документи не є тимчасово вилученим майном. До того ж, на даний час ОСОБА_1 не наведено достатніх доказів, що вилучені в нього грошові кошти мають законне походження. Наразі всі докази, що на даний час є у розпорядженні слідства, вказують на те, що вилучені під час обшуку кошти здобуті злочинним шляхом.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, а також матеріали провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області справа № 320/3990/19 (провадження1-кс/320/4627/19) від 21 серпня 2019 року у кримінальному провадженні № 62019080000000154 від 12 квітня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, надано дозвіл на проведення обшуку приміщень, у яких фактично знаходиться та здійснює свою діяльність ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (код ЄДРПОУ 39376884), за адресою: м.Мелітополь, вул. Гетьмана Сагайдачного, 31, з метою виявлення та вилучення первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинам ТОВ «Елеватори Таврії» (код ЄДРПОУ 35060189), КТ « ОСОБА_1 і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (код ЄДРПОУ 00954225), ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (код ЄДРПОУ 39376884) з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 ( НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 ( НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 ( НОМЕР_8 ), ОСОБА_9 ( НОМЕР_9 ), ОСОБА_10 ( НОМЕР_10 ), ОСОБА_11 ( НОМЕР_11 ), ОСОБА_5 ( НОМЕР_12 ), ОСОБА_12 ( НОМЕР_13 ), ОСОБА_13 ( НОМЕР_14 ), ОСОБА_14 ( НОМЕР_15 ), ОСОБА_15 ( НОМЕР_16 ), ОСОБА_16 ( НОМЕР_17 ), ОСОБА_17 ( НОМЕР_18 ), ОСОБА_18 ( НОМЕР_19 ), ОСОБА_19 ( НОМЕР_20 ), ОСОБА_20 ( НОМЕР_21 ), ОСОБА_21 ( НОМЕР_22 ), ОСОБА_22 ( НОМЕР_23 ), ОСОБА_23 ( НОМЕР_24 ), ОСОБА_24 ( НОМЕР_25 ), ОСОБА_25 ( НОМЕР_26 ), ОСОБА_26 ( НОМЕР_27 ), ОСОБА_27 ( НОМЕР_28 ), ОСОБА_28 ( НОМЕР_29 ), ОСОБА_29 ( НОМЕР_30 ), ОСОБА_30 ( НОМЕР_31 ), ОСОБА_31 ( НОМЕР_32 ), ОСОБА_32 ( НОМЕР_33 ), ОСОБА_33 ( НОМЕР_34 ), ОСОБА_34 ( НОМЕР_35 ), ОСОБА_35 ( НОМЕР_36 ), ОСОБА_36 ( НОМЕР_37 ), ОСОБА_37 ( НОМЕР_38 ), ОСОБА_38 ( НОМЕР_39 ), ОСОБА_39 ( НОМЕР_40 ), ОСОБА_40 ( НОМЕР_41 ), ОСОБА_41 ( НОМЕР_42 ), ОСОБА_42 ( НОМЕР_43 ), ОСОБА_43 ( НОМЕР_44 ), ОСОБА_44 ( НОМЕР_45 ), ОСОБА_45 ( НОМЕР_46 ), ОСОБА_46 ( НОМЕР_47 ), ОСОБА_47 ( НОМЕР_48 ), ОСОБА_48 ( НОМЕР_49 ), ОСОБА_49 ( НОМЕР_50 ), ОСОБА_14 ( НОМЕР_15 ), ОСОБА_50 ( НОМЕР_51 ), ОСОБА_51 ( НОМЕР_52 ), ОСОБА_52 ( НОМЕР_53 ), ОСОБА_53 ( НОМЕР_54 ), ОСОБА_54 ( НОМЕР_55 ), ОСОБА_55 ( НОМЕР_56 ), ОСОБА_35 ( НОМЕР_36 ), ОСОБА_56 ( НОМЕР_57 ), ОСОБА_30 ( НОМЕР_31 ), ОСОБА_40 ( НОМЕР_41 ), ОСОБА_57 ( НОМЕР_58 ), ОСОБА_1 ( НОМЕР_59 ), ОСОБА_58 ( НОМЕР_60 ), ОСОБА_59 ( НОМЕР_61 ), ОСОБА_60 ( НОМЕР_62 ), ОСОБА_61 ( НОМЕР_63 ), ОСОБА_62 ( НОМЕР_64 ), ОСОБА_63 ( НОМЕР_65 ), ОСОБА_64 ( НОМЕР_66 ), ОСОБА_65 ( НОМЕР_67 ), ОСОБА_66 ( НОМЕР_68 ), ОСОБА_67 ( НОМЕР_69 ), ОСОБА_68 ( НОМЕР_70 ), ОСОБА_69 ( НОМЕР_71 ), ОСОБА_1 ( НОМЕР_59 ), ОСОБА_70 ( НОМЕР_72 ), ОСОБА_58 ( НОМЕР_60 ), а саме: фінансово-господарські договори з додатками та специфікаціями до них; рахунки-фактури; платіжні доручення, векселі, акти прийому-передачі векселів; акти прийому-передачі (виконаних робіт); акти взаємозвірки; реєстри виданих та отриманих податкових накладних; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; сертифікати якості (відповідності) на придбання ТМЦ; договори та первинні бухгалтерські документи про подальший рух товарів, виконання робіт, надання послуг; копії із журналу-ордеру по рахунку № 361 (розрахунки з вітчизняними покупцями); копії із журналу-ордеру по рахунку №281 (товари на складі); картки складського обліку; документи за результатами проведення інвентаризацій та копії сторінок журналів видачі довіреностей та реєстраційні, установчі та звітні документи; документи про функціонування банківських рахунків; підроблені (фіктивні) документи фінансово-господарської діяльності, в тому числі які відображають здійснення псевдо-розрахункових операцій щодо отримання товарно-матеріальних цінностей; інші документи та інші знаряддя створення мнимих фінансових операцій; чорнових записів та зіпсованих документів, блокнотів, робочих зошитів, документів з вільними зразками почерку, підписів, вказаних осіб та підконтрольних їм співробітників та відбитків печаток; значних готівкових коштів здобутих злочинним шляхом та які не мають законного походження, електронно-обчислювальної техніки, яка використовувалась задля вчинених вказаних кримінальних правопорушень (виготовлення «фіктивних документів в електронному вигляді), мобільних засобів зв`язку, які використовувалися та використовуються з метою координації злочинних намірів та контролю за учасниками (співучасниками) злочинної схеми, програмного забезпечення щодо управління банківськими рахунками та електронних носіїв інформації з документами та реквізитами підприємств, зовнішні носії інформації, які містять відомості про фінансово-господарські операції.

В ході проведених 22 та 23 серпня 2019 року обшуків у вказаних в ухвалі приміщеннях були вилучені грошові кошти, які на думку слідчого здобуті незаконним шляхом, в загальній сумі - 709 275 доларів США та 17 556 800 гривень.

Постановою слідчого від 23 серпня 2019 року вказані грошові кошти визнані речовим доказом і передані на зберігання до фіну станови.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор мають, зокрема оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Представник заявника помилково вважає, що вилучені під час проведення обшуку грошові кошти мають статус тимчасово вилученого майна, оскільки в ухвалі слідчого судді на обшук грошові кошти, здобуті злочинним шляхом та які не мають законного походження, входять до переліку речей, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення.

У зв`язку з тим, що слідчому не були представлені достатні докази законного походження вилучених грошових коштів, які визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, то їх повернення є безпідставним, у зв`язку з чим скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 в інтересах якого діє його представник, адвокат Безух Андрій Миколайович, на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Мелітополі, яка полягає у неповерненні вилучених під час обшуку грошових коштів, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений 09 грудня 2019 року.

Слідчий суддя: Ю.В. Горбачова