Ухвала суду № 86192737, 28.11.2019, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/66/18

1-кп/709/20/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Чубая В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Кіян С.О.,

прокурора – Жубжицької Т.О.,

потерпілого – ОСОБА_1 ,

представника потерпілого – Охріменко Н.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника – Манжари Д.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12017250000000317, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, –

в с т а н о в и в:

У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12017250000000317, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Захисник Манжара Д.С., посилаючись на положення КПК України, заявив клопотання про призначення у даному кримінальному провадженні повторної судової автотехнічної експертизи, проведення якої просив доручити експертам КНДІСЕ, поставивши наступні запитання:

1.Якою була швидкість руху автомобіля «VW PASSAT» (н.з. LT JMM НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_2 на момент початку утворення слідів гальмування та його вільного котіння до його кінцевого розташування?

2.З якою швидкістю рухався автомобіль «VW PASSAT» (н.з. LT НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_2 у момент наїзду (за слідами гальмування та за пошкодженнями)?

3.Чи можливо з урахуванням протоколу огляду місця ДТП та схеми ДТП від

12 вересня 2017 року, фотознімків з місця пригоди, пошкоджень транспортного засобу, протоколу проведення слідчого експерименту від 29 листопада 2017 року встановити місце зіткнення (наїзду)?

4.Коли та на якій відстані виник момент небезпеки для водія автомобіля «VW PASSAT» (н.з. LT НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 в у мовах даної ДТП?

5.Як відповідно до вимог Правил дорожнього руху України повинен був діяти в даній дорожній обстановці водій автомобіля «VW PASSAT» (н.з. LT НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 .?

6.Як відповідно до вимог Правил дорожнього руху України повинен був діяти в даній дорожній обстановці пішохід ОСОБА_3 .?

7.Чи мав водій автомобіля «VW PASSAT» (н.з. LT НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 за встановленої та допустимої швидкості руху?

8.На якій відстані знаходився автомобіль «VW PASSAT» (н.з. LT JMM НОМЕР_1 ) від місця наїзду в момент реагування водія ОСОБА_2 на небезпеку шляхом застосування екстреного гальмування?

9.Невідповідність яким вимогам Правил дорожнього руху України в діях учасників даної пригоди з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з виникненням ДТП?

В обґрунтування клопотання зазначалося, що надані на первинну експертизу вихідні дані не знаходять свого підтвердження в досліджених судом матеріалах кримінального провадження, а висновок експерта не відповідає вимогам ст. 102 КПК України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5. Зокрема, висновок експерта не містить роз`яснень та посилань на відповідні методики в частині застосування експертом величин, які не зазначені у вихідних даних. Крім того, викликають обґрунтовані сумніви розрахунки слідчого щодо визначення довжини сліду гальмування до наїзду, які в подальшому надані у якості вихідних даних, оскільки вони здійснені всупереч його повноважень, передбачених КПК України. Експерту взагалі не ставилося питання про момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_2 , внаслідок чого висновок експерта є однобічним. Перераховані обставини у своїй сукупності дають підстави стороні захисту ставити під сумнів допустимість вказаного висновку експерта як доказу у кримінальному провадженні. При цьому сторона захисту під час досудового розслідування зверталася до слідчого з аналогічним клопотанням про призначення повторної судової автотехнічної експертизи, однак отримала формальну відмову та у зв`язку із завершенням досудового розслідування була позбавлена можливості звернутися до слідчого судді.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання.

Прокурор Жубжицька Т.О. проти задоволення вказаного клопотання заперечила, вказуючи на штучне затягування строків розгляду кримінального провадження. Зазначила, що наявний в матеріалах кримінального провадження висновок експерта не викликає сумнівів. Стверджувала, що під час судового розгляду судом допитано експерта та слідчого, в результаті чого з`ясовано всі обставини.

Представник потерпілого Охріменко Н.І. також заперечила проти задоволення зазначеного клопотання, посилаючись на те, що достатні підстави для призначення саме повторної судової автотехнічної експертизи захисником ОСОБА_4 Д.С. не наведено, оскільки вони фактично відсутні.

Потерпілий ОСОБА_1 при вирішенні даного клопотання покладався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд встановив таке.

Відповідно до змісту обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 12 вересня 2017 року близько 19:40, керуючи автомобілем «VW PASSAT» (н.з. LT JMM 742), рухаючись по вулиці Центральній в смт Чорнобай від вулиці Чкалова в напрямку вулиці Жовтнева, порушуючи вимоги п.п. 2.3. (б), 12.4. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями), не був уважним до дорожньої обстановки та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка переходила проїзну частину зліва направо по напрямку руху транспортного засобу.

Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_3 згідно з висновком експерта № 05-8-02/202 від

13 вересня 2017 року отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови та хребта, що ускладнилась травматичним шоком, та призвела до настання смерті.

Порушення правил безпеки дорожнього руху, не виконання ОСОБА_2 вимог

п.п. 2.3. (б), 12.4. Правил дорожнього руху України відповідно до висновку експерта

№ 1535/17-23 від 21 грудня 2017 року знаходяться з технічної точки зору у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_3 .

Таким чином дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених

ст. 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою – якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу»).

У п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, вказано, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Як зазначено в п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

Судом встановлено, що на первинну експертизу питання про момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_2 дійсно не ставилось, а висновок експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 1535/17-23 від 21 грудня 2017 року таких відомостей не містить.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 показав, що у даному випадку момент виникнення небезпеки потреби встановлювати не було.

Згідно з п. 1.10. Правил дорожнього руху України небезпека для руху – зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.

Виходячи з формулювання обвинувачення, у даному випадку мала місце зміна дорожньої обстановки внаслідок появи рухомого об`єкта (пішохода ОСОБА_3 ), який перетинав смугу руху транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_2 . При цьому така зміна дорожньої обстановки загрожувала безпеці дорожнього руху та мала змусити водія ОСОБА_2 зменшити швидкість або зупинитися.

На думку суду, момент виникнення небезпеки визначає початок механізму ДТП як предмету дослідження та має встановлюватися експертним шляхом.

Судом також встановлено, що при проведенні первинної експертизи експертом, зокрема під час надання відповіді на питання № 4 «На якій відстані знаходився автомобіль «VW PASSAT» (н.з. LT JMM НОМЕР_1 ) від місця наїзду в момент реагування водія ОСОБА_2 на небезпеку для руху шляхом використання гальмування?», використовувалися наступні вихідні дані: «місце наїзду на пішохода, згідно план-схеми до протоколу ОМП від 12.09.2017 та схеми до протоколу слідчого експерименту від 29.11.2017, розташоване на відстані 12,4 м від початку правого сліду гальмування».

Водночас вказана величина дійсно відсутня як у план-схемі до протоколу огляду місця події від 12 вересня 2017 року, так і у схемі до протоколу проведення слідчого експерименту від 29 листопада 2017 року.

Під час допиту у судовому засіданні слідчий Демиденко В.А. показав, що вказану відстань він розрахував самостійно, виходячи з даних схеми до протоколу проведення слідчого експерименту та схеми дорожньо-транспортної пригоди, наступним чином.

Спочатку визначив відстань між місцем розташування дорожнього знаку 5.35.1 ПДР України на момент проведення огляду (колишнє місце розташування) і місцем розташування дорожнього знаку 5.35.1 ПДР України на момент проведення слідчого експерименту (теперішнє місце розташування) шляхом додавання відстані від місця розташування дорожнього знаку 5.35.1 ПДР України на момент проведення огляду (колишнє місце розташування) до електроопори та відстані від електроопори до місця розташування дорожнього знаку 5.35.1 ПДР України на момент проведення слідчого експерименту (теперішнє місце розташування), а саме 13,2 м + 3,5 м = 16,7 м.

Потім визначив відстань між місцем наїзду на пішохода і місцем розташування дорожнього знаку 5.35.1 ПДР України на момент проведення огляду (колишнє місце розташування) шляхом віднімання від відстані між місцем наїзду на пішохода до місця розташування дорожнього знаку 5.35.1 ПДР України на момент проведення слідчого експерименту (теперішнє місце розташування) відстані між місцем розташування знаку 5.35.1 ПДР України на момент проведення огляду (колишнє місце розташування) до місця розташування дорожнього знаку 5.35.1 ПДР України на момент проведення слідчого експерименту (теперішнє місце розташування), а саме 33,3 м – 16,7 м = 16,6 м.

Тоді визначив відстань від місця наїзду на пішохода до місця початку правого сліду гальмування шляхом віднімання від відстані між місцем наїзду на пішохода і місцем розташування дорожнього знаку 5.35.1 ПДР України на момент проведення огляду (колишнє місце розташування) відстані між місцем розташування дорожнього знаку

5.35.1 ПДР на момент проведення огляду (колишнє місце розташування) до місця початку правого сліду гальмування, а саме 16,6 м – 4,2 м = 12,4 м.

У своїх показах, наданих під час судового засідання, експерт Вовк В.Є. вказав, що не перевіряв і не повинен був перевіряти вказані розрахунки та надані слідчим вихідні дані.

Виходячи з викладеного, суд з метою усунення будь-яких сумнівів у коректності наданих слідчим на первинну експертизу вихідних даних дійшов висновку про необхідність їх перевірки експертним шляхом.

Доводи захисника Манжари Д.С. про невідповідність інших вихідних даних, наданих експерту для проведення первинної експертизи, дійсним обставинам справи, суд відхиляє як необґрунтовані, зокрема з огляду на покази допитаного під час судового розгляду експерта ОСОБА_5 , який показав, що вихідних даних було цілком достатньо для проведення експертного дослідження.

Суд також оцінює критично твердження сторони захисту про невідповідність висновку первинної експертизи вимогам чинного законодавства, як такі, що не впливають на його зміст та не можуть слугувати підставою для сумнівів щодо його допустимості як доказу.

Згідно з ч. 3 ст. 332 КПК України до ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених ч. 1 цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом.

Таким чином суд дійшов висновку, що заявлене клопотання про призначення повторної судової автотехнічної експертизи підлягає до задоволення, та вважає за можливе включити до переліку питань додаткові питання, поставлені стороною захисту та судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 332, 369-372 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Клопотання захисника Манжари Д.С. про призначення повторної судової автотехнічної експертизи – задовольнити.

Призначити у кримінальному провадженні № 12017250000000317, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2

ст. 286 КК України, повторну судову автотехнічну експертизу.

Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважної причини від виконання покладених на них обов`язків за ст.ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертизи поставити наступні запитання:

1.Чи є коректною та чи може бути використана під час проведення експертизи у якості вихідних даних величина 12,4 м, що становить відстань від місця початку правого сліду гальмування до місця наїзду на пішохода, розрахована слідчим Демиденком В.А. у спосіб, роз`яснений ним під час допиту у судовому засіданні 29 жовтня 2019 року, та відображений у мотивувальній частині ухвали суду?

2.Якою була швидкість руху автомобіля «VW PASSAT» (н.з. LT JMM НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_2 на момент початку утворення слідів гальмування та його вільного котіння до його кінцевого розташування?

3.З якою швидкістю рухався автомобіль «VW PASSAT» (н.з. LT НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_2 у момент наїзду (за слідами гальмування та за пошкодженнями)?

4.Чи можливо з урахуванням протоколу огляду місця ДТП та схеми ДТП від

12 вересня 2017 року, фотознімків з місця пригоди, пошкоджень транспортного засобу, протоколу проведення слідчого експерименту від 29 листопада 2017 року встановити місце зіткнення (наїзду)?

5.Чи є необхідним та визначальним в умовах даної ДТП встановлення моменту виникнення небезпеки для водія автомобіля «VW PASSAT» (н.з. LT НОМЕР_2 )

ОСОБА_2 .? Якщо так, то коли та на якій відстані виник момент небезпеки для водія автомобіля «VW PASSAT» (н.з. LT НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 в у мовах даної ДТП?

6.Як відповідно до вимог Правил дорожнього руху України повинен був діяти в даній дорожній обстановці водій автомобіля «VW PASSAT» (н.з. LT НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 .?

7.Як відповідно до вимог Правил дорожнього руху України повинен був діяти в даній дорожній обстановці пішохід ОСОБА_3 .?

8.Чи мав водій автомобіля «VW PASSAT» (н.з. LT НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 за встановленої та допустимої швидкості руху?

9.На якій відстані знаходився автомобіль «VW PASSAT» (н.з. LT JMM НОМЕР_1 ) від місця наїзду в момент реагування водія ОСОБА_2 на небезпеку шляхом застосування екстреного гальмування?

10.Невідповідність яким вимогам Правил дорожнього руху України в діях учасників даної пригоди з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з виникненням ДТП?

У розпряження експертів надати матеріали кримінального провадження

№ 709/66/18.

Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Чубай