Ухвала суду № 86191317, 09.12.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/2705/18

Провадження № 2/636/1591/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Чугуїв

Головуючий суддя Чугуївського міського суду Харківської області Карімов І.В. розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом, –

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 в с. Тернова Чугуївського району Харківської області. Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді належного останній на праві власності житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та грошові внески, що знаходяться в банківських установах. Заповіт відсутній. Вона (позивач) 24.05.2018 року звернулась до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області з повідомленням про те, що вона як спадкоємець першої черги за законом прийняла після смерті матері спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляла відмову від неї. У відповіді на її звернення нотаріальною конторою було зазначено, що ОСОБА_4 (її брат) спадщину прийняв фактично, оскільки проживав та був зареєстрований разом із спадкодавцем, якому за його заявою видані 07 серпня 2013 року свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок та грошові внески.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ( інформаційна довідка № 128701398 від 23.06.2018 ) житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1-1514; ВТК № 348547, виданий07.08.2013 Чугуївською державною нотаріальною конторою Харківської області

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті син померлого - відповідач ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги за законом, вважає себе одноосібним власником спірного будинку та повідомив їй, що після закінчення 6-місячного строку з часу відкриття спадщини має намір отримати свідоцтво про спадщину на весь будинок ( в тому числі й на належну їй як другому спадкоємцю Ѕ частку будинку) і продати його.

У зв`язку із чим ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить забезпечити її позов шляхом заборони Чугуївській державній нотаріальній конторі Харківської області видавати свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . Накласти арешт та заборону на вчинення будь-яких дій щодо відчуження Ѕ частини житлового будинкуза адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_4 .

Перевіривши доводи заяви, головуючий приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексом заходів забезпечення позову.

У ч. 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За змістом п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Із матеріалів вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, предметом та підставою якого є наявність у неї права на Ѕ частку спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У п. 4 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Оцінюючи обґрунтованість доводів ОСОБА_1 щодо необхідності вжиття заходів забезпечення її позову, із урахуванням обґрунтованості та необхідності цих вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін наявності зв`язку між заходом забезпечення позову, який просить застосувати позивач, і предметом заявлених позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття даного заходу забезпечення позову, слід дійти висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 149 153, 259, 260 ЦПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом пятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя: І.В. Карімов