Ухвала суду № 86155972, 07.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

07 грудня 2019 року м. Київ№ 826/47/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Гарант Інвест», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни та просить зобов`язати її внести зміни до записів про іпотеку за номерами 4576175 та 4576134 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, додавши сторону Іпотекодержателя - ПАТ «Брокбізнесбанк».

Позов обґрунтовано тим, що відповідач проявляє протиправну бездіяльність, яка полягає у невнесенні змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині відомостей про Іпотекодержателя - Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» за номерами 4576175 та 4576134, чим на думку позивача порушуються права ПАТ «Брокбізнесбанк», як учасника правовідносин за кредитним договором №27-07-840КL від 20 вересня 2007 року та укладених в забезпечення виконання його умов іпотечних договорів, кредитних договорів овердрафтів та договору факторингу.

Позивач посилається на обставини направлення приватному нотаріусу Апатенко М.А. листа № 8541 від 23 грудня 2015 року з вимогою негайно виконати рішення 4576175 та 4576134, проте жодних дій нотаріусом не вчинено, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2016 року відкрито провадження у справі №826/47/16, призначено судовий розгляд, запропоновано відповідачу надати заперечення на позовну заяву.

Відповідач 16 лютого 2016 року надав до суду заперечення на позовну заяву, у якому стверджує, що, укладаючи договір про відступлення права вимоги від 05 лютого 2014 року позивач виражав чітку юридичну волю на зміну Іпотекодержателя за Іпотечними договорами №1456 та №1458 з наданням ПАТ «Банк Національний кредит» усіх без виключення прав Іпотекодержателя, тому не може вимагати від приватного нотаріуса вчинення дій, які суперечитимуть вимогам чинного законодавства. У задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Гарант Інвест» подані письмові пояснення на позов 04 лютого 2016 року, у яких зазначено, що позивач як Іпотекодержатель майна згідно з Іпотечним договором від 05 серпня 2009 року за №1455 та Іпотечним договором від 05 серпня 2009 року №1457 здійснив відчуження своїх прав за зазначеними іпотечними договорами на користь ПАТ «Банк національний кредит».

ТОВ «ФК «Капітал гарант інцест» набув права іпотекодержателя за вказаними договорами у зв`язку з придбанням прав вимоги до боржника - ТОВ «Укрважмаш» за кредитним договором, за належне виконання якого поручився ІДП «Норіс-Україна», передавши в іпотеку квартири у м. Києві по вул. Артема 10 №1 та вул. Ковпака, 17 №54.

Такі відомості про обтяження нерухомого майна були внесені державним реєстратором у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно під час посвідчення договору відступлення права вимоги.

Записи про іпотеку 4576175 та 4576134 є погашеними, а тому внесення змін до них, на думку третьої особи, є неможливими.

В судовому засіданні 16 лютого 2016 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, оголошено перерву для повідомлення нового учасника про наявність спору.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб надані пояснення по суті спору від 15 березня 2016 року.

Судове засідання 15 березня 2016 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

В засіданні 05 квітня 2016 року відкладено у зв`язку з надходженням клопотання про зупинення провадження у справі та необхідністю його ви рішення в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Гарант Інвест» та представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволено, провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/2342/16 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Гарант Інвест» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. про скасування рішень №14588587 та №14587483 від 21 липня 2014 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року задоволено клопотання представника ПАТ «Брокбізнесбанк», поновлено провадження у справі №826/47/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Гарант Інвест», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов`язання вчинити дії. Також ухвалено подальший розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно зі статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 серпня 2009 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» як Іпотекодержателем та іноземним дочірнім підприємством «Норіс-Україна» як Іпотекодавцем укладено два договори іпотеки у забезпечення ТОВ «Люкс-Моторс» та ТОВ «Укрважмаш» зобов`язань за кредитними договорами, укладеними з ПАТ «Брокбізнесбанк».

Так, відповідно до Іпотечного договору №1456 іпотекою забезпечені зобов`язання за Кредитним договором №27-07-840-КL від 20 вересня 2007 року, укладеним між ПАТ «Брокбізнесбанк» і ТОВ «Люкс-Моторс» та за Кредитним договором №45-07-980-0 від 16 липня 2007 року, укладеним між ПАТ «Брокбізнесбанк» і ТОВ «Укрважмаш». Предметом іпотеки стала квартира №1 в будинку №10 по вул. Артема в м. Києві .

Відповідно до іншого Іпотечного договору №1458 іпотекою забезпечені ті ж самі зобов`язання за Кредитним договором №27-07-840-КL від 20 вересня 2007 року, укладеним між ПАТ «Брокбізнесбанк» і ТОВ «Люкс-Моторс» та за Кредитним договором №45-07-980-0 від 16 липня 2007 року, укладеним між ПАТ «Брокбізнесбанк» і ТОВ «Укрважмаш». Предметом іпотеки стала квартира №54 в будинку №17 по вул.. Ковпака в м. Києві .

У подальшому ПАТ «Брокбізнесбанк» відступило свої права кредитора та іпотекодержателя за кредитним договором від 20 вересня 2007 року з ТОВ «Укрважмаш» на користь ПАТ «Банк національний кредит», у зв`язку з чим 31 січня 2014 року уклав договір факторингу, за яким ПАТ «Банк національний кредит» набуло прав кредитора за кредитним договором №45-07-980-0 від 16 липня 2007 року.

05 лютого 2014 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ПАТ «Банк національний кредит» укладено Договір про відступлення права вимоги, за яким права іпотекодерджателя за іпотечними договорами №1456 та №1458 перейшло до ПАТ «Банк національний кредит».

Приватним нотаріусом Апатенко М.А. 21 липня 2014 року на підставі заяви представника ПАТ «Брокбізнесбанк» прийняті рішення №14588587 та №14587483 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких додано сторону Іпотекодержателя: ПАТ «Брокбізнесбанк» шляхом внесення змін до запису про іпотеку за номерами 4576134 та 4576175 розділу, відкритого на об`єкт нерухомого майна.

Надалі, 11 серпня 2015 року, отримавши інформаційну довідку №420416193 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що згідно запису про право власності №8970662 від 17 лютого 2015 року власником квартир за адресами: вул. Артема 10, №1 та вул. Ковпака, 17 , №54 у м. Києві є ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Гарант інвест», а іпотека є погашеною.

Вбачаючи бездіяльність приватного нотаріуса, яку вважає протиправною, позивач звертається до суду з даним адміністративним позовом та просить зобов`язати відповідача внести зміни до записів про іпотеку за номерами 4576175 та 4576134 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, додавши сторону Іпотекодержателя - ПАТ «Брокбізнесбанк».

Також, як вже зазначав суд, у даній справі №826/47/16 за клопотанням представника відповідача та представника ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Гарант Інвест» провадження зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/2342/16 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Гарант Інвест» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. про скасування рішень №14588587 та №14587483 від 21 липня 2014 року. Зупиняючи провадження у справі, суд дійшов висновку, що буде зобов`язаний врахувати висновки суду щодо правомірності рішень приватного нотаріуса №14588587 та №14587483 від 21 липня 2014 року під час розгляду даної справи.

Як вбачається з ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року, залишеної без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року, провадження у справі №826/2342/16 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Гарант Інвест» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. про скасування рішень №14588587 та №14587483 від 21 липня 2014 року закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглядаючи спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Розглядаючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Аналізуючи спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд приходить до висновку, що юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється.

При цьому, суд виходить з того, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних або інших правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про зобов`язання приватного нотаріуса внести зміни до записів про іпотеку за номерами 4576175 та 4576134 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, додавши сторону Іпотекодержателя - ПАТ «Брокбізнесбанк» має розглядатися як спір, що пов`язаний з можливими порушеннями цивільно-правових аспект та спірності статусу банку як Іпотекодержателя, при цьому, участь державного реєстратора (приватного нотаріуса) як відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) у даному спорі не змінює цивільно-правового характеру спору.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Предметом розгляду у цій справі є не стільки протиправність/законність дій приватного нотаріуса або його бездіяльність, скільки виконання умов цивільно-правових угод та дійсність або недійсність статусу позивача як Іпотекодержателя, тому спір вочевидь має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду України у справах №21-41а16, №808/2298/15, а також Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 820/7173/16, від 04 квітня 2018 року № 817/1048/16 та від 29 травня 2018 року № 826/19487/14.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, адміністративний суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v.Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та згідно статті 239 цього ж Кодексу суд роз`яснює позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду, а повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Позиваючись до суду, ПАТ «Брокбізнесбанк» згідно платіжного доручення №1525 від 15 грудня 2015 року сплатив 1 218,00 грн. судового збору. Зазначену суму слід повернути позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 240, 241, 248, 256, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Гарант Інвест», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов`язання вчинити дії - закрити.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Брокбізнесбанк» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, ІПН 19357489, тел. +380442062999) суму сплаченого судового збору у розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) з Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання та може бути оскаржена відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.І. Келеберда