Ухвала суду № 86211918, 10.12.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/1243/18

Пр. № 6/521/603/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Сегеди О.М.,

при секретарі – Колесник Т.В.,

за участю державного виконавця – Чистова Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі подання державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чистова Дмитра Сергійовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 ,

встановив:

У грудні 2019 року державний виконавець Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чистов Д.С. (далі – Другий Малиновський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області) звернувся до суду із поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначив, що на примусовому виконанні у Другого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області перебувають виконавчі провадження № 60264894, № 60264998, № 60265234 з виконання виконавчих листів № 521/1243/18, виданих 07 жовтня 2019 року Малиновським районним судом м. Одеси про вселення стягувача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; про усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні Ѕ частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її вселення в зазначений будинок; про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди в здійсненні права володіння та користування Ѕ частиною вказаного житлового будинку, яка належить останній на праві власності на підставі договору дарування від 18 листопада 2015 року; про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у безперешкодному пересуванні та доступі до вказаного житлового будинку, шляхом зняття замків з хвіртки та надати останній доступ до електролічильника.

Зазначив, що 09 жовтня 2019 року ним було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень за номером АСВП: № 60264894, № 60264998, № 60265234, які надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Вказував, що 21 жовтня 2019 року боржник отримала постанови про відкриття виконавчих проваджень, що підтверджується повідомленням про вручення, яке повернулось до відділу. Крім того, боржнику ОСОБА_1 було надано десять робочих днів для добровільного виконання виконавчих документів.

07 листопада 2019 року з метою перевірки виконання рішення суду державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , про що було складено відповідний акт, зі змісту якого вбачається, що боржник ОСОБА_1 , добровільно не виконує рішення суду та на момент перевірки за даною адресою не знаходилась.

Посилаючись на те, що рішення суду ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконується, а також на те, що у нього немає можливості потрапити до житлового приміщення з метою виконання вимог виконавчого документа для складання акту про вселення ОСОБА_2 , державний виконавець просив суд надати дозвіл державним виконавцям Другого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області на примусове проникнення до квартири (житлового будинку), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій без згоди боржника – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Державний виконавець Чистов Д.С., діючий на підставі довіреності від 09 грудня 2019 року в судовому засіданні підтримав подання про примусове проникнення до житла боржника та просив суд його задовольнити (а.с. 55).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання державного виконавця Другого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Чистова Д.С. підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одесивід 04 вересня 2018 року, залишеним постановою Одеського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року без змін, позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, суд вирішив: усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні 1/2 частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_2 в житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; вселити ОСОБА_2 в житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди в здійсненні права володіння та користування Ѕ частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору дарування від 18 листопада 2015 року; зобов`язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у безперешкодному пересуванні та доступі до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зняття замків з хвіртки, та надати ОСОБА_2 доступ до електролічильника (а.с. 138-141, 235-39).

Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Другого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Чистова Д.С. перебувають виконавчі провадження № 60264894, № 60264998, № 60265234 з виконання виконавчих листів № 521/1243/18, виданих 07 жовтня 2019 року Малиновським районним судом м. Одеси про усунення ОСОБА_2 перешкод в користуванні 1/2 частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її вселення в зазначений будинок; про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди в здійсненні права володіння та користування Ѕ частиною вказаного житлового будинку, яка належить останній на праві власності на підставі договору дарування від 18 листопада 2015 року; про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у безперешкодному пересуванні та доступі до вказаного житлового будинку, шляхом зняття замків з хвіртки та надати останній доступ до електролічильника (а.с. 17-20, 22-25, 27-30, 32-35).

09 жовтня 2019 року державним виконавцем Другого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Чистовим Д.С. було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень за номерами АСВП: № 60264894, № 60264998, № 60265234 та зобов`язано боржника виконати рішення суду від 04 вересня 2018 року у добровільному порядку протягом десяти робочих днів (а.с. 20, 25, 30, 35).

Постанови про відкриття виконавчих проваджень від 09 жовтня 2019 року були отримані ОСОБА_1 18 жовтня 2019 року та 21 жовтня 2019 року, що підтверджується повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи (а.с. 47).

Судом встановлено, що 07 листопада 2019 року державним виконавцем в межах вищевказаних виконавчих проваджень було здійснено вихід за адресою: Одеса, АДРЕСА_1 , з метою перевірки виконання ОСОБА_1 рішення суду, про що складено відповідні акти, зі змісту яких вбачається, що вимоги виконавчих документів боржником не виконані (а.с. 21, 26, 31, 36).

Оскільки ОСОБА_1 у десятиденний строк у добровільному порядку не виконала вимоги виконавчих документів, то 11 листопада 2019 року державним виконавцем було винесено постанови про накладення на неї штрафу (а.с. 43- 46).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 грудня 2019 року вбачається, що Ѕ частина житлового будинку, загальною площею 94,8 кв. м., житловою площею 41,1 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 26 листопада 2013 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 жовтня 1998 року, інша Ѕ частина даного житлового будинку – ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 18 листопада 2015 року (а.с. 58-59).

Зі змісту подання державного виконавця вбачається, що станом на час подачі подання боржник вчиняє дії, що ускладнюють виконання рішення, не вживає заходів щодо виконання зобов`язань, що свідчить про ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення та перешкоджанню державному виконавцю у вчинені виконавчих дій.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Згідно ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

В ст. 30 Конституції України визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Отже, як вбачається з аналізу ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 439 ЦПК України, умовами примусового проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи-боржника з метою усунення перешкод стягувачу у вільному володінні, користуванні та розпорядженні майном, належного йому на праві власності, є неможливість виконання рішення суду в інший спосіб, зокрема в добровільному порядку боржник не надає стягувачу доступ до житлового будинку.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи інше володіння фізичної особи, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим. Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

Судом встановлено, що зазначене рішення суду станом на час розгляду подання боржником не виконано, про що свідчать матеріали подання.

Разом із тим, судом встановлено, що державним виконавцем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про відкриття виконавчих проваджень. Крім того, їй було надано десятиденний строк для добровільного виконання вимог виконавчих документів, проте остання ухиляється від виконання рішення суду, на виклики державного виконавця не з`являється, безперешкодного доступу до житлового будинку, загальною площею 94,8 кв. м., житловою площею 41,1 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не надає.

Тобто, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), є підставою для вжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення подання, оскільки державним виконавцем надано достатньо доказів, які свідчать про необхідність надання дозволу на примусове проникнення до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , Ѕ частина якого належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, а інша Ѕ частина – ОСОБА_2 , як можливого способу виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 258-260, 439 ЦПК України, ст. 30 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ухвалив:

Подання державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чистова Дмитра Сергійовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 – задовольнити.

Надати дозвіл державним виконавцям Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснити примусове проникнення до житлового будинку боржника ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.М. Сегеда