Ухвала суду № 86228504, 07.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 жовтня 2019 року Справа № 204/3435/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції УПП в м. Дніпро капрала поліції Сови Віталія Віталійовича, третя особа на стороні відповідача Управління патрульної Поліції в м. Дніпро про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання ухвали Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 11.09.2019 надійшла адміністративна справа №204/3435/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції УПП в м.Дніпро капрала поліції Сови Віталія Віталійовича, третя особа на стороні відповідача Управління патрульної Поліції в м.Дніпро про визнання дій інспектора патрульної поліції УПП в м. Дніпро капрала поліції Сови Віталія Віталійовича щодо вилучення 04.05.2019 водійського посвідчення та видачею тимчасового дозволу на право керування протиправним.

Позовну заяву зареєстровано в суді та присвоєно номер адміністративної справи №204/3435/19, провадження №529СП/160/9621/19.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №204/3435/19 передана судді Маковській О.В.

Як вбачається зі змісту ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11.09.2019 справа була передана до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ст.ст. 7, 19, 20, 29 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) в означеній ухвалі вказано, що підставою для направлення даної справи є відсутність даного спору в переліку, встановленого ч.1 ст.20 КАС України.

Пунктом 4 ч.1 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вимоги ст.35 КАС України встановлюють вимоги щодо незмінності складу суду, а у разі змини складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в п.24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає з положень Конституції України.

Так, частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно частини 3 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Реалізація права на суд залежить як від інституційних та організаційних чинників, так і від особливостей здійснення окремих судових процедур.

Європейський суд з прав людини, практика якого є своєрідним механізмом, яка дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію, неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоч остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що це вже спотворює саму суть цього права (пункт 44 рішення Суду у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Аадам ІІ проти Німеччини").

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Як вбачається з позовних вимог, позивач оскаржує, саме вилучення водійського посвідчення згідно ч. 1 ст. 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Таким чином, позивач оскаржує застосування заходів впливу щодо притягнення до адміністративної відповідальності. До того ж, позивачем до матеріалів справи було додано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №134848, в якому зазначено тимчасово вилучені документи, а саме водійське посвідчення ОСОБА_1 .

Відповідно ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, суд не має права розглядати вимоги, які не належать до його юрисдикції. В той же час суди зобов`язані вирішувати спори, які належать до їх юрисдикції.

Жодних правових підстав, встановлених КАС України або іншими законодавчими актами України, які б дозволяли в даному випадку не застосовувати або ігнорувати вимоги законодавства, які регулюють питання встановлення юрисдикції та підсудності справ щодо оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

При цьому, суд особливо звертає увагу, що порушення правил юрисдикції та/або підсудності є безумовною підставою для скасування судового рішення.

За приписами ч.1 ст.30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана (ч. 2 ст.30 КАС України).

Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду (ч. 3 ст.30 КАС України).

Судом встановлено недодержання порядку передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду, встановленого ст.29 КАС України, тому справа не може бути прийнята до провадження Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Матеріалами справи підтверджено, що Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська було прийнято справу до провадження та призначено до розгляду ухвалою від 30.05.2019, що в силу положень ч.3 ст. 30 КАС України унеможливлює її передачу до іншого суду за умови додержання правил підсудності, оскільки її розгляд має здійснюватися судом, який прийняв до провадження, навіть якщо в процесі розгляду справа стала підсудна іншому адміністративному суду, так як місцевим загальним судам як адміністративним підсудні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, у відповідності до положень п.2, п.3 ч.1 ст.29 КАС України, адміністративну справу №204/3435/19 необхідно передати на розгляд Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська.

Також, при формуванні висновку за результатами розгляду матеріалів справи, суд врахував положення ч.ч.1, 2, 4 ст.242 КАС України, якими встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.8 ст. 29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Керуючись ст.260 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 4, 5, 25, 29, 30, 170, 242, 243, 248, 256 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу №204/3435/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції УПП в м.Дніпро капрала поліції Сови Віталія Віталійовича, третя особа на стороні відповідача Управління патрульної Поліції в м.Дніпро про визнання дій протиправними, передати до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська за підсудністю.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Маковська