Рішення № 86232640, 05.12.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2106/19

Провадження № 2/456/1077/2019

РІШЕННЯ

іменем України

05 грудня 2019 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Карпин О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 117466 грн. та стягнути сплачений судовий збір. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та відповідач уклали кредитний договір № 26253019232278 від 15.08.2013, за умовами якого видано кредит у розмірі 50750,21 грн. 19.07.2016 ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». Зазначена обставина підтверджується випискою з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк «Ренесанс Капітал». Згідно з п.1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. На баланс ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» внаслідок приєднання ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» була передана заборгованість за кредитним договором. Відповідач неналежно виконує свої кредитні зобов`язання та допустив виникнення заборгованості, яка станом на 22.04.2019 становить 117466,00 грн., з яких: 22301,27 грн. – заборгованість за кредитом; 28448,94 грн. – заборгованість процентами; 0 грн. – заборгованість за комісією; 66715,79 грн. – штрафні санкції. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в судовому порядку та стягнути судові витрати по справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча попередньо подали суду заяву, де просять розглядати справу за відсутності представника, позов підтримують та просять задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на додані письмові пояснення від 28.11.2019, якими мотивує те, що в якості доказів виникнення заборгованості позивач долучив не засвідчену належним чином копію анкети від 26.08.2015. Позивач не долучив копію кредитного договору, що не дає можливість визначитись з виконанням чи не виконанням його умов. Анкета не є договором про надання банківських послуг, оскільки анкета підписана 26.08.2015, а кредитний договір датовано 15.08.2013 за умовами якого отримано кредит у розмірі 50750,21 грн. Окрім цього, в анкеті-заяві від 26.08.2015 процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивач не надав доказів укладення та підписання кредитного договору №26253019232278, отримання коштів, доказів виникнення заборгованості, а тому відсутні підстави задоволення позовних вимог. Окрім того, не надано позивачем розрахунку заборгованості, розрахунку нарахування заборгованості за процентами та розрахунку заборгованості штрафних санкцій.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Так з матеріалів справи встановлено, що 26.08.2015 між Філія ПУМБ в м. Київ, що діє від імені ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено анкету/заяву про відкриття рахунку, за умовами якої, очікується об`єм коштів зарахованих на рахунки протягом місяця до 50000,00 грн. /а.с.7/.

Із долученої копії письмової вимоги (повідомлення) «ПУМБ» №вих.94 від 31.07.2018 адресована ОСОБА_1 згідно якої, доводиться до відома, що станом на 31.07.2018 існує заборгованість перед банком у розмірі 46224,66 грн., однак підтвердження про відправлення та вручення адресату відсутні, оскільки долучений список №2845 згуртованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в ЦОКК-5 відправник ТОВ «Франко Пак» ПУМБ відсутній адресат ОСОБА_1 /а.с.8-10/.

Згідно долученої виписки з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором 26253019232278, відсутній розрахунок утворення заборгованості та період утворення заборгованості, розмір процентної ставки, неустойки /а.с.11/.

Встановлено, що 19.07.2016 ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». Отже, ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником прав та зобов`язань ПАТ «Банк «Ренесанс Капітал», що підтверджується випискою та Статутом /а.с.12-15/.

Окрім цього, суду стало відомо, що 24.09.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис за реєстровим №8551 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» боргу в сумі 47 598, 11 грн. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.09.2019 визнано виконавчий напис від 24.09.2018, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за №8551 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

При цьому, кредитний договір суду не надано. Також, до позовної заяви та в процесі розгляду справи позивачем не долучено доказів отримання позичальником кредитних коштів та їх розміру.

Позивачем не надано суду належного розрахунку заборгованості за кредитним договором, позивач не направив до суду свого представника для з`ясування необхідних даних.

Викладене приводить суд до висновку про те, що позивач повинен надати докази, які підтверджують умови кредитного договору та обов`язки відповідача за вказаним договором.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, в даному випадку належним доказом по справі може бути тільки кредитний договір, в якому визначені його умови, права та обов`язки сторін.

Надана суду копія виписки з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Кредитним договором 26253019232278 не свідчить про наявність кредитного договору та про умови договору: час повернення кредиту, розмір процентної ставки, відповідальність сторін та інше.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку суду про їх недоведеність, оскільки такі ґрунтуються лише на припущеннях.

Отже, відсутність договору свідчить про те, що позивач не довів свої вимоги, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

У зв`язку з цим, згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1921,00 грн., не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 10.12.2019 року.

Головуючий суддя С. С. Сас