Рішення № 86193807, 20.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Справа № 160/8076/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участі: представника позивача Біловоденко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000056/2 від 09.05.2019 та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00330 від 09.05.2019 р..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою митного оформлення товару, придбаного за умовами контракту на поставку продукції від 08.10.2018 №3234-YP/CN, укладеного між позивачем/покупцем та іноземною компанією YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD, Китай, (продавець), позивач подав до Одеської митниці ДФС вантажну митну декларацію №UA500060/2019/013188 від 07.05.2019 разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення з посиланням на невідповідність поданих позивачем документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України та винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач зазначив, що оскаржувані рішення та картка відмови Одеської митниці ДФС є протиправними, оскільки вони прийняті з порушенням встановленого Митним кодексом України порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання, а тому підлягають скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/8076/19 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Підготовче засідання призначено на 25 вересня 2019 року Останнє судове засідання відбулося 20 листопада 2019 року.

24 вересня 2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UA500060/2019/013188 від 07.05.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500060/2019/013188 від 07.05.2019, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (дачі - МК України) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.10.2018 № 3234-YP/CN витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-19-00032/329 від 02.04.2019 не відповідає вищезазначеним умовам. Також, на страховому полісі відсутні печатка та підпис страхувальника;

3) у поданих до митного оформлення документах: інвойсі №YBA20181029-12 від 24.03.2019, сертифікаті якості б/н від 24.03.2019, відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення, що унеможливлює визначити вартісні характеристики і віднести до зазначеного коду УКТЗЕД;

4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення надано лише рахунок-фактуру №604/1 від 07.04.2019, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 604/2 від 07.04.2019 та договір (контракт) про перевезення №02-2015-7 від 02.07.2015, у наявних документах не наведені умови поставки.

Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості товарів (застосовано обґрунтовану гнучкість у застосуванні резервного методу), митне оформлення яких вже здійснено, є більшим: по товару №1-8,01 дол. США/кг нетто (митна декларація від 06.03.2019 №UА500060/2019/006290, від 12.03.2019 № UА500060/2019/006791, від 04.05.2019 №UА500060/2019/012840), ніж заявлено декларантом 3,59 дол. США/кг нетто; по товару №2 - 10,48 дол. США/кг нетто (митна декларація від 06.03.2019 № UА500060/2019/006246, від 04.05.2019 № UА500060/2019/012840), заявлено декларантом 8,58 дол. США/кг нетто; по товару № 3 - 6,16 дол. США/кг нетто (митна декларація від 21.02.2019 №UА500060/2019/004763, № UА500060/2019/004759, від 05.03.2019 №UА500060/2019/006118), ніж заявлено декларантом 4,06 дол. США/кг нетто.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2019/000056/2 від 09.05.2019.

30 вересня 2019 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій викладені заперечення позивача проти доводів відповідача та вказано, що митна вартість товарів у поданій митній декларації №UA500060/2019/013188 від 07.05.2019 розрахована позивачем згідно ст. 58 Митного кодексу України за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Документи, що подані позивачем не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. У той же час на думку позивача, у відповідача виникли необгрунтовані питання щодо складових митної вартості ввезеного товару.

09 жовтня 2019 року представником відповідача надані заперечення проти доводів позивача та зазначено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, отже, наявність зазначених в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, унеможливило застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

18 жовтня 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на заперечення відповідача, в яких він вказав, що відповідач ні в електронній консультації від 07.05.2019 р., а ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 09.05.2019 не запитував у декларанта перекладу митної декларації країни відправлення товару, а про її необхідність зазначив лише на стадії судового процесу в своїх запереченнях.

Статтею 254 МК України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що «арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів».

Таким чином, декларант не повинен був надавати переклад митної декларації країни відправлення з китайської, оскільки митний документ складений мовою міжнародного спілкування.

Стосовно того, що митний орган не може прийняти до уваги посилання позивача на експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-1435/3 від 21.06.2019, необхідно зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

У той же час, частиною 2 статті 11 цього ж закону передбачено, що «Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України».

До того ж, експерт у своєму висновку ТПП Дніпропетровської області № ГО-1435/3 від 21.06.2019 посилається на цілий ряд інтернет-сайтів, які були ним використані для здійснення порівняльного аналізу, тобто, експерт вивчав не лише документи, надані заявником, а й враховував інформацію з незалежних сайтів.

Висновок експерта не є обов`язковим документом, який має надаватися митному органу згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, і відповідач взагалі не обгрунтував належним чином необхідність його надання декларантом.

А найголовніше те, що висновок експерта ТПП і переклад митної декларації країни відправлення товару жодним чином не впливають на визначення числових значень митної вартості товару.

У судовому засіданні 20 листопада 2019 року представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання 20 листопада 2019 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 08.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (Україна, покупець) та YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD, Китай, (продавець) укладено контракт на поставку продукції № 3234-YP/CN (надалі - Контракт).

Відповідно до п. 2.2 контракту вартість товару розуміється згідно умов FOB-Нінгбо, КНР (Інкотермс-2010), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає у себе вартість завантаження товару у продавця, вартість всіх митних формальностей в країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки, маркування, без урахування податків і мита на території України, якщо інше не обумовлено в специфікації.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем 07.05.2019 подано відповідачу митну декларацію №UA500060/2019/013188, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар:

- механічні пристрої (з ручним керуванням) для розбризкування або розпилення рідких (хімічних) речовин, що використовуються в сільському господарстві чи садівництві, без двигуна: - Переносний оприскувач з регулюючою розприскуючою насадкою та резервуару високого тиску, обладнаного вмонтованим поршневим ручним насосом та рукояткою розпилювача, призначений для утримання в руці. Призначені для хімічного захисту рослин від шкідників і хвороб, боротьби зі смітною рослинністю. Може бути використаний для дезінфекції, дезінсекції: - Розбризкувач садовий 1Л, арт. ВZ180704 - 2520 шт. - Розбризкувач садовий 2Л, арт. ВZ180705 - 5304 шт. Виробник: YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD. Країна виробництва: CN. Торгова марка: нема даних. Загальна сума заявленої митної вартості 7881,6 дол.США. Код товару 8424813000;

- рукавиці трикотажні, з поліестеру, покриті нітрилом: - Рукавички садові з нітриловим покриттям, арт. ВZ180706 - 30600 пар Виробник: YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD. Країна виробництва: CN. Торгова марка: нема даних. Загальна сума заявленої митної вартості 9058,39 дол. США. Код товару 6116108000;

- механічні побутові пристрої з ручним керуванням для розбризкування або розпилення рідких речовин (води): пластиковий пульверизатор-розпилювач пістолетного типу в комплекті з гумовим шлангом довжиною 10м, покритий текстильним матеріалом та з пластиковим фітингом, арт. ВZ180702 - 14832 набори. Виробник: YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD. Країна виробництва: CN. Торгова марка: нема даних. Загальна сума заявленої митної вартості 23 658,49 дол. США. Код товару 8424200090.

Загальна митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 1075694,21 грн. (40598,48 дол. США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування. Ця вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

- декларація митної вартості (код документа 1401);

- зовнішньоекономічний договір від 08.10.2018 №3234-YP/CN;

- специфікація №9 від 24.03.2019;

- рахунок -фактура (інвойс) від 24.03.2019 №YBA20181029-12;

- SWIFT від 02.04.2019 р.;

- коносамент від 06.05.2019 № MRFB19032282;

- автотранспортна накладна від 06.05.2019 №5765;

- декларація про походження товару від 24.03.2019 №YBA20181029-12;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №604/1 від 07.04.2019;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №604/2 від 07.04.2019;

- страховий сертифікат №40-0197-19-00032/329 від 02.04.2019;

- договір (контракт) про перевезення від 02.07.2015 №02-2015-7.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Одеською митницею ДФС встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) відповідно до пп. «в» п.2 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.10.2018 № 3234-YP/CN витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-19-00032/329 від 02.04.2019 не відповідає вищезазначеним умовам. Також, на страховому полісі відсутні печатка та підпис страхувальника;

3)у поданих до митного оформлення документах інвойсі №YBA20181029-12 від 24.03.2019, сертифікаті якості б/н від 24.03.2019, відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення, що унеможливлює визначити вартісні характеристики і віднести до зазначеного коду УКТЗЕД;

4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- кспедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення надано лише рахунок-фактуру № 604/1 від 07.04.2019, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 07.04.2019 № 604/2 та договір №02-2015-7 від 02.07.2015, у наявних документах не наведені умови поставки.

На підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомленням від 07.05.2019 887а9695-056а-4917-bdf1-4ff94ae2a07d повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

На повідомлення відповідача від 07.05.2019 887а9695-056а-4917-bdf1-4ff94ae2a07d ТОВ «АТБ-Маркет» було подано:

- копію митної декларації країни відправлення № 310120190519197232 від 25.03.2019 р.;

- прайс-лист виробника товару б/н від 10.03.2019 р.;

- комерційну пропозицію б/н від 15.03.2019 р.;

- заявку на перевезення вантажу морським транспортом № 33672/108260-7 від 29.03.2019 р.;

- страховий поліс з печаткою № 40-0197-19-00032/329 від 02.04.2019 р.;

- паспорти товару на арт. ВZ180704, ВZ180705, ВZ180706, ВZ180702 від 24.03.2019 р.;

Також, як вказав позивач, відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України ним, протягом 80 днів з дня випуску товару було надано відповідачу разом із заявою вих. № М-2019-3463 від 12.07.2019 р.:

- оригінал виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 20.06.2019 р.);

- платіжне доручення № 667 від 29.03.2019 р.;

- SWIFT б/н від 02.04.2019 до платіжного доручення №667 від 29.03.2019 р.;

- заяву на купівлю іноземної валюти № 667 від 29.03.2019 р.;

- експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-1435 від 21.06.2019 р.;

- акти прийому-передачі виконаних робіт №782 від 08.05.2019 р., № 783 від 08.05.2019 р. від ТОВ «Фосдайк Групп» до договору транспортного експедирування № 02-2015-7 від 02.07.2015 р.;

- банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення № 233452 та № 233406 від 20.05.2019 р.

За результатом проведеної митної оцінки та дослідження додаткового поданих документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000056/2 від 09.05.2019, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована ТОВ «АТБ-Маркет» у поданій митній декларації від 07.05.2019 №UA500060/2019/013188 митна вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості- резервного методу.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00330 від 09.05.2019 р..

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст.337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як видно з рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000056/2 від 09.05.2019, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пп. «в» п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не вкчючалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.10.2018 № 3234-YP/CN витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо, відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-19-00032/329 від 02.04.2019 не відповідає вищезазначеним умовам. Також, на страховому полісі відсутні печатка та підпис страхувальника;

3) у поданих до митного оформлення документах інвойсі №YBA20181029-12 від 24.03.2019, сертифікаті якості б/н від 24.03.2019, відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення, що унеможливлює визначити вартісні характеристики і віднести до зазначеного коду УКТЗЕД.

Надаючи оцінку правомірності прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів, суд виходить з такого.

Щодо висновків митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, то з цього приводу суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції від 08.10.2018 № 3234-YP/CN.

Згідно з пп. «в» п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 передбачено, що у Графі 16 додаткового аркуша «А» до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а)), тобто не включені продавцем до рахунку-фактури, виставленого покупцеві, але мали місце у зв`язку з увезенням оцінюваних товарів на митну територію України та були сплачені або підлягають сплаті покупцем. У Пункт "в" Графи 16 додаткового аркуша «А» до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції від 08.10.2018 № 3234-YP/CN, укладеного між ТОВ «АТБ-Маркет» (покупець) та YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD (продавець).

Відповідно до п. 2.2. вказаного контракту ціна на товар розуміється згідно з умовами FОВ - НІНБО , КНР (у відповідності до «Інкотермс - 2010»), і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України, якщо інші умови не вказані в специфікації.

Отже, умовами контракту від 08.10.2018 № 3234-YP/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.03.2019р. у справі №815/5791/17, від 20.03.2018р. у справі №815/4132/17, від 06.03.2018р. у справі №815/3142/17.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.

Оцінюючи твердження митного органу з приводу того, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-19-00032/329 від 02.04.2019 не відповідає вищезазначеним умовам. Також, на страховому полісі відсутні печатка та підпис страхувальника, суд виходить з такого.

Умови поставки товару за контрактом від 08.10.2018 №3234-YP/CN - FОВ - НІНБО, КНР (у відповідності до «Інкотермс - 2010») «Вільно на борту» означає, що продавець вважається таким, що виконав своє зобов`язання по поставці з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару. За умовами FOB на покупця покладаються обов`язки з очищення товару від мит для його експорту.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у продавця, так і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахувати товар та в якій мірі.

Окрім того, позивач за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 №40-0197-19-00032, укладеним із ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», здійснив добровільне страхування товару.

Згідно з п. 1.9 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 № 40-0197-19-00032 страховий тариф складає 0,03% від страхової суми.

02.04.2019 сторонами підписано страховий сертифікат страхування окремого перевезення вантажу № 40-0197-19-00032/329, яким передбачено, що товар за інвойсом YВА20181029 від 24.03.2019, вантажовідправник YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD, страхова вартість вантажу 1061481,42 грн. застраховано. Страхова сума складає 1061481,42 грн. страховий тариф % - 0,03, страхова премія 318,44 грн..

Таким чином, витрати позивача на страхування у розмірі 318,44 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 № 40-0197-19-00032 і страховим сертифікатом № 40-0197-19-00032/329 від 02.04.2019 р., як встановлено судом, ці документи були надані позивачем відповідачу під час митного оформлення товару.

Доводи відповідача про те, що на страховому полісі відсутні печатка та підпис страхувальника судом відхиляються, оскільки в матеріалах справи міститься копія страхового сертифікату від 02.04.2019 № 40-0197-19-00032/329, дослідивши яку судом встановлено, що такий сертифікат містить і печатку страховика ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», а також на ньому наявний підпис посадової особи зазначеної страхової компанії - Ілюшко Є.В ..

Оцінюючи доводи митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах: інвойсі №YBA20181029-12 від 24.03.2019 та сертифікаті якості б/н від 24.03.2019 відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення, що унеможливлює визначити вартісні характеристики і віднести до зазначеного коду УКТЗЕД, суд виходить з такого.

Посилання відповідача щодо обов`язковості зазначення в інвойсі та сертифікаті якості інформації про матеріал виготовлення товару є помилковими, оскільки рахунок-фактура (інвойс) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар, затвердженої форми рахунку- фактури чи рахунку - проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Сертифікат якості є товаросупроводжувальним документом, що підтверджує відповідність товару показникам якості, технічним характеристикам, вимогам безпеки для життя й здоров`я людей, природної навколишнього середовища, передбаченим умовами договору, що видається підприємством-виробником або експортером.

Отже, з наведеного видно, що чинним законодавством вимоги до вказаних документів не визначені.

У той же час, у відповідь на повідомлення відповідача від 07.05.2019 887а9695-056а-4917-bdf1-4ff94ae2a07d ТОВ «АТБ-Маркет» було подано паспорти продукту (товару) на арт. ВZ180704, ВZ180705, ВZ180706, ВZ180702 від 24.03.2019, з яких встановлено, що товар:

- розпилювач 2Л садовий виготовлений з пластику та заліза;

- рукавиці садові виготовлені з поліестеру;

- розпилювач 1Л садовий виготовлений з пластику та заліза;

- шланг для поливу 10м з пістолетом виготовлений з поліестера, пропілену, гуми та металу.

Однак, з матеріалів справи судом не встановлено факту надання митним органом оцінки зазначеним документам, а відтак твердження відповідача про те, що відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення, що унеможливлює визначити вартісні характеристики і віднести товар до зазначеного коду УКТЗЕД не відповідає дійсності.

Окрім того, в контексті п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України документами про якісні та вартісні характеристики товарів є висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином суд зазначає, що відсутність в інвойсі та сертифікаті інформації щодо матеріалу виготовлення товару самостійно не може бути підставою для висновку про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору, якщо така інформація міститься в інших документах, що подані декларантом митному органу, зокрема, у паспортах продукту (товару).

Як вказав Верховний Суд в постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 (адміністративне провадження №К/9901/17106/19) зі змісту приписів розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення») Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обгрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

В обгрунтування правомірності оскарженого рішення, відповідач, як на одну з підстав його винесення посилається на те, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення надано лише документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 604/1 від 07.04.2019, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №604/2 від 07.04.2019, договір (контракт) про перевезення №02-2015-7 від 02.07.2015, у яких не наведені умови поставки».

Зазначені посилання судом відхиляються, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскарженого рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000056/2 від 09.05.2019 відсутнє посилання на те, що наданих ТОВ «АТБ-Маркет» документах не наведені умови поставки, у зв`язку з чим, такі доводи не підлягають оцінці судом.

Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Суд зазначає, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість заявленого до розмитнення товару.

Як видно з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

У свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000056/2 від 09.05.2019 та визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00330 від 09.05.2019 та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4181, 47 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 16.08.2019 року № 137941.

Також позивачем у відповідності до частини 7 статті 139 КАС України подано заяву до закінчення судових дебатів про надання часу для надання суду доказів понесення витрат на оплату правничої допомоги.

За вказаних обставин, суд у відповідності до частини 6 статті 246 КАС України вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу на 29 листопада 2019 року о 10:00 та зобов`язати позивача надати суду належним чином засвідчені докази понесення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 132, 194, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (пр.О.Поля, 40, м.Дніпро, 49000, і.к. 30487219) до Одеської митниці ДФС (вул.Гайдара, буд.21, корп. А, м.Одеса, 65078, і.к. 39441717) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС № UA500060/2019/000056/2 від 09.05.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС № UA500060/2019/00330 від 09.05.2019.

Призначити на 29 листопада 2019 року на 10:00 год. судове засідання у даній адміністративній справі для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу та зобов`язати позивача до 25 листопада 2019 року включно надати суду докази понесення витрат на правничу допомогу та докази направлення відповідачу належним чином засвідчених копій вказаних документів. Судове засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4, зала № 12.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (і.к. 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (і.к. 30487219) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4181 (чотири тисячі сто вісімдесят одна) грн. 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Царікова