Рішення № 86190689, 05.12.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8635/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 листопада 2019 року м. Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Кайрякової К.О.

№466/8635/19; 2/466/2488/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування

встановив:

22.10.2019 року представник ПАТ «СК «УНІКА» Комиса С.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» страхове відшкодування в розмірі 104562,79 грн. та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 1921 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12.07.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія УНІКА» (надалі - ПрАТ «СК «УНІКА» або Позивач) та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування транспорту «КАСКО» № 014067/4600/0000232 (надалі - Договір страхування), предметом якого є страхування транспортного засобу Маzdа СХ-5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

03.05.2018 року у м. Львів по вул. Хмельницького, 135 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Аudі А6. державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали пошкодження.

Відповідно до довідки Управління патрульної поліції та постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 24.07.2018 року по справі № 466/3492/18, зазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України.

Відповідно до рахунку ТзОВ «Ніко-захід» № 65/а від 16.05.2018 року, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 202 562,79 грн.

Згідно висновку судового експерта Галамай Б.І. № 79, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 202 562,45 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Тобто, страхове відшкодування становить собою суму завданих Страхувальнику збитків за мінусом франшизи, розмір якої встановлюється в Договорі страхування.

Пунктом 1.2.2 Договору страхування встановлено франшизу у розмірі 0,00 грн.

11.07.2018 року на виконання умов договору страхування ПрАТ «СК «УНІКА» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок СТО - ТзОВ «Ніко-захід» у розмірі 202 562,79 грн. (платіжне доручення № 032047), виходячи з наступного розрахунку: 202 562,79 грн. (вартість відновлювального ремонту відповідно до рахунку СТО) - 0,00 грн. (франшиза за договором «КАСКО») = 202 562,79 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право на отримання від винуватця ДТП - ОСОБА_1 компенсації шкоди завданої власнику застрахованого автомобіля.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ «СТДВ «ГЛОБУС», згідно з полісом АМ / 2712006 (ліміт за шкоду майну 100 000,00 грн., франшиза 2 000,00 грн.), що підтверджується відомостями з Централізованої бази даних МТСБУ та довідкою про дорожньо-транспортну пригоду.

21.09.2018 року Страхова компанія винуватця ДТП - ТДВ «СТДВ «ГЛОБУС» на виконання вимоги ПрАТ «СК «УНІКА» виплатила на рахунок останнього страхове відшкодування в сумі 98 000,00 грн., що є страховою сумою та лімітом за страховим полісом.

Відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон 1961-IV) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно п. 36.1. ст. 36 Закону 1961-IV, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України Закону 1961-ІУ страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону № 85/96-ВР можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Так, 07.05.2019 року за вих. № 2684 ПрАТ «СК «УНІКА» направило до ОСОБА_1 претензію з проханням відшкодувати збитки завдані внаслідок ДТП, але станом на сьогодні збитки не відшкодовано. Таким чином, розрахунок позовних вимог складає: 202 562,79 гри. (виплачене ПрАТ «СК «УНІКА» відшкодування) - 98 000,00 гри. (відшкодування страхової компанії винуватця ДТП за страховим полісом) = 104 562,79 гри. З врахуванням вищевикладеного, змушені звернутися до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» і ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 014067/4600/0000232 (надалі - Договір страхування), предметом якого є страхування транспортного засобу марки Маzdа СХ-5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

03.05.2018 року в місті Львові по вул. Б. Хмельницького, 135 відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого автомобіля під управлінням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки Аudі А6. державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (надалі - відповідач). В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПрАТ СК «УНІКА» автомобіль.

Як вбачається з постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 24.07.2018 року, особою винною у вчиненні ДТП, що сталась 03.05.2018 року, є водій ОСОБА_1 - відповідач по справі.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні згаданого ДТП доведена та доказуванню не підлягає.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до положення п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Відповідно до ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Тобто, страхове відшкодування становить собою суму завданих Страхувальнику збитків за мінусом франшизи, розмір якої встановлюється в Договорі страхування.

Пунктом 1.2.2 Договору страхування встановлено франшизу у розмірі 0,00 грн.

Відповідно до рахунку ТзОВ «Ніко-захід» № 65/а від 16.05.2018 року, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля марки Маzdа СХ-5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 202 562,79 грн.

Згідно висновку судового експерта Галамай Б.І. № 79, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля марки Маzdа СХ-5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 202 562,45 грн.

11.07.2018 року на виконання умов договору страхування ПрАТ «СК «УНІКА» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок СТО - ТзОВ «Ніко-захід» у розмірі 202 562,79 грн. (платіжне доручення № 032047), виходячи з наступного розрахунку: 202 562,79 грн. (вартість відновлювального ремонту відповідно до рахунку СТО) - 0,00 грн. (франшиза за договором «КАСКО») = 202 562,79 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, після виплати страхового відшкодування у ПрАТ СК «УНІКА» виникло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 104562 грн. 79 коп.

В той же час, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання страхової події була забезпечена в у ТДВ «СТДВ «ГЛОБУС», згідно з полісом АМ/ 2712006 (ліміт за шкоду майну 100 000,00 грн., франшиза 2 000,00 грн.), що підтверджується відомостями з Централізованої бази даних МТСБУ та довідкою про дорожньо-транспортну пригоду.

21.09.2018 року Страхова компанія винуватця ДТП - ТДВ «СТДВ «ГЛОБУС» на виконання вимоги ПрАТ «СК «УНІКА» виплатила на рахунок останнього страхове відшкодування в сумі 98 000,00 грн., що є страховою сумою та лімітом за страховим полісом.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди (202562,79грн.) і страховим відшкодуванням (98000грн.) становить 104562 грн. 79 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1921,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «УНІКА» (м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, ідентифікаційний код юридичної особи - 20033533, МФО 380805, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль») страхове відшкодування в розмірі 104562,79 грн. (сто чотири тисячі п`ятсот шістдесят дві грн. 79 коп.) та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення виготовлено 05 грудня 2019 року.

Суддя О. І. Ковальчук