Ухвала суду № 86212954, 03.12.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №520/11815/17

Провадження №1-кп/523/428/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2019 року колегія суддів Суворовського районного суд міста Одеси у складі: головуючого судді Позняка В.С., суддів Шкорупеєва Д.А., Деркачова О.В., при секретарі Ситник І.П., за участю прокурорів Одеської місцевої прокуратури №3 Реута Ю.В., Задоріна Є.Ю., представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., захисників Прилепського І.А., Боряк Г.Л., Семенкова О.О., Балашової О.В., Євсюкова Є.П., у присутності обвинувачених, розглянувши у судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, -

Встановила:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що під час судового провадження на підставі ст.331 КПК України відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 8.10.2019 року був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» . Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 6.12.2019 року.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 цією ж ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладеними на них обов`язками строком на два місяці. Строк дії ухвали суду спливає 8.12.2019р.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 ч.5 КК України.

У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що обвинувачені скоїли ряд особливо тяжких кримінальних правопорушень, висунуте обвинувачення є обгрунтованим, посилаючись на покази свідків, речові докази, протоколи слідчих дій, в тому числі матеріали НСРД, а також на покази допитаного у судовому засідання свідка ОСОБА_5 , який вказав на ОСОБА_1 , як на організатора скоєння злочинів, водночас вказавши, що вчинення кримінальних правопорушень заздалегідь планувалося, що також підтверджується показами інших свідків; щодо ОСОБА_2 зазначив, що він є активним співучасником скоєння злочинів, тривалий час здійснював охорону підприємства потерпілої, має навички підробки, та оскільки місце знаходження всіх документів не встановлене, крім того, в умовах слідчого ізолятору у нього був вилучений заборонений термінал мобільного зв`язку, що у сукупності дає підстави вважати, що ризики передбачені ст.177, 178 КПК України на сьогоднішній день продовжують мати місце, у зв`язку з чим на думку прокурора тримання під вартою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є цілком виправданим, оскільки обвинувачені, перебуваючи на волі можуть переховуватися від суду, протиправно впливати на інших свідків з метою зміни ними показань у ході судового провадження; знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином, тому на думку прокурора запобігти існуючим ризикам можливо лише примусовою ізоляцією та єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Водночас було надане та заявлене клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його мешкання, мотивуючи тим, що обвинувачений, незважаючи на те, що обґрунтовано обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину передбаченого ст.190 ч.4 КК України, після застосування вищевказаного запобіжного заходу будь-яких порушень покладених на нього обов`язки не виявлено, однак деякі ризики, передбачені ст.177 КПК України залишаються існувати, а саме наявний ризик переховування, не виключається можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим на думку прокурора необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених діючим КПК України.

Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , вислухавши думку учасників процесу:

- прокурора Задоріна Є.Ю., представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., які підтримали клопотання в повному обсязі;

- захисника Боряк Г.Л., яка в захист інтересів ОСОБА_1 звернула увагу суду на аналогічні клопотання прокурора, які не змінюються за змістом, доказів ризиків не надано, тому аргументи сторони обвинувачення є безпідставними, також мотивуючи свої доводи тим, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного, оскільки Малиновським районним судом м. Одеси було визнане не належне вручення підозри, значить її підзахисний не набув статусу обвинуваченого, крім цього свідки не надали пояснень на ОСОБА_1 , водночас посилаючись на стан здоров`я підзахисного, який потребує кваліфікованого лікування від наявних у нього захворювань, однак взагалі не отримує медичної допомоги що прирівнюються до катування, яке заборонене на території України, у зв`язку з чим просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також зазначаючи, що визначена судом сума застави є не помірною без урахування майнового стану підзахисного, який не має таких достатків;

- захисника Прилепського І.А., який в захист інтересів ОСОБА_1 в черговий раз критикуючи зміст клопотання прокурора, заявив про невідповідність даного клопотання вимогам КПК України, вказуючи, що прокурором не зазначено, чому ризики відносно його підзахисного не зменшилися та не можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, тому просив суд надати оцінку доводам, викладених в клопотанні, вважаючи, що взагалі не має підстав для продовження відносно ОСОБА_1 такого суворого запобіжного заходу за відсутності реальних ризиків, навпаки необхідно надати підзахисному можливість поправити здоров`я, застосувавши запобіжний захід не пов`язаний з позбавлення волі, у разі альтернативного запобіжного заходу визначити суму застави в межах розміру, передбаченому законодавством;

- захисника Семенкова О.О., який в захист інтересів ОСОБА_2 погодився з думкою колег, що ідентичні клопотання прокурора, які за змістом жодного разу не змінювалися, є лише посиланнями, припущеннями на існування ризиків, які ніяким чином не підтверджені та не досліджувалися судом, в тому числі, що у його підзахисного вилучався заборонений предмет, вважаючи, що деякі з ризиків взагалі відсутні у зв`язку з довготривалим розглядом кримінального провадження, залишається не зрозумілим, яким чином підзахисний буде продовжувати злочинну діяльність, також зазначаючи, що жодний із свідків не вказав на ОСОБА_2 , як на особу причетну до розбійного нападу, будувати обвинувачення на показах ОСОБА_5 , який є зацікавленою особою з метою уникнення кримінальної відповідальності є безпідставним, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотанням сторони обвинувачення та змінити щодо ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт;

- захисника Євсюкова Є.П., який в захист інтересів ОСОБА_4 також погодився з думкою колег щодо порушення стороною обвинувачення вимог законодавства при наданні клопотання про продовження запобіжного заходу, водночас вказавши, що його підзахисний більше року перебуває на цілодобовому домашньому арешті, за цей період часу ніяких доказів, що ОСОБА_4 порушував покладені на нього обов`язки не встановлено, навпаки своєю поведінкою довів відсутність існування реальних ризиків, на сьогоднішній день у підзахисного змінилися сімейні обставини, його дружина втратила роботу, у зв`язку з чим просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, тим самим надав можливість працевлаштуватися, щоб утримувати сім`ю;

- захисника Балашової О.В., діючої в інтересах ОСОБА_3 , яка приєдналася до загальної думки колег;

- обвинувачених, які одностайно підтримали думку своїх захисників, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 , коментуючи клопотання прокурора, заявив, що ніяких доказів його вини не має, у зв`язку з чим просив не застосувати до нього запобіжний захід, або визначити помірну суму застави;

- обвинувачений ОСОБА_2 просив змінити відносно нього запобіжний захід на домашній арешт;

- обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити відносно нього запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт, щоб мати можливість допомагати сім`ї. ;

- обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисників, які висловлювали сою позицію.

Таким чином, враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинувачених ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

За змістом ст.331 ч.3 КПК України при судовому розгляді незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом з цим, колегія суддів на зауваження сторони захисту щодо не відповідності клопотання прокурора вимогам КПК України, вважає за необхідне зазначити, що положеннями ст.184 ч.1 КПК України регламентовані вимоги щодо клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу, яке повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу. Як вбачається із наданих стороною обвинувачення письмових клопотань із викладеним змістом, не зважаючи на їх ідентичність, вимоги ст.184 КПК України формально дотримані, при цьому слід зазначити, що прокурор є процесуальною особою, яка вільна висловлювати свою позицію в доступній їй формі, тому акцентувати це питання кожного разу, на думку колегії суддів, є не доречним, достатньою обмежитись аргументованими запереченнями на доводи сторони обвинувачення, при цьому колегія суддів в черговий раз зазначає, що правову оцінку доказам та обґрунтованості обвинувачення суд буде надавати в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення по справі.

З урахуванням вищевикладеного, вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , враховуючи категорію злочинів, які за змістом пред`явленого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обвинувачення відносяться відповідно до положень ст.12 КК України до особливо тяжких злочинів, за які у разі визнання осіб винними передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12-15 років з конфіскацією майна, враховуючи необхідність дослідження інших доказів для з`ясування певних обставин справи, а саме допиту ряду інших свідків, покази яких покладені в основу обвинувачення; особи обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які як вбачається зі змісту клопотання та обвинувального акту вчинили протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, при цьому злочин був ретельно спланований, приймаючи до уваги розмір спричиненого збитку, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, не виключається можливість незаконного впливу на свідків з метою зміни ними показів у судовому засіданні, про що говорить поведінка ОСОБА_2 , якому було зроблене зауваження під час допиту свідка ОСОБА_6 ; колегія суддів дійшла до висновку що застосований під час судового провадження запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих обвинуваченим діянь, на теперішній час деякі ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, що в свою чергу на даній стадії судового провадження унеможливлює застосування щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, будь-яких виключних обставин, в тому числі звернень з «Центру охорони здоров`я», які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України колегією суддів на даний момент не встановлено.

Статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що належить до права суду, а не його обов`язків.

Враховуючи, що на теперішній час докази вини щодо обвинувачених ще знаходяться на стадії дослідження, судове слідство триває, при цьому особи довгий час утримуються під вартою, зважаючи на характер і обставини інкримінованих обвинуваченим діянь та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, приймаючи до уваги вказаний в обвинуваченні розмір завданої майнової шкоди, колегія суддів відповідно ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе в якості гаранту виконання обов`язків визначити розмір застави у межах розміру, передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у виключних випадках застава може бути застосована у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму, що на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, колегія судів дійшла до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, оскільки містить обґрунтовані й сформульовані підстави щодо доцільності дії запобіжного заходу, разом з цим доводи сторони захисту найшли своє підтвердження у ході судового засідання щодо належної поведінки обвинуваченого під час виконання покладених на нього обов`язків в рамках дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, загальний термін якого дійсно триває понад року, при цьому колегія суддів не підвергає сумніву ту обставину, що родина ОСОБА_4 на теперішній час потребує його прямої допомоги щодо утримання сім`ї, також враховуючи, що обвинувачений має постійне місце мешкання та реєстрації, на утриманні неповнолітню дитину, проживає разом з родиною, що свідчить про міцність соціальних зв`язків, однак приймаючи до уваги тяжкість інкримінованого злочину, те, що на даний момент ризики, передбачені ст.177 КПК України мають місце, однак значно зменшилися, ризику перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином не вбачається, при цьому не виключається ризик переховування, оцінюючи у сукупності викладені доводи, в тому числі те, що при розгляді клопотання прокурор не довів неможливість застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання існуючих ризиків, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України, заборонивши залишати місце свого мешкання у певний період доби, що на думку колегії суддів буде достатнім для тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та достатнім для запобігання ризиків.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 177-178, 182, 183, 194, 196, 201, 205, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів,-

Постановила:

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити частково.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 1.02.2020р. включно з визначенням розміру застави.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 1.02.2020р. включно з визначенням розміру застави.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обов`язків, передбачених КПК України у межі - 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 768400 (сімсот шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень з кожного.

Зазначену суму обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести на депозитний рахунок для зараховування заставних сум:

Призначення платежу: відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 3.12.2019 року заставна сума за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обов`язки строком на два місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.

Роз`яснити обвинуваченим, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає 60 днів з дня її проголошення та припиняє свою дію 1.02.2020 року.

Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.

На підставі Рішення Конституційного Суду України №4рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто 3.01.2020р.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) Зобов`язати ОСОБА_4 не залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 21:00 години до 7:00 години ранку наступної доби;

2) не відлучатися за межі м. Одеси та Одеської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від можливого спілкування з потерпілими та свідками в рамках даного кримінального провадження;

5) прибувати по першому виклику до Суворовського районного суду м. Одеси в призначений час.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

Направити копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 .

Відповідно до положень ч.4 ст.181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Разом з цим організацію та контроль виконання ухвали суду покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Реута Ю.В. - процесуального керівника у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р.

Строк дії ухвали суду складає 2 місяці з дня її проголошення та припиняє свою дію 3.02.2020 року.

Головуючий суддя : В.С. Позняк

Судді : Д.А. Шкорупеєв

О.В. Деркачов