Ухвала суду № 86257784, 03.12.2019, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1735/19

Провадження №1-кс/548/1123/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2019 року м. Хорол

Слідчий суддя Хорольського районного суду Полтавської області Миркушіна Н.С. за участю секретаря судового засіданняЛистопад В.Л.,

розглянувши клопотання старшогослідчого СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Полочанської Ю.В. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Полочанська Ю.В. за погодженням прокурора Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Крутипороха О.В. звернулася в суд з клопотанням про арешт майна.

В клопотанні вказувала, що на протязі 2019 року невідома особа перебуваючи на центральному цвинтарі м. Хорол здійснила наругу над могилами, а саме здійснила крадіжку чавунних огорож із місць поховання.

19.06.2019 року по даному факту відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170330000269 за ч. 1 ст. 297 Кримінального кодексу України.

02.12.2019 року ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції чавунний брухт металу у вигляді залишків розбитих оградок вагою 85,500 кг., який поміщено в п`ять мішків білого кольору.

02.12.2019 року за постановою слідчого чавунний брухт металу у вигляді залишків розбитих оградок вагою 85,500 кг., який поміщено в п`ять мішків білого кольорувизнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12019170330000269 від 19.06.2019 року.

Як вказує слідчий з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, відчуження речових доказів у кримінальному провадженні, є потреба накладення арешту на чавунний брухт металу у вигляді залишків розбитих оградок вагою 85,500 кг., в зв`язку з чим вонаі звернулася до суду з даним клопотанням.

Старший слідчий СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Полочанська Ю.В. в судове засідання не з`явилася, направила письмову заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала повністю та прохала його задовольнити.

Володілець майна ОСОБА_1 , щодо якого є клопотання про арешт, а саме чавунного брухту металу у вигляді залишків розбитих оградок вагою 85,500 кг.,в судове засідання не з`явився подав заяву про розгляд справи за його відсутності та вказав що не заперечує проти арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя з`ясувавши позицію слідчого та володільця майна, дослідивши матеріали клопотання, належно оцінивши наявні докази приходить до висновку, що дане клопотання підлягає до повногозадоволення з наступних підстав.

Органом досудового розслідування встановлено, що на протязі 2019 року невідома особа перебуваючи на центральному цвинтарі м. Хорол здійснила наругу над могилами, а саме здійснила крадіжку чавунних огорож із місць поховання.

19.06.2019 року по даному факту відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170330000269 за ч. 1 ст. 297 Кримінального кодексу України.

02.12.2019 року ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції чавунний брухт металу у вигляді залишків розбитих оградок вагою 85,500 кг., який поміщено в п`ять мішків білого кольору.

02.12.2019 року за постановою слідчого чавунний брухт металу у вигляді залишків розбитих оградок вагою 85,500 кг., який поміщено в п`ять мішків білого кольорувизнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12019170330000269 від 19.06.2019 року.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Тобто відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту в даному випадку є забезпечення збереження речових доказів, а підставою відповідність вилученого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до п.1,2,5,6 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд врахував:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019170330000269від 19.06.2019 року встановлені обставини, які вказують на те, що виданий 02.12.2019 року чавунний брухт металу у вигляді залишків розбитих оградок вагою 85,500 кг., є таким, що зберіг на собі сліди злочину і відповідно до ст. 98 КПК України виступає речовим доказом у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя дослідив зазначені в клопотанні слідчого обставини та дійшов обґрунтованого висновку, про те, що накладення арешту на чавунний брухт металу у вигляді залишків розбитих оградок вагою 85,500 кг. є необхідним тимчасовим заходом, оскільки постановою слідчого від 02.12.2019 року його визнано речовим доказом в кримінальному провадженні, як такий, що зберіг на собі сліди злочину, в зв`язку з чим з метою виконання вимог процесуального забезпечення ідентифікації, виявлення, фіксування слідів діяння, що містять ознаки злочину, передбаченого ч. 1ст. 297КК України, з метою заборони відчуження майна, є підстави накласти арешт на відповідне майно.

Арешт майна, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною підставою для арешту такого майна (та на відміну від забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна, як окремих правових підстав) не вимагає оголошення підозри в кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Приймаючи рішення про арешт майна слідчий суддя виходить з того, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна може призвести до його зникнення, реалізації або настання інших наслідків, які можуть перешкодити забезпеченню процесуальних рішень по кримінальному провадженню, оскільки зазначений у клопотанні чавунний брухт металу у вигляді залишків розбитих оградок вагою 85,500 кг., відповідає критеріям зазначеним у ст.98 КПК України.

Таким чином, враховуючи, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст.171 КПК України, а вказаний в ньому чавунний брухт металу у вигляді залишків розбитих оградок вагою 85,500 кг. відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.98 КПК України, то на вказане майно слід накласти арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 170-173 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Задовольнити клопотання старшогослідчого СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Полочанської Ю.В. про арешт майна.

Накласти арешт на майно – чавунний брухт металу у вигляді залишків розбитих оградок вагою 85,500 кг.,яким володіє ОСОБА_1 , який є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, відчуження, для забезпечення збереження з позбавленням права розпоряджання та використання, який буде зберігатися в кімнаті речових доказів Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області, що за адресою м.Хорол, вул. Незалежності, 80 до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшогослідчого СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Полочанську Ю.В.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя Хорольського районного

суду Полтавської області: Н.С.Миркушіна