Рішення № 86215612, 20.08.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 177/1327/18

провадження 2/216/2047/19

РІШЕННЯ

іменем України

20 серпня 2019 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Марущак І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ», юридична адреса: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8 до ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство Банк «ТРАСТ», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк "ТРАСТ" (далі по тексту - ПАТ Банк «ТРАСТ») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 жовтня 2015 року отримав від відповідача пропозицію (оферту) про укладення договору №R171.001.TEK.0053403 (далі - Кредитний договір), в якій відповідач пропонував позивачу надати йому споживчий кредит. Позивачем було акцептовано зазначену оферту і надано відповідачу кредит в розмірі 69 200,00 грн. Відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 15.10.2019, згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 26 % річних та 1,79 % щомісячної комісії за супроводження кредиту, строком на 48 місяців з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом. Відповідно до п. 3.1.7 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі проценти нараховуються кредитором щомісячно з розрахунку фактичної кількості днів у процентному періоді та бази 365 днів у році (366 днів у високосному році) на суму фактичної заборгованості по кредиту на кінець операційного дня. Згідно до п. 4.3 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, за несвоєчасне виконання зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту, кредитор нараховує, а клієнт сплачує йому пеню, у розмірі 0,3 % від суми прострочених зобов`язань за кожний день прострочення. Сума пені стягується кредитором на підставі договірного списання з рахунку клієнта після повного погашення ним суми простроченої заборгованості.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання перед позивачем, чим порушує умови Кредитного договору, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість.

Станом на 26.06.2018 заборгованість за Кредитним договором становить 141 790,14 грн, з яких:

55 704, 34 грн - заборгованість за кредитом;

17 478,45 грн - заборгованість за відсотками;

- 23 534,92 - заборгованість за комісією;

- 45072,43 грн - пеня.

Представник позивача Юрченко А.В., надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що частково заперечує проти позову, при вирішенні справи просив врахувати його тяжкий майновий стан та наявність не погашених кредитних зобов`язань перед іншими кредитними установами та зменшити розмір пені до суми 4507 грн., оскільки вона значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, в частині, що стосуються питання виконання зобов`язань за кредитним договором.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ Банк «ТРАСТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №R171.001.TEK.0053403 від 21.10.2015, відповідно до умов якого позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 69 200,00 грн, відповідач зобов`язався щомісячно повертати кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту. Згідно до п. 2 Заяви про надання кредиту на споживчі цілі, відповідач ознайомлений та зобов`язується неухильно дотримуватись умов, що зазначені, зокрема, в Умовах надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі (а.с. 15). Відповідно до п. 3.1.7 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі проценти нараховуються кредитором щомісячно з розрахунку фактичної кількості днів у процентному періоді та бази 365 днів у році (366 днів у високосному році) на суму фактичної заборгованості по кредиту на кінець операційного дня. Згідно до п. 4.3 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, за несвоєчасне виконання зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту, кредитор нараховує, а клієнт сплачує йому пеню, у розмірі 0,3 % від суми прострочених зобов`язань за кожний день прострочення. Сума пені стягується кредитором на підставі договірного списання з рахунку клієнта після повного погашення ним суми простроченої заборгованості (а.с. 12).

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи відсутність оплати за кредитним договором, суд дійшов висновку про наявність заборгованості за кредитом в розмірі 55 704,34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, за умовами договору ОСОБА_1 зобов`язаний був сплачувати проценти за користування кредитом в у розмірі 26 % річних, щомісячно з розрахунку фактичної кількості днів у процентному періоді та бази 365 днів у році (366 днів у високосному році) на суму фактичної заборгованості по кредиту на кінець операційного дня.

Позивач у своїй заяві надав розрахунок процентів за користування кредитом станом на 26.06.2019, тому, враховуючи що визначення предмету та підстав позову є виключним правом позивача, суд вважає за можливе прийняти до уваги розрахунок належних до стягнення процентів саме до цієї дати та у такому розмірі, тому заборгованість за процентами склала 17 478,45 грн.

Одночасно, за приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Разом з цим, за ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Судом встановлено, що згідно до п. 4.3 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, за несвоєчасне виконання зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту, кредитор нараховує, а клієнт сплачує йому пеню, у розмірі 0,3 % від суми прострочених зобов`язань за кожний день прострочення. Сума пені стягується кредитором на підставі договірного списання з рахунку клієнта після повного погашення ним суми простроченої заборгованості.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, у розмірі 45072,43 грн.

Таким чином, суд вважає, що заперечення відповідача ОСОБА_1 не знайшли підтвердження, оскільки розмір процентної ставки був визначений кредитним договором та незмінно застосовувався банком. Наявність непогашених кредитних зобов`язань, перед іншими кредитними установами та скрутне матеріальне становище, у цьому випадку, не можуть бути підставою для зменшення розміру пені.

Разом з цим, відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо). Позивач нарахував відповідачу плату за послуги за управління кредитом (комісія) не вказавши які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику.

Враховуючи, що стягнення плати за послуги, що супроводжують кредит, у даному випадку - комісія, є незаконним, суд приходить до висновку, що в даній частині позову позивачу слід відмовити, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16.

У зв`язку з вище викладеним, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме: вимоги про стягнення заборгованості за кредитом 55 704, 34 грн; заборгованості за відсотками в сумі 17 478,45 грн, заборгованості за пенею в сумі 23 534, 92 грн, а вимога щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 23 534,92 грн задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1773,82 грн.

Керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 258-259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України у від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд -

ухвалив:

Позов публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, рах. № НОМЕР_2 , МФО 300001) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №R171.001.TEK.0053403 від 21.10.2015, у розмірі 118 255, 22 грн (сто вісімнадцять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень двадцять дві копійки), з яких:

- 55 704, 34 грн - заборгованість за кредитом;

- 17 478,45 грн - заборгованість за відсотками;

- 45072,43 грн - пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, рах. № НОМЕР_2 , МФО 300001) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1773,82 грн (одна тисяча сімсот сімдесят три гривні вісімдесят дві копійки).

В іншій частині повних вимог,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя Р.О.Кузнецов