Вирок № 86166422, 06.12.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5118/19

кримінальне провадження

№1-кп/489/707/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Буряченка Д.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше несудимого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора Сімонова А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Гордейчук Ю.О.,

встановив:

29.07.2019, точний час в ході судового розгляду не встановлений, у невстановленому місці та у невстановленої особи та обставин, ОСОБА_1 придбав бойовий припас, а саме корпус ручної осколкової гранати РГД-5 промислового виготовлення, спорядженим вибуховою речовиною тротил та уніфікований запал ручної гранати модернізованим УЗРГМ-2 промислового виготовлення, що застосовується для спорядження ручної осколкової гранати РГД-5, яку в подальшому без передбаченого законом дозволу переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а в подальшому того ж дня переніс придбаний ним корпус гранати РГД-5 на дитячий майданчик, який розташований біля будинків № 92 та № 96 по вул. Космонавтів в м. Миколаєві, де залишив його під колесом. В подальшому, 29.07.2019 всі частини бойового припасу були вилучені працівниками Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у придбанні та носінні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю та розкаявся у вчиненому.

Між обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Гордейчук Ю.О., та прокурором Сімоновим А.І. 17.09.2019 у кримінальному провадженні № 12019150040002773 укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_1 беззастережно визнав свою вину в обсязі пред`явленого обвинувачення. При цьому, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, встановлені ст. ст. 473, 476 КПК України, які зрозумілі обвинуваченому та прокурору.

У судовому засіданні обвинувачений, захисник та прокурор просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин у вчиненні якого обвинувачений визнав свою вину, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений в присутності захисника та прокурор повністю усвідомлюють зміст угоди про визнання винуватості, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, при цьому обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання, а тому істотно знижують ступінь тяжкості злочину який вчинив ОСОБА_1 .

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно, покарання узгоджене сторонами угоди є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості на підставі якої обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 374, 376, 469-475 КПК України, суд

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 17 вересня 2019 року між прокурором Сімоновим А.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 . затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

корпус ручної осколкової гранати РГД-5 промислового виготовлення, спорядженим вибуховою речовиною тротил та уніфікований запал ручної гранати модернізованим УЗРГМ-2 промислового виготовлення - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 1884,12 грн. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р UA958999980000031111115014005 в УК у м. Миколаєві/Інгульський район, МФО 899998, код ЗКПО: 37992781, КБК 24060300).

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя І.В. Коваленко