Вирок № 86261124, 11.12.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6915/19

Провадження № 1-кп/727/316/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Алієв А.Г.

за участю прокурора Черепаня Б.В.

за участю захисників Павчука С.І., Балакіна В.М.

за участю потерпілого ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , узбека, особи без громадянства, уродженця Туркменістану, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 07.09.2004 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік; вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19.09.2006 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі; вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26.12.2008 року за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Апеляційного суду Чернівецької області від 28.05.2013 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі; вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 07.06.2013 року за ч.4 ст.395, ст.70 КК України до покарання у вигляді 1-го року 2-х місяців позбавлення волі, звільненого 11.06.2014 року на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році»; вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21.02.2019 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік, -

по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м.Чернівці, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Ленінського районного суду м.Чернівці від 31.12.2003 року за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців; вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 24.01.2005 року за ч.2 ст.190 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі; вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26.02.2007 року за ч.2 ст.296, ст.71 КК України до покарання у вигляді 1-го року 6-ти місяців позбавлення волі; вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 24.10.2011 року за ч.3 ст.296 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі; вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 24.01.2012 року за ч.1 ст.122, ч.3 ст.296, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 3-х років 9-ти місяців позбавлення волі; вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 23.03.2016 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, -

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,18.04.2019 року, в період часу з 15 год. 40 хв. до 15 год. 50 хв., перебуваючи по вул.М.Заньковецької, 24 в м.Чернівці разом з ОСОБА_2 побачили припаркований автомобіль марки «Ніссан Прімастар» д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_3 . Чернівці , що належить ОСОБА_1 .

В подальшому, на підставі раптово виниклого умислу, переслідуючи корисливу мету, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вступили в попередню змову, направлену на таємне заволодіння чужим майном, яке знаходилось всередині вищевказаного автомобіля.

Узгодивши та розподіливши свої злочинні дії, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 усвідомлюючи протиправність та незаконність дій ОСОБА_2 , стояв на тротуарі біля автомобіля «Ніссан Прімастар» д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований за адресою вул.М.Заньковецької, 24 та спостерігав за тим як ОСОБА_2 підійшов до лівих передніх дверей, з боку водійського сидіння вказаного автомобіля, шляхом вільного доступу, просунув праву руку у привідкрите вікно вказаного автомобіля та намагався заволодіти мобільним телефоном, який знаходився всередині автомобіля, однак заволодіти ним йому не вдалося.

Побачивши, що ОСОБА_2 не вдалось заволодіти мобільним телефоном який знаходився у вказаному автомобілі, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_2 з метою реалізації спільного злочинного умислу, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, повторно, за попередньою змовою групою осіб та знаходячись разом з ОСОБА_2 біля передніх дверей вказаного автомобіля просунув праву руку у привідкрите вікно автомобіля «Ніссан Прімастар» д.н.з. НОМЕР_1 .

В цей час протиправні дії ОСОБА_3 і ОСОБА_2 були помічені водієм вантажного автомобіля ПП «Атрибуд» ОСОБА_6 , який знаходився за кермом вказаного автомобіля, що був припаркований біля входу до магазину «Атрибуд», що по вул. М.Заньковецької, 27 у м.Чернівці, який вийшов з автомобіля та почав голосно кричати та вимагати у них припинити злочинні дії.

Однак, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , усвідомлюючи факт викриття своїх злочинних дій та бажаючи довести їх до кінця, свої протиправні дії не припинили, а знаходячись біля вказаного автомобіля ОСОБА_3 діючи умисно, протиправно, відкрито, повторно, за попередньою змовою групою осіб, просунувши руку у привідкрите вікно автомобіля марки «Ніссан Прімастар» д.н.з. НОМЕР_1 , заволодів мобільним телефоном «Samsung Galaxy J7» ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ НОМЕР_3 , вартістю 2300 грн., в якому знаходилась сім картка мобільного оператора «Водафон» з номером НОМЕР_4 , вартістю 20 грн., який належить ОСОБА_1 , який знаходився у автомобілі марки «Ніссан Прімастар» д.н.з. НОМЕР_1 , тим часом, ОСОБА_2 стояв біля ОСОБА_3 і спостерігав за його діями.

Для уникнення відповідальності, утримуючи викрадене майно біля себе, ОСОБА_3 відбіг від вказаного автомобіля, який знаходився по вулиці М.Заньковецької, 24 в м.Чернівці, та почав втікати від свідків вказаної події в невідомому напрямку, а ОСОБА_2 зробивши ще декілька кроків біля автомобіля, також пішов вслід за ОСОБА_3 .

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим своїми умисними, протиправними діями спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 2320 грн.

Крім цього, 18.02.2019 року, близько 19:20 год., під час проїзду в маршрутному тролейбусі №2, що рухався від зупинки громадського транспорту «Держуніверситет» в напрямку зупинки «Гравітон» по вулиці Руській в місті Чернівці, проїжджаючи поблизу зупинки «Житомирська», ОСОБА_2 , переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, направлену на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, таємно викрав із сумочки ОСОБА_7 гаманець пудового кольору, торгової марки «WALLERRY», вартістю 225 гривень, в якому знаходились кошти в сумі 1775 гривень, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , дисконтні картки в магазинах «Prostor», « Копійочка », «EVA», «Watsons» та дві банківські картки ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 , які матеріальної цінності для потерпілої не становлять та на балансі яких грошей не було. Після чого, ОСОБА_2 місце злочину покинув, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми діями завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 2000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину за ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, а за ч.2 ст.186 КК України визнав частково та пояснив, що 18.04.2019 року він був разом з ОСОБА_3 , якого знає вже 5 років. Вони в післяобідній час перебували на вулиці Заньковецької та мали зустрітись з іншим чоловіком. В припаркованому біля церкви бусі помітили привідкрите вікно. Підійшовши до буса, помітив на сидінні мобільний телефон, який вирішив викрасти, з метою чого просунув руку у вікно автомобіля однак передумав. В цей час ОСОБА_3 стояв з іншої сторони буса. В подальшому ОСОБА_3 підійшов до нього та спитав, що він хоче зробити, на що обвинувачений ОСОБА_2 відповів, що хоче викрасти телефон. Тоді ОСОБА_3 заліз рукою у вікно буса, після чого ОСОБА_2 так і не зрозумів, що сталось. Потім ОСОБА_3 побіг, а ОСОБА_2 залишився на місці події. До нього підійшов потерпілий та спитав чи не бачив він хто вкрав телефон, на що ОСОБА_2 відповів, що це був «якийсь хлопець». В подальшому, ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_3 на площі Філармонії в м.Чернівці, там їх і затримали поліцейські. При цьому, він не встиг запитати ОСОБА_3 , що той зробив з телефоном. Також, вказав суду, що тоді був одягнутий у куртку і капюшон, чорні штани. Сам він міг взяти телефон, дотягнувшись рукою, однак це не зробив, передумав, оскільки поряд було багато автомобілів. Всі ці події відбувались близько 5-ти хвилин. ОСОБА_3 він не зупиняв, хоча розумів що той робить, засунувши руку у вікно. Крім цього, ОСОБА_2 не чув щоб хтось кричав, а залишився на місці події, оскільки розгубився. Вказав суду, що свого знайомого він вже не дочекався; під час цих подій вони з ОСОБА_3 були тверезі. Крім цього, ОСОБА_2 пояснив суду, що в лютому 2019 року він їхав у тролейбусі в сторону ОСОБА_9 . Витягнув у потерпілої гаманець , вона цього не помітила. Сам гаманець він потім викинув. В гаманці були гроші та картки. Гаманець потерпілої знаходився у сумці, яку вона тримала в руках. Сумку потерпілої він розстібнув. Вийшовши на зупинці він викинув гаманець та покликав потерпілу і показав де гаманець, оскільки йому стало шкода потерпілу. Вона забрала гаманець і там все було на місці. Однак потерпіла все рівно викликала поліцейських, яких він дочекався. У вчиненому розкаюється, просить суд суворо його не карати.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнав частково та вказав, що 18.04.2019 року він зустрівся з ОСОБА_2 . Вони пройшлись та ОСОБА_2 кудись подівся. ОСОБА_3 побачив його біля церкви, через дві хвилини підійшов та спитав: «Що там?», на що останній сказав, що хотів викрасти мобільний телефон, однак передумав. Вікно у бусі було відчинене на одну третину. В цей час ОСОБА_3 просунув руку у вікно та викрав телефон. Після цього, він швидко пішов з місця події в сторону вулиці Удонова. Цей телефон цього ж дня продав на Соборній площі знайомому ОСОБА_12 . Також, вказав, що на місці було багато припаркованих автомобілів та людей, однак він не чув щоб хтось кричав чи біг за ним та поряд був лише ОСОБА_2 В момент викрадення телефону він був одягнутий у синю куртку та штани. Потім він дізнався, що на місце події викликали поліцейських, однак телефон вже був проданий. Коли його затримали поліцейські, то він одразу зізнався у вчиненому злочину. Ствердив, що шкоду потерпілим повністю відшкодували його родичі. Крім цього, вказав, що ролі з ОСОБА_2 вони не розподіляли, частку вартості викраденого він тому не давав. У вчиненому розкаюється, просить суд не позбавляти його волі.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, вина останніх у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення - в судовому засіданні знайшла своє підтвердження в повному об`ємі та доведена повністю, а саме показами самих обвинувачених, показами потерпілих, свідків та рядом письмових доказів по справі. Крім цього, крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, його вина у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення також знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Так, потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що в лютому 2019 року вона чекала на тролейбус №2 в м.Чернівці. В цей же день вона отримала аванс на роботі. У тролейбусі було багато людей. Обвинувачений також був у тролейбусі та пропустив її зайти вище. Вона нічого не відчула, однак побачила, як обвинувачений швидко вискочив з тролейбуса, що їй здалось дивним. Вона подивилась та побачила, що її сумка відкрита. Тоді вона вийшла за ним, перебігла дорогу та побачила обвинуваченого, якого вона схопила за куртку та спитала де її гаманець, на що він спочатку сказав, що нічого не знає, однак потім сказав, що гаманець лежить на траві. Вона побачила, що її гаманець дійсно лежав на землі та був відкритий. Вважає, що обвинувачений просто не знайшов її гроші, які були у іншому відділенні гаманця. Також, вказала суду, що до моменту, коли вона схопила його за куртку, пройшло біля 5 хвилин, не заперечувала, що за цей час він міг втекти. Обвинувачений в цей час був у стані сп`яніння. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого вона не має, міру покарання залишає на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що в квітні 2019 року він припаркував свій автомобіль по вул.М.Заньковецької, 24 в м.Чернівці та зайшов в магазин «Атрибуд», де він і працює. В цей час почув крик водія та вийшов. Водій йому сказав, що в його автомобіль залізли. При цьому, в автомобілі дійсно було відчинене вікно десь на 10-15 сантиметрів. Потерпілий побачив, що відсутній його телефон. Як йому сказав водій, злодії побігли вперед та потерпілий побіг за ними наверх по вулиці. Приблизно через 50 метрів він побачив працівників, які робили дорогу, у яких запитав куди щойно побіг чоловік, на що йому сказали, що чоловік побіг в бік вулиці Шолом Алейхема. Потім потерпілий запитував ще у інших людей, які сказали, що хтось побіг вниз. ОСОБА_2 потерпілий наздогнав на вул.Шолом Алейхема, однак очевидці сказали, що той не біг, а біг інший чоловік, хоча потерпілий і запідозрив ОСОБА_2 . Чи запитував він щось тоді у ОСОБА_2 - вже не пам`ятає. В подальшому потерпілий дивився на камери та бачив обвинувачених, які одягали якісь рукавиці, ходили навколо авто та спілкувались. ОСОБА_2 пробував щось дістати через вікно, однак не дістав. В подальшому, ОСОБА_3 зламав вітровик та все ж таки щось дістав з автомобіля. Потерпілий викликав поліцію. Поліцейські знімали на склі автомобіля відбитки пальців. Обвинувачених затримали через годину. Сам потерпілий ходив з поліцейськими в пошуках обвинувачених. А саме, потерпілий побачив обвинувачених на площі Філармонії навпроти магазину «Норма». В той час обвинувачені своєї вини не визнавали. Також, пояснив суду, що на даний час йому дружина ОСОБА_3 відшкодувала 2300 грн. за телефон та витрати за вітровик. Вартість склопідйомника йому не відшкодована, однак він на цьому і не наголошував на слідстві. Ствердив, що впізнав у затриманих - осіб, які були на відеозаписі. Вказав суду, що водій кричав обвинуваченим та вийшов з автомобіля, а сам потерпілий вийшов десь через 20 секунд після крику.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він працює в магазині «Атрибут» на вул.М.Заньковецької, 27 в м.Чернівці. Ці події відбувались весною, а саме в квітні - травні. В магазині були відчинені двері та він перебував у залі. До магазину під вигризку припаркувався їх водій, який почав кричати. Свідок особисто побачив, як водій стояв посередині дороги та прямував до автомобіля потерпілого, який стояв там поряд. Один з чоловіків уже втік, забігши за поворот, а інший спокійно відійшов від авто. Як бачив свідок, водій щось запитав того чоловіка, що залишився. Він зрозумів це по міміці. Після цього, покликали потерпілого та переглянули відео з камер спостереження у магазині. На відеозаписі було відображено, як два чоловіки ходили біля автомобіля потерпілого, потім один з них підійшов зі сторони дороги, просунув руку та щось дістав з авто. Один з них втік та вони розійшлись в різні сторони. Водій підходив до того чоловіка, який не втік. В обвинувачених свідок впізнає цих осіб, які були на відео. Вантажівка, яка вивантажувалась, стояла десь за 10 метрів від авто потерпілого.

Свідок ОСОБА_14 суду вказав, що працює вантажником-консультантом в магазині «Атрибут». В кінці квітня 2019 року, приблизно в обід він був на складі. Коли під`їхав їх автомобіль під вигрузку, він стояв ззаду на вулиці. Потім почув крики шофера та побачив, як через дорогу біжить молодий чоловік на протилежну сторону по пішохідному переходу. Людина реально тікала, а водій на нього кричав, однак цей чоловік ніяк не реагував. Сам свідок особисто не бачив, щоб хтось тягнув телефон з автомобіля потерпілого. Сам потерпілий вийшов з магазину приблизно через декілька хвилин. Вказав, що той чоловік, хто тікав, був десь 1,80 м. зросту, однак обличчя не пам`ятає, по структурі схожий на обвинуваченого ОСОБА_3 .

Крім показів обвинувачених, потерпілих та свідків, вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також підтверджується дослідженими та проаналізованими судом в судовому засіданні рядом письмових доказів кримінального провадження. Зокрема:

Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 18.04.2019 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 повідомив про те, що вказаного дня в м.Чернівці, по вул.М.Заньковецької з його автомобіля викрали мобільний телефон Самсунг.

Протоколом огляду місця події від 18.04.2019 року та фототаблицею до нього, у відповідності до якого поліцейськими було оглянуто пасажирський автомобіль марки «Ніссан Прімастар», власником якого є ОСОБА_1 . В ході огляду на дверях автомобіля виявлено пошкоджене вітрове скло. Під час огляду виявлено сліди рук, що були сфотографовані, вилучені з поверхні скла та дверей.

Протоколом добровільної видачі від 23.04.2019 року, відповідно до якого гр. ОСОБА_15 видав відео з камер відеоспостереження, що належать ПП «Атрибуд» від 18.04.2019 року.

Протоколом огляду від 23.04.2019 року, відповідно до якого оглянуто надані гр. ОСОБА_15 відео з камер відеоспостереження, що належать ПП «Атрибуд».

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, від 15.05.2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 заявив, що впізнав особу, яку зображено на фото №2, яка з його слів 18.04.2019 року приймала участь в крадіжці з авто «Ніссан Прімастар» мобільного телефону. Ознаки чи їх сукупність, за якими особа впізнала особу - за характерними рисами обличчя. Як вбачається з вказаного протоколу на фото під №2 зображений обвинувачений ОСОБА_2

Відеозаписом з камер спостереження магазину «Атрибуд», що розташований в м.Чернівці, вул.М.Заньковецької, 27, з якого вбачається, що 18.04.2019 року о 15:41 год. автомобіль потерпілого марки «Ніссан Прімастар» стояв припаркований навпроти вказаного магазину на вул.М.Заньковецької. В цей час в бік автомобіля проходять двоє чоловіків, по зросту і статурі схожих на обвинувачених, один з них обходить машину попереду, а другий обходить автомобіль позаду, та зупиняється близько 10 м. від автомобіля. В подальшому, особа схожа на обвинуваченого ОСОБА_2 , обійшовши машину, зупиняється близько 5 м., після чого до нього підходить особа, схожа на обвинуваченого ОСОБА_3 , який, в свою чергу, підходить ближче. Далі вони розглядають припаркований біля воріт вищевказаної церкви автомобіль «Ніссан Прімастар», відходять від нього, та одразу ж повертаються назад. Особа, схожа на обвинуваченого ОСОБА_2 знову обходить машину попереду, підходить до дверцят з боку водійського сидіння, заглядає у вікно та намагається просунути праву руку через приспущене вікно всередину. В цей час до нього підходить чоловік, по статурі та зросту, схожий на обвинуваченого ОСОБА_3 , який, вилізши на дверцята машини з боку сидіння водія, пролізає у вікно та дістає щось звідти, після чого біжить в сторону вул.Головної. В цей же час особа, схожа на обвинуваченого ОСОБА_2 зробив ще декілька кроків біля автомобіля та поспішним кроком попрямував за чоловіком, який втік. В момент викрадення, водій вантажного автомобіля розмахує руками та бумагами; виходить з свого вантажного авто, після чого щось говорить ОСОБА_2 , однак той його ігнорує. В цей момент до них підійшов один з вантажників. Далі до машини підходить водій вантажного автомобіля марки «Мерседес» разом з власником автомобіля «Ніссан Прімастар» - ОСОБА_1 , який відкрив двері власного авто та заглянув до салону. Потім потерпілий гр. ОСОБА_1 закриває дверцята та біжить у сторону вул. Головної, куди йому вказали водій вантажного авто та вантажник.

Таким чином, з вказаного відеозапису з камер спостереження магазину «Атрибуд» також вбачається той факт, що обвинувачені здійснили саме відкрите викрадення чужого майна, у присутності інших осіб, які усвідомлювали протиправний характер дій обвинувачених, які у свою чергу усвідомлювали, що їх дії помічені.

Після огляду зазначеного відеозапису в судовому засіданні, будь-яких зауважень з боку учасників процесу не надходило.

На підставі викладеного, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а також вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за даними статтями КК України кваліфіковані вірно, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Що стосується показів обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнали частково, то суд вважає, що таким показам обвинувачених слід дати критичну оцінку, розцінивши їх як обраний останніми спосіб захисту, з метою пом`якшення відповідальності за скоєне, оскільки вони повністю спростовуються вищенаведеними показами потерпілих, свідків та рядом досліджених судом доказів по справі.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченим ОСОБА_3 злочин відповідно до ст.12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, а скоєні обвинуваченим ОСОБА_2 злочини належать до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він є особою раніше неодноразово судимою, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів, на обліку в психіатричній лікарні не перебуває, зареєстрований на обліку в лікаря-нарколога в 2008 році по даний час з діагнозом: зловживання алкоголем, канабіноїдами та опіоїдами зі шкодою для здоров`я; має 3-х малолітніх дітей.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , передбаченими ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є особою раніше неодноразово судимою, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів, на обліку в психіатричній лікарні не перебуває, зареєстрований на обліку в лікаря-нарколога з 11.05.2017 року з діагнозом: гостра алкогольна інтоксикація.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , передбаченою ст.66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування завданої потерпілому шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Так, враховуючи, що вчинений обвинуваченими злочин належить до категорії тяжких злочинів, той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є особами раніше неодноразово судимими, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів, при цьому, ОСОБА_2 вчинив злочин в період іспитового строку, суд вважає, що підстав для застосування до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як вимог ст.69 КК України, так і вимог ст.ст.75, 76 КК України - немає.

Разом з тим, враховуючи, позицію потерпілих, які міру покарання обвинувачених залишили на розсуд суду, те що тяжких наслідків внаслідок вчиненого злочину не настало, а також той факт, що родичами ОСОБА_3 потерпілому відшкодовано шкоду, а ОСОБА_2 має на утриманні трьох малолітніх дітей, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мінімального покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.186 КК України, а саме у вигляді 4-х років позбавлення волі.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та запобігання вчинення ними нових злочинів.

Також в порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню і доля речових доказів.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання за даною статтею КК України у вигляді 2-х років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21.02.2019 року та призначити ОСОБА_2 до відбуття покарання у вигляді 2-х років та 2-х місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання за даною статтею КК України у вигляді 4-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати покарання, призначене судом за ч.2 ст.186 КК України і остаточно призначити до відбуття ОСОБА_2 покарання у вигляді 4-х років 3-х місяців позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню - утримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, а саме - з 04.06.2019 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання за даною статтею КК України у вигляді 4-х років позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити попередню - утримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, а саме - з 04.06.2019 року.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: гаманець «WALLERRY» пудового кольору, грошові кошти у сумі 1775 гривень, а саме: 8 купюр номіналом по 200 гривень кожна з серіями: КН 9835589,Y3 5859358, ТД 3097705, ХВ 3035674, СК 0080662, УФ 4816761, ЕГ 9057502, ВШ 1923003, 3 купюри номіналом по 50 гривень кожна з серіями: ФД 4898596, УЖ 3295980, ФЗ 9288369, 3 купюри номіналом по 5 гривень кожна з серіями: УЗ 5549240, СЄ 4629843, СЗ 3740214, 1 купюра номіналом 10 гривень з серією СГ 4716322, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , дисконтні картки на знижки в магазинах «Prostor», «Копійочка», «EVA», «Watsons» та дві банківські картки ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 , які згідно постанови слідчого від 19.02.2019 року визнані речовими доказами по кримінальному провадженню та згідно розписки передані на зберігання потерпілій ОСОБА_7 - залишити ОСОБА_7 за належністю.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: відеозаписи, що містяться на одному оптичному носію інформації для лазерних систем зчитування DVD-R, який згідно постанови слідчого від 24.04.2019 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: коробку від мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J7», яка згідно постанови слідчого від 27.04.2019 року визнана речовим доказом по кримінальному провадженню та згідно розписки передана на зберігання потерпілому ОСОБА_1 - залишити ОСОБА_1 за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченими, які утримуються під вартою, з дня вручення їм копії вироку, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Чебан В.М.