Ухвала суду № 86226508, 06.12.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 227/3180/19

Номер провадження 1-кп/235/705/19

У Х В А Л А

06 грудня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Варибруса В.А.

суддів Корнєєвої І.В.Стоілової Т.В.

за участю секретаря Подлєсної О.А.

прокурора Фоменко А.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників Акінчіної І.Г., Мамонова А.А.,

Василевича С.О.

потерпілих ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Родинське, Покровського району, Донецької області, громадянина України, раніше судимого 06.02.2009 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.307, ч.1 ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, умовно-достроково звільненого 13.02.2012 року на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 6 днів, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Никанорівка Добропільського району Донецької області, громадянина України, раніше судимого: 31.05.2017 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ,

обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Воля Тельманівського району, Донецької області, громадянина України, раніше судимого 01.02.2018 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, що сплачений в повному обсязі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ,

обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Білицьке, Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_7 ,

обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор Фоменко А.О. заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

В обґрунтування зазначеного клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюються та обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, і відносно них існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив про тяжкі умови утримання під вартою, оскільки він обмежений у просторі камерою, і це негативне впливає на його моральний та психологічний стан, а тому йому слід обрати домашній арешт.

Захисник Василевич С.О. . заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт на певний період доби за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки прокурором не доведені ризики, на які він посилається, а обвинувачений вже більше року перебуває під вартою. Крім того, ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки - одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , позитивно характеризується за місцем проживання.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки подане прокурором клопотання, на його думку є необґрунтованим.

Захисник Акінчина І.Г. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора відносно ОСОБА_2 та подала клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою проживання його матері: АДРЕСА_8 , зважаючи на недоведеність прокурором вказаних ним ризиків, а також враховуючи, що ОСОБА_2 знаходиться під вартою вже більше одного року.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник Акінчина І.Г. заперечувала проти клопотання прокурора відносно ОСОБА_3 та заявила клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який - домашній арешт за місцем проживання сестри обвинуваченого - ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_9 , оскільки наведені прокурором ризики не підтверджуються, а обвинувачений більше року перебуває під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його реєстрації: АДРЕСА_6

Захисник Мамонов А. А. заперечував проти клопотання прокурора і просив змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на більш м`який у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_6 , тобто за місцем його реєстрації, оскільки прокурором не доведений жодний з перелічених ним ризиків, а ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, місце постійного проживання, позитивні характеристики за місцем проживання та роботи.

Заслухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд враховує, що в правовій теорії наявне поняття «обґрунтованої підозри», яке отримало своє практичне закріплення у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України зазначено, що «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. При цьому ці докази не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».

Згідно Рішення ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» «факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення».

За таких обставин, суд вважає, що, повідомлена ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підозра, а також обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, є достатніми та обґрунтованими саме для цілей застосування запобіжного заходу.

Оцінюючи ризики, визначені у п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор у даному кримінальному провадженні, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 офіційно не працює, має стійкі соціальні зв`язки - одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позитивно характеризується за місцем проживання, на медичних обліках не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, а саме 06.02.2009 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.307, ч.1 ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, умовно-достроково звільнений 13.02.2012 року на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 6 днів, наразі судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, і обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за який законом встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

ОСОБА_2 офіційно не працює, не має стійких соціальних зв`язків, з 01.12.2018 року перебуває на обліку в наркологічному диспансері з діагнозом: «синдром залежності від алкоголю», за місцем мешкання характеризується негативно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів проти власності та проти громадської безпеки, останній раз 31.05.2017 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, обвинувачується у вчиненні в період іспитового строку особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за який законом встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

ОСОБА_3 офіційно не працює, з останнього міста роботи був звільнений за прогули без поважної причини, не має стійких соціальних зв`язків, з 01.12.2018 року перебуває на обліку в наркологічному диспансері з діагнозом: «вживання канабіодів та психостимуляторів зі шкідливими наслідками», раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів проти життя та здоров`я особи, проти власності, проти правосуддя, останній раз 01.02.2018 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, що сплачений в повному обсязі, має не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за який законом встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

ОСОБА_4 є працездатний, але офіційно не працює, не має підтверджених доведених соціальних зв`язків, з 01.12.2018 року перебуває на обліку в наркологічному диспансері з діагнозом: «вживання канабіодів та психостимуляторів зі шкідливими наслідками», раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за який законом встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

З наданих суду матеріалів вбачається, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 раніше були судимі, а саме:

- ОСОБА_1 - 06.02.2009 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.307, ч.1 ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився умовно-достроково 13.02.2012 року на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 6 днів;

- ОСОБА_2 - 31.05.2017 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

- ОСОБА_3 - 01.02.2018 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень.

Вказані обставини свідчать, про схильність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до вчинення нових злочинів і вказують на доведеність прокурором ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Разом з цим, прокурором залишився недоведеним вказаний ризик стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки він раніше не судимий, а його сімейний стан, працевлаштування та підтримання відносин з раніше засудженими особами не може свідчити про схильність ОСОБА_4 до вчинення злочинів.

Також суд приходить до висновку, що прокурором доведено ризик переховування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція частини статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Також суд вважає доведеним прокурором ризик незаконного впливу на потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , оскільки обвинуваченим відомо місце проживання та місце роботи потерпілих, у зв`язку з чим обвинувачені можуть спробувати схилити їх до зміни своїх показань шляхом вмовляння, залякування, викликанням жалю до себе або будь-яким іншим способом. Крім того, наразі потерпілі ще не були допитані в судовому засіданні, а тому ймовірність вчинення цих дій обвинуваченими оцінюється судом як доволі висока.

Згідно ст. 176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених, а також те, що останні підозрюються та обвинувачуються у вчиненні злочину, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, мають можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, а також ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - вчинити інші кримінальні правопорушення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити їм належну процесуальну поведінку та унеможливити встановлені в судовому засіданні ризики, а тому слід відмовити у задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників Акінчіної І.Г., Василевича С.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 194 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Фоменка А.О. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів, з 06 грудня 2019 року по 03 лютого 2020 року включно.

Продовжити до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів, з 06 грудня 2019 року по 03 лютого 2020 року включно.

Продовжити до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів, з 06 грудня 2019 року по 03 лютого 2020 року включно.

Продовжити до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів, з 06 грудня 2019 року по 03 лютого 2020 року включно.

Відмовити у задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників Акінчіної І.Г., Василевича С.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Копію ухвали негайно направити обвинуваченим та направити до ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області упродовж 7 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та проголошений о 08 год.30 хв. 09 грудня 2019 року.

Головуючий суддя:

Судді: