Вирок № 86188105, 09.12.2019, Василівський районний суд Запорізької області

Справа №311/2230/18

Провадження №1-кп/311/143/2019

09.12.19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

за участю секретаря судового засідання Листопад В.І.

прокурора Васильчука Б.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката Кари Р.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018080190000355 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який має середню-спеціальну освіту, одруженого, працюючого прохідником на ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

10 травня 2018 року, приблизно об 11 годині 10 хвилин в місті Василівка Запорізької області ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні торгового залу супермаркету «33 м2», розташованого за адресою: вул. 40 років Перемоги, 5а, з корисливих мотивів, з раптово виниклим прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з полиці вітрини «Товари для будинку» таємно викрав, мобільний телефон «Prestigio Wize ОКЗ PSP3468 DUO» imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в корпусі якого знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_2 , після чого, сховав мобільний телефон до барсетки, яку тримав у руках, пройшов з викраденим майном повз розрахункову касу та вийшов з приміщення супермаркету, тим самим незаконно заволодів чужим майном, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 683 гривні 33 копійки.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В кримінальному провадженні потерпілою цивільний позов не заявлено.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що 10 травня 2018 року він разом зі своєю дружиною, ОСОБА_3 , приїхали до міста Василівка у власних справах. Зранку вони пішли до Василівського відділу ДВС, після чого, в зв`язку з необхідністю трохи почекати, вони пішли в магазин «33 м2». Приблизно через 15 хвилин, вони знаходилися у відділі посуди вказаного магазину, де на одній з полиць він помітив мобільний телефон моделі «Prestigio» чорного кольору, який взяв собі, поклавши до власної барсетки. Телефон він хотів віддати на касі. В магазині вони перебували ще приблизно 40 хвилин, після чого вийшли з магазину. Телефон віддати на касі він забувся. Коли вони йшли містом, він намагався включити телефон, однак не зміг цього зробити. Потім він вийняв зі знайденого телефону сім-карту для того, щоб поставити її до власного телефону та в подальшому спробувати зателефонувати власнику або комусь зі списку контактів та повідомити про знахідку. Однак вставити сім-карту до свого телефону він не зміг, після чого поклав її в карман своїх шортів. Вони разом з Одінцовою зайшли до магазину АТБ, після чого пішли до відділу державної виконавчої служби. Коли він чекав ОСОБА_3 біля відділу виконавчої служби на службовому авто під`їхали поліцейські, один з яких запропонував поїхати до відділення поліції та повідомив, що він ( ОСОБА_1 ) підозрюється в крадіжці телефону. Він погодився та разом зі співробітниками поліції проїхав до Василівського відділу поліції, де за його участі було складено протокол видачі ним мобільного телефону. Сім-карта з телефону, який він знайшов, зникла. Вважав, що в його діях відсутній склад злочину, оскільки він не мав умислу на крадіжку телефону, а хотів лише повернути його.

Захисник додатково посилалася на недопустимість доказів у виді показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з огляду на положення ч.7 ст. 97 КПК України. Крім того, на думку захисника, протокол огляду місця події, складений 10.05.2018, в період часу з 15:10 до 15:27 год., є фактично обшуком ОСОБА_1 , який згідно з приписами ч.2 ст.234 КПК України має проводитися лише на підставі ухвали слідчого судді, яка в матеріалах провадження відсутня. Також, вказана слідча дія проведена слідчим СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Глибочкою В.О., який відповідно до постанови про призначення групи слідчих від 11.05.2018 не входить до групи слідчих у даному кримінальному провадженні. З огляду на вказане, просила визнати вказаний доказ недопустимим та виправдати ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, його винуватість знайшла своє повне підтвердження в досліджених в ході судового розгляду доказах, зокрема:

- показаннях потерпілої ОСОБА_2 , яка пояснила, що в один із днів весни 2018 року, в обідній час, вона, працюючи продавцем-консультантом магазину «33 м2» в місті Василівка Запорізької області та перебуваючи у відділі посуди, поклала свій мобільний телефон моделі «Prestigio» чорного кольору на одну із полиць, після чого відійшла. Повернувшись до вказаного місця через декілька хвилин, вони виявила, що телефон зник. Начальник служби безпеки магазину передивився відео з камер спостереження та повідомив, що невідомий чоловік взяв її телефон з полиці та поклав в барсетку та через деякий час вийшов з жінкою з магазину. Потім була викликана поліція. У відділі посуди вона була разом з ОСОБА_6 . Телефон їй повернув слідчий приблизно через 5 днів, однак в ньому не було сім-карти та вилучені усі дані. Відразу ж після зникнення свого телефону вона з іншого телефону намагалася зателефонувати, однак він знаходився в зоні недосяжності. На суворому покаранні обвинуваченому не наполягала;

- показаннях свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що працює поліцейським Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області та в травні 2018 року, в денну пору доби, він отримав повідомлення від керівництва про те, що в магазині «33 м2» в місті Василівка Запорізької області зник телефон. На місці події керівник служби безпеки магазину показав відео з камер спостереження, де було видно, як невідомі чоловік з жінкою ходили по рядах магазину, а потім чоловік взяв телефон та вони продовжували ходити по магазину протягом приблизно однієї години. Вони разом з ОСОБА_7 на службовому автомобілі направилися шукати вказаних осіб. Через деякий час поблизу відділення виконавчої служби вони виявили чоловіка, якого розшукували. Ним виявився обвинувачений ОСОБА_1 , який на запитання, чи брав він мобільний телефон з магазину «33 м2», відповів, що телефон знаходиться у нього. В подальшому ОСОБА_1 видав добровільно мобільний телефон у Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області;

- показаннях свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що працює поліцейським Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області та в травні 2018 року, в денну пору доби, було отримано повідомлення від керівництва про те, що в магазині «33 м2» в місті Василівка Запорізької області зник телефон. Вони разом з ОСОБА_8 на службовому авто поїхали на місце події, де керівник служби безпеки магазину показав відео з камер спостереження, де було видно, як чоловік взяв телефон. Вони разом з ОСОБА_8 направилися шукати вказаного чоловіка. Через деякий час поблизу магазину «Сказка» вони виявили чоловіка, якого розшукували. Ним виявився обвинувачений ОСОБА_1 , який на запитання, чи брав він мобільний телефон з магазину «33 м2», відповів, що телефон знаходиться у нього. В подальшому ОСОБА_1 видав добровільно мобільний телефон у Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області;

- показаннях свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що навесні 2018 року вона працювала інвентаризатором в магазині «33 м2» в місті Василівка Запорізької області. Проводячи інвентаризацію у відділенні посуди вона помітила, як співробітниця магазині на ім`я « ОСОБА_10 » поклала свій мобільний сенсорний телефон чорного кольору на одну з полиць стелажу з посудом. Вони разом вийшли з цього ряду і вона не бачили, щоб ОСОБА_10 забирала свій телефон. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_10 зателефонувала їй та запитала, чи не бачила вона її мобільний телефон, на що свідок повідомила, що бачила, як вона ( ОСОБА_10 ) клала телефон на одну з полиць;

- показаннях свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що він раніше працював в магазині «33 м2» в місті Василівка Запорізької області. Свідку відомо, що весною 2018 року у співробітниці магазину ОСОБА_12 пропав телефон. Переглянувши відео з камер спостережень, він помітив, що телефон лежав на стелажі відділу посуди та невідомий чоловік взяв цей телефон;

- показаннях свідка ОСОБА_13 , яка пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 її чоловік. 10 травня 2018 року вони разом з ОСОБА_1 були в місті Василівка. Знаходячись в магазині «33 м2» між посудом ними був знайдений мобільний телефон чорного кольору, який ОСОБА_1 забрав та сказав, що віддасть його на касі. В магазині про те, що знайшли телефон ОСОБА_1 нікого не повідомляв. Приблизно через годину вони вийшли з магазину та пішли до магазину АТБ, а потім до виконавчої служби;

- рапорту про подію від 10.05.2018, згідно якого, ОСОБА_14 звернулася з викликом на службу «102» про скоєння крадіжки цього ж дня об 11 годині 42 хвилини її телефону в магазині «33 м2» в місті Василівка (т.к.п. № 1, а.к.п. 107);

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10 травня 2018 року, згідно якого, потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що 10 травня 2018 року, в період часу з 11.00 до 11.30 год. невідома особа в будівлі магазину «33 м2» в місті Василівка скоїла крадіжку її мобільного телефону моделі «Prestigio» (т.к.п. № 1, а.к.п. 108);

- протоколу огляду місця події від 10 травня 2018 року, фототаблицею до нього, яким оглянуто торгівельний зал супермаркету «33м?», який розташований за адресою: Запорізька область, Василівський район, місто Василівка, мкр-н 40 років Перемоги, будинок 5а, де потерпіла ОСОБА_2 показала, на якій полиці вона залишила свій мобільний телефон (т.к.п. № 1, а.к.п. 109, 110);

- заяви ОСОБА_1 від 10 травня 2018 року про добровільну передачу співробітниками поліції мобільного телефону моделі «Prestigio Wize» чорного кольору, без сім-карти та карти пам`яті, який він знайшов на полиці магазину «33м?» в місті Василівка (т.к.п. № 1, а.к.п. 111);

- протоколу огляду місця події від 10 травня 2018 року, фототаблицею до нього, відповідно до якого в кімнаті прийому громадян Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: Запорізька область, Василівський район, місто Василівка, вулиця Шевченко, будинок 38, знаходиться ОСОБА_1 , який добровільно видав співробітникам поліції мобільний телефон «Prestigio Wize ОКЗ PSP3468 DUO» imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . Під час огляду мобільний телефон було вилучено та згідно розписки від 18 травня 2018 року передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 (т.к.п. № 1, а.к.п.112-113, 114);

- протоколу огляду речей та документів від 13 травня 2018 року, відповідно до якого в приміщенні кабінету №7 СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області було оглянуто та переглянуто DVD-R диск із написом «Axent», який 13 травня 2018 року був наданий начальником служби безпеки супермаркету «33м?», під час перегляду встановлено, що в торгівельному залі супермаркету «33м?» ОСОБА_1 лівою рукою підіймає предмет чорного кольору, розглядає його та кладе його до своєї барсетки, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_13 залишають супермаркет «33м?», барсетка знаходиться в руках у ОСОБА_1 (т.к.п. №1, а.п.118-125);

- висновком судової товарознавчої експертизи від 24 травня 2018 року №10-814, відповідно до якого ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону «Prestigio Wize ОКЗ PSP3468 DUO» imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який потерпіла придбала в травні 2017 року, з цього ж часу був в експлуатації та перебував в робочому стані на момент скоєння, а саме 10 травня 2018 року, може складати 683 грн. 33 коп. (т.к.п. № 1, а.к.п.132-134).

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого про відсутність в його діях умислу на вчинення крадіжки, виходячи з наступного.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 підтвердив факт заволодіння 10 травня 2018 року належним потерпілій ОСОБА_2 мобільним телефоном «Prestigio» в приміщенні магазину «33 м2», розташованого за адресою: місто Василівка, вул. 40 років Перемоги, 5а, який він виявив на одній з полиць, заперечуючи при цьому лише корисливий мотив та мету своїх дій.

На думку суду, такі доводи обвинуваченого спростовуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, які у своїй сукупності об`єктивно підтверджують умисел ОСОБА_1 на таємне викрадення чужого майна.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що після того, як вони разом з ОСОБА_1 знайшли телефон, то вона сказала ОСОБА_1 не брати телефон, однак останній поклав мобільний телефон, який йому не належав до власної барсетки.

Протягом тривалого часу перебування в магазині (майже одна години) ОСОБА_1 заходів до повернення мобільного телефону належному власнику шляхом повідомлення співробітників магазину чи інших осіб не вживав, після чого залишив магазин та пішов у власних справах, маючи реальну змогу розпоряджатися викраденим майном.

З показань потерпілої ОСОБА_2 встановлено, що вона майже відразу після того, як помітила зникнення телефону з місця, де вона його залишила, намагалася зателефонувати на власний телефон, однак він був поза зоною досягнення, що свідчить про те, що ОСОБА_1 вжив заходів до вимкнення мобільного телефону.

Обвинувачений підтвердив в судовому засіданні факт вилучення з мобільного телефону ОСОБА_2 сім-карти. Згідно заяви про добровільну видачу ОСОБА_1 мобільного телефону від 10 травня 2018 року, він видав співробітникам поліції належний ОСОБА_2 телефон вже без сім-карти. Зазначене, на думку суду, свідчить про додаткове створення ОСОБА_1 перешкод для ідентифікації та пошуку мобільного телефону.

Під час судового розгляду встановлено, що викрадений телефон був знайдений внаслідок вжиття співробітниками поліції заходів для його пошуку, а не внаслідок активної поведінки обвинуваченого для повернення телефону.

Суд враховує, що викрадення телефону відбулося в обідній час, а отже у обвинуваченого ОСОБА_1 була реальна можливість як для повернення телефону в магазин, де він знаходився до викрадення, так і вжиття реальних дій щодо знаходження власника телефону шляхом звернення, як до співробітників магазину так і до правоохоронних органів.

Відповідно до постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 592/9008/18 (провадження 51-10145км18) від 06 червня 2019 року, заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала кому належить це майно, мала підстави вважати де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.

Якщо привласнення майна відбувається в адміністративних приміщеннях, пунктах здійснення розрахунково-касових операцій та інших громадських місцях з обмеженим простором, в таких випадках слід констатувати презумпцію «забутості» речі її власником: у подібних випадках особа, яка привласнює річ, має розуміти, що зовнішні умови, обстановка, розташування речі свідчать про те, що вона фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним.

На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.

Встановлені у кримінальному провадженні обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 безпосередньо після виявлення мобільного телефону, прибрав його до власної сумки, чим приховав викрадений предмет, в подальшому протягом тривалого часу носив при собі, витягнув сім-карту, не повідомив нікого зі співробітників магазину, а далі - співробітників правоохоронних органів, що беззаперечно вказує на те, що обвинувачений усвідомлював, що посягає на чужу власність, на яку не має ніякого права, передбачав спричинення майнової шкоди і бажав спричинити таку шкоду, тобто діяв з прямим умислом та з корисливим мотивом на заволодіння чужим майном.

Знаходячи обвинувачення доведеним, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в повному обсязі та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Суд критично відноситься до посилань захисника на недопустимість доказів у виді показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1,7 ст. 97 КПК України, показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи; у будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

З показань вказаних свідків судом встановлено, що 10 травня 2018 року вони, як співробітники поліції, виконували свої посадові обов`язки, перебуваючи на чергуванні. Вжиття ними заходів щодо встановлення особи, яка заволоділа мобільним телефоном ОСОБА_2 , відбувалося ними після надходження відповідної заяви зі служби «102». Показання вказані свідки давали щодо обставин, які стали їм відомі внаслідок виконання своїх посадових обов`язків. Відомості про участь вказаних осіб в якості співробітників оперативного підрозділу у вказаному кримінальному провадження, матеріали справи на містять. Переконливих доводів того, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мали зацікавленість або упередженість під час досудового слідства та розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_1 в суді стороною захисту не наведено.

Безпідставними є посилання захисника на фактичне проведення особистого обшуку ОСОБА_1 10 травня 2018, оскільки з матеріалів провадження встановлено, що обшук у ОСОБА_1 не проводився, співробітниками поліції він не затримувався, а добровільно видав викрадений мобільний телефон, що підтверджено відповідною заявою обвинуваченого.

Одночасно з цим, суд критично відноситься до посилань захисника про проведення огляду місця події не уповноваженою особою, зокрема, слідчим Глибочкою В.О., виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Відповідно до п. 1,2 ч.2 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом та проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про кримінальне провадження за фактом викрадення мобільного телефону ОСОБА_2 внесені 10 травня 2018 року о 20 год. 48 хв., слідчим у вказаному кримінальному провадженні визначено Русакова О. О. , а прокурором Васильчука Б.Г. (т.к.п. № 1, а.п. 165).

З протоколу огляду місця події від 10 травня 2018 року, під час якого ОСОБА_1 добровільно видав мобільний телефон, належний ОСОБА_2 , встановлено, що він проведений слідчим СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Глибочкою В.О. в період часу з 15 год. 10 хв. до 15 год. 27 хв., тобто, до внесення відомостей до ЄРДР (т.к.п. № 1, а.п. 112).

Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Вказане свідчить про те, що включення того чи іншого слідчого до групи слідчих, якими здійснюватиметься досудове розслідування у кримінальному провадженні, визначено за керівником органу досудового розслідування.

Постановою начальника СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області від 11 травня 2018 року, у вказаному кримінальному провадженні призначено групу з числа слідчих СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області - слідчих Мельниченко Ю.В. та Русакова О.О., старшим групи визначено слідчого Мельниченко Ю.В. (т.к.п. № 1, а.п. 168).

Враховуючи, що вимогами КПК України не визначено обов`язку керівника органу досудового розслідування на включення до групи слідчих у кримінальному провадження слідчого, яким було проведено огляд місця події до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, правові підстави для визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом відсутні.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи, одружений, працює та має стабільний дохід, що свідчить про наявність сталих соціальних зв`язків, враховуючи відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілої ОСОБА_2 , яка не наполягала на призначенні ОСОБА_1 суворого покарання, суд вважає, що мета покарання, визначена ч.2 ст. 52 КК України, буде досягнута при призначенні обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Судові витрати у вигляді витрат на проведення судової товарознавчої експертизи №10-814 від 24 травня 2018 року в розмірі 286,00 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого, відповідно до вимог ст.124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України: мобільний телефон «Prestigio Wize ОКЗ PSP3468 DUO» imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 - залишити потерпілій ОСОБА_2 , DVD-R диск з відеозаписом з камер спостереження приміщення супермаркету «33м?» - залишити в матеріалах кримінального провадження,

Керуючись ст.ст.366-371, 373-376, 395, 532, КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 гривень) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової трасологічної експертизи №10-814 від 24 травня 2018 року в розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) грн.. 00 коп. (одержувач: УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, р/рахунок № 31112115008009, код банку - 899998, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - Казначейство України (ЕАП)).

Речові докази у провадженні: мобільний телефон «Prestigio Wize ОКЗ PSP3468 DUO» imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 , залишити в розпорядженні останньої; DVD-R диск з відеозаписом з камер спостереження приміщення супермаркету «33м?» за адресою: Запорізька область, Василівський район, місто Василівка, мкр-н 40 років Перемоги, будинок 5а, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко