Рішення № 86256145, 10.12.2019, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/402/19

Провадження №2/403/223/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого: Годованець І. А.

при секретарі: Костецькому С.С.

з участю:

представника позивача: Захарченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка в режимі відеоконференції з Ленінським районним судом м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Головного управління Держагеокадастру у Кіровоградській області та Приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське» про визнання права на земельну частку (пай),-

В С Т А Н О В И В :

Позивачем ОСОБА_1 подано до суду позов до відповідачів: Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Головного управління Держагеокадастру у Кіровоградській області та Приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське» про визнання права на земельну частку (пай). Позовні вимоги мотивуються тим, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства. Право на одержання земельної частки (паю) у члена колективного сільськогосподарського підприємства, включеного до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набувається з дня видачі членам колективного сільськогосподарського підприємства державного акта на право колективної власності на землю.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про день та час судового розгляду справи повідомлена належним чином, заяви про відкладення, проведення судового засідання у її відсутність не подано.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції з Ленінським районним судом м. Кропивницький представник позивача ОСОБА_2 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Головного управління Держагеокадастру у Кіровоградській області та Приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське» про визнання права на земельну частку (пай) підлягають задоволенню, так як 16 квітня 1995 році ОСОБА_1 було прийнято у члени КСП ім. Карла Маркса, але у списку членів КСП, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, її прізвище відсутнє. Відповідно до законодавства, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства. Таким чином, з 23 січня 1995 року, ОСОБА_1 , як член колективного сільськогосподарського підприємства, має право на земельну частку (пай).

У судове засідання представник відповідача Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області не з`явився, про день та час судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення, проведення судового засідання у відсутність представника чи про причини неявки не подано. У судове засідання представник відповідача Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області не з`явився, про день та час судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення, проведення судового засідання у відсутність представника чи про причини неявки не подано.

У судове засідання представник відповідача Головного управління Держагеокадастру у Кіровоградській області не з`явився, про день та час судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення, проведення судового засідання у відсутність представника чи про причини неявки не подано.

У судове засідання представник відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське» не з`явився, про день та час судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення, проведення судового засідання у відсутність представника чи про причини неявки не подано.

Заслухавши представника позивача ОСОБА_2 , ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступні обставини. Частиною 2 ст.14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Частиною 9 ст.5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.22 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має розрахунковий та інші рахунки в установах банку і печатку із своїм найменуванням. Підприємства можуть на добровільних засадах об`єднуватися в спілки (об`єднання), бути засновниками акціонерних товариств, які діють на основі своїх статутів.

Відповідно до п.п.1,2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» за №720/95 від 08 серпня 1995 року, паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» за №720/95 від 08 серпня 1995 року передбачено, що особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання колективним сільськогосподарським підприємствам державного акту. Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за №7 від 16 квітня 2004 року, право на одержання земельної частки (паю) у члена колективного сільськогосподарського підприємства, включеного до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набувається з дня видачі членам колективного сільськогосподарського підприємства державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно ст.19 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», трудові відносини членів підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, - законодавством про працю України. 18 жовтня 1996 року колективному сільськогосподарському підприємству імені Карла Маркса видано Державний акт на право колективної власності на землю, площею 4686.7 га, серія: КР; №00010; для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області

Згідно протоколу за №1 від 23 січня 1995 року засідання правління КСП імені Карла Маркса встановлено наступне: Слухали: заяву ОСОБА_1 про вступ в КСП. Заявниця на засіданні правління присутня. Вирішили: Рекомендувати зборам уповноважених членів КСП прийняти ОСОБА_1 в члени КСП з випробувальним строком на один місяць. Підстава: Заява ОСОБА_1 п.3.2 Статуту КСП.

У архівній довідці за №01-14/26 від 12 квітня 2019 року зазначено, що рішенням загальних зборів членів колгоспу затверджено рішення правління колгоспу від 23 січня 1995 року про прийняття ОСОБА_1 у члени колгоспу (протокол за №2 від 16 квітня 1995 року). У протоколах засідання правління та протоколах загальних зборів членів КСП за 1995-1997 р.р. відсутні відомості про виключення ОСОБА_1 з членів КСП.

Згідно протоколу за №2 від 16 квітня 1995 року, рішенням зборів уповноважених членів КСП імені Карла Маркса прийнято у члени КСП ОСОБА_1 . Голосували «за» -105 уповноважених членів КСП. Голова зборів (підпис); секретар (підпис).

У листі відділу в Устинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за №342/164-19 від 21 травня 2019 року зазначено, що ОСОБА_1 не була включена до списку члені КСП ім. Карла Маркса, що додаєсться до Державного акта на право колективної власності на землю. ОСОБА_1 не видавався сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно довідки Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області за №474 від 23 травня 2019 року на території сільської ради перебувають у віданні не успадковані (не витребувані) земельні частки (пай), загальною площею 66.4980 га.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги обгрунтовуються тим, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства. Право на одержання земельної частки (паю) у члена колективного сільськогосподарського підприємства, включеного до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набувається з дня видачі членам колективного сільськогосподарського підприємства державного акта на право колективної власності на землю.

Статтею 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено, що членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут. Членство у КСП не виникає автоматично, яке виникає після проявлення волевиявлення особи стати членом підприємства та оформлення в установленому порядку свого статусу. Наявність трудових відносин з КСП не є підтвердженням, що працівник є членом КСП.

Згідно протоколу за №2 від 16 квітня 1995 року, рішенням зборів уповноважених членів КСП імені Карла Маркса прийнято у члени КСП ОСОБА_1 . Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст.22 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», самоврядування в підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов`язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства управляє правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства. Загальні збори (збори уповноважених): приймають Статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення; вирішують питання про обрання правління, його голови та ревізійної комісії підприємства; приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об`єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства.

Згідно Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», членство у КСП набувається за рішенням правління КСП з наступним затвердженням загальними зборами членів КСП. Таким чином, законом передбачено прийняття рішення працівника у члени КСП виключно загальними зборами цього КСП.

Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Цивільний процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви не додано письмового документу про прийняття її в члени КСП ім. Карла Маркса, тобто, самого рішення зборів уповноважених членів КСП імені Карла Маркса, оскільки прийняття в члени КСП має підтверджуватися рішенням загальних зборів або уповноважених членів КСП та повинно бути добровільним, а не автоматичним. До позовної заяви не надано копії статуту КСП ім. Карла Маркса, у якому зазначено порядок вступу та виходу членів підприємства. У справі відсутні відомості про те, чи було рішення зборів уповноважених членів КСП імені Карла Маркса передано до органу, який відповідно до чинного законодавства уповноважений вирішувати питання про надання у власність земельної ділянки та рішення цього органу за наслідками розгляду рішення. Також відсутні докази звернення позивача ОСОБА_1 із заявою про надання їй земельної ділянки. Позивач ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) у встановленому законом порядку не отримала, так як не була включена до списку членів КСП, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.

Позивачем ОСОБА_1 не надано рішення зборів уповноважених членів КСП імені Карла Маркса про принйяття її у члени КСП на час розпаювання земель колективної власності КСП імені Марла Маркса, а отже правові підстави для визнання за нею права на земельну частку (пай) в судовому порядку відсутні. Відповідно до п.6 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України 2004 року, правила цього Кодексу, про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом. Для пред`явлення позову про витребування належного громадянину майна, інших вимог про захист приватної власності поширювалися положення ст.71 ЦК УРСР, 1963 року (чинних на час виникнення спірних правовідносин) трирічний строк позовної давності, якщо інше не передбачено законом. Згідно ст.76 ЦК УРСР, 1963 року, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Право на позов у позивача ОСОБА_1 виникло з 18 жовтня 1996 року (дата отримання КСП ім. Карла Маркса Державного акта на право колективної власності землю) і трирічний строк позовної давності, тобто, з 18 жовтня 1999 року, минув ще до набрання чинності ЦК України 2004 року. Згідно ч.1 ст.80 ЦК Української РСР, закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін (ст.75 ЦК УРСР).

Позивачем ОСОБА_1 позов про визнання права на земельну частку (пай) подано до суду 02 серпня 2019 року, будь-яких належних доказів про перешкоди для звернення з позовом до суду на протязі з 18 жовтня 1996 року по 18 жовтня 1999 року, не надано та не зазначено поважних причин пропуску строку позовної давності. А отже, закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. При встановлених обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Головного управління Держагеокадастру у Кіровоградській області та Приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське» про визнання права власності на земельну частку (пай) задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У позовних вимогах відмовити у повному обсязі. Відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 до Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Головного управління Держагеокадастру у Кіровоградській області та Приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське» про визнання права на земельну частку (пай).

Позивачу ОСОБА_1 судові витрати у справі відшкодуванню не підлягають, так як у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. На рішення може бути подано апеляційну скаргу на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя Устинівського районного суду

Кіровоградської області І. А. Годованець