Ухвала суду № 86164232, 05.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18942/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"05" грудня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства«Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В.В., про визнання договору дарування недійсним, -

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся представник Акціонерного товариства «Кредобанк» - адвокат Чирва Віталій Григорович з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В.В., в якому просить визнати недійсним фіктивний договір дарування Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 від 15 травня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогач В.В., зареєстрований в реєстрі за №928.

26 листопада 2019 року вказану позовну заяву передано в провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

02 грудня 2019 року до суду надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачів.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст.177 ЦПК України).

Проте подана позовна заява не відповідає наведеним вище вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2

від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Як убачається зі змісту позовної заяви, представник позивача посилається на те, що рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 20 лютого 2015 року з ОСОБА_1 на користь Банку стягнуто заборгованість, в ході здійснення виконавчого провадження позивачеві стало відомо про відчуження ОСОБА_1 належної йому на праві власності частки квартири на користь його родички ОСОБА_2 з метою приховання цього майна від наступного звернення на нього стягнення в рахунок погашення заборгованості за невиконаним перед позивачем зобов`язанням.

На обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача наводить змістовні витяги з текстів постанов Верховного Суду, з яких убачається встановлення фактичних обставин по розглянутих справах, правовідносини що виникли між сторонами в цих справах, застосовані норми права та висновки в даних конкретних справах. Та на підставі викладеного просить визнати недійсним фіктивний договір дарування.

Разом з тим, в позовній заяві взагалі не зазначено, з яких правових (юридичних) підстав заявлено даний позов. Правове обґрунтування зводиться до викладення положень

ст.ст.16, 20 ЦК України

Отже позовна заява не містить правового обґрунтування позову - визначення правових (юридичних) підстав, базуючись на яких позивач звертається з даним позовом до суду.

Вказівка в позовній заяві на ст.16 ЦК України не є зазначенням правової підстави позову, оскільки дана норма матеріального права визначає не підстави, а способи захисту порушеного права, а ст.20 ЦК України регулює здійснення особою права на захист.

Крім того, в позовній заяві не зазначені докази на підтвердження викладеної в позові обставини щодо перебування відповідачів у родинних відносинах.

Також на підтвердження стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 20 лютого 2015 року, до позовної заяви, в порушення вимог ч.5 ст.177 ЦПК України, доказів не долучено.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). (ч.2 ст.185 ЦПК України)

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу (представнику позивача) необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту, долучивши до неї завірену належним чином копію рішення Дарницького районного суду м.Києва від 20 лютого 2015 року.

А також долучити до позовної заяви в новій редакції її копії для вручення учасникам справи з копіями доданих нових документів (в разі їх долучення до виправленої позовної заяви).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

постановив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В.В., про визнання договору дарування недійсним - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я