Рішення № 86261334, 11.10.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 761/34746/18

Провадження № 2/752/3114/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.10.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Колдіної О.О.

з участю секретаря - Петрова Є.В.,

представника позивача адвоката Бучок А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Київенерго» про відшкодування шкоди, завданої залиттям приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 62553,60 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .

29.05.2017 р. сталось залиття квартири, внаслідок чого було пошкоджено майно позивача та завдано матеріальних збитків.

Згідно акту, складеного представниками ОСББ «Медик 1» та ПАТ «Київенерго», причиною залиття є аварійна ситуація, що склалась внаслідок пошкодження трубопроводу Ду800 теплової мережі.

Позивач посилається на те, що внаслідок залиття йому завдана шкода в розмірі 62553,60 гривень, яка визначена відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи 01-02/2018.

Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовився відшкодовувати завдані збитки, позивач на підставі положень ст. 1166, 1187 ЦК України просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, що сталось з вини відповідача.

Представник позивача в ході судового розгляду підтримав позовні вимоги і обгрунтувння позову в повному обсязі, просив його задовольнити, посилаючись на те, що з вини відповідача, який є користувачем тепломережі, сталась аварія трубопроводу, внаслідок якої була пошкоджена квартира, що належить на праві власності позивачу. Відповідач в добровільному порядку відмовився відшкодовувати збитки, посилаючись на те, що квартира знаходилась в охоронній зоні тепломережі. Зазначені твердження представник позивача вважає безпідставними і недоведеними належними доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду був повідомлений належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався.

В зв`язку з належним повідомленням відповідача, за згодою представника позивача, на підставі ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2008 р.

29.05.2017 р. сталось залиття квартири.

Згідно акту, складеного представниками ОСББ «Медик 1» та ПАТ «Київенерго» від 14.07.2017 р., причиною залиття є аварійна ситуація, що склалась внаслідок пошкодження трубопроводу Ду800 теплової мережі.

Внаслідок залиття пошкоджена підлога, близько 80 кв.м., вибито 4 вікна, що на час обстеження квартири були замінені, пошкоджені стіни брудом та камінням близько 117 кв.м., а також стеля площею 22 кв.м.

Відповідно до висновку експерта № 01-02/2018 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07.02.2018 р. вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення наслідків прориву тепломережі в квартирі АДРЕСА_1 , складає 62553,60 гривень.

Як встановлено судом, ділянка теплової мережі ТМ-4 ТЕЦ-5 Ду 800 між тепловими камерами № 417/10 та № 417/11, що пролягає біля житлового будинку АДРЕСА_1 введений в експлуатацію в 1979 р. та перебуває в комунальній власності територіальної громади м.Києва і передана в користування ПАТ «Київенерго» відповідно до Угоди щодо реалізації управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001 р.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Зазначена норма не містить вичерпного переліку видів джерел підвищеної небезпеки (видів підвищеної небезпечної діяльності), в зв`язку з Верховний Суд України у своїй постанові Пленуму № 4 від 01.03.2013 р. роз`яснив, що суд, беручи до уваги особливі властивості предметів, речовин або інших об`єктів, що використовуються в процесі діяльності, має право визнати джерелом підвищеної небезпеки також й іншу діяльність. До цих особливих властивостей слід відносити створення підвищеної ймовірності завдання шкоди через неможливість повного контролю за ними з боку людей.

Крім того, у даній постанови Верховний Суд України зазначив, що обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Закон покладає обов`язок доказування на сторони у справі.

Порядок відшкодування матеріальної шкоди, завданої власнику майна, регламентується ст.1192 ЦК України.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п.5.1 правил технічної експлуатації теплових установок і мереж Організація експлуатації теплових установок та мереж, їх ремонтів, налагодження і випробувань здійснюється відповідно до вимог нормативних документів і повинна забезпечувати дотримання встановлених показників (температурних графіків, тиску та витрат теплоносія тощо), надійність і економічність роботи устаткування, охорону праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, пожежну та техногенну безпеку відповідно до чинних нормативних документів.

Відповідно до п.6.3.27 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, відповідач повинен забезпечити належне збереження, реконструкцію, ремонт та ефективну експлуатацію трубопроводу,

Відповідно до ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу положень ст. 76 ЦПк України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України . Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 80 ЦПК України)

В даному випадку, суд вважає доведеним з боку позивача факт завдання йому шкоди, її розмір, а також, що шкода завдана з вини відповідача.

З боку відповідача суду не надано доказів на спростування зазначених обставин, а також, що аварія тепломережі, що мала місце 29.05.2017 р. виникла внаслідок непереборної сили або ж умислу позивача.

Враховуючи викладені обставини, оцінюючи всі досліджені докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ОСОБА_1 , в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України, та в зв`язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259,261,265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» ( код ЄДРПОУ 00131305, м.Київ, вул..Мельникова, 31) на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) матеріальну шкоду в розміру 62553 гривні 60 копійок, витрати на проведення експертизи в розмірі 2500 гривень, судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з днія його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти дняв з моменту вручення йому повного заочного тексту рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя