Рішення № 86194871, 04.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005052

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судових засідань Тронки О.В.,

представника відповідача Болотіна М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в:

02.10.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 (далі - відповідач; ГУ ДФС у Львівській області), в якому позивач просить:

- визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області за № 0047446-5413-1311 від 23.04.2019.

Ухвалою судді від 07.10.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 20.11.2019 суд допустив заміну відповідача у справі Головне управління ДФС у Львівській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані, що на підставі рішення Стрийської міської ради Львівської міської ради Львівської області від 23.06.2015 № 651 «Про місцеві податки» (із внесеними змінами і доповненнями) від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звільнено об`єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать: дітям-сиротам; дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаними такими відповідно до закону (не більше одного такого об`єкта на дитину); учасниками антитерористичних операцій та членам їх сімей спільно зареєстрованих на одній житловій площі; членам сімей, загиблих під час участі в антитерористичній операції; учасникам бойових дій та членам їх сімей спільно зареєстрованих на одній житловій площі; учасникам війни; інвалідам війни; дітям війни; особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС І-ї та ІІ-ї категорії; реабілітованим; вдовам (вдівцям) політв`язанів; вдовам (вдівцям) ветеранів УПА; потерпілим від політичних репресій; сім`ям, в яких проживає два і більше інваліди І-ї та ІІ-ї групи; дітям-інвалідам (не більше одного такого об`єкта на дитину); інвалідам по зору І-ї групи; інвалідам по зору ІІ-ї групи; одиноким-престарілим громадянам, які перебувають на обліку в територіальному центрі соціального обслуговування населення.

Тому вважає, що відповідач порушив її права, оскільки вона є інвалідом ІІ-ої групи, вдовою військовослужбовця, дитиною війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим військовим комісаріатом Львівського облвійськкомату від 09.02.2006.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що посилання позивача на пп «а» п.4 рішення Стрийської міської ради від 23.06.2015 № 651 «Про місцеві податки» є хибним, оскільки стосується лише об`єктів житлової нерухомості, в той час як відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.11.2019 №190897724 ОСОБА_1 належить гараж АДРЕСА_3 . Відтак вказана пільга на позивача не поширюється.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. Подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23.04.2019 Головним управлянням ДФС У Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0047446-5413-1311, згідно з яким позивачу за 2018 рік визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 488,09 грн.

Позивач подала заяву до Головного управління ДФС у Львівській області, в якій вказала, що не погоджується із нарахованою сумою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 488,09 грн., оскільки вона є інвалідом ІІ-ої групи, вдовою військовослужбовця, дитиною війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим військовим комісаріатом Львівського облвійськкомата від 09.02.2006, а відтак відповідно до рішення Стрийської міської ради Львівської міської ради Львівської області від 23.06.2015 № 651 «Про місцеві податки» (із внесеними змінами і доповненнями) від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звільнена.

Стрийське управління Головного управління ДФС у Львівській області надало позивачу відповідь від 12.09.2019 №960/10/13-01-57-06-03, в якому повідомило про те, що згідно з пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють пільги з податку на нерухомість, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб або юридичних осіб. Проте, рішенням Стрийської міської ради Львівської області від 20.01.2015 № 577 (із внесеними змінами та доповненнями протягом 2015-2018 років) не встановлено пільг для фізичних осіб, які є власниками гаражів.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач є власником гаража загальною площею 43,7 кв.м. в гаражному колективі «Явір» в м.Стрию Львівської області на підставі Свідоцтва на право власності № НОМЕР_3 від 30.10.2008, відмітка про припинення/погашення відсутня.

Відповідно до пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

При вирішенні спору, суд виходив з наступного.

У відповідності до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове повідомлення-рішення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до вимог п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Суд встановив, що ГУ ДФС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 № 0047446-5413-1311 згідно з яким, позивачу за 2018 рік нараховано суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 488,09 грн.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України органи місцевого самоврядування встановлюють пільги з податку на нерухомість, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб або юридичних осіб.

Суд встановив, що відповідно до п. 4 рішення Стрийської міської ради Львівської області від 23.06.2015 № 651 (із внесеними змінами та доповненнями протягом 2015-2018 років) звільнено від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

а) об`єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки;

б) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій на території м. Стрий, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Суд також встановив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.11.2019 №190897724 ОСОБА_1 належить гараж АДРЕСА_3 .

Згідно з пп. 14.1.129.1. п. 14.1 ст. 14 ПК України до об`єктів житлової нерухомості відносяться: будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Щодо об`єкта нерухомості, яким є гараж, то відповідно до пункту 14.1.129-1 п. 14.1 ст.14 ПК України такий тип об`єкта належить до об`єктів нежитлової нерухомості, тобто будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, серед яких виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Оскільки податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до податкового повідомлення-рішення, що стало об`єктом оскарження у справі, нараховано на гараж, який не є об`єктом житлової забудови, то у відповідача відсутні пільги щодо його сплати відповідно до рішення Стрийської міської ради Львівської міської ради Львівської області від 23.06.2015 № 651.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 № 0047466-5413-1311, яким позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 488,09 грн.

У зв`язку з цим, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення - рішення відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 09.12.2019.

Суддя А.Г. Гулик