Ухвала суду № 86226293, 28.11.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/16640/19

Провадження № 1-кп/234/1152/19

УХВАЛА

іменем України

28 листопада 2019 року

Краматорський міський суд Донецької області в складі

головуючого - судді Переверзевої Л.І.,

суддів: Бакуменко А.В., Ткачової С.М.,

секретаря – Лемешко М.А.,

прокурора – Ясинського О.В.,

захисника – Боброва С.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Краматорську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050390002833 від 07.08.2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, не працюючого, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050390002833 від 07.08.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч.3 ст. 187 України.

Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 В обґрунтування клопотання прокурором зазначено наступне.

Станом на сьогодні ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, чинити тиск на потерпілого, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України

Вказані ризики встановлені з урахуванням того, ОСОБА_1 вчинив злочин, який є особливо тяжким насильницьким злочином проти власності, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Крім того, ОСОБА_1 одружений, не працюючий, неодноразово судимий, однак на шлях виправлення не став, тобто міцність його соціальних зав`язків, вік, тяжкість вчиненого злочину свідчить про неможливість зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 , знаходячись на свободі, обвинувачений може переховуватися від суду, чинити тиск на потерпілого, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення

Крім того, у суду є достатні підстави вважати, що існують обставини, передбачені пунктами 1,2 ч.1 ст. 178 КПК України, а саме, що наявні вагомі докази про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Крім того, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що в даному випадку є права потерпілої та загиблої від протиправного посягання на життя. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Судом враховано, що існують підстави вважати, що передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, заявлені ризики мають місце.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі – Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Суд зауважує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків та потерпілу, спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

1 жовтня 2019 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , строком до 27 січня 2020 року включно.

Отже, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а відносно ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

У зв`язку з чим, суд вважає можливим при обранні запобіжного заходу не визначати розмір застави.

У зв`язку з чим суд вважає можливим не визначати ОСОБА_1 розмір застави.

На підставі викладеного та керуючись статями 177, 178,183 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) строком до 27 січня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя Л.І. Переверзева

Судді:

С.М. Ткачова

А.В. Бакуменко