Ухвала суду № 86158690, 05.12.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.12.2019

Справа № 320/2370/16-к

Провадження № 1-кс/937/6480/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фомін В.А.,

при секретарі Захаровій І.І.,

за участю сторони кримінального провадження - Лєскіна М.С.,

розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області підполковник податкової міліції Зарецький В.О. про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області підполковника податкової міліції Зарецького В.О., погоджене з прокурором відділу прокуратури Запорізької області Лєскіним М.С. в кримінальному провадженні № 32016080280000014 від 31.03.2016 року про накладення арешту на автомобіль марки «TOYOTA» моделі C-HR, в кузові коричневого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, зареєстрований за ТОВ «Югос Плюс» (код за ЄДРПОУ 35622715). Також слідчий просить заборонити службовим особам ТОВ «Югос Плюс» (код за ЄДРПОУ 35622715) здійснювати будь-які дії щодо перереєстрації, переоформлення та відчуження будь-яким способом автомобіля марки «TOYOTA» моделі C-HR, в кузові коричневого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, зобов`язати службових осіб сервісного центру МВС України не вчиняти будь-яких реєстраційних дій щодо транспортного засобу автомобіля марки «TOYOTA» моделі C-HR, в кузові коричневого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, зареєстрованого за ТОВ «Югос Плюс» (код за ЄДРПОУ 35622715), за заявами та зверненнями службових осіб ТОВ «Югос Плюс» та іншими представників вказаного підприємства, які діють на підставі будь-яких документів, що підтверджують їх повноваження.

Клопотання обґрунтовано тим, що у період з 01.01.2015 по 25.01.2016, внаслідок умисних протиправних спільних дій службових осіб ТОВ «Югос Плюс» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які діяли за попередньою змовою групою осіб, користуючись корисливими мотивами, у тому числі від імені та в інтересах юридичної особи, охоплених єдиним спільним злочинним умислом, що полягли у складанні та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та наданні таких документів з неправдивою інформацію до Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області для одержання пільг щодо податку на додану вартість, дало змогу підконтрольному їм підприємству відповідати критеріям, визначеним у п. 209.6 ст. 209 ПК України, та в силу п. 209.2 ст. 209 ПК України, обрати для нього у 2015 році спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, згідно якого, у відповідності до п. 209.2 ст. 209 ПК України, який діяв у 2015 році, сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Вищевказані обставини у своїй кінцевій меті, надали змогу службовим особам ТОВ «Югос Плюс» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які діяли за попередньою змовою за заздалегідь обумовленим злочинним планом, із корисливих мотивів, у тому числі від імені та в інтересах підконтрольної їм юридичної особи, маючи, таким чином, єдиний спільний умисел, усвідомлюючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків внаслідок вчинених ним спільних злочинних дій, ухилитися від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах у вигляді коштів у загальній сумі 7009210,00 грн., які у 2015 році фактично не надійшли до державного бюджету.

Крім того, службові особи ТОВ «Югос Плюс» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які у період 2015 року займали посади на вказаному підприємстві, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи, що внаслідок вчинення ними ряду кримінальних правопорушень, підконтрольне їм підприємство протиправно перебуває на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та отримує у зв`язку з цим пільги щодо податку на додану вартість та, як наслідок, ухиляється від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах у продовж 2015 року, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у сумі 7009210,00 грн. у період з 01.01.2015 по 25.01.2016 легалізували (відмили) доходи, у виді незаконно отриманих на спеціальний рахунок сум податку на додану вартість, які підлягали сплаті до бюджету, та одержані ними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, шляхом здійснення фінансових операцій та використанням, таким чином, коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, у виробничих цілях підприємства на загальну суму 7 003 934,5 грн., що перевищує шість тисяч установлених неоподаткованих мінімумів доходів громадян та є великим розміром.

18 листопада 2019 року ОСОБА_2 , 19 листопада 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,повідомлено про підозру у вчиненні ними за кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України.

Так, 19 листопада 2019 року після вручення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 письмового повідомлення про підозру у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України, розпочато провадження щодо юридичної особи, про що негайно внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Встановлено, що за ТОВ «Югос Плюс» (код за ЄДРПОУ 35622715) зареєстровано транспортний засіб - автомобіль марки «TOYOTA» моделі C-HR, в кузові коричневого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску.

Під час досудового розслідування, в силу ст. 96-3 КК України, з метою подальшого забезпечення застосування судом заходу кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, передбаченого ст. 96-6 КК України, виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль марки «TOYOTA» моделі C-HR, в кузові коричневого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, зареєстрований за ТОВ «Югос Плюс» (код за ЄДРПОУ 35622715).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Таким чином, з метою забезпечення дієвості арешту майна, недопущення вжиття службовими особами ТОВ «Югос Плюс» - юридичної особи, щодо якого здійснюється провадження, заходів по прихованню або відчуженню майна, а саме автомобіля марки «TOYOTA» моделі C-HR, в кузові коричневого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, на який планується накласти арешт, слідчий просить розглянути клопотання без виклику представників ТОВ «Югос Плюс».

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Крім того надав суду постанову від 29.11.2019 року про визнання речовими доказами, відповідно до якої автомобіль марки «TOYOTA» моделі C-HR, в кузові коричневого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, зареєстрований за ТОВ «Югос Плюс», на який слідчий просить накласти арешт, визнана речовими доказами у даному кримінальному провадженні № 320160802280000014 від 31.03.2016 року.

Представники ТОВ «Югос Плюс» у судове засідання не викликалися, відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчим у клопотанні було доведено, що існує реальна загроза того, що службові особи ТОВ «Югос Плюс», щодо якого здійснюється провадження, можуть вжити заходи по прихованню та відчуженню майна, яке планується арештувати.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є, в числі інших, арешт майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-3 КК України, підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 96-4 КК України, заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 96-3 цього Кодексу, можуть бути застосовані судом до підприємства, установи чи організації, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.

Положеннями ч. 8 ст. 214 КПК України передбачено, що відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 Кримінального кодексу України, або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.

Так, 19 листопада 2019 року після вручення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 письмового повідомлення про підозру у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України, розпочато провадження щодо юридичної особи, про що негайно внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Положеннями ст. 96-6 КК України передбачено, що до юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру: 1) штраф; 2) конфіскація майна; 3) ліквідація.

До юридичних осіб штраф та ліквідація можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна - лише як додатковий. При застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобов`язана відшкодувати нанесені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» №2121-ІІІ від 07.12.2000 року (із змінами та доповненнями) - «арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом».

Згідно ч. ч. 1, 3, 10, 11 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У випадку накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише в разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу в кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Встановлено, що слідчим з ОВС 4 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 32016080280000014 від 31.03.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що за ТОВ «Югос Плюс» (код за ЄДРПОУ 35622715) зареєстровано транспортний засіб - автомобіль марки «TOYOTA» моделі C-HR, в кузові коричневого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску.

Тому, враховуючи вищевказані обставини та вимоги закону, з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна як арешт такого майна, отже, слід накласти арешт на вказане в клопотанні слідчого майно.

Із поданого клопотання, слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розуміючи, що арешт вказаного майна не призведе до зупинення та надмірного обмеження правомірної цивільної діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності.

Надані матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області підполковник податкової міліції Зарецький В.О. про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області підполковник податкової міліції Зарецький В.О. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки «TOYOTA» моделі C-HR, в кузові коричневого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, зареєстрований за ТОВ «Югос Плюс» (код за ЄДРПОУ 35622715).

Заборонити службовим особам ТОВ «Югос Плюс» (код за ЄДРПОУ 35622715) здійснювати будь-які дії щодо перереєстрації, переоформлення та відчуження будь-яким способом автомобіля марки «TOYOTA» моделі C-HR, в кузові коричневого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску.

Зобов`язати службових осіб сервісного центру МВС України не вчиняти будь-яких реєстраційних дій щодо транспортного засобу автомобіля марки «TOYOTA» моделі C-HR, в кузові коричневого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, зареєстрованого за ТОВ «Югос Плюс» (код за ЄДРПОУ 35622715), за заявами та зверненнями службових осіб ТОВ «Югос Плюс» та іншими представників вказаного підприємства, які діють на підставі будь-яких документів, що підтверджують їх повноваження.

Ухвалу для виконання направити до сервісного центру МВС України.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого з ОВС четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області підполковника податкової міліції Зарецького В.О.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: В.А. Фомін