Рішення № 86194969, 13.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 року м.Київ № 810/1571/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, третя особа: Богуславський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ГУ ДФС у Київській області, у якому просила суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Київській області за №Ф-17952-17 від 12 жовтня 2017. У позовній заяві вказує, що вона є платником єдиного податку та пенсіонером за віком, у зв`язку з чим звільнена від сплати ЄСВ за себе на підставі положень частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 було відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд з проведенням судового засідання.

У судові засіданні, призначені на 07.08.2018, 02.10.2018, 25.10.2018, 13.12.2018 сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи, були повідомлені належним чином. Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач надіслав відзив, у якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що станом на 30.04.2017 позивачкою не було сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі 11933,41 грн., а тому вимога № Ф-17952 від 12.10.2017 про сплату недоїмки прийнята контролюючим органом відповідно з додержанням чинного законодавства. Надав заяву про розгляд справи у відсутності його представника.

Третя особа, Богуславський районний ВДВС ГТУ юстиції у Київській області, надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутність його представника.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв`язку з наступним:

ОСОБА_1 з 19.11.2003 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії Б № НОМЕР_2 . З 01.12.2013 вона перебуває на спрощеній системі оподаткування (а.с. 16).

Позивачка є пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Богуславському районі Київської області та отримує пенсію за вислугою років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 26.09.2001 (а.с.47).

Довідкою управління Пенсійного фонду України у Богуславському району Київської області від 08.02.2017 №154/02 підтверджено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 07.06.2007 (а.с.46).

12.10.2017 ГУ ДФС у Київській області виставлено позивачці вимогу №Ф-17952-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 11933,41 грн. (а.с.41).

Як вбачається з письмових пояснень відповідача та даних облікової картки з ЄСВ ОСОБА_1 , заборгованість з ЄСВ виникла унаслідок його не сплати з IV кварталу 2014 по ІІ квартал 2017.

На підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) державним виконавцем Богуславського районного ВДВС ГТУ юстиції у Київській області 06.02.2018 відкрито виконавче провадження № 55719946 (а.с. 49).

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивачка оскаржувала її до Державної фіскальної служби України, однак не отримавши відповіді вирішила звернутися до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом другим частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно із частиною четвертою статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Умови її призначення за віком визначені статтею 26 зазначеного Закону.

З викладеного слідує, що від сплати єдиного внеску звільняються пенсіонери, пенсія яких призначена відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як зазначено вище та підтверджується довідкою УПФУ у Богуславському районі Київської області №154/02 від 08.02.2017, позивачка отримує пенсію за віком з 07.06.2007.

Також суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 1 Закону України 07.07.2011 №3609-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» ст. 4 Закону України 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на державне соціальне страхування» доповнено частиною четвертою, згідно з якою особи, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу і обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ці зміни відповідно до частини першої розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3609-VI набули чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 06.08.2011, тому нарахування сум щодо сплати єдиного внеску починаючи з серпня 2011 року є неправомірним.

Отже, спірна вимога від 12.10.2017 №Ф-17952-17 є протиправною та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.10.2017 №Ф-17952-17.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Брагіна О.Є.