Рішення № 86195177, 03.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4112/19Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Захарової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

та

представників сторін:

від позивача - Цимбалюк О.В. (ордер ДН № ООО,09092),

від І відповідача - не прибув,

від ІІ відповідача - Подройко Н.А. (довіреність від 13.09.2019 № П-2953/14, 12-32-00),

від ІІІ відповідача - Подройко Н.А. (довіреність від 30.09.2019 № 93-00-08/12/51),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом приватного малого підприємства «Конкорд» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 31 липня 2019 року № 68,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 16 вересня 2019 року надійшов позов Приватного малого підприємства «Конкорд» (далі - позивач, ПМП «Конкорд») до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у Луганській області, з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Луганській області від 19.08.2019 № 1256418/24202292 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31.07.2019 № 68;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 05.09.2019 № 37063/24202292/2 про залишення без задоволення скарги ПМП«Конкорд» на рішення ГУ ДФС у Луганській області від 19.08.2019 № 1256418/24202292;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 31.07.2019 № 68 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до ДФС, а саме: 08.08.2019.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі до визначених позивачем на виконання ухвали суду від 23 вересня 2019 року про залишення позовної заяви без руху відповідачів: Державної фіскальної служби України (далі - перший відповідач, ДФС), ГУ ДФС у Луганській області (далі - другий відповідач, ГУ ДФС у Луганській області); визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження (т.1 арк. спр. 1-2).

Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року до участі у справі залучено співвідповідача - Державну податкову службу України (далі - третій відповідач, ДПС) (т.3 арк. спр. 162-163).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України ПМП «Конкорд» було складено податкову накладну № 68 від 31.07.2019, яку за допомогою програми електронного документообігу «М.Е.Dос», використовуючи автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, направлено 08.08.2019 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до Державної фіскальної служби України. Згідно отриманої квитанції від 09.08.2019, податкову накладну № 68 від 31.07.2019 відповідачем прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставами для зупинення реєстрації відповідачем зазначено наступне: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 31.07.2019 № 68 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Позивач вважає необґрунтованим зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки у квитанції не вказано, якою саме підставою, визначеною у п. п. 1.6 п. 1 Критеріїв керувався контролюючий орган. Також є незрозумілим, що конкретно необхідно надати платнику податків: або лише пояснення, або лише документи, або і пояснення і документи, при цьому, незрозуміло, який саме обсяг документів є достатнім для спростування сумнівів контролюючого органу та прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тим самим, позивач позбавлений можливості надати всю достовірну інформацію для найбільш повного висвітлення обставин так званого «ризикового» на думку відповідача правочину. Незважаючи на таку невизначеність, позивачем на його думку, повністю розкрито зміст господарської операції та надані пояснення і всі документи, якими оформлено укладену господарську операцію. Проте, незважаючи на повне розкриття інформації та змісту правочину, ГУ ДФС у Луганській області було проігноровано надані документи та прийнято рішення від 19.08.2019 № 1256418/24202292 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 № 68 на суму ПДВ 384,75 грн із зазначенням підстави: «ненадання платником податку копій документів: ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити) Додаткова інформація: відсутні сертифікати на хімічну продукцію, технічні умови на виробництво, не надані документи на транспортування імпортованого товару, документи на транспортування давальницької сировини, накладні на відвантаження давальницької сировини, накладні на отримання готової продукції». При цьому, ГУ ДФС у Луганській області фактично не надано оцінки наданим позивачем документам. За наслідками оскарження прийнятого ГУ ДФС у Луганській області рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Комісією з питань розгляду скарг ДФС прийнято рішення від 05.09.2019 № 37063/24202292/2, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії ГУ ДФС у Луганській області про відмову у реєстрації податкової накладної без змін. Підставою для такого рішення - є «ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків». Позивач вважає рішення ГУ ДФС у Луганській області від 19.08.2019 № 1256418/24202292 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 № 68 та рішення ДФС України від 05.09.2019 № 37063/24202292/2 протиправними та такими, що підлягають скасуванню із зобов'язанням ДФС реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 № 68 датою її подання.

Від представника ГУ ДФС у Луганській області 22.10.2019 за вх. №53133/2019 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог (т.3 арк. спр.28-31).

Представник зазначив, що листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 «Про критерії ризиковості платника податку» зі змінами, внесеними листами ДФС України від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-04-18 та від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01, затверджений перелік критеріїв, які впливають на ризиковість платників податків. Пункт 1.6 Критеріїв (у редакції Критеріїв, визначених листом ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-04-18) передбачає розгляд питання щодо встановлення ризиковості платника податків у випадках, коли, зокрема, наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

29.07.2019 комісією Головного управління ДФС у Луганській області було прийнято рішення щодо відповідності ПМП «Конкорд» критеріям ризиковості на підставі п.1.6 Критеріїв - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій.

Підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної слугувало ненадання ПМП «Конкорд» обов'язкових документів, визначених підпунктом 4 пункту 13 та пунктом 14 Порядку №117. Зокрема, в порушення п.14 Порядку №117, не надано до контролюючого органу: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З вищевикладених підстав представник ГУ ДФС у Луганській області вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Від представника ДФС України 22.10.2019 за вх.№53134/2019 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог (т.3 арк. спр. 23-25).

Представником додатково до обставин, викладених у відзиві на позов ГУ ДФС у Луганській області, зазначено, що вимоги позивача про зобов'язання ДФС зареєструвати податкову накладну є передчасними, оскільки є похідною від вимог визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДФС у Луганській області та ДФС. Повноваження ДФС щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН є дискреційними та суд не повноважний втручатися у компетенцію такого суб'єкта владних повноважень. Також, оскаржуване рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 05.09.2019 № 37063/24202292/2 само по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

З вищевикладених підстав представник ДФС вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Від представника ДПС України 25.11.2019 за вх.№ 58318/2019 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (т.3 арк. спр. 189).

З 28.08.2019 відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р розпочала свою роботу Державна податкова служба України, якій Кабінет Міністрів України передав функції з реалізації державної податкової політики. Державна податкова служба України є правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах діяльності, тому Державна податкова служба України підтримує доводи та заперечення щодо відмови у задоволенні позовних вимог ПМП «Конкорд», викладені у відзиві на адміністративний позов Державною фіскальною службою України.

Представником ПМП «Конкорд» 08.11.2019 за вх. №56059/2019 подано відповідь на відзив відповідача ДФС України (т.3 арк. спр. 94-118) та 08.11.2019 за вх. № 56061/2019 відповідь на відзив відповідача ГУ ДФС у Луганській області (т.3 арк. спр. 119-147).

Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.3 арк. спр. 169).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовні та відповіді на відзиви відповідачів.

Представник відповідачів ГУ ДФС у Луганській області, ДПС України заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзивах на позов.

У судове засідання представник ДФС України не прибув, в матеріалах справи наявна заява від 13.11.2019 за вх. №56676/2019 про розгляд справи без участі представника (т.3 арк. спр. 157).

Заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

ПМП «Конкорд» зареєстровано як юридичну особу, код за ЄДРПОУ 242022912145, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, буд.96-а,кв.37, основними видами діяльності, серед іншого, є: 20.52 Виробництво клеїв; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами.

Позивач з 24.11.1999 зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджено копією свідоцтва від 13.07.2009 № 100234972 (т.1 арк. спр.78).

Між МПВП «Югріс» (виконавець) та ПМП «Конкорд» (замовник) укладений договір переробки давальницької сировини №2 від 31.12.2018 на виконання робіт з переробки переданої замовником сировини (надалі -давальницька сировина), яка вказана в Специфікації №1, що додана до договору і є його невід'ємною частиною (додаток №1), в продукцію (надалі - готова продукція, що вказана в Специфікації №2, яка додана до договору і є його невід'ємною частиною (додаток №2), а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити виконану роботу (т.1 арк. спр. 141-143).

Умовами договору №2 від 31.12.2018 визначено, що найменування (асортимент, номенклатура) давальницької сировини вказуються в Специфікації (пункт 2.1. розділу 2 договору); якість давальницької сировини повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, які вказані в Специфікації №1 і які встановлюють вимоги до якості давальницької сировини в Україні (пункт 3.1. розділу 3 договору).

Відповідно до Специфікації №2 до договору переробки давальницької сировини №2 від 31.12.2018 готова продукція має відповідати ДСТУ, ТУ, а саме ТУ У 20.5-21831874-005:2017.

За усною домовленістю між ПМП «Конкорд» (продавець) та ТОВ «Імаго 2014» (покупець) згідно рахунку-фактури № СФ-0000330 від 31.07.2019 на оплату 1927,77 грн, в тому числі ПДВ 384,75 грн., всього 2308,52 грн., 31.07.2019 ТОВ «Імаго 2014» здійснено оплату за рахунком-фактурою №СФ-0000330 від 31.07.2019 на суму 2308,52 грн. за товар (клей полівінілацетатний марки 51П та фляга Ф1-50Х),(Т.1 арк.спр.21), що підтверджується випискою ЛФ АТ КБ «Приватбанк» по рахунку за період з 01.07.2019 по 31.07.2019 (т.1 арк.спр.23).

Позивачем складено податкову накладну від 31.07.2019 № 68, яку подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1 арк. спр. 15-17).

Згідно з квитанцією від 08.08.2019 реєстрація податкової накладної від 31.07.2019 № 68 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна відповідає вимогам пп. 16.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі (т.1 арк. спр. 18).

На виконання вимог ГУ ДФС у Луганській області ПМП «Конкорд» надані пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції: пояснення від 13.08.2019 № 130819/3 (т.1 арк. спр. 24), а також: рахунок-фактуру № СФ-0000330 від 31.07.2019; видаткову накладну № РН-0000330 від 01.08.2019; банківську виписку по рахунку ПМП «Конкорд» за 01.07.2019 по 31.07.2019; прибуткові документи підприємства; документи на послуги перевезення; документи на підтвердження наявності у власності підприємства складських приміщень.

Як зазначено у поясненнях, вказаними документами підтверджено здійснення господарської операції між ПМП «Конкорд» та ТОВ «Імаго 2014» та отримання передплати за товар, яка стала підставою для складання податкової накладної, реєстрації якої зупинена.

За наслідками опрацювання вказаних документів, ГУ ДФС у Луганській області прийнято рішення від 19.08.2019 №1256418/24202292 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 № 68 з підстав ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. У додатковій інформації зазначено, що відсутні сертифікати на хімічну продукцію, технічних умови на виробництво, не надані документи на транспортування імпортованого товару, документи на транспортування давальницької сировини, накладні на отримання готової продукції (т.1 арк. спр. 26).

Не погодившись з прийнятим рішенням, 29.08.2019 ПМП «Конкорд» подано скаргу на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1 арк. спр. 27).

За результатами розгляду скарги комісією з питань розгляду скарг ДФС прийнято рішення від 05.09.2019 № 37063/24202292/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстав: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (т.1 арк. спр. 29)

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і надалі положення наводяться в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Постанова № 117), яка набрала чинності з 22.03.2018, затверджено:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації);

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісій);

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок розгляду скарг).

Згідно з пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).

Так, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку зупинення реєстрації).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерії ризиковості платника податку встановлені листом ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 «Про критерії ризиковості платника податку», із змінами, внесеними листами ДФС України від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-04-18 та від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01 (далі - Критерії).

Так, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12 Порядку зупинення реєстрації).

Згідно з пунктом 13 Порядку зупинення реєстрації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 15 Порядку зупинення реєстрації письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 16 Порядку зупинення реєстрації).

Відповідно до пункту 18 Порядку зупинення реєстрації письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункт 19 Порядку зупинення реєстрації).

Відповідно до пункту 20 Порядку зупинення реєстрації зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 22 Порядку зупинення реєстрації визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно з пунктом 23 Порядку зупинення реєстрації комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Таким чином, у Головного управління ДФС у Луганській області наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

У квитанції від 08.08.2019 за № 9174172132 підставами для зупинення реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 № 68 в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено те, що платник податку відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, тобто критерії визначені виключно на підставі листа ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Вирішуючи питання щодо законності рішень комісії Головного управління ДФС у Луганській області про відмову у реєстрації податкових накладних, суд має надати оцінку рішенням (діям) щодо зупинення реєстрації цих податкових накладних, які за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем оскаржуваних у даній справі рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

Суд, надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації податкової накладної, поданої ПМП «Конкорд», враховує, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом Державної фіскальної служби України, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Вказані правові висновки викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі № 140/2093/18 та від 30 липня 2019 року у справі № 320/6312/18.

Щодо наведених у оскаржуваних рішеннях підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, суд зазначає таке.

В оскаржуваному рішенні підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити) - підкреслення відсутні;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити) - підкреслення відсутні;

- додаткова інформація - відсутні сертифікати на хімічну продукцію, технічні умови на виробництво, не надані документи на транспортування імпортованого товару, документи на транспортування давальницької сировини, накладні на отримання готової продукції (т.1 арк. спр. 26).

У рішенні від 05.09.2019 № 37063/24202292/2 за результатами розгляду скарги ПМП «Конкорд» , яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстав: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (т.1 арк. спр. 29)

При цьому суд зауважує, що виписку з банківського рахунку ПМП «Конкорд» було надано, а щодо ненаданих, на думку відповідачів, первинних документів - не виконано вимогу щодо підкреслення документів, які не надано, яка міститься у самому рішенні.

У додатковій інформації Комісією зазначено про ненадання документів до поданого повідомлення по податковій накладній, які б свідчили про реальність здійснення господарської операції, визначеній в податковій накладній, а саме: відсутні сертифікати на хімічну продукцію, технічні умови на виробництво, не надані документи на транспортування імпортованого товару, документи на транспортування давальницької сировини, накладні на отримання готової продукції

З приводу ненадання цих документів, суд зазначає, що відповідно до статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до вимог пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Суд також вважає, що ГУ ДФС у Луганській області при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН через відсутність сертифікатів на хімічну продукцію, технічних умов на виробництво, документів на транспортування імпортованого товару, документів на транспортування давальницької сировини, накладних на отримання готової продукції, жодним чином не враховано, що підставою для складання податкової накладної стало надходження на поточний рахунок ПМП «Конкорд» суми коштів від ТОВ «Імаго 2014», як попередньої оплати за товар.

Тому обов'язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів як попередньої оплати (аванс) незалежно від наявності інших первинних документів, позивачем виконано шляхом подання податкової накладної від 31.07.2019 №68 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за правилом першої події.

Судом встановлено, що ПМП «Конкорд» надавалися до контролюючого органу документи: рахунок-фактуру на оплату та виписка з банківського рахунку, а в поясненнях зазначено, що податкова накладна направлена на реєстрацію у зв'язку із отримання передплати (авансу) на безготівковий рахунок ПМП «Конкорд» на виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України (т.1 арк. спр. 24).

Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідачів, що всі мотиви, з яких виходить контролюючий орган - суб'єкт владних повноважень, мають бути наведені у відповідному рішенні, а не у заявах по суті спору, оскільки суд перевіряє рішення на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, виключно з огляду на зміст оскаржуваного рішення. Відсутність відображення у рішенні підстав для його прийняття, мотивів, з яких виходив суб'єкт владних повноважень, свідчить про те, що такі обставини при прийнятті рішення не враховані.

У свою чергу, суд при вирішенні справи неповноважний перебирати на себе функції відповідачів та надавати оцінку первинній документації ПМП «Конкорд» замість контролюючих органів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення від 05 вересня 2019 року № 37063/24202292/2 про залишення без задоволення скарги приватного малого підприємства «Конкорд» на рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256418/24202292 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31 липня 2019 року № 68, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів підпункту 56.1, 56.2 та 56.10 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що законодавцем чітко закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги до суду.

Проте суд звертає увагу, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскаржуване рішення ДФС України від 05 вересня 2019 року № 37063/24202292/2 про залишення без задоволення скарги приватного малого підприємства «Конкорд» на рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256418/24202292 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31 липня 2019 року №68 самі по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі від 11 червня 2019 року №826/45/18 (№К/9901/8555/19), постанові Верховного Суду у справі від 24 червня 2019 року №813/5256/13-а (№К/9901/8233/18).

На підставі викладеного у позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення ДФС України від 05 вересня 2019 року № 37063/24202292/2 задоволенню не підлягає.

Що стосується вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладну від 31.07.2019 №68, суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктами 19, 20 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи на те, що рішення ГУ ДФС у Луганській області про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправними та підлягає скасуванню, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну від 30.05.2018 № 18 в Єдиному реєстрі податкових накладних є також обґрунтованою та підлягає задоволенню. Проте, оскільки органом уповноваженим на здійснення реєстрації податкової накладної за рішенням суду в Єдиному реєстрі податкових накладних на час розгляду справи є ДПС України, обов'язок щодо реєстрації покладається на утворену відповідно до Постанови КМУ України від 18.12.2018 № 1200 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р ДПС України, яка є правонаступником прав та обов'язків реорганізованої ДФС України.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачений судовий збір за три позовні вимоги у загальному розмірі 5763,00 грн (т.1 арк. спр. 3).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а також виходячи з критерію пропорційності, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору по 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІІ-го та ІІІ-го Відповідачів.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного малого підприємства «Конкорд» (місце знаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 96-А, кв. 37, код ЄДРПОУ 24202292) до Державної фіскальної служби України (місце знаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Луганській області (місце знаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ 39591445), Державної податкової служби України (місце знаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 31 липня 2019 року № 68 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256418/24202292 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31 липня 2019 року № 68, складеної приватним малим підприємством «Конкорд».

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 липня 2019 року № 68, складену приватним малим підприємством «Конкорд» датою її подання.

В задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 05 вересня 2019 року № 37063/24202292/2 про залишення без задоволення скарги приватного малого підприємства «Конкорд» на рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256418/24202292 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31 липня 2019 року № 68, складеної приватним малим підприємством «Конкорд», відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області на користь приватного малого підприємства «Конкорд» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь приватного малого підприємства «Конкорд» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 09 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Захарова