Рішення № 86228499, 09.12.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2977/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Державного підприємства "Волиньвугілля" про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі – Управління ДСНС України у Волинській області, позивач) звернулося в суд з позовом до Державного підприємства "Волиньвугілля" (далі – ДП "Волиньвугілля", відповідач) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації: будівель, споруд та приміщень санаторію відокремленого підрозділу "Санаторій Шахтар" за адресою: Волинська область, Іваничівський район, с. Павлівка, вул. Незалежності, 2а до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що за результатами позапланової перевірки будівель, споруд та приміщень відокремленого підрозділу «Санаторій Шахтар» ДП "Волиньвугілля", розташованого за адресою: Волинська область, Іваничівський район, с. Павлівка, вул. Незалежності, 2а, щодо виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки встановлено порушенням вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, про що складено акт позапланового заходу від 25.09.2019 №92. Зауваження (заперечення) до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки від суб`єкта господарювання не надходили.

Представник позивача зазначає, що ряд недоліків, зазначених в акті було виявлено ще попередніми перевірками у 2016, 2018 роках та пропонуються до виконання не перший рік. Тобто, з боку відповідача, з моменту проведення перевірки ще у 2016 році, не було здійснено жодних заходів по усуненню виявлених порушень. Для надання можливості добровільно усунути порушення працівниками Іваничівського РС У ДСНС України у Волинській області видавалися приписи в 2016 та 2018 роках. Акт позапланової перевірки від 25.09.2019 вказує, що керівництво об`єкту не лише не покращувало стан пожежної та техногенної безпеки санаторію але і допустило його критичне погіршення, що несе загрозу життю та здоров`ю людей, які в ньому перебувають.

Оскільки за результатами перевірки було виявлено, що при експлуатації території, будівель та приміщень відокремленого підрозділу «Санаторій Шахтар» грубо порушуються вимоги пожежної та техногенної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі, травмування та загибелі людей, майнових втрат і негативних екологічних наслідків, також тяжкої ліквідації пожежі та складного проведення евакуаційних заходів у зв`язку з відсутністю відповідних умов, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач просив застосувати заходи реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень санаторію відокремленого підрозділу "Санаторій Шахтар" до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою суду від 09.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1).

Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі відповідач отримав 11.10.2019, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відповідач відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, в зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути та вирішити справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” доручення Прем`єр-міністра України №27938/0/1-19 від 17.08.2019 та наказу Управління ДСНС України у Волинській області від 17.09.2019 №230 “Про проведення позапланової перевірки”, посвідчення на перевірку від 17.09.2019 №93 у період з 19.09.2019 по 25.09.2019 начальником сектору нормативно-технічної роботи, контролю за системами протипожежного захисту та ліцензування відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Управління ДСНС України у Волинській області проведено позапланову перевірку території, будівель та приміщень відокремленого підрозділу «Санаторій Шахтар» ДП «Волиньвугілля», що розташований за адресою: Волинська область, Іваничівський район, с. Павлівка, вул. Незалежності, 2а щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с.9-11).

Перевіркою будівель, споруд та приміщень відокремленого підрозділу «Санаторій Шахтар» ДП «Волиньвугілля» виявлені такі порушення:

- пункту 8 розділу ІІ ППБУ - не забезпечено територію, будівлі та приміщення відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ІSО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір»;

- пункту 4 розділу ІІ ППБУ - для кожного приміщення об`єкта не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки;

- пункту 5.10 глави 5 розділу VI ППБУ - не проводиться ознайомлення з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис) адміністрацією усіх громадян, котрі прибувають до будинків для тимчасового проживання людей (готелі, гуртожитки, мотелі, кемпінги, санаторії, будинки та бази відпочинку, профілакторії);

- пункту 5.10 глави 5 розділу VI ППБУ - не вивішені на видимих місцях у житлових номерах, кімнатах будинків для тимчасового проживання людей план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі а також стисла пам`ятка для мешканців про правила пожежної безпеки;

- підпункту 11.1 глави 11 розділу VI ППБУ - проводиться складування сіна, соломи та інших грубих кормів на відстані менше 10 м від господарських будівель;

- пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - не обладнано усі будівлі системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пункту 2.5. глави 2 розділу III ППБУ - не здійснено обробку дерев`яних конструкції горищного покриття (спальний корпус № 2 та № 3; їдальня; конференцзал) (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- пункту 2 глави 2 розділу II ППБУ - відсутній наказ щодо відповідальних посадових осіб за забезпечення пожежної безпеки і експлуатацію засобів протипожежного захисту (вогнегасників тощо);

- пункту 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - не влаштовано евакуаційне освітлення у сходовій клітці спального корпусу №1;

- пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - не встановлено вогнегасники шляхом навішування на вертикальну конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

- пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - не встановлено на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби) вказівні знаки в місці знаходження первинних засобів пожежогасіння згідно з ДСТУ КО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026- 76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

- пункту 1.15. глави 1 розділу III ППБУ - не розроблено та не вивішено на в`їзді схему території з розміщенням будівель, водойм, гідрантів, та під`їздів пожежних автомобілів до них;

- підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не влаштовано у приміщенні сауни пожежний кран-комплект у вбудованій або навісній шафі, яка має отвори для провітрювання і пристосована для опломбування та візуального огляду без розкривання;

- підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не проводиться (1 раз на рік) технічне обслуговування пожежного крану- комплекту і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- підпункту 12.2 глави 12 розділу IV ППБУ - не влаштований перфорований сухотруб у приміщенні сауни;

- пункту 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не встановлено пристрої для захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів на будівлях спальних корпусів № 1; № 2; № 3 та їдальні у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

- пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - не укомплектовано пожежний щит на території протипожежним інвентарем (до комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.);

- пункту 4 глави 2 розділу V ПТБ - не розроблено схему оповіщення керівництва та не розміщено в приміщенні чергового на видному місці;

- пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - влаштовано приміщення під сходовою кліткою у спальному корпусі №1;

- пункту 22 розділу II ППБУ - під час експлуатації об`єкту знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта (влаштовано горюче оздоблення на шляху евакуації у сходовій клітці та холі спального корпусу №1 а також коридорі спального корпусу № 2, залу їдальні);

- пункту 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - не встановлено протипожежний люк у сходовій клітці спального корпусу № 1;

- пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не встановлені пристрої для самозачинення дверей сходової клітки, коридорів та холу у спальному корпусі №1;

- пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - змінено планувальні рішення коридорів згідно з нормованою вимогою, а саме: влаштовано перегородку у коридорі 2-го поверху спального корпусу №1 та коридорі 1-го поверху спального корпусу №2; -

- пункту 2.27 глави 2 розділу III ППБУ - не влаштовано відкривання дверей в напрямку евакуації з коридору першого поверху спального корпусу №1;

- пункту 2.23 глави 2 розділу III – ППБУ, пункту 5.3 таблиці 1 ДБН В. 1.1:7- 2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» - застосовано будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, ніж у конструкції сходового маршу у будівлі конференц-залу (дерев`яні східці та косоури);

- пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- пункту 1.7 глави 1 розділу IV ППБУ - не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів з`єднувальні коробки у спальних корпусах № 1, № 2 та №3;

- пункту 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається експлуатація тимчасових електромереж у коридорі спального корпусу № 1 та у житлових кімнатах спального корпусу № 3;

- пункту 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ - вимикачі (перемикачі) вуличного освітлення на електроопорах та електророзетки у відкритих навісах встановлені на горючі основи (конструкції);

- пункту 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - будівлю не забезпечено первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками згідно норм належності (спальний корпус № 2 та № 3);

- підпункту 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - не випробуваний зовнішній протипожежний водопровід (пожежні гідранти) на тиск та витрату води з оформленням відповідних актів;

- підпункту 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) біля місць розташування пожежних гідрантів з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (а.с.18-20).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт від 25.09.2019 №92, примірник якого 25.09.2019 отримав директор відокремленого підрозділу «Санаторій Шахтар» ДП «Волиньвугілля» Шевчук С.В. (а.с.12-21).

Крім того, за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки на ОСОБА_1 постановою від 26.09.2019 №004481 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 170,00 грн (а.с.22) .

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Управління ДСНС України у Волинській області на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” звернулось з даним адміністративним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації: будівель, споруд та приміщень відокремленого підрозділу "Санаторій Шахтар" за адресою: Волинська область, Іваничівський район, с. Павлівка, вул. Незалежності, 2а до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як встановлено статтею 1 Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 №877-V (далі – Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України № 877 державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до частини четвертої статті 4 цього ж Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 “Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій” (далі - Указ №20/2013) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Як визначено підпунктом 57 пункту 4 Указу №20/2013, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) – пункт 6 Указу № 20/2013.

Відповідно до підпункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Також частиною сьомою статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, Управління ДСНС України у Волинській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

З аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що передумовою звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Тобто, наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров`ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування.

Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

З матеріалів справи вбачається, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Суд наголошує, що відповідачем не надано належних доказів, які б вказували та підтверджували усунення всіх порушень, що виявлені позивачем під час позапланової перевірки.

Зважаючи на те, що ряд недоліків, зазначених в акті було виявлено ще попередніми перевірками, проведеними у 2016, 2018 роках та пропонувались відповідачу для усунення, чого зроблено не було, а позапланова перевірка проведена в вересні 2019 року показала, що керівництво об`єкту не лише не покращувало стан пожежної та техногенної безпеки санаторію, але і допустило його критичне погіршення, суд дійшов висновку, що виявлені порушення становлять реальну суспільну небезпеку, загрозу життю та здоров`ю людей, а з урахуванням положень статті 11 Закону № 877-V виконання вимог органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства є обов`язком суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні відомості, що відповідачем усунуті порушення вимог пожежної безпеки в будівлях, спорудах та приміщеннях відокремленого підрозділу «Санаторій Шахтар», де перебувають люди, суд вважає недопустимою експлуатацію таких будівель, споруд та приміщень до повного усунення виявлених перевіркою порушень.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтував наявність підстав для застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації санаторію відокремленого підрозділу "Санаторій Шахтар" до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, з огляду на що позов слід задовольнити повністю.

При цьому суд зауважує, що відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону №877-V відновлення повної експлуатації відповідачем споруди можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх порушень.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує як розподілити між сторонами судові витрати. Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертизи. Відтак, судовий збір у сумі 1921,00 грн, сплачений позивачем при поданні адміністративного позову, йому не відшкодовується (з відповідача не стягується).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Державного підприємства "Волиньвугілля" про застосування заходів реагування задовольнити повністю

Зобов`язати Державне підприємство "Волиньвугілля" зупинити експлуатацію будівель, споруд та приміщень санаторію відокремленого підрозділу "Санаторій Шахтар", розташованих за адресою: Волинська область, Іваничівський район, с. Павлівка, вул. Незалежності, 2а до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, встановлених актом від 25.09.2019 №92.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, будинок 6, код ЄДРПОУ 38592652).

Відповідач: Державне підприємство "Волиньвугілля" (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 1, код ЄДРПОУ 32365965).

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук