Рішення № 86228761, 10.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Справа № 160/9669/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому позивач просить:

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) №023-03618-200215 «Найкращий від Миколая» у євро на суму 6500 (шість тисяч п`ятсот) євро - до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення її даних до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2016 року по справі №804/697/16, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 06.06.2019 року в частині визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №023-03618-200215 від 23.02.2015 року. Позивач зверталась до відповідача та третьої особи із заявами щодо включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при цьому відповідач надав відповіді відповідно до яких вказано, що рішення по справі №804/697/16 не зобов`язує відповідача вчинити будь-яких дій на користь позивача. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, у зв`язку з чим просила задовольнити позовні вимоги.

07.10.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху, через невідповідність вимогам ст. ст.160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 07.10.2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

16.10.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій.

22.10.2019 року від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та позовні матеріали – 28.10.2019 року, що підтверджується поштовим повідомленням долученим до матеріалів справи. Станом на дату прийняття даного рішення по справі відповідачем не надано до суду будь-яких доказів чи пояснень по справі, у тому числі не надано відзиву на позовну заяву.

Третя особа отримала ухвалу про відкриття провадження у справі – 28.10.2019 року, що підтверджується інформацією з сайту «Укрпошта» долученої до матеріалів справи. Станом на дату прийняття рішення по справі будь-яких пояснень чи доказів по справі до суду не надано.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до суду в межах справи №804/697/16 з позовом, в якому просила: - скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації (ліквідації) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. (надалі по тексту Уповноважена особа), що оформлено наказом №813 від 16.09.2015, в частині визнання договору №023-03618-200215 від 20.02.2015 нікчемним; - визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №023-03618-200215 від 20.02.2015; - зобов`язати Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства Дельта Банк, які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи, оформлене наказом №813 від 16.09.2015, про визнання договору №023-03618-200215 від 23.02.2015 - нікчемним. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №023-03618-200215 від 23.02.2015. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі № 804/697/16 скасовано та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06.06.2019 року скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року скасовано в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, оформлене наказом №813 від 16.09.2015, про визнання договору №023-03618-200215 від 23.02.2015 нікчемним, а провадження у справі в цій частині закрити. В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року залишено в силі.

05.07.2019 року позивач звернулась із заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з проханням виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у банку ПАТ «Дельта Банк» за договором №023-03618-200215 та надано постанову Верховного Суду від 06.06.2019 року по справі №804/697/16.

05.07.2019 року позивач звернулась із заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича щодо виконання постанови Верховного Суду від 06.06.2019 року по справі №804/697/16.

11.09.2019 року було направлено до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб адвокатський запит, щодо надання інформації про розгляд заяв позивача.

19.09.2019 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надало відповідь оформлену листом №27-16315/19 відповідно до якої вказано, що за повідомленням уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку рішенням суду не зобов`язано уповноважену особу на вчинення будь-яких дій на користь ОСОБА_1

23.09.2019 року було направлено адвокатський запит до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича щодо надання інформації про розгляд рішення Верховного Суду від 06.06.2019 року по справі №804/697/16.

03.10.2019 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадиров Владислав Володимирович надав відповідь на адвокатський запит, оформлену листом №4428, відповідно до якої вказано, що рішення суду по справі №804/697/16 не зобов`язує його вчинити дії щодо включення гр. ОСОБА_2 до переліку вкладників АТ «Дельта Банк» які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Позивач не погоджується із вказаними діями відповідача, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Верховний Суд у рішенні від 06.06.2019 року по справі №804/697/16 зазначив: «Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач уклав з ПАТ «Дельта Банк» 20.02.2015 договір № 023-03618-200215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро, відповідно до умов якого на відповідному вкладному рахунку позивача було розміщено 6500,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням № 46234254 від 20 лютого 2015 року.

Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації у банку (02 березня 2015 року).

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. Водночас, відповідачем не наведено правових підстав для не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ 2Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону № 4452-VI.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, що правильно було встановлено судом першої інстанції.».

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Суд звертає увагу, що частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з метою відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправної бездіяльності, яка полягає у не включенні даних позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язання відповідача включити позивача до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Щодо зобов`язання відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення її даних до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонд, суд зазначає наступне.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить імперативну вимогу відшкодувати за рахунок Фонду кошти вкладнику за його вкладом, а отже за умови недоведеності протиправних дій позивача щодо укладення з банком договору банківського рахунку, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язана внести позивача до переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом.

Відповідно до положень пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

Надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 р. ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За відсутності підстав нікчемності правочину Уповноважена особа Фонду зобов`язана була надати до Фонду інформацію щодо позивача, як вкладника якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Суд зазначає, що Порядок складення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, врегульований виключно положеннями зазначених вище Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, та не передбачає повноважень Уповноваженої особи Фонду щодо внесення змін до такого переліку після його затвердження, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, відповідно до п. 6 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Отже, суд вважає, що належним способом захисту є саме зобов`язання Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач у позові просить суд встановити контроль за виконанням рішення суду у відповідності до вимог ст. 382 КАС України.

Так, ч.1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що повноваження адміністративного суду накладати на суб`єкта владних повноважень зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не його обов`язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Суд зазначає, що будь-яких пояснень на обґрунтування необхідності покладення на відповідача додаткового обов`язку під час виконання судового рішення позивач у позовній заяві не зазначив. Судом під час розгляду справи обставин, які б вимагали встановлення судового контролю, також не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду у розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №ПН847 від 03.10.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в розмірі 768,40 грн.

Суд зазначає, що враховуючи, що Уповноважена особа Фонду згідно пункту 17 статті Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, у зв`язку з чим на думку суду понесені позивачем судові витрати належить стягнути саме з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як суб`єкта владних повноважень.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з п. 1 ч.3 та ч.4 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.7 ст. статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач у позовній заяві зазначив, щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн., при цьому, позивачем на підтвердження понесених витрат не надано акт виконаних робіт та детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, відповідно до якого адвокатом було надано наступні послуги та доказів оплати послуг адвоката. Суд звертає увагу на те, що позовна заява підписана позивачем, судовий збір сплачений позивачем.

Таким чином, враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа є незначної складності, а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, суд дійшов висновку про відмову у компенсації суми судових витрат, до яких входять витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (01014, м.Київ, бул.Дружби Народів, 38), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 17, код ЄДРПОУ-21708016) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити - ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) №023-03618-200215 «Найкращий від Миколая» у євро на суму 6500 (шість тисяч п`ятсот) євро - до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення її даних до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв