Рішення № 86174979, 09.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2019Справа № 910/10198/19Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс"

до громадської організації "Спортивний клуб "Восход"

про відшкодування збитків на суму 130 000 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до громадської організації "Спортивний клуб "Восход"" про відшкодування збитків в розмірі 130 000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літери "А", у якій розміщений спортивний комплекс "Схід", що розташований у м. Києві на вул. Бориспільській, 8, загальною площею 5 089,5 кв.м.

З 01.01.2011 року відповідач займає приміщення безпідставно, без відповідних документів.

Позивачем виявлено, що відповідачем було завдано шкоди майну приміщення їдальні, у зв`язку з чим позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача заподіяних збитків в розмірі 130 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2019 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

13.08.2019 до канцелярії суду позивач подав заяву про виправлення недоліків, позовну заяву та додаткові документи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.08.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

12.09.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

15.11.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано пояснення по справі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Звертаючись з позовом позивач зазначив, що він є власником об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літери "А", загальною площею 5940,80 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 8, що підтверджується інформаційною довідкою від 21.06.2019 №171239049.

Позивачем виявлено, що громадською організацією "Спортивний клуб "Восход" було завдано шкоди майну приміщення їдальні на загальну суму 130 000,00 грн.

В якості доказу наявності збитків позивач посилається на акт щодо пошкодження майна у приміщенні їдальні, а також на розрахунок пошкодженого майна, які підписані директором товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс".

Так, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 по справі № 910/18090/17 судом встановлені наступні обставини.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2011 у справі № 50/503, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2011, встановлено, що майно, яке займає громадська організація "Спортивний клуб "Восход" по вул. Бориспільська, 8 та вул. Привокзальна, 6 у м. Києві не належить ні державному підприємству "Виробниче об"єднання "Київський радіозавод", ні будь-якій іншій особі (спірне майно по вул. Бориспільська, 8 та вул. Привокзальна, 6 у м. Києві на праві власності з 1997 року за жодним з суб`єктів господарювання за зареєстровано - ні за державою, ні за державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", ні за громадською організацією "Спортивний клуб "Восход", ні за іншими підприємствами, зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: довідками з Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна № 54551(И-2010) від 23.12.2010 та № 1173(И-2011) від 12.01.2011, письмовими поясненнями Фонду державного майна України № 10-25-1026 від 25.01.2011).

06.01.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості щодо реєстрації права господарського відання за Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" на нежитлову будівлю літ. А, загальною площею 5940,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 8, на підставі акту від 18.04.1997 виданого Міністерством машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України; рішення № 27787949 від 11.01.2016 Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Після державної реєстрації права господарського відання на вказані об`єкти нерухомого майна ліквідатор Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" Агафонов О.Ю. здійснив їх продаж через міжнаціональну універсальну товарно-сировинну біржу "Епсілон" про що свідчать протоколи проведення відкритих публічних торгів (аукціону) № 1 від 16.05.2016 - переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс".

За результатами відкритих публічних торгів між Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" та переможцями торгів були укладені договори купівлі-продажу вказаних нежилих приміщень".

Крім того, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 по справі № 910/18090/17 судом також встановлено, що ГО СК "Восход" на підставі договору між ДП ВО "Київський радіозавод" та ГО СК "Восход" від 10 грудня 1996 року отримав у безоплатне користування нерухоме майно, а саме спортивний комплекс (з майном), павільйон спортивний, павільйон П-19, футбольне поле, фізкультурно-оздоровчий корпус, будівлю тирів та господарський комплекс, що знаходяться за адресами: м. Київ, вул. Бориспільська буд. 8 та м. Київ, вул. Привокзальна, буд. 12 А. Згідно п. 4.1 строк дії договору від 10.12.1996 року встановлено з 1 січня 1997 року по 31 грудня 2001 року. У п. 3 доповнення до договору між ДП ВО "Київський радіозавод" та ГО СК "Восход" від 10.12.1996 сторони змінили строк дії договору та встановили його з 1 січня 1997 року по 31 грудня 2010 року.

Частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Посилаючись на положення ст. 22, ч. 3 ст. 386, ч. 1 ст 1166 ЦК України та акт від 22.07.2019 позивач просить стягнути з відповідача заподіяні збитки у розмірі 130 000,00 грн.

Відповідач позов не визнає, стверджує, що позивач не довів, що вказане майно належить позивачу, факту заподіяння збитків відповідачем, зауважує, що акт від 15.07.2019 містить посилання на обстеження приміщень ТОВ "Київенергоком", а не позивачем, заявлений розмір збитків не має жодного обґрунтування.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/6657/16, від 07.02.2018 у справі № 917/1651/16, а також у постановах Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1071гс16, від 28.01.2015 у справі N 3-210гс14.

Проте, статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Разом з тим, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем протиправних дій під час користування спірним приміщенням.

Стосовно долученого позивачем до матеріалів справи акту щодо пошкодження майна у приміщенні їдальні від 15.07.2019 року, підписаного директором товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс", суд зазначає що зазначений акт скріплено печаткою ТОВ "Енергетична компанія "Герекс", тоді як в самому акті зазначено, що обстеження було проведено комісією ТОВ "Київенергоком", без жодних пояснень щодо повноважень та складу такої комісії.

Водночас, матеріали справи не містять повідомлення відповідача про відповідне обстеження, надсилання на його адресу цього акту, у т.ч. для надання пояснень та/або заперечень.

Долучений до матеріалів справи розрахунок пошкодженого майна у приміщенні їдальні від 15.07.2019 містить перелік робіт для усунення виявлених пошкоджень із зазначенням їх вартості, всього на загальну суму 114 000, 00 грн. (37 000,00 грн., 57 000,00 грн., 20 000,00 грн.) без будь-яких підтверджуючих документів щодо здійснення цього розрахунку, обґрунтованості та реальності зазначених сум.

Крім того, судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 по справі № 910/18090/17 визнано недійсними результати аукціону з продажу нежитлової будівлі під літерою "А", що знаходяться за адресою місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 8, що був проведений 16 травня 2016 року Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон" (п. 4 резолютивної частини ухвали).

До того ж, пунктом 7 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 по справі № 910/18090/17 визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі під літерою "А", що знаходиться за адресою місто Київ, вул Бориспільська, будинок 8, - укладений 19.05.2016 між Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" в особі ліквідатора Агафонова Олега Юрійовича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс", зареєстрований у реєстрі за номером 325.

Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 19193520 від 06.12.2019) власником нежитлової будівлі (літери "А"), загальною площею 5 940,8 кв.м, за адресою місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 8 є держава Україна в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на праві господарського відання державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод».

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" до громадської організації "Спортивний клуб "Восход" про відшкодування збитків в розмірі 130 000,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 75 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 74, ч. 4 ст. 75, ст.ст. 76, 77, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий