Рішення № 86189032, 29.11.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/3372/19

пр. № 2/336/2465/19

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі судді Галущенко Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2019 року Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 11 457 грн. 85 коп.

У позові представник позивача посилається на те, що між ПрАТ «МТС Україна», що з 23.05.2017 року змінило назву на ПАТ «ВФ Україна», та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг мобільного зв`язку №5169461/НОМЕР_1 від 30.08.2010 року. Відповідачеві було присвоєно особистий рахунок № НОМЕР_1 . З технічних причин особовий рахунок абонента було замінено на НОМЕР_2. Згідно умов договору відповідачу надано особовий рахунок на підставі чого здійснювалися розрахунки за надані послуги.

Відповідач в свою чергу зобов`язався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги на умовах, визначених договором, а також сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання попереднього внеску.

Станом на 30.11.2016 року заборгованість відповідача за договором укладеним із позивачем становила 11 457,85 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано рахунок № 1823141842 від 30.11.2016 за послуги, що були надані у розмірі 11 457,85 грн.

Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував суму заборгованості за договором укладеним із відповідачем, просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги та судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.09.2019 року у цивільній справі за вище вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження. Копію ухвали направлено особам, які беруть участь у справі.

17.10.2019 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В наступному від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якої відповідач посилаючись на те, що між сторонами договір № НОМЕР_2 не укладався, позивач не повідомляв його про надання суми коштів на особовому рахунку для отримання послуг міжнародного роумінгу, неможливості встановлення об*єму наданих послуг, період їх нарахування, та правильності здійснення розрахунку, просив відмовити в задоволенні позову, стягнути з позивача на його користь судові витрати.

Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами,за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.

Інших клопотань від учасників справи не надходило.

Всебічно вивчивши обставини справи,дослідивши надані письмові докази у сукупності,суд дійшов висновку,що позов заявлений не обґрунтовано задоволенню не підлягає на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Так, між ПрАТ "МТС Україна", що з 23.05.2017 року змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання послуг мобільного зв`язку № 5169461/НОМЕР_1 від 30.08.2010.

З метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв`язку відповідачеві було присвоєно особистий рахунок № НОМЕР_1 . З технічних причин особовий рахунок абонента було замінено на НОМЕР_2.

На адресу відповідача 30.11.2016 року позивачем надіслана претензія № С295375944756/11 з проханням терміново сплатити суму заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 11 457 грн. 85 коп.

До позовної заяви додані наступні документи: лист № НОМЕР_2 без зазначення дати та без номеру телефону абонента, лише змінений особовий рахунок; копія претензії від 30.11.2016 року за № С295375944756/11; копія документу під назвою розрахунок, який не містить розрахунок, а лише - номер рахунку, дата рахунку, несплачена сума у грн. та до якого числа слід здійснити оплату; копія договору про надання послуг мобільного зв`язку № 5169461/НОМЕР_1 від 30.08.2010 року; копія паспорту відповідача; копія ІНН відповідача; копія статуту в 3-х аркушах, копія документу, що містить довідкову інформацію про надані послуги.

Відповідач проти задоволення позовної заяви заперечує у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції у відзиву зазначив, що виставлений рахунок, розрахунок до претензії, довідкова інформація про надані послуги не містять підписів уповноважених осіб позивача, тобто фактично є лише роздрукованими таблицями. Також відповідач зазначає, що представник позивача не надав суду деталізованого розрахунку позовних вимог та не надав достатніх доказів на підтвердження укладання договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1,2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначена позивачем сума заборгованості в розмірі 11 457грн. 85 коп. не містить жодного обґрунтування з посиланням на доказ, звідки позивач нарахував таку суму заборгованості із зазначенням кількості хвилин/годин, тарифікації, деталізації об*єму наданих послуг та їх вартості.

Як вбачається з договору укладеного між сторонами, жодний його пункт не може вказати на правильність нарахування заборгованості яка позивачем зазначена у розрахунку.

Досліджуючи кожен доказ, оцінюючи в сукупності та взаємозв*язку зі всіма наданими доказами суд дійшов до висновку, що надані стороною позивача, не є логічними послідовними, та такими що вказували на наявність обов*язку відповідача сплатити визначену до стягнення позивачем суму.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК).

Разом з цим, дослідивши подані стороною позивача докази, оцінивши в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, суд дійшов до висновку про недоведеності суми заборгованості заявленої до стягнення матеріалами справи.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак позивач не довів суду існування у відповідача заборгованості в розмірі 11 457грн. 85 коп.

Виходячи з вищезазначених позицій позивача та відповідача, також наведені обґрунтування позиції суду вище, суд констатує факт не доведеності з боку позивача тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог - позивачем не доведено існування заборгованості у відповідача перед ним в розмірі 11 457грн. 85 коп.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява ПрАТ «ВФ Україна» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які в тому числі заявлені відповідачем до стягнення, суд виходить з приписів ст.. 141 ЦПК України, зважаючи що відповідачем не доведено, що ним понесені будь-які судові витрати в зв*язку із розглядом вказаної справи, не вбачає підстав для їх стягнення. У відповідності до ст.141 ЦПК України, суд враховуючи відмову в задоволенні позову не стягує їх із відповідача.

Керуючись ст. ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», представник позивача Черкашин Іван Іванович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Суддя Галущенко Ю.А.