Рішення № 86228999, 10.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11461/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова у якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому за період з 01 січня 2016 року по 15 грудня 2017 року індексації грошового забезпечення та зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 15 грудня 2017 року із встановленням базового місяця - січень 2014 року.

В обґрунтування позову вказує, що ненарахування та невиплата індексації грошового забезпечення порушує його права та законні інтереси.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали позивач отримав 12.11.2019, а відповідач - 11.11.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відділом документального забезпечення суду 29.11.2019 зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Наказом №876 від 01.12.2017 (по особовому складу) полковника ОСОБА_1 , начальника факультету технічних видів розвідки Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова звільнено у запас (а.с. 14).

Наказом №336 від 15.12.2017 (по стройовій частині) полковника ОСОБА_1 , начальника факультету технічних видів розвідки Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова із 15.12.2017 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до військової частини А0409 із заявою від 19.06.2019 про виплату індексації за період із 01.01.2015 по 15.12.2017.

Листом №519/2305 від 19.07.2019 за підписом начальника Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова повідомлено ОСОБА_1 про наступне: відповідно до п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від17.17.2003 № 1078 (зі змінами) виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати, а тому проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення, здійснюється у межах фінансових ресурсів, виділених на відповідний рік. На виплату індексації в 2016-2018 роках кошти не виділялись, тому індексація грошового забезпечення не проводилась(а.с. 17).

До Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова ОСОБА_1 звернувся повторно 29.08.2019 з вимогою виплати йому індексації грошового забезпечення, на що 27.09.2019 повторно отримав відмову.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Приписами. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу за період з 01.01.2016 по 15.12.2017 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. При цьому, обґрунтовуючи правомірність своїх дій відповідач вказує на відсутність коштів передбачених на виплату індексації грошового забезпечення, а також на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та роз`ясненя Міністерства соціальної політики України.

Надаючи правову оцінку непроведення індексації доходів позивача, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до ст. 5 Закону №1282-ХІІ, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Приписами ст. 9 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Згідно вимог ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1)підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік .

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Із аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази, що в період з 01.01.2016 по 15.12.2017 відповідачем було встановлено базовий місяць та існують докази зміни у вказаний період посадового окладу позивача, у суду відсутня можливість самостійно визначити базовий місяць для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.12.2017.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення місяця підвищення (базового місяця) у відповідності до положень Порядку№1078 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" належить до повноважень відповідача.

Тобто, в частині встановлення базового місяця - суд відмовляє у задоволенні цих вимог.

Проте, як вже зазначалося, позивачу за період з 01.01.2016 по 15.12.2017 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо її ненарахування та невиплати.

Разом з тим, суд вважає доводи відповідача, що викладені у листі №519/2305 від 19.07.2019 з посиланням на роз`ясненння Департаменту фінансів Міністерства оборони України безпідставним, оскільки роз`яснення не є нормативно-правовими актами, натомість відповідач має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу, а тому суд критично ставиться до таких посилання відповідача як підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивача та не приймає їх до уваги.

Суд відмічає, що відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на нарахуання та виплату позивачу індексації за спірний період, отже має місце бездіяльність відповідача.

Таким чином, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку, а тому бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 15.12.2017 є протиправною.

Враховуючи встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача в частині невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 15.12.2017 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України суд вважає за необхідне зобов`язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.12.2017 (включно).

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.12.2017 .

Зобов`язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова (проспект Миру, 22 корпус ЖВІ,м.Житомир,10004, код ЄДРПОУ 08183359) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.12.2017.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено у повному обсязі: 10.12.2019.

Суддя О.В. Лавренчук