Вирок № 86189831, 06.12.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

06.12.2019

Справа № 642/2129/19к

Провадження № 1кп/642/517/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді - Грінчук О.П.,

за участю секретаря Сузанського О.І.,

прокурора Кулеш О.О.,

захисника Кравченко Т.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019220510000373 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шипилівка, Попаснянського району, Луганської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, який не має постійного місця реєстрації та проживання на території міста Харкова та Харківської області, зі слів проживає в АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого: 07.06.2002р. Алчевським районним судом Луганської області за ч.1 ст. 186 КК України до 1 р. позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 11.02.2004р. Ленінським районним судом м. Луганська за ч.3ст.15, ч.3ст.185, ч.2 ст. 186, ст. 70, 71 КК України до 4 р.6міс. позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2р.; 05.11.2004р. Ленінським районним судом м. Луганськ за ч.2ст.186, ст. 71 КК України до 4 р.7міс. позбавлення волі; 16.01.2009р. звільнений по відбуттю строку покарання з Божковської КВ№16 Полтавської області; 28.09.2009р. Ленінським районним судом м. Луганськ за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 08.05.2013р. звільнений по відбутті строку покарання з Суходольської КВ№36 Луганської області; 17.09.2014р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186, ст. 69, ст. 70 КК України до 1 року позбавлення волі; 12.11.2014р. звільнений по відбутті строку покарання з Старобельського СІЗО Луганської області,

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

встановив:

11 лютого 2019р. приблизно о 21год. 40 хв. ОСОБА_1 , знаходячись неподалік приміських кас залізничного вокзалу «Харків-Пасажирський», розташованого за адресою: м. Харків, Привокзальна площа, 1, побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_2 і у нього виник умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого. Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок відкритого викрадення чужого майна, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_1 , діючи повторно, із корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, підійшов до ОСОБА_2 та попросив у нього цигарку.

Отримавши відмову від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 схопив останнього двома руками за куртку, потягнув на себе та почав руками перевіряти вміст кишень потерпілого, де з правої зовнішньої кишені куртки дістав правою рукою, тобто відкрито заволодів грошовими коштами потерпілого в сумі 300 гривень. В свою чергу потерпілий ОСОБА_2 , з метою припинення незаконних дій ОСОБА_1 , відштовхнув останнього від себе, на що ОСОБА_1 не бажаючи припинити свої злочинні дії, продовжуючи свій прямий умисел, діючи умисно, з метою подолання волі потерпілого ОСОБА_2 до спротиву, наніс йому один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя, чим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та спричинив останньому згідно висновку судово-медичної експертизи №09-162/19 від 14.03.2019р. тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій виличній ділянці, який за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що викликав незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, відповідно до п.п. 2.3.2 «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р.

Після чого, ОСОБА_1 скориставшись розгубленим станом ОСОБА_2 дістав лівою рукою з правої кишені куртки одягненої на потерпілому, тобто відкрито заволодів, його мобільним телефоном марки «Nokia RM980», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3624 від 20.02.2019р. складає 675 грн.

Після чого, ОСОБА_1 з належним потерпілому ОСОБА_2 викраденим майном з місця скоєння злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 975 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений в пред`явленому йому обвинуваченні винним себе не визнав повністю, категорично заперечуючи пред`явлене обвинувачення пояснив, що злочин він не скоював. В той день приблизно о 20-10 год. вийшов із дому за адресою: Харків , вул. Чоботарська, 72-а і направився в сторону ЖД вокзалу, зустрічати своїх друзів на термінал, тоді він весь час спілкувався по телефону із своєю дівчиною. На вокзалі він зустрівся із друзями і вони разом пішли в сторону на вихід із вокзалу, де його зустрічало п`ять осіб, які почали викручувати йому руки і бити. Після того, як його повалили на землю, одразу вдягнули кайданки і в цей час поклали щось у його задній карман брюк . На вказані дії його товариши зробили зауваження працівникам поліції, після чого один із них отримав удар в обличчя. Після цього, його повели до лінійного відділку поліції. Так, в кабінеті слідчого він провів 40 хв. потім йому повідомили, що він пограбував чоловіка. Після цього, зайшов потерпілий ОСОБА_4 і йому сказали, щоб той запам`ятав нападника. З показами потерпілого він не згоден з наступних підстав. В той час, коли було скоєно на нього напад в зазначеному місці дуже людно, приїжджає електропотяг і дуже багато людей. В тому місці, де потерпілий вказує відбулись події, дуже погане освітлення. Вказане місце йому дуже добре відомо, так як на протязі чотирьох років він там працював. Вказав на те, що його оговорили працівники поліції, сфальсифікували кримінальне провадження так як, у нього та слідчого була домовленість, що він візьме на себе злочин за ч.2 ст. 185 КК України коли це буде треба, а працівники поліції в свою чергу перекваліфікують дії його знайомої, яка на той час обвинувачувалась у скоєнні злочину. Так, його знайому було засуджено не за ст. 185 КК України, а за ст. 190 КК України. Через деякий час до нього підішли працівники поліції і повідомили, про необхідність взяти на себе злочин за ст. 185 КК України, однак він відмовився, так як у нього народилась дитина. І через короткий проміжок часу виникла вказана ситуація.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

Незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, суд вважає, що його вина доведена зібраними у справі й перевіреними в судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 який в судовому засіданні пояснив, що у вечорі 21-45 хв. 11.02.2019р. він гуляв біля ЖД вокзалу. Так, він захотів справити свою потребу, у зв`язку з чим пішов в сторону приміських кас на задній двір. Коли він повернув за ріг будівлі кас, там його зустрів обвинувачений і попросив цигарку, на що він відповів відмовою. Після цього, обвинувачений почав його штовхати та ощупувати. Після того, як він намагався відштовхнути обвинуваченого, то відразу отримав удар в ліве око . Після цього, обвинувачений витяг у нього гроші в сумі 300 гривень з одного зовнішнього кармана куртки та мобільний телефон з іншого зовнішнього кармана куртки одягненої на ньому. Після цього, обвинувачений направився в сторону стоянки, що знаходиться навпроти місця скоєння злочину. Після скоєного на нього нападу, він направився до поліції. Так, на виході до приміщення приміських кас, зустрів чоловіка, який запропонував йому допомогу та надав свій мобільний телефон для виклику працівників поліції. Так, з мобільного телефону свідка він викликав поліцію. ОСОБА_6 оператор задав йому декілька запитань і повідомив, що йому необхідно підійти до приміщення відділення поліції. Крім цього, в судовому засіданні в порядку ст. 355 КПК України потерпілий вказав на обвинуваченого як на особу яка відносно скоїла кримінальне правопорушення, за наступними ознаки: обвинувачений був схожий на «цигана», колір шкіри темний, крім цього, він був одягнутий в куртку на якій були помаранчеві вставки. Крім того, на запитання учасників процесу, потерпілий пояснив, що саме ОСОБА_1 скоїв на нього напад. На ЖД вокзалі він зустрічався із знайомими. Місце де він зустрівся із ОСОБА_1 освітлювалось, достатньо щоб розглядіти обличчя обвинуваченого. Інших людей там не було. ОСОБА_1 був одягнений в темну куртку, а біля коміру були вставки помаранчевого кольору, на голові був одягнутий капюшон чи шапка, відповісти не може. Удар йому був нанесений правою рукою. Після удару він дуже розгубився. Викрадені гроші були купюрами номіналом 200 та 100 гривень. Свідку він нічого щодо скоєного не повідомляв, із поведінки свідка він зробив висновок, що той бачив все що відбулось. У відділі поліції він надавав свої пояснення. Через деякий час був затриманий нападник, це був ОСОБА_1 який дуже кричав. На впізнанні були пред`явлені особи які між собою були схожі і вдягнуті однаково. Гроші йому повернули, а телефон ні. Спочатку нападник наніс йому удар, а потім забрав майно. На запитання захисника обвинуваченого, потерпілий пояснив, що на голові обвинуваченого була скоріш за все шапка. Запам`ятав обвинуваченого, так як той стояв по відношенню до нього обличчям. Шкіра у обвинуваченого темного кольору і йому він був зовні схожий на «цигана». Рукавичок на руках не було. До лікаря за медичною допомогою він не звертався. Після скоєного, він перебуваючи у відділку дізнався, що нападника шукають. Викрадений телефон йому показали в той же день, після вилучення у ОСОБА_1 . Штани у нападника були світлого кольору. До нанесення удару ОСОБА_1 його ощупував, тобто перевіряв вміст його карманів. На запитання обвинуваченого потерпілий пояснив, що під час нападу у Кругляка обличчя було не приховане.

- показаннями свідка ОСОБА_9 який в судовому засіданні пояснив, що на початку лютого 2019р. він знаходився на ЮЖД біля приміських кас. Бачив як один чоловік смикав іншого чоловіка за куртку, все відбулось дуже швидко. Потім відбувся удар і один із чоловіків пішов в бік стоянки, а інший в його сторону. Удар нанесений рукою в область обличчя. Потерпілий розгубився. Після цього, він запитав того чоловіка що йшов у його сторону, чи все у порядку на що він повідомив, що у нього забрали гроші і мобільний телефон. Він запропонував потерпілому зателефонувати з його мобільного телефону до поліції. Після цього, приїхали патрульні і вони разом пішли до відділку. На запитання прокурора свідок пояснив, що вказані події відбувались приблизно о 9-10 годині вечора біля приміщення, справа від вокзалу. Він там знаходився з метою купити квитки, а потім передумав та вирішив їхати на машині. Так, він пішов в сторону турнікетів, пройшовши їх, побачив, як чоловіки штовхались. Знаходився він від чоловіків приблизно метрів за 10-20 метрів. У тому місці світив ліхтар. Нападник був одягнутий у довгу куртку із помаранчевими вставками, в шапці, а через плече висіла барсетка, зовнішність циганська, великі брова. Потерпілий викликав поліцію з його телефону. В цей день вони разом з потерпілим тривалий час знаходились у відділку. Він був присутній під час впізнання особи нападника та показував місце де відбувались події. На запитання захисника повідомив, що події нападу відбувались декілька хвилин. Після скоєного нападник пішов у протилежний від нього бік, а потерпілий у його сторону. Розмову між нападником та потерпілим він не чув. Обвинувачений під час впізнання був одягнутий у цю ж куртку із помаранчевими вставками. Впізнання проводилось серед декількох осіб, які були схожі за віком. У відділку поліції до впізнання він ОСОБА_1 не бачив. Не пам`ятає чи був ОСОБА_1 у кайданках чи ні. На запитання обвинуваченого, пояснив, що запам`ятав його брови. На вуха обвинуваченого він звернув увагу вже в кабінеті слідчого.

- згідно заяви ОСОБА_2 від 11.02.2019р. зареєстрованої за №3035 о 21-53 год. вбачається, звернення останнього до Холодногірського відділу поліції з проханням прийняти міри до чоловіка циганської зовнішності, який 11.02.2019р. о 21-40 год. знаходячись на території вокзалу ст. Харків-пасажирський, відкрито заволодів його грошовими коштами у розмірі 300грн., а також мобільним телефоном Нокіа чорного кольору та спричинив тілесні ушкодження (а.с.138);

- згідно рапорту інспектора Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Каднікова К.О. вбачається, що 11.02.2019р. отримано заяву та реєстровано за №3035 за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 186 КК України. Крім цього, згідно повідомлення ОСОБА_2 розпочате кримінальне провадження за №12019220510000373. 11.02.2019р. о 22-10 год. був затриманий ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, 12.02.2019р. о 00-50 було проінформовано Харківський обласний Центр з надання безоплатної правової допомоги, та призначений адвокат Дмітрієва (а.с.139);

- згідно протоколу огляду місця події від 11.02.2019р. почато огляд о 22-15 год. і закінчено о 22-25 год. ділянка місцевості розташована біля «Приміських кас» на південному вокзалі у м. Харкові за адресою: м. Харків, пл. Привокзальна, 1, знаходячись біля яких ОСОБА_2 показав де відносно нього було вчинено грабіж, а саме через приміщення приміських кас пройшовши 15 метрів в сторону колії першої платформи, біля будівлі, що розташована від нього з правої сторони, після чого пройшовши близько 3 метрів вправо вказав на місце, де відносно нього вчинено грабіж. Крім цього, вказав у бік куди втік нападник, а саме в сторону «Терміналу Б» північного напрямку (а.с.140-141) із фототаблицями до нього;

- протоколом огляду місця події від 11.02.2019р. розпочатий о 22.50 та закінчений о 23.25 год., встановлено, що в приміщенні службового кабінету відділення поліції на станції Харків-Пасажирський по вул. Котляра, 7 знаходився чоловік, одягнений в чорну куртку, сині джинси, коричневі черевики. Так, у затриманого ОСОБА_1 в задньому кармані його джинсів маються речі, які з його слів йому засунули працівники поліції під час затримання. Після цього, ОСОБА_1 самостійно дістав з задньої лівої кишені джинсів, мобільний телефон Нокіа та грошові купюри номіналом 200 і 100 грн. (а.с.146-150) із фото таблицями до нього;

- згідно висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи №185-2019р. від 12.02.2019р. проведено судово-медичне дослідження ОСОБА_2 , у останнього виявлено тілесні ушкодження: крововилив у лівій скуловій області, яке за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень (а.с.132);

- згідно відомостей а.с.153- 154 потерпілий ОСОБА_2 раніше не судимий;

- згідно протоколу огляду місця події від 19.03.2019р. розпочатого о 17.24 та закінчено о 17.35 було проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості, що розташована на території Північного вокзалу в м. Харкові, згідно якого вбачається відсутність камер спостереження (а.с.186 з фото таблицями до нього);

- згідно протоколу огляду предметів від 13.02.2019р. розпочатого о 09.00 год. закінчено о 10.30 год. вбачається, що за участю учасників процесу було оглянуто речі які були виявлені у ОСОБА_1 (а.с. 193-197 із фото таблицями до нього);

- згідно висновку експерта №3624 за результатами товарознавчого дослідження від 20.02.2019р. ринкова вартість мобільного телефону торгівельної марки «Нокіа», з урахування якості зносу станом на 11.02.2019р. складає 675,00 грн. (а.с.208-210);

- згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 18.02.2019р. вбачається проведення слідчого експерименту з метою перевірки і уточнення показів потерпілого ОСОБА_2 (211-213);

- згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 26.02.2019р. вбачається проведення слідчого експерименту з метою перевірки і уточнення показів свідка ОСОБА_9 (221-222);

- згідно листа Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування від 28.02.2019р. вбачається, що згідно системи реєстрації дзвінків на спецлінію «102» 11.02.2019р. о 21.53 год. з телефонного номеру НОМЕР_1 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 про скоєний грабіж відносно нього (а.с.231);

- протоколом огляду диску та прослуховування аудіо запису від 01.03.2019р. який було досліджено в судовому засіданні, встановлено аудіо запис до служби «102» про вчинений грабіж відносно ОСОБА_2 (а.с.232-233) із додатком, а саме диком.

Пояснення ОСОБА_1 , що на час скоєння нападу на ОСОБА_2 він перебував в іншому місці, а вказане мають підтвердити свідки сторони захисту, суд не буре до уваги, так як ці пояснення спростовуються вивченими доказами по справі. Крім цього, для об`єктивного розгляду справи, судом було задоволено клопотання сторони захисту про допит вказаних свідків, однак заявлені стороною захисту свідки в судові засідання чотири рази поспіль не з`явились, а тому твердження обвинуваченого спростовуються поясненнями потерпілого та свідка в судовому засіданні.

Захисником обвинуваченого адвокатом Кравченко Т.І. було заявлене клопотання про визнання недопустимими доказів у справі, а саме: протокол огляду місця події від 11.02.2019р.; протокол пред`явлення ОСОБА_1 для впізнання потерпілому ОСОБА_2 від 12.02.2019р. з фото таблицями; протокол пред`явлення ОСОБА_1 для впізнання свідку ОСОБА_9 від 12.02.2019р. з фото таблицями до нього; протокол огляду предметів від 13.02.2019р.; постанову про визнання речових доказів від 13.02.2019р.; висновок товарознавчої експертизи №3624. Обґрунтовуючи своє клопотання, захисник вказує на те, що згідно протоколу від 12.02.2019 р. ОСОБА_1 було затримано о 22.10 год. 11.02.2019р., а протокол затримання було оформлено 12.02.2019р. при цьому захисника центру БПД про затримання було повідомлено лише о 00.45 год. 12.02.2019р. Вказує на те, що відносно ОСОБА_1 було порушено право на захист, оскільки ОСОБА_1 незаконно утримували під вартою в якості підозрюваного з 22.10 год. 11.02.2019р. по 12.02.2019р., без оформлення за участю понятих протоколу затримання, роз`яснення йому його прав, захисника було залучено після проведення всіх слідчих дій. Крім цього, вказує на те, що всі проведені слідчі дії мали місце до внесення відомостей до ЄРДР у зв`язку з чим, недопустимим є протокол огляду місця події в ході якого у обвинуваченого було вилучено його речі. Крім цього, враховуючи, що під час проведення впізнання ОСОБА_1 знаходився з непокритою головою на відміну від інших учасників, а тому така слідча дія також не може бути визнана допустимим доказом.

Вислухавши думку всіх учасників процесу, а також вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню.

Так, під час вивчення письмових доказів у справі, а саме протокол пред`явлення особи для впізнання від 12.02.2019р., згідно якого свідок ОСОБА_9 під № 3 впізнав особу ОСОБА_1 , як особу яка знаходилась поруч з потерпілим, після чого останній заявив про його пограбування, а також протокол пред`явлення особи для впізнання від 12.02.2019р., згідно якого потерпілий під №4 вказав на ОСОБА_1 як на особу яка здійснила відносно нього грабіж, суд приходить до висновку, що вказані протоколи є недопустимими доказами у справі, враховуючи допущені порушення під час їх отримання.

Відповідно до положень ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ч.2 ст. 228 КПК України вбачається, що особа, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред`явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред`являються.

Згідно рапорту (а.с.139) вбачається, що 11.02.2019р. о 22.10 ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст.208 КПК України, 12.022019р. о 00.50 був призначений адвокат Дмітрієва. Згідно доручення №754 від 12.02.2019р. видане о 01год.15хв. (а.с.183) вбачається, що адвокат Дмітрієва Л.М. була викликана слідчим до Холодногірського ВП Головного Управління НП в Харківській області, вул. Маліновського,1 на 12 люте 2019р. о 02 год.15хв.

Незважаючи на те, що було призначено та викликано захисника Дмітрієву Л.М. для надання правової допомоги підозрюваному ОСОБА_1 , слідчий продовжив проводити слідчі дії без участи захисника. Проте результати вказаних слідчих дій згідно п.3 ч.2 ст. 87 КПК України не можуть бути визнані допустимими як докази, оскільки вказані слідчі дії проведені без участі захисника

Згідно наданих фото таблиць до вищевказаних протоколів, вбачається, що ОСОБА_1 на впізнанні знаходився без головного убору, тоді як інші особи знаходились із покритими головами. Крім цього, вказана дія була проведена без участі захисника.

Суд, не бере до уваги посилання захисника на недопустимість як доказів протоколу огляду місця події від 11.02.2019р., протоколу огляду предметів від 13.02.2019р. та постанову про визнання речових доказів від 13.02.2019р., враховуючи наступне.

Відповідно до положень ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування.

Згідно заяви ОСОБА_4 про скоєний відносно нього напад та рапорту щодо отримання та реєстрацію вказаної заяви, вбачається, що 11.02.2019р. о 21.53 год. звернувся потерпілий із повідомленням про вчинення злочину. Вказану заяву зареєстровано 11.02.2019р. о 21.53, відомості до ЄРДР внесені 12.02.2019р. о 00.15год. , тобто протягом 24 годин.

Відповідно до положень ст. 214 КПК України огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду. Згідно протоколу огляду місця події від 11.02.2019р. який розпочатий о 22.50 і закінчений о 23.25 год. вбачається, що ОСОБА_1 самостійно дістав із задньої лівої кишені своїх джинсів речі, що визнані речовими доказами у справі. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що протокол огляду місця події від 11.02.2019р. (а.с.146-150) та протокол огляду місця події від 11.02.2019р. (а.с.140-145) є допустимими доказами та в сукупності з іншими доказами у справі, дає можливість безсторонньому спостерігачу зробити висновок щодо обставин викладених по суті пред`явленого обвинувачення.

Під час судового слідства, судом, відповідно до положень ст. 355 КПК України потерпілому ОСОБА_2 та свідку ОСОБА_9 було запропоновано впізнати особу нападника. Так, потерпілий ОСОБА_2 впізнав особу нападника ОСОБА_1 , за рисами обличчя, куртки із помаранчевими вставками, та зросту. Свідок ОСОБА_9 також впізнав особу ОСОБА_1 , як особу, що яка на місці скоєння злочину перебувала біля потерпілого, після чого потерпілим було повідомлення про здійснений на нього напад, за одежею, а саме чорна куртка із помаранчевими вставками та зросту.

Крім вищевикладеного, суд бере до уваги, що учасниками процесу, не заперечувалась та обставина, що у ОСОБА_1 були вилучені речі які в подальшому визнані як речові докази у справі.

Таким чином, суд вважає, що винність обвинуваченого доказано повністю та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який згідно із ст. 12 КК України, є тяжким, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого в силу ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його вік, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання, суд призначаючи обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, оскільки вважає що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Доля речових доказів по справі вирішується судом згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 Кримінального кодексу України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід - взяття під варту після набрання вироком законної сили.

В строк відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати час його затримання тобто з 13.02.2019 р. по 23.07.2019 р. у відповідності з вимогами ч.5 ст.72 КК України із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Скасувати арешт майна згідно ухвали слідчого судді від 13.02.2019р.

Речові докази у справі: 1) Компакт-диск із цифровою копією повідомлення до служби «102» - зберігати в матеріалах справи; 2) майно, вилучене 11.02.2019р. у ОСОБА_1 , а саме: дві банківські картки "ПриватБанку" "Gold" з номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , банківська картка "Ощадбанку" з номером НОМЕР_4 , мобільний телефон Xiomi Redmi S2 IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , з сім-карткою оператора "Vodafone" із номером НОМЕР_7 , гаманець коричневого кольору схожий на шкіряний фірми "ROSEBIRD", флеш носій 4GB в корпусі рожевого кольору, флеш носій "Transcend" 16GB в корпусі білого кольору, ніж розкладний в чохлі чорного кольору, кусачки універсальні в чохлі чорного кольору, викрутки 3 шт., пінцет, флеш карти пам`яті типу MicroSD об`ємами пам`яті на 1GB, 4GB, 8GB, 32GB - повернути засудженому як йому належне; 3) мобільний телефон Nokia RM980 в корпусі чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 , з сім-карткою мобільного оператора "Lifecell" із номером НОМЕР_10 , грошові кошти в сумі 300 гривень купюрами номіналом 100 гривень (серія та номер ЕИ7848235), та купюра номіналом 200 гривень (серія та номер УГ4604367) - повернути потерпілому ОСОБА_2 - як йому належні.

Судові витрати у справі за проведення експертиз стягнути із засудженого ОСОБА_1 в розмірі 1144,00 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено в Харківський апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: